Ухвала суду № 102058173, 14.12.2021, Господарський суд Харківської області

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"14" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1513/17

Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.,

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.,

учасники справи не з`явились, уповноважених представників не направили,

розглянувши заяву (вх. 11391 від 18.05.2021) громадянина Республіки Аргентини ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, у справі

за заявою ОСОБА_2 , м. Харків

про визнання банкрутом ПАТ Футбольний Клуб "Металіст", код ЄДРПОУ 24341697

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 процедуру розпорядження майном ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" припинено, визнано юридичну особу ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Левкович Олену Кононівну.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 постанову Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 залишено без змін.

Після закінчення апеляційного перегляду справа повернулась до Господарського суду Харківської області 07.10.2021.

Під час перебування справи в суді апеляційної інстанції до Господарського суду надійшла заява вх. 11391 від 18.05.2021 Громадянина республіки Аргентина ОСОБА_1 , в якій просить суд поновити строк звернення з грошовими вимогами до Боржника; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (Аргентина) до ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" у розмірі 34 508 900 грн, які включити до реєстру вимог кредиторів у порядку, черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

26.07.2021 до суду від Громадянина республіки Аргентина ОСОБА_1 надійшла заява вх. 17437, в якій просить суд долучити до заяви докази на підтвердження сплати судового збору за звернення із заявою з грошовими вимогами.

До суду від ліквідатора боржника надійшли заперечення (вх. 22619 від 27.09.2021) на заяву Громадянина республіки Аргентина ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника. В запереченнях ліквідатор не визнає заявлені вимоги та просить відмовити у задоволенні заяви.

Ухвалою суду від 12.10.2021 прийнято та призначено до розгляду заяву вх. 11391 від 18.05.2021 Громадянина республіки Аргентина ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в судовому засіданні.

До суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх. 7401 від 30.11.2021) про розгляд зазначеної заяви з грошовими вимогами до боржника без участі арбітражного керуючого, у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через введення карантину та переведення роботи громадського транспорту в режим спеціальних перевезень.

Ухвалою суду від 01.12.2021 відкладено розгляд заяви (вх. 11391 від 18.05.2021) громадянина Республіки Аргентини ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на 14.12.2021.

13.12.2021 до суду від представника громадянина Республіки Аргентини ОСОБА_1 надійшла заява (вх. 7719), в якій просить суд розгляд справи проводити за відсутності заявника та його представника, у зв`язку із службовою завантаженістю.

14.12.2021 учасники справи не з`явились, уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника по суті відкладався, учасники мали достатню можливість подати всі пояснення, відзиви, заперечення та докази на підтвердження своєю позиції, зважаючи на те, що учасниками подані відповідні клопотання про розгляд заяви без їх участі, крім, того явка учасників не визнавалась судом обов`язковою, керуючись ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви (вх. 11391 від 18.05.2021) громадянина Республіки Аргентини ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника за відсутності учасників та їх представників.

Так, згідно матеріалів справи, 29.08.2014 між громадянином ОСОБА_1 та ПАТ "ФК "Металіст" укладено договір-доручення (далі - договір), відповідно до, якого ПАТ "ФК "Металіст" визнає втручання агента в трансфер Хосе Е. Соси в ФК "Бешикташ" і гарантує виплату агентської винагороди, у зв`язку з таким трансфером пану Есек`єлю Манері на визначених договором умовах.

Відповідно до п. 5 договору, будь-який спір, що виникає з цього контракту або пов`язаний з ним, буде переданий в FIFA або в спортивний арбітражний суд в Лозанні, Швейцарія, і остаточно вирішений відповідно до Кодексу спортивного арбітражу.

В наступному, у зв`язку з невиконанням ПАТ "ФК "Металіст" умов укладеного договору (невиплатою агентської винагороди ОСОБА_1 ), заявник звернувся до FIFA.

Відповідно до рішення єдиного судді Комітету зі статусу гравців FIFA від 23.09.2015, за позовом, пред`явленим агентом гравців ОСОБА_1 (Аргентина) проти клубу ФК "Металіст" щодо договірного спору між сторонами, зобов`язано ФК "Металіст" виплатити позивачеві ОСОБА_1 протягом 30 днів з дати повідомлення про це рішення загальну суму в розмірі 1 000 000,00 євро плюс відсотки за ставкою 15% на рік та 5 000,00 швейцарських франків.

Крім того, Дисциплінарним комітетом FIFA 19.05.2016 прийнято Умови рішення щодо невиконання рішення єдиного судді Комітету зі статусу гравців FIFA від 23.09.2015 щодо контрактної суперечки між агентом гравців Есек`єлем Леонардо Манерою (Аргентина) та клубом ФК "Металіст". Зазначеним рішенням визнано ФК "Металіст" винним у невиконанні рішення, прийнятого єдиним суддею Комітету зі статусу гравців FIFA від 23.09.2015, а також, крім іншого, покладено на боржника витрати по розгляду дисциплінарним комітетом рішення у розмірі 3000,00 швейцарських франків.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регламентується міжнародними договорами, Нью-Йоркською конвенцією, Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та главою 3 розділу ІХ ЦПК України.

Згідно зі статтею 474 ЦПК України, рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Згідно зі статтею 3 Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, ратифікованою в тому числі і Україною, кожна договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх у виконання відповідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання та виконання цих рішень, на умовах, викладених в нижченаведених статтях.

Статтею 4 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень встановлені умови та вимоги обов`язкові до виконання запитуючою стороною/ заявником необхідні для визнання для введення в дію рішень міжнародних арбітражів.

З приписів статті 7 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень вбачається, положення цієї Конвенції не чіпають дійсності багатосторонніх або двосторонніх угод щодо визнання та приведення до виконання арбітражних рішень, укладених договірними державами та не позбавляють жодну зацікавлену сторону права скористатися будь-яким арбітражним рішенням в тому порядку а в тих межах, які дозволені (допускаються) законом або міжнародним договором держави, де запитуються визнання та приведення у виконання такого арбітражного рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».

Частиною 2 статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень чітко встановлено, що у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання і приведення до виконання буде вважати, що визнання та виконання даного рішення суперечить публічному порядку даної країни.

Підстави, наведені в пункті 2 статті 5 Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, охороняють публічні інтереси держави, в якій подано клопотання про примусове виконання, та, відповідно, суди вправі використовувати їх ex officio, тобто в силу власних зобов`язань суду держави, ПІСЛЯ подання заяви про визнання й звернення до виконання арбітражного рішення.

Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких ґрунтується публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи компетентністю арбітрів.

Судом встановлено, що заявником не надано доказів визнання та введення в дію рішення єдиного судді Комітету зі статусу гравців FIFA від 23.09.2015 у відповідності до положень передбачених Нью-Йоркською Конвенцією та вимог процесуального законодавства України.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно зі ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України", відповідно до міжнародних договорів України суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, коли, зокрема, закінчився строк давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення.

Так, рішення єдиного судді Комітету зі статусу гравців FIFA прийнято 23.09.2015, а ОСОБА_1 грошові вимоги до боржника на підставі зазначеного рішення FIFA заявлено 18.05.2021. Відтак, заявником заявлено грошові вимоги з пропуском встановленого законом трирічного строку пред`явлення рішення до примусового виконання.

Таким чином, враховуючи викладене, зважаючи на те, що вимоги по сплаті агентської винагороди на підставі договору-доручення від 29.08.2014 було пред`явлено без процедури визнання рішення єдиного суді Комітету зі статусу гравців фіфа від 23.09.2015, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви (вх. 11391 від 18.05.2021) громадянина Республіки Аргентини ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника.

Керуючись 2, 45, Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 86, 169, 232-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. 11391 від 18.05.2021) громадянина Республіки Аргентини ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.12.2021.

Суддя Усатий В.О.