Ухвала суду № 102057584, 20.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3221/21

за позовом Державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”, м. Чорнобиль Іванківського району Київської області,

до відповідача Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильський спецкомбінат”, м. Чорнобиль Іванківського району Київської області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача: Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), смт. Іванків Київської області,

про зняття арешту з майна,

Суддя О.В. Конюх,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Пічкур С.В., адвокат, ордер від 20.12.2021 серія АА № 1169128;

від третьої особи: не з`явився;

вільний слухач: Терно А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2021 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3221/21 загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін. Підготовче судове засідання призначено на 20.12.2021. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

14.12.2021 електронною поштою від третьої особи - Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшли письмові пояснення № 62554328 з доданими доказами, в яких зокрема, третя особа просить суд підготовче судове засідання призначене на 20.12.2021 проводити без участі представника третьої особи. Суд звертає увагу третьої особи, що вказані пояснення подані без дотримання вимог ст. 42, та ст. 168 ГПК України.

Так, відповідно до частини 3 ст. 168 ГПК України до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою-сьомою ст. 165 ГПК України, отже, до пояснень третьої особи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання пояснень і доданих до них документів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Подані письмові пояснення третьої особи в порушення вищевказаних не скріплені електронним цифровим підписом, іншим учасникам справи не надіслані, у зв`язку із чим, відповідно до ст. 170 ГПК України залишаються судом без розгляду.

Суд попереджає третю особу про необхідність добросовісного ставлення до своїх процесуальних обов`язків.

В підготовче судове засідання 20.12.2021 з`явився представник відповідача. Від позивача в судове засідання з`явився гр. Терно А.В, який не надав суду документів на підтвердження наявності у нього права на зайняття адвокатською діяльністю. Також ним не надано суду належних доказів на підтвердження права представляти інтереси позивача в судовому процесі в порядку самопредставництва.

Статтею 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Верховний Суд у постанові КГС ВС від 27.07.2018 у справі №910/9224/17 дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами – представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи – довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати ВС від 13.03.2018 у справі №910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).

Прийнятий Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" визначає поняття “самопредставництво юридичної особи” шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади — за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі №924/440/19).

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі №922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи — це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 21.01.2020 у справі № 924/440/19 Верховний Суд дотримується позиції, що працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал чи копію трудового договору (акта про призначення) або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено права такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

При цьому в своїх рішеннях Верховний Суд звертає увагу, що довіреність за відсутності доказів, передбачених частиною четвертою статті 56 ГПК України (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не підтверджує повноваження особи діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва (ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі №924/440/19, від 07.02.2020 у справі № 17/495-08, від 17.02.2020 у справі №914/1002/19, від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19).

Ураховуючи вимоги частини першої статті 58 ГПК України та частини четвертої статті 131-2 Конституції України, представником, який діє на підставі довіреності, може бути виключно адвокат (ухвали КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19, від 31.03.2020 у справі № 910/7694/19).

За приписами статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою ст. 202 цього Кодексу, та коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підготовче судове засідання відкласти на 24.01.2022 об 11:20. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

2. Вдруге зобов`язати третю особу Іванківський відділ ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконати вимоги пунктів 6 та 7 резолютивної частини ухвали від 26.11.2021 про відкриття провадження у порядку та у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

2. Встановити додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 24.01.2022.

3. Повідомити учасників справи про судове засідання.

4. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх