Рішення № 102057841, 08.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1530/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/1530/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БУД АГРО ЛОГІСТИКА” (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Виноградна, 19А, код 43641706)

до відповідача Іванівської селищної ради Одеської області (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, буд. 93А, код ЄДРПОУ 04378379)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

про скасування рішення

Представники:

від позивача - Шавров І.І., ордер № 1033747, дата видачі : 31.05.21;

від відповідача - не з`явився,

від третьої особи - Шавров І.І., ордер № 1061892, дата видачі : 25.08.21;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Іванівській селищної ради Одеської області про скасування рішення Іванівської селищної ради №310-VII від 06.11.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.2021р. було відкрито провадження по справі №916/1530/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

15.07.2021р. за вх. №18994/21 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, згідно якого останній просить суд, з урахуванням усних пояснень наданих в судовому засіданні, залучити до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.07.2021р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» за вх. №18994/21 від 15.07.2021р. було задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

24.06.2021р. за вх. №16977/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити повністю.

26.08.2021р. за вх. №22440/21 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті справи, згідно яких третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд їх задовольнити.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

06.11.2020 року Іванівською селищною радою прийнято рішення № 310-VII про надання ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» земельну ділянку загальною площею 0.5573 га, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206, з цільовим призначенням «В.03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» в оренду на 10 (десять) років для розміщення та обслуговування складських будівель госпрозрахункової бази за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вказує позивач, на підставі вище вказаного рішення 06.11.2020 року між ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» (орендар) та Іванівською селищною радою Одеської області (орендодавець) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування на 10 років земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206, яка розташована на території Іванівської селищної ради, в межах смт. Іванівка, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0.5573 га. в тому числі: 0.1927 га - під капітальною одноповерховою забудовою. 0,3646 га - під проїздами, проходами та площадками, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 5065299,70 грн.

Також, як зазначає позивач, 06.11.2020 року Іванівською селищною радою прийнято інше рішення № 309-VII про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі, укладеного між Іванівською селищною радою та ОСОБА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2020 за №36767379 щодо земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням «В.03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та розірвання договору оренди землі, укладеного 01.04.2020 року, у зв`язку з переходом права власності до іншої особи.

Пунктом 2 відповідного рішення рішенням доручено Іванівському селищному голові Лобачу В.І. укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди землі, укладеного між Іванівською селищною радою та ОСОБА_1 ; та ОСОБА_1 вжити заходів щодо державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 для внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (пункт 3 Рішення №309-VI1).

Однак, як вказує позивач, пункт 2 та 3 Рішення №309-VII до теперішнього часу не виконано, договір оренди землі від 01.04.2020 року, який укладено між Іванівською селищною радою та ОСОБА_1 не розірвано та відомості про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 не внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Позивач наголошує, що Рішення Іванівської селищної ради від 06.11.2020 за № №310-VII винесено з порушенням вимог законодавства України, з наступних підстав: - обидва рішення Іванівської сільської ради про припинення оренди землі з ОСОБА_1 та про надання землі в оренду ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» винесені одночасно, без повідомлення та без погодження цих рішень із всіма учасниками правовідносин та без фактичного виконання зобов`язань по договорам; не припинена дія попереднього договору оренди землі з ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку, а договір від 01.04.2020 розірвано рішенням №309-VII від 06.11.2020 в односторонньому порядку, що суперечить вимогам Законодавства України та умовам договору; відповідно і не внесено в Реєстр запис по зміну орендаря, що виключає можливість ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» користуватись правами та обов`язками за договором оренди землі від 06.11.2020.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, оскільки як зазначає позивач, неможливим є існування одночасно двох договорів із тотожним предметом, так як вказане суперечить вимогам законодавства, ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» звернулось до суду з позовом про скасування Рішення№310-VІІ від 06.11.2020 року про надання земельної ділянки в оренду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ч.1 ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Приписами ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Звертаючись з відповідним позовом до суду позивач вказує, що Рішення Іванівської селищної ради від 06.11.2020 за № №310-VII винесено з порушенням вимог законодавства України, зокрема з підстав того, що обидва рішення Іванівської сільської ради (про припинення оренди землі з ОСОБА_1 та про надання землі в оренду ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» винесені одночасно, без повідомлення та без погодження цих рішень із всіма учасниками правовідносин та без фактичного виконання зобов`язань по договорам.

Разом, з тим як встановлено судом, 03.11.2020 року до Іванівської селищної ради Одеської області надійшла заява від ОСОБА_1 , згідно якої остання зазначає що складські приміщення госпрозрахункової бази, які належали їй на праві приватної власності, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 передані нею до статутного капіталу ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА», на підставі чого вона просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та Іванівською селищною радою від 01.04.2020 року загальною площею 0,5573 га, на якій знаходяться складські приміщення.

