Ухвала суду № 102059166, 20.12.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5759/21

Провадження № 2-з/206/118/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ

20.12.2021 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська разом з позовною заявою надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна. Заява мотивована тим, що до Самарського районного суду м. Дніпропетровська Лук`ян О.Р. подала позовну заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за № 9030, виданого 25.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 32995,16 грн., яка складається: з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 400 грн., суми боргу за виконавчим документом у розмірі 29631,96 грн., основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2963,20 грн. На підставі виконавчого напису № 9030, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О., 02.12.2021 відкрито виконавче провадження № 67719771 та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.12.2021. Про наявність відкритого виконавчого провадження, ОСОБА_1 дізналась 09.12.2021, коли отримала від приватного виконавця постанову, а також від свого роботодавця, який повідомив її, що на примусове виконання до ФОП ОСОБА_2 надійшла постанова про звернення стягнення на заробітні плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.12.2021. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. У разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з доходів ОСОБА_1 . Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення – відсутні. Захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів ОСОБА_1 та усуне перешкоди у користуванні її майном. Враховуючи викладене, позивач просила забезпечити позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 29631,96 грн., зареєстрованого в реєстрі за № 9030, вчиненого 25.05.2021, за виконавчим провадженням № 67719771, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О.

Ознайомившись із змістом заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову має відповідати вимогам, викладеним у ст. 151 ЦПК України.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заяву слід повернути позивачу з наступних підстав.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, позивачем не зазначено відповідного предмету позову, що узгоджується з запропонованим видом забезпечення, що унеможливлює виконання судом обов`язку щодо пересвідчення в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також унеможливлює надання судом об`єктивної оцінки щодо відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, також п. 4 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Суд критично ставиться до твердження позивача щодо того, що захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів позивача та усуне перешкоди у користування її майном, адже до заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують такі твердження.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника та його представника.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення.

В порушення п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

В порушення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача та має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки підстави для застосування зустрічного забезпечення має вирішуватись судом, тоді як позивач має виконувати вимоги, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, щодо зазначення необхідної інформації.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану «status-quo» між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

В той же час, згідно зі ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу вищенаведених норм ЦПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Заявник не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою заявника. Заявник зобов`язаний лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо заявник не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Однак, заява не містить жодного обґрунтування звернення позивача саме до Самарського районного суду м. Дніпропетровська, оскільки відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 67719771, позивач працює в ФОП ОСОБА_2 . Крім цього, позивач у заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що стягнення грошових коштів відбувається за місцем роботи позивача у ФОП ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Окрім того, суд звертає увагу, що ЦПК України передбачає подання заяви про забезпечення позову, а не заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, позивач до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не долучила жодного доказу на підтвердження вказаних у заяві обставин, в тому числі щодо утримання із заробітної плати позивача грошових коштів на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана без додержання вимог, викладених у ст. 151 ЦПК України, повертає її позивачу, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак