Рішення № 102057137, 07.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2021Справа № 910/701/17

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Гиренко А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38)

до Антимонопольного комітету України (03035, вул.. Митрополита В. Липківського, буд. 45)

про визнання недійсним рішення в частині

За участі представників сторін:

Від позивача: Слісарчук І. О., адвокат, довіреність б/н від 31.12.2020;

Від відповідача: Кондрашова А.О., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пункту 1, підпункту 2.1 резолютивної частини рішення АМК від 28.10.2016 № 480-р зі справи № 128-26.13/112-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) у частині, що стосується позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що АМК неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017, позов задоволено повністю.

Верховний Суд постановою від 06.02.2018 касаційну скаргу АМК задовольнив частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 зі справі № 910/701/17 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Після нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020, у задоволенні позову ТОВ "Золотий екватор" відмовив.

Верховний Суд постановою від 21.04.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" задовольнив частково, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 за справи № 910/701/17 скасував та передав справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В постанові від 21.04.2021 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не оцінили, зокрема, належність, допустимість кожного наявного у справі доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи, припустившись у зв`язку з цим порушення вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності.

13.05.2021 матеріали справи № 910/701/17 надійшли до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеному 13.05.2021, справу № 910/701/17 для нового розгляду передано судді Бондаренко - Легких Г. П.

18.05.2021 суд ухвалою прийняв справу до провадження та призначив її до розгляду на 15.06.2021.

В судове засідання 15.06.2021 прибули представники сторін. Суд на місці оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні на 13.07.2021, про що представники сторін повідомлені під розписку.

16.06.2021 через канцелярію суду надійшли пояснення представника позивача.

В судове засідання 13.07.2021 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021.

У судовому засіданні 10.08.2021 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 07.09.2021.

У судовому засіданні 07.09.2021 суд на місці ухвалив викликати у наступне судове засідання експертів, які проводили експертне дослідження, на замовлення позивача, для дачі відповіді на питання щодо отримання доказів з джерел зазначених у висновку та надав строк сторонам для поставлення запитань судовим експертам. У зв`язку з викликом судових експертів, суд ухвалив повернутися до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 12.10.2021.

В ухвалі від 13.09.2021 суд виклав мотиви прийнятих ним у судовому засіданні 07.09.2021 процесуальних рішень.

У судовому засіданні 12.10.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та продовжити розгляд справи по суті у цьому судовому засіданні, в подальшому суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті справи на 09.11.2021, що відображено у відповідному протоколі судового засідання.

13.10.2021 від Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2021.

09.11.2021від позивача надійшло клопотання про виправлення технічної описки в висновку експертів, який знаходиться в матеріалах справи № 910/701/17.

У судовому засіданні 09.11.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті справи до 07.12.2021, та постановив наступне судове засідання розпочати з судових дебатів.

В судове засідання 07.12.2021 учасники справи прибули та надали суду свої пояснення по суті справи, у яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників справи, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Як підтверджено матеріалами справи, 28.10.2016 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 128-26.13/112 - 16 постановлено рішення № 480 - р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480 - р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» Комітетом визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл», Приватного підприємства «Окко нафтопродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (до 08.05.2015 ? Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», які полягали у: встановленні і підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо та встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим, внаслідок застосування складних та непрозорих програм лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції.

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» у розмірі 16 194 532 (шістнадцять мільйонів сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні (п. 2.1. резолютивної частини оскаржуваного рішення).

Оскаржуване рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами відповідача:

(2) Відповідачами у справі (далі - Відповідачі) є суб`єкти господарювання: [зокрема] Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» до 25 грудня 2013 року здійснювало діяльність щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій (код класифікації видів економічної діяльності - 47.30);

(7) На розгляді в Антимонопольному комітеті України знаходилися справи: [зокрема] № 128-26.13/56-15 за ознаками вчинення порушення ТОВ «Золотий екватор» і ТОВ «ВОГ Рітейл» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

(8) Під час розгляду справ № 128-26.13/53-15, № 128-26.13/54-15, № 128-26.13/55-15 та № 128-26.13/56-15 було встановлено, що цінова політика відповідно ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг», ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (з 08.05.2015 - ПІІ «АМІК Україна»), ТОВ «Золотий екватор» і ТОВ «ВОГ Рітейл» була однаковою як на тих АЗС, що входили до ринків, у межах яких органами Комітету становище вказаних суб`єктів господарювання було визнано монопольним (домінуючим), так і на інших АЗС на території України;

(9) Тобто, вказані суб`єкти господарювання при встановленні роздрібних цін реалізації світлих нафтопродуктів як орієнтир сприймали рівень роздрібних цін на світлі нафтопродукти, встановлений іншими операторами ринку на інформаційних табло;

(14) Під час здійснення роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів ТОВ «Золотий екватор» використовує знак для товарів і послуг (бренд) «WOG»;

(47) Відповідачі здійснюють господарську діяльність на території України щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій (до світлих нафтопродуктів, які реалізуються через мережу автозаправних станцій, належать бензин та дизельне паливо);

(65) … низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне паливо не є взаємозамінними між собою з точки зору споживчих характеристик;

(66) Порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами регулюється Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (із змінами) (далі - Правила);

(75) Відповідно до Правил відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в`їзді та біля оператора АЗС (далі - інформаційне табло);

(77) … роздрібну торгівлю світлими нафтопродуктами на стаціонарних АЗС мають здійснювати оператори ринку за цінами, зазначеними на інформаційних табло;

(81) … роздрібна торгівля низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом, що здійснюється на стаціонарних АЗС, не має еквівалентних замінників;

(85) Враховуючи викладене, товарними межами ринків є роздрібна торгівля низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС;

(90) … територіальними (географічними) межами товарних ринків, на яких здійснюють діяльність Відповідачі, є територіальні (географічні) межі сукупності регіональних ринків, на яких Відповідачі здійснювали господарську діяльність з роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу власних або орендованих стаціонарних АЗС;

(92) … Відповідачі здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом на більшості регіональних ринках у межах великих населених пунктів та автомагістралей областей, які характеризуються стабільним попитом споживання;

(95) Дослідження діяльності Відповідачів на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС провадилось у межах періоду із січня 2013 року до січня 2016 року (включно);

(96) За даними Державної служби статистики, у січні 2016 року з роздрібного продажу світлих нафтопродуктів, газу скрапленого та стисненого для автомобілів через мережу автозаправних станцій 55,1 відсотка становив продаж бензину моторного, 31,7 відсотка - дизельного палива, 11,4 відсотка - газу скрапленого (пропану, бутану) та 1,8 відсотка - газу стисненого (метану);

(97) При цьому в обсязі реалізованого бензину 55,5 відсотка припадало на продаж бензину моторного марки А-95;

(98) … дослідження господарської діяльності Відповідачів провадилося стосовно роздрібної торгівлі бензином марки А-95 та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС;

(99) Протягом січня 2013 - січня 2016 року Відповідачі одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) змінювали (підвищували або зменшували) роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 шляхом зазначення цих цін на інформаційному табло на стаціонарних АЗС;

(115) Роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 Відповідачів протягом досліджуваного періоду були найвищими порівняно з іншими операторами ринку;

(116) Кореляція використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи асоційовані набори даних по величині;

(117) Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1.

(118) Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома змінними, тобто, якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність;

(119) Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність відсутня;

(120) Значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів роздрібних цін на бензини марки А-95, які встановлювали Відповідачі на інформаційних табло стаціонарних АЗС протягом 2013 року, становить від 0,51 до 0,96;

(123) Такі коефіцієнти кореляції свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій Відповідачів і є ознакою їх практично повної схожості. Відтак, роздрібні ціни на бензин марки А-95, які встановлювали Відповідачі на інформаційних табло протягом досліджуваного періоду, є подібними;

(126) Протягом січня 2013 - січня 2016 року Відповідачі одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) змінювали (підвищували або зменшували) роздрібні ціни реалізації дизельного паливо шляхом зазначення цих цін на інформаційному табло;

(130) … незважаючи на різний рівень роздрібних цін реалізації дизельного палива, установлений Відповідачами на інформаційних табло стаціонарних АЗС, протягом 2013 року зазначені роздрібні ціни Відповідачі змінювали одночасно або майже одночасно на однакову величину;

(146) Роздрібні ціни реалізації дизельного палива Відповідачів протягом досліджуваного періоду були найвищими порівняно з іншими операторами ринку;

(147) Значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів роздрібних цін на дизельне паливо, які встановлювали Відповідачі на інформаційних табло стаціонарних АЗС протягом 2013 року, становить від 0,68 до 0,97;

(150) Такі коефіцієнти кореляції свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій Відповідачів і є ознакою їх повної схожості. Відтак, роздрібні ціни на дизельне паливо, які встановлювали Відповідачі на інформаційних табло, є подібними;

(153) При цьому схожими діями щодо встановлення та підтримання роздрібних цін реалізації бензинів марки А-95 та дизельного палива було охоплено переважну більшість АЗС, через які Відповідачі здійснюють роздрібну реалізацію зазначених видів пального;

(170) … Відповідачі, встановлюючи та підтримуючи на інформаційних табло на АЗС подібні між собою роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, реалізуючи при цьому частину пального за цінами, які є нижчими від цін, зазначених на інформаційних табло, фактично уникають відкритої цінової конкуренції між собою;

(171) Згідно з інформацією операторів ринку та експертів, об`єктивними факторами, що впливають на формування роздрібних цін на моторні бензини та дизельне паливо, є передусім: (i) ціни на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts, закупівельні ціни нафтопродуктів; (ii) податкове навантаження, що діє в Україні (зокрема, акцизний податок на роздрібну реалізацію та ПДВ); (iii) курс долара США і євро; (iv) торговельна надбавка (маржа), яка є достатньою для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку;

(173) У січні 2013 року середні ціни на бензин марки А-95 за котируваннями Platts з урахуванням курсу долара США до гривні становили 8 309 грн/тонну. Максимальна середня ціна на бензин марки А-95 за котируваннями Platts була в лютому 2013 року та становила 8892 грн/тонну (зросла на 7 відсотків);

(174) Протягом лютого - травня 2013 року середні ціни на бензин марки А-95 за котируваннями Platts з урахуванням курсу долара США до гривні знизилися на 15 відсотків та становили 7 630 грн/тонну протягом травня 2013 року;

(175) Разом з тим протягом липня - грудня 2013 року середні ціни на бензин марки А- 95 за котируваннями Platts з урахуванням курсу долара США до гривні знизилися на 5 відсотків та становили 7 702 грн/тонну протягом грудня 2013 року;

(176) У січні 2013 року середні ціни на дизельне паливо за котируваннями Platts з урахуванням курсу долара США до гривні становили 7 838 грн/тонну. Максимальна середня ціна на дизельне паливо за котируваннями Platts була в лютому 2013 року та становила 8 117 грн/тонну;

(177) Протягом лютого - травня 2013 року середні ціни на дизельне паливо за котируваннями Platts з урахуванням курсу долара США до гривні знизилися на 13 відсотків та становили 7 111 грн/тонну протягом травня 2013 року;

(178) Середні ціни на дизельне паливо за котируваннями Platts з урахуванням курсу долара США до гривні зросли лише на 6 відсотків протягом червня - грудня 2013 року;

(179) У січні 2013 року середня ціна імпорту на бензин марки А-95 становила 6 632 грн/тонну. Протягом січня - березня 2013 року середня ціна імпорту на бензин марки А-95 зросла на 6 відсотків. Разом з тим протягом квітня - грудня 2013 року середня ціна імпорту на бензин марки А-95 знизилася на 4 відсотки та становила 6 554 грн/тонну;

(180) У січні 2013 року середня ціна імпорту на дизельне паливо становила 6 547 грн/тонну. Протягом січня - травня 2013 року середня ціна імпорту на дизельне паливо знизилася на 10 відсотків. Протягом червня - грудня 2013 року середня ціна імпорту на бензин марки А-95 зросла на 6 відсотків та становила 6 260 грн/тонну;

(202) ТОВ «Золотий екватор» (до грудня 2013 року) безпосередньо не імпортувало нафтопродукти в Україну, а придбавало їх у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Газ-Інвест» відповідно до договору купівлі - продажу від 30.09.2011 № 505;

(228) … ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «ВОГ Рітейл», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг»,ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (з 08.05.2015 ? ПІІ «АМІК Україна») і ТОВ «Параллель-М ЛТД» мали різних постачальників нафтопродуктів, при цьому окремі з Відповідачів придбавали (отримували на реалізацію) нафтопродукти: (i) у суб`єктів господарювання, пов`язаних з ним відносинами контролю, тобто в межах єдиного суб`єкта господарювання у значенні Закону України «Про захист економічної конкуренції»; (ii) у суб`єктів господарювання, які також здійснюють діяльність з роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів;

(230) Аналіз середньозважених цін придбання (отримання на реалізацію) Відповідачами бензину марки А-95 протягом січня 2013 - січня 2016 року засвідчив, що динаміка цін придбання зазначеного виду пального Відповідачами є різною;

(231) Середні ціни придбання ТОВ «Золотий екватор» бензину марки А-95 протягом січня - червня 2013року засвідчили тенденцію до зростання;

(232) Зокрема, у червні 2013 року середні ціни придбання бензину марки А-95 у ТОВ «Золотий екватор» становили 12 547 грн/тонну та були вищими від середніх цін придбання зазначеного виду пального порівняно із січнем 2013 року на 5 відсотків;

(233) Проте ТОВ «Золотий екватор» купувало бензини не за ринковою ціною, а на 5046 грн/тонн - 5992, грн/тонн вище (без урахування ПДВ), що призвело до необґрунтованого зростання роздрібних цін на бензин А - 95 ТОВ «Золотий екватор» на 3 79 грн/л - 4,50 грн/л протягом 2013 року, що не було б можливим за умов існування значної конкуренції на ринку;

(272) … Відповідачі мали різні можливості щодо придбання (отримання на реалізацію) нафтопродуктів, зокрема, закуповуючи (приймаючи на реалізацію) бензин марки А-95 на різних умовах та за різними (відмінними один від одного) цінами, що не може пояснювати наявність настільки подібних роздрібних цін реалізації Відповідачами бензину марки А-95 на інформаційних табло стаціонарних АЗС;

(274) Середні ціни придбання ТОВ «Золотий екватор» дизельного палива протягом січня - грудня зменшилися на 3 відсотки та становили 9 353 грн/тонну протягом грудня 2013 року;

(302) … Відповідачі мали різні можливості щодо придбання (отримання на реалізацію) нафтопродуктів, зокрема, закуповуючи (приймаючи на реалізацію) дизельне паливо на різних умовах та за різними (відмінними один від одного) цінами, що не може пояснювати наявність настільки подібних роздрібних цін реалізації Відповідачами дизельного палива на інформаційних табло стаціонарних АЗС;

(303) За інформацією Секретаріату Експертно-аналітичної групи з питань функціонування ринку нафти та нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості, який було утворено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 30.10.2006 № 412 на 28 вересня 2015 року роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 у Відповідачів перевищували рівень індикативних цін більш ніж на 2 грн;

(304) …. роздрібні ціни на світлі нафтопродукти, у тому числі з урахуванням коливання курсу долара США та євро, які встановлювали Відповідачі на інформаційних табло на АЗС протягом досліджуваного періоду, не корелювалися зі змінами факторів, що впливають на їх формування;

(328) … аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення Відповідачами схожих дій, зокрема щодо встановлення й підтримання на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо;

(335) … Відповідачі мають можливість суттєво впливати на умови функціонування ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами та фактично виступають лідерами цих ринків;