Крім того, судом встановлено, що в цей же день до Іванівської селищної ради Одеської області надійшло клопотання від директора ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» Хобти В`ячеслава Вікторовича, згідно якої останній зазначає, що в зв`язку з тим, що складські приміщення госпрозрахункової бази за адресою : АДРЕСА_2 належать на праві власності ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА», просить надати земельну ділянку площею 0,5573 га, на якій знаходяться зазначені будівлі госпрозрахункової бази у довгострокову оренду терміном на 49 років. До відповідного клопотання була додана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копія акту приймання передачі майна до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА».

В подальшому, 06 листопада 2020 року відбулася чергова сесія Іванівської селищної ради Одеської області, на якій була розглянута заява ОСОБА_1 та відповідно до п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі» було прийнято рішення №309-V11 припинити право оренди земельної ділянки, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2020 року за №36767379 щодо земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 цільового призначення «В.03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», розташованої по АДРЕСА_2 та розірвати договір оренди землі, укладений 01.04.2020 року між Іванівською селищною радою та ОСОБА_1 , у зв`язку з переходом права власності до іншої особи. ОСОБА_1 було доручено вжити заходів щодо державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 для внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

На цій же черговій сесії, 6 листопада 2020 року було розглянуто також клопотання директора ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» Хобти В`ячеслава Вікторовича та керуючись п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 122, 123 Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі» було прийнято рішення №310-V11 про надання ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» земельну ділянку загальною площею 0.5573 га, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 цільового призначення В.03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в оренду на 10 років для розміщення та обслуговування складських будівель госпрозрахункової бази за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідне рішення було направлено за юридичною адресою ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» поштою та було отримане останнім 03.12.2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Як вбачається з пояснень відповідача, вкладних у відзиві на позов, ОСОБА_1 особисто з`явилася до селищної ради, де її було ознайомлено з прийнятим рішенням по її заяві, проте угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки вона не підписала та більше до селищної ради не з`являлася. При цьому відповідні посилання третьою особою не спростовані.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Також згідно з ч.1,2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Іванівської селищної ради №310-VII від 06.11.2020р. прийняте відповідно до чинного законодавства України в межах повноважень, визначених законом та на підставі клопотаннь позивача та третьої особи.

Також позивач вказував, на існування одночасно двох договорів оренди із тотожним предметом, що є неможливим. Разом з тим суд відповідні посилання оцінює критично, з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно приписів ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів ст. 4, 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державну реєстрацію речових прав та обтяжень на нерухоме майно, що посвідчують право постійного користування та право оренди земельної ділянки здійснює реєстраційна служба, яка входить у склад управління юстиції.

Як встановлено судом Іванівською селищною радою Одеської області 31.03.2021 року було направлено листа ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА», який отримано директором Хобтою В.В. 18.04.2021 року про укладення договору оренди на виконання прийнятого рішення.

Проте, зазначений лист був залишений позивачем без відповіді та задоволення. При цьому позивачем жодних доказів на спростування відповідних фактів до суду надано не було.

Більш того, представником позивача в судовому засіданні 08.12.2021р. визнано, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 0.5573 га, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 цільового призначення В.03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в оренду на 10 років для розміщення та обслуговування складських будівель госпрозрахункової бази за адресою: АДРЕСА_2 , між Іванівською селищною радою Одеської області та ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» підписаний не був.

Отже, з урахуванням наведеного вище, наявність прийнятого рішення №310-V11 про надання ТОВ «БУД АГРО ЛОГІСТИКА» земельну ділянку загальною площею 0.5573 га, кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 цільового призначення В.03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в оренду на 10 років для розміщення та обслуговування складських будівель госпрозрахункової бази за адресою: АДРЕСА_2 без його фактичного підписання та державної реєстрації не свідчить про наявність двох договорів оренди з тотожним предметом.

Щодо посилань позивача, відносно того, що відомості про припинення договору оренди земельної ділянки за адресою: смт. Іванівка, вул. Виноградна, 19А Іванівського району Одеської області до цього часу не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає, що обов`язок відповідно до пункту 3 Рішення №309-VII вжити заходів щодо державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121855100:02:001:0206 для внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було покладено саме на третю особу – ОСОБА_1 , яка в свою чергу не вжила відповідних заходів.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем фактично не доведено належними та допустимими доказами незаконність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування, в зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БУД АГРО ЛОГІСТИКА” задоволенню не підлягають.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “БУД АГРО ЛОГІСТИКА” (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Виноградна, 19А, код 43641706) до Іванівської селищної ради Одеської області (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, буд. 93А, код ЄДРПОУ 04378379) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “БУД АГРО ЛОГІСТИКА” (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Виноградна, 19А, код 43641706)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна