Рішення № 102057739, 13.12.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 Справа № 914/880/21

За заявою: представника ОСОБА_1 , м. Львів,

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/880/21

За позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник», смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області,

про: визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» від 31.05.2019 року та рішення Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» від 23.02.2021

Суддя Н.Є.Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не з`явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/880/21 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» від 31.05.2019 року, оформленого протоколом № 48 від 31.05.2019 року; визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» від 23.02.2021 року, оформленого протоколом № 2 від 23.02.2021 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у справі №914/880/21, позовні вимоги задоволено, визнано недійсними рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» від 31.05.2019, оформленого протоколом Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» № 48 від 31.05.2019 та рішення Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» від 23.02.2021, оформленого протоколом Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» №2 від 23.02.2021, стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» на користь ОСОБА_1 4540,00 грн судового збору.

На адресу суду, 09.11.2021 (вх. №4626/21) від представника позивача поштою надійшла заява від 05.11.2021 б/н про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОК «Правоохоронник» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.11.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/880/21 на 22.11.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Н.Є. Березяк з 22.11.2021 по 03.12.2021 на лікарняному, судове засідання 22.11.2021 не відбулось. Ухвалою суду від 06.12.2021 розгляд заяви призначено на 13.12.2021.

В судове засідання 13.12.2021 представник позивача (заявника) та відповідача не з`явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються подана заява про стягнення судових витрат та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до частин 2 - 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3-4 ст. 244 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача – ОСОБА_1 представляла адвокатка Партика О.В.

Так, представником позивача у позовній заяві було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 5 000,00 грн.

Згідно з попереднім розрахунком судових витрат, наведеним позивачем у позові, розмір витрат на професійну правову допомогу становить 5 000,00 грн. Вартість правової допомоги включає в себе: аналіз законодавства, зібрання доказів та складання позову ОСОБА_1 до ОК «Правоохоронник» про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників кооперативу.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат позивачем на професійну правову допомогу адвоката в сумі 5 000, 00 грн представником позивача надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №10/03/2021 від 10.03.2021 року; акту про прийняття-передачі наданих послуг №1 від 23.03.2021; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 001294 від 11.01.2019; ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1073983 від 06.05.2021; квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 23.03.2021 про сплату 5000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової допомоги оплата за надані послуги здійснюється на протязі десятиденного терміну з моменту підписання у готівковій або безготівковій формі на підставі Акта прийняття – передачі наданих послуг.

Як вбачається з наданого представником позивача акту про прийняття-передачу наданих послуг №1 від 23.03.2021 адвокатом було надано наступні послуги: аналіз законодавства, зібрання доказів та складання позову ОСОБА_1 до ОК «Правоохоронник» про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників кооперативу. Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає - 5 000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту про прийняття-передачу наданих послуг №1 від 23.03.2021, на виконання умов договору про надання правової допомоги №10/03/2021 від 10.03.2021 було виконано аналіз законодавства, зібрання доказів та складання позову ОСОБА_1 до ОК «Правоохоронник» про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників кооперативу. Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає - 5000,00 грн, яка згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 23.03.2021 - оплачена.

При цьому, суд враховує предмет позову та його ціну, значення справи для усіх її сторін, обсяг наданих адвокатом послуг, участь адвоката у судових засіданнях та інші обставини, викладені у ч. 4 ст. 126 ГПК України.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача Фляка М.П. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» (82180, Львівська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. І.Франка 179; ідентифікаційний код 33555684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000,00 грн - понесених судових витрат, пов`язаних із отриманням правничої допомоги адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.12.2021.

Суддя Березяк Н.Є.