(336) Встановлення і підтримання ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «ВОГ Рітейл», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг» (протягом 2013 - січня 2016 року), ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (з 08.05.2015 ? ПІІ «АМІК Україна») (протягом 2013 ? 2014 років) на інформаційних табло подібних роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо при одночасному створенні таких умов реалізації, за яких споживач позбавлений інформації щодо розміру можливих фактичних роздрібних цін унаслідок застосування складних та непрозорих програм лояльності, свідчить про відмову суб`єктів господарювання від відкритої цінової конкуренції між собою;

(337) Отже, роздрібні ціни на вказані світлі нафтопродукти встановлюються не внаслідок змагання між учасниками ринків завдяки власним досягненням;

(350) ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «ВОГ Рітейл», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг», ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (з 08.05.2015 ? ПІІ «АМІК Україна») протягом 2013 - 2014 років відмовились від цінової конкуренції між собою;

(354) Вчинення Відповідачами схожих дій, зокрема щодо встановлення та підтримання на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива без об`єктивних причин для вчинення таких дій, призводить до спотворення цінової конкуренції між ними, спонукає інших учасників ринків до встановлення своїх роздрібних цін на необґрунтованому рівні та, як наслідок, призводить до обмеження конкуренції на ринку в цілому;

(363) … схожі дії ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «ВОГ Рітейл», ПП «Окко нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг», ПІІ «АМІК Україна» (до 08.05.2015 ? ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»), ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» і ТОВ «Параллель-М ЛТД», які полягали у: встановленні й підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо та встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим, що відбувається внаслідок застосування складних та непрозорих програм лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення Відповідачами таких дій, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

(364) При цьому порушення тривало у ТОВ «Золотий екватор» протягом 2013 року.

Підставами позову є обставини прийняття рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

II. Предмет позову

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 480-р від 28.10.2019 у справі № 128-26.13/112 - 16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині.

III. Доводи позивача у справі.

Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:

(1) АМКУ безпідставно об`єднав в один ринок невзаємозамінні товари (стандартні високооктанові бензини та стандартне дизельне паливо), звузив межі товарного ринку в частині високооктанових бензинів лише до стандартних бензинів, не врахувавши наявність спеціальних видів високооктанових бензинів, та звузив межі товарного ринку в частині дизельного палива лише до стандартного дизельного палива, не врахувавши наявність спеціальних видів дизельного палива;

(2) АМКУ невірно визначив часові межі ринку щодо позивача;

(3) АМКУ не врахував, що протягом досліджуваного періоду ринок роздрібної реалізації нафтопродуктів через АЗС характеризувався високою конкуренцією;

(4) дії суб`єктів господарювання на ринку у відповідний період не можуть вважатися анти конкурентними узгодженими діями в силу їх схожості, а є результатами «паралельної поведінки», обумовленої існуванням об`єктивних причин;

(5) в оскаржуваному рішення Комітет не дослідив безпосередньо структуру ціни на нафтопродукти, порядок її формування, ступінь впливу на її формування об`єктивних факторів;

(6) для кваліфікації дій як таких, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції визначальним є проведення аналізу, який би спростував наявність об`єктивних причин для вчинення відповідних дій суб`єктами господарювання на ринку, проте такий аналіз Комітетом проведений не був;

(7) визначальні складові структури ціни були спільними для всіх суб`єктів господарювання, що і обумовлювало однаковий підхід до встановлення роздрібних цін на нафтопродукти;

(8) всі суб`єкти господарювання на ринку, з огляду на однакові шляхи імпорту нафтопродуктів та спільних виробників таких продуктів, знаходилися в об`єктивно однакових умовах щодо розміру собівартості нафтопродуктів на кордоні та логістичних витрат;

(9) АМКУ не проаналізував ціни, за якими фактично здійснювалася реалізація нафтопродуктів за протягом досліджувального періоду, та не провів аналізу співвідношення обсягу реалізації нафтопродуктів за такими цінами та не визначив причини посилання у рішенні саме на ціни, встановлені на інформаційних табло АЗС (а не на ціни фактичної реалізації нафтопродуктів споживачам);

(10) у своєму рішенні Комітет зводить конкуренцію на ринку лише до цінової конкуренції та ігнорує наявність низки факторів конкурентоздатності та постійної змагальності між учасниками ринку за отримання конкурентних переваг;

