Рішення № 102057271, 14.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2021Справа № 910/15451/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ"

до "Акелік груп" ВАТ, що діє через представництво "Акелік груп" ВАТ

про стягнення 355 303,24 грн.

за участю представників:

від позивача: Гуць М.І.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до "Акелік груп" ВАТ, що діє через представництво "Акелік груп" ВАТ про стягнення 355 303,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №БДР-52/06-20 від 03.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

05.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15451/21, відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ" про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання у справі на 26.10.2021. Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 витребувано у "Акелік груп" ВАТ: оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи відповідача (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо); докази на підтвердження того, що відповідач діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ".

У судове засідання 26.10.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні 26.10.2021 судом відкладено розгляд справи на 30.11.2021.

09.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження правосуб`єктності "Акелік груп" ВАТ.

У судове засідання 30.11.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні 30.11.2021 судом відкладено розгляд справи на 14.12.2021.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2021 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 30.11.2021, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача суд повідомляв ухвалами від 11.10.2021, від 26.10.2021, від 30.11.2021, направленими на адресу місцезнаходження представництва "Акелік груп" ВАТ.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 11.10.2021 вручена відповідачу - 19.10.2021 (№0105478538061) та ухвала суду від 26.10.2021 вручена відповідачу - 09.11.2021 (№0105478541623).

Відповідно до інформацій з офіційного веб-сайту «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень, відомості щодо вручення ухвали суду від 30.11.2021 відсутні.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду від 11.10.2021, від 26.10.2021, від 30.11.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 14.12.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 між Державним підприємством «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» (замовник, позивач) та «Акелік груп» ВАТ, що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво (підрядник, відповідач) укладений договір підряду №БДР-52/06-20 (надалі - договір), відповідно до якого, на виконання Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року (далі - Програма), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 25.04.2018 №435, в порядку, строки та на умовах визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт «(код за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів залізничних доріг; вирівнювання поверхонь): ГВН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт (влаштування) транспортної розв`язки в одному рівні кільцевого типу з малим діаметром центрального острівця на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-09 Мукачеве - Рахів - Богородчани - Івано-Франківськ - Рогатин - Бібрка - Львів на ділянці км 287+254, Івано-Франківська область» (надалі - Об`єкт будівництва) згідно з технічним завдання викладеним в тендерній документації та у відповідності до затвердженої проєктно-кошторисної документації (п. 1.1. договору).

За змістом п. 1.2. договору склад, обсяг, види та вартість будівельно-монтажних робіт (надалі - роботи) по об`єкту будівництва, що будуть виконуватись підрядником, визначаються в договірній ціні (додаток №1 до договору), а межах визначеної в результаті процедури публічної закупівлі вартості закупівлі виконання цих робіт - в межах фактичного обсягу видатків замовника на поточний рік.

Відповідно до п. 2.2. договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих етапів, визначаються Графіком виконання робіт (додаток №2 до договору). В межах строків виконання робіт, зазначених у Графіку, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не передбачено Графіком.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість робіт визначається на основі приблизного кошторису у додатку №1 до договору та становила 20 490 252, 36 грн. (двадцять мільйонів чотириста дев`яносто тисяч двісті п`ятдесят дві) грн 36 копійок, у тому числі ПДВ 20% - 3 415 042,06 гри. (три мільйони чотириста п`ятнадцять тисяч сорок дві гривні) 06 копійок.

В подальшому між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до договору підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020.

21.12.2020 між Державним підприємством «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» та «Акелік груп» ВАТ укладено додаткову угоду №5 до договору підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020, якою сторони домовились внести зміни до додатку №2 до договору «Графік виконання робіт», виклавши його в новій редакції.

Додатком № 1 до договору підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020 «Графік виконання робіт» сторонами погоджено строк введення об`єкта в експлуатацію - до 21 грудня 2020 року.

Підрядник повинен розпочати виконання робіт впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання дозвільного документу (акту, ордеру, дозволу). Початок та закінчення виконання усіх робіт за цим договором та їх окремих етапів визначається Графіком виконання робіт (Додаток №2, надалі - Графік), який складається за формами, рекомендованими Мінрегіонбудом та є невід`ємною частиною договору (п.6.1.1. та п. 6.1.2 договору).

У відповідності до п. 6.1.4. договору (в редакції додаткової угоди №2 до договору) строки виконання робіт можуть змінюватися із обов`язковим внесенням відповідних змін у договір, шляхом укладення додаткових угод, у разі:

- прийняття органами законодавчої, виконавчої та місцевої влади законодавчих та інших нормативних актів, що унеможливлюють подальше виконання робіт, або зобов`язують сторони вчинити певні дії, які потребують певного часу, що впливатиме на строки виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором;

- виникнення обставин непереборної сили, визначених та доведених відповідно до розділу 10 цього договору;

- внесенні суттєвих змін до проектної документації, якщо це безпосередньо тягне за собою збільшення обсягів виконання будівельно-монтажних робіт;

- дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;

- призупинення робіт за офіційним повідомленням замовника;

- у разі відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування замовника на виконання умов даного договору.

При виникненні обставин, які передбачені цим підпунктом договору, що не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, замовник переглядає зазначені строки. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою про внесення змін до договору з одночасним внесенням змін в Графік.

Пунктом 5.5. договору визначено, що для приймання та проведення розрахунків за виконані роботи, підрядник надає замовнику повний пакет документів:

5.5.1. довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ- 3) - у двох екземплярах;

5.5.2. акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з додатками- у двох екземплярах;

5.5.3. підсумкову відомість ресурсів - у двох екземплярах;

5.5.4. сертифікати відповідності продукції та паспорти на матеріали та устаткування;

5.5.5. виконавчу документація відповідно до вимог ДБН А.3.1-5:2016 на обсяги робіт, що відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в);

5.5.6. фотофіксацію об`єкту будівництва до початку, в період проведення та кінцевий результат виконаних робіт.

Пунктом 6.9.1. договору визначено, що підрядник після закінчення робіт на об`єкті будівництва протягом 3 (трьох) робочих днів надає замовнику повідомлення про закінчення робіт, відповідно до якого створюється комісія з прийняття робіт. Приймальна комісія призначається наказом замовника.

Приймання-передача закінчених робіт (об`єкт будівництва) здійснюється на підставі Акту приймання-передачі робіт (об`єкта будівництва) (далі - Акт), який складається приймальною комісією за участю представників: замовника, проєктувальника, підрядника, субпідрядних організацій, експлуатаційної організації (балансоутримувача); інженера з технічного нагляду; інженера-консультанта; інших зацікавлених органів (у разі необхідності).

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 до договору), договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до « 31» грудня 2020 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання пункту 5.4. договору, в редакції додаткової угоди № 5 до договору, 26.10.2020 позивач перерахував відповідачу авансовий платіж на загальну суму 4 446 384,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №661 від 26.10.2020.

Відповідачем на виконання умов договору було частково виконано роботи передбачені договором, про що сторонами було підписано наступні акти: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року від 27.11.2020 на суму 4679924,65 грн.; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року від 27.11.2020 на суму 602 232,16 грн., Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 07.12.2020 на суму 6 544 486,69 грн.; Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-3 2020 року від 16.12.2020 на суму 2 678 829,72 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивач виконав всі необхідні вимоги, передбачені договором для належного та своєчасного виконання робіт, проте, відповідач, у встановлений договором №БДР-52/06-20 від 03.06.2020 строк не надав повідомлення про закінчення робіт та підтверджуючих документів про повне виконання робіт, у зв`язку з чим відповідачем прострочено виконання робіт на 10 календарних днів (з 22.12.2020 по 31.12.2020.

У пункті 9.2. договору (в редакції додаткової угоди №2 до договору) сторонами визначено, що у разі несвоєчасного та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо) відповідно до частини другої статті 231 в порядку, визначеному ст. 232 ГК України, зокрема за порушення підрядником, з його вини, строку виконання робіт (як загального терміну, так і термінів виконання окремих етапів (у разі наявності) підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, включаючи день підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт або письмового підтвердження щодо розірвання/припинення цього договору.

Нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (п. 9.3. договору (в редакції додаткової угоди №2 до договору).

Враховуючи те, що відповідач, відповідно до додатку № 2 до договору підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020 «Графік виконання робіт» повинен був виконати весь об`єм робіт до 21 грудня 2020 року, позивачем за період з 22.12.2020 по 31.12.2020 нарахована пеня за прострочення виконання робіт у сумі 204 902,52 грн.

Оскільки, відповідач не дотримався умов договору та не виконав взяті на себе зобов`язання, позивач позбавлений доходу у вигляді утримання служби замовника в сумі 150400,72 грн., позивач також звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення 150400,72 грн (не отриманий позивачем дохід).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, між сторонами укладений договір підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020, згідно із умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті «(код за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів залізничних доріг; вирівнювання поверхонь): ГВН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт (влаштування) транспортної розв`язки в одному рівні кільцевого типу з малим діаметром центрального острівця на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-09 Мукачеве - Рахів - Богородчани - Івано-Франківськ - Рогатин - Бібрка - Львів на ділянці км 287+254, Івано-Франківська область», а позивач, в свою чергу, зобов`язався прийняти й оплатити роботи.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.2. договору сторони погодили, що строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих етапів, визначаються Графіком виконання робіт (додаток №2 до договору). В межах строків виконання робіт, зазначених у Графіку, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не передбачено Графіком.

У відповідності до зазначеного додатку №2 до договору «Графіку виконання робіт» встановлено строк введення об`єкта в експлуатацію - до 21 грудня 2020 року.

У п. 3.1. договору сторонами визначено загальну вартість робіт, що становить 20 490 252, 36 грн. (двадцять мільйонів чотириста дев`яносто тисяч двісті п`ятдесят дві) грн 36 копійок, у тому числі ПДВ 20% - 3 415 042,06 гри. (три мільйони чотириста п`ятнадцять тисяч сорок дві гривні) 06 копійок.

Отже, відповідно до умов договору підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020, відповідач зобов`язаний був виконати роботи на загальну суму 20 490 252, 36 грн у строк до 21 грудня 2020 року.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника.

Пунктом 6.9.1. та 6.9.2. договору визначено, що підрядник після закінчення робіт на об`єкті будівництва протягом 3 (трьох) робочих днів надає замовнику повідомлення про закінчення робіт, відповідно до якого створюється комісія з прийняття робіт. Приймальна комісія призначається наказом замовника. Приймання-передача закінчених робіт (об`єкт будівництва) здійснюється на підставі Акту приймання-передачі робіт (об`єкта будівництва) (далі - Акт), який складається приймальною комісією за участю представників, визначених у п. 6.9.2. договору.

Отже, договором передбачено зобов`язання відповідача виконати комплекс робіт по об`єкту: «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів залізничних доріг; вирівнювання поверхонь): ГВН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт (влаштування) транспортної розв`язки в одному рівні кільцевого типу з малим діаметром центрального острівця на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-09 Мукачеве - Рахів - Богородчани - Івано-Франківськ - Рогатин - Бібрка - Львів на ділянці км 287+254, Івано-Франківська область» та здати в установлений договором строк об`єкт будівництва.

Судом встановлено, що відповідачем було виконано роботи за договором на загальну суму 14 505 473,22 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року від 27.11.2020 на суму 4 679 924,65 грн.; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року від 27.11.2020 на суму 602 232,16 грн., Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 07.12.2020 на суму 6 544 486,69 грн.; Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-3 2020 року від 16.12.2020 на суму 2 678 829,72 грн.

