Ухвала суду № 102057760, 17.12.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.2021 Справа № 914/2937/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК - ЕКСПО», м. Рівне,

до відповідача: Львівського науково – дослідного інституту судових експертиз, м. Львів,

про визнання недійсним висновку експерта №2810 від 15.07.2021

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК - ЕКСПО» до Львівського науково – дослідного інституту судових експертиз про визнання недійсним висновку експерта №2810 від 15.07.2021.

Ухвалою суду від 28.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.11.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Н.Є. Березяк з 22.11.2021 по 03.12.2021 на лікарняному, підготовче засідання 29.11.2021 не відбулось. Ухвалою суду від 06.12.2021 призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 17.12.2021.

В судове засідання 17.12.2021 представник позивача та відповідача не з`явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 25.09.2019 між ОСОБА_1 та ТзОВ «ВІК – ЕКСПО» було укладено договір купівлі – продажу транспортного засобу №0925091, згідно з яким ОСОБА_1 придбав у ТОВ «ВІК – ЕКСПО» автомобіль марки Skoda Kodiaq, якому було присвоєно номерний знак НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, 15.02.2021 під час діагностичних робіт було перевірено гідравлічний привод зчеплення, головний та виконавчий циліндр зчеплення, ведучий та ведений диск зчеплення, двохмасовий маховик керівництва по ремонту автомобілів Skoda Elsa Pro з використанням спеціального інструменту та спеціального обладнання заводу – виробника та виявлено сліди термічного перегріву фрикційної накладки диску зчеплення та маховика. Власнику транспортного засобу Skoda Kodiaq було відмовлено в проведенні гарантійного ремонту та складено відповідний рекламаційний акт. Не погоджуючись із рекламаційним актом власник транспортного засобу Skoda Kodiaq наполягав на проведенні експертизи, однак ОСОБА_1 не надав згоди на проведення інженерно – транспортної експертизи. У серні 2021 до ТОВ «ВІК – ЕКСПО» від представника Яковця Ю.М. надійшов адвокатський запит, до якого було додано висновок експерта №2810 від 15.07.2021.

На думку позивача, вказаний висновок необґрунтований, неповний та недостатньої якості, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з вимогою визнання недійсним висновку експерта №2810 від 15.07.2021 за результатами проведення судової інженерно- транспортної експертизи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Частиною першою статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є визнання недійсними висновку експерта.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені у статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

При цьому під актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру, які породжують певні права та обов`язки суб`єкта (або визначеного кола суб`єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - осіб, яким такий акт адресований.

Судова експертиза не може бути предметом оскарження стороною у справі, оскільки висновок експерта є актом спеціаліста з області спеціальних знань; висновок експерта може бути визнаний судом як доказ нарівні з іншими доказами по справі, не має заздалегідь визначального значення; висновок експерта не носить ознак акта ненормативного характеру, а спір про визнання його недійсним не підвідомчий господарським судам України.

Дана позиція узгоджується з Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2006 у справі №15/315пн.

У п. 6 роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначено, зокрема, що:

- нормативний акт — це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані;

- господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер.

Законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов`язковий характер чи породжував права і обов`язки у певного суб`єкта чи кола суб`єктів, а отже, такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку.

З огляду на викладене, провадження у справі №914/2937/21 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Щодо посилання позивача на ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист права споживачів», як на ефективний спосіб захисту порушених прав, то суд звертає увагу позивача, що спори щодо оскарження висновку експертизи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 231, 234, 235 України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №914/2937/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК - ЕКСПО» до Львівського науково – дослідного інституту судових експертиз про визнання недійсним висновку експерта №2810 від 15.07.20212 – закрити.

2. Копію ухвали суду надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з моменту її підписання до Західного апеляційного господарського суду.

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

Повний текст ухвали вготовлено та підписано 21.12.2021.

Суддя Березяк Н.Є.