Однак, відповідач не виконав у строки, передбачені договором, роботи по об`єкту, які передбачені графіком виконання робіт, що є додатком №2 до договору (з урахуванням додаткової угоди № 5 від 21.12.2020), а тому загальна вартість невиконаних робіт складає 5 984 779,14 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в порушення умов договору не було виконано роботи на загальну суму 5 984 779,14 грн в обумовлений строк - до 21 грудня 2020 року та у визначений строк не надано замовнику повідомлення про закінчення робіт на об`єктах.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо виконання робіт на загальну суму 5 984 779,14 грн належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи.

Відповідачем доказів виконання робіт відповідно до договору підряду №БДР-52/06-20 від 03.06.2020 на загальну суму 5 984 779,14 грн суду не надано.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 9.2. договору (в редакції додаткової угоди №2 до договору) сторони погодили, що у разі несвоєчасного та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо) відповідно до частини другої статті 231 в порядку, визначеному ст. 232 ГК України, зокрема за порушення підрядником, з його вини, строку виконання робіт (як загального терміну, так і термінів виконання окремих етапів (у разі наявності) підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, включаючи день підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт або письмового підтвердження щодо розірвання/припинення цього договору.

Нарахування пені здійснено позивачем за період 22.12.2020 по 31.12.2020 на загальну вартість робіт, що становить 20 490 252,36 грн (п. 3.1. договору).

Однак, як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення виконання робіт лише на суму 5 984 779,14 грн, а тому нарахування пені повинно здійснюватися від загальної вартості прострочених робіт, яка становить 5 984 779,14 грн.

Здійснивши перерахунок пені у межах заявленого позивачем періоду, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 59 847,79 грн., а тому вимоги у даній частині суд задовольняє частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення 150 400,72 грн (не одержані позивачем доходи), то суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог у цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З наведеного випливає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 20.12.2010 у справі №06/113-38, від 04.07.2011 у справі №51/250.

В підтвердження вказаних порушень позивач посилається на абз. 1 п. 5.8.13. Змін № 2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, відповідно до якоих до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7), включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) в розмірі, який, як правило, складає до 2,5 % від підсумку глав 1 - 9, графа 7. Якщо замовник будівництва залучає спеціалістів технічного нагляду з покладанням на них окремих функцій замовника будівництва, що обумовлюється договором, до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7) окремими рядками включаються кошти на утримання служби замовника (як правило, в розмірі до 1,0%) та на здійснення технічного нагляду (як правило, в розмірі до 1,5%).

За доводами позивача, оскільки відповідачем не дотримано умов договору підряду та не виконано взяті на себе зобов`язання, позивач позбавлений доходу у вигляді утримання служби замовника (включаючи витрати на технічний нагляд) у сумі 150 400, 72 грн, що становить 2,5 % від підсумку глав 1-9 Зведеного кошторисного розрахунку з ПДВ.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15, від 09.12.2014 у справі №5023/4983/12 та у постанові Верховного Суду в справі № 923/700/17.

Однак, позивачем не доведено необхідності включення коштів на утримання служби замовника на визначених вище умовах та реальної неможливості отримання таких коштів внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частинні несвоєчасного виконання робіт.

З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається причинно-наслідкового зв`язку між заявленими до стягнення збитками (утримання служби замовника) та діями відповідача.

Таким чином, позивачем не було належними та допустимими, у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами доведено наявності протиправної поведінки та причинно-наслідкового зв`язку між заявленими збитками та діями відповідача, а тому суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є частково обґрунтованими, суд задовольняє частково позовні вимоги Державного підприємства "ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ" про стягнення з "Акелік груп" ВАТ, що діє через представництво "Акелік груп" ВАТ пені в сумі 59 847,79 грн, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з "Акелік груп" ВАТ, що діє через представництво "Акелік груп" ВАТ (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд 4Б, офіс 2/3, ідентифікаційний код 26620600) на користь Державного підприємства "ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ" (03118, місто Київ, вулиця ХОТІВСЬКА, будинок 4, ЛІТЕРА "А", ідентифікаційний код 37264503) пеню у розмірі 59 847,79 грн та судовий збір у розмірі 897,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.12.2021.

Суддя О.В. Гулевець