(11) АМКУ об`єднуючи справи із різою кваліфікацією та різним предметом дослідження, а змінюючи кваліфікацію об`єднаної справи, був зобов`язаний закрити провадження у справі у частині зловживання монопольним (домінуючим) становищем, оскільки порушення законодавства у даному випадку доведено не було;

(12) оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування висновку Комітету, що мало місце застосування позивачем складних та непрозорих схем лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, як і не містить посилань на будь - які системи лояльності, застосовані позивачем та іншими суб`єктами господарювання на ринку.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач проти доводів позивача та задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом та що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.

Зокрема, у своєму відзиві відповідач наводить наступні доводи проти задоволення позовних вимог:

(1) в рішенні Комітету були встановлені товарні, територіальні (географічні) та часові межі ринків, на яких дії відповідачів були предметом розгляду справи, з огляду на споживчі характеристики, умови реалізації та споживання, товарними межами ринку було визначено роздрібну торгівлю низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС;

(2) Комітетом визнано порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді анти конкурентних узгоджених дій шляхом вчинення відповідача схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світними нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції, тобто не на одному товарному ринку;

(3) Комітетом при розгляді справи було враховано, що позивач здійснював діяльність щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій саме до 25 грудня 2013 року;

(4) твердження позивача, що Комітет не наводить достатнього обґрунтування щодо погодженості поведінки між позивачем та іншими суб`єктами господарювання на ринку, координації дій між ними є необґрунтованими;

(5) для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод);

(6) схожі дії позивача та інших відповідачів у справі Комітету щодо встановлення та підтримання роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельного палива на інформаційних табло на стаціонарних АЗС на однаковому рівні можуть бути пояснені лише вчиненням відповідачами (у тому числі і позивачем) узгоджених дій;

(7) ступінь зв`язку між рядами даних цін отримання позивачем та цін придбання іншими відповідачами у справі Комітету бензину марки А-95 та дизельного палива є значно нижчим, ніж ступінь зв`язку між рядами даних роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельного палива, що встановлювалися позивачем та іншими відповідачами на інформаційних табло, а при таких умовах відсутня різниця в ціновій поведінці відповідачів (у тому числі і позивача);

(8) остаточна роздрібна ціна бензину А-95 та дизельного палива (з урахуванням знижок) не є загальнодоступною, відкритою та прогнозованою для споживачів внаслідок застосуванням позивачем та іншими відповідачами у справі Комітету складних та непрозорих програм лояльності, відтак, вчинення позивачем та іншими відповідачами у справі Комітету схожих дій, зокрема, щодо встановлення та підтримання на інформаційних табло на АЗС подібних між собою роздрібних цін реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива без об`єктивних причин для вчинення таких дій, призвело до спотворення цінової конкуренції між ними, спонукання інших учасників ринків до встановлення своїх роздрібних цін на необґрунтованому рівні, та, як наслідок, призвело до обмеження конкуренції на ринку в цілому;

(9) наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища у позивача не є обов`язковою умовою для доведення вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами на відміну від порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем;

(10) об`єднуючи справи Комітет діяв у спосіб та в межах чинного законодавства, при цьому ніяким чином не порушив права та обов`язки позивача;

(11) Рішення № 480-р щодо накладання штрафу приймаються виключно органом Комітету відповідно до статті 52 Закону № 2210, а Рекомендаційні роз`яснення, про порушення яких стверджує позивач, не є нормативним актом і не підлягають обов`язковому застосуванню Комітетом;

(12) під час визначення розміру штрафу Комітетом були, зокрема, враховані такі обставини, зазначені в оскаржуваному рішенні, а саме: позивачем не визнано факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції не припинено; позивач вжив заходів для створення передумов щодо недопущення вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції в майбутньому, підписавши Правила професійної етики у конкуренції щодо чесності та прозорості роздрібного ринку пального в Україні; позивач співпрацював під час розгляду справи з Комітетом;

(13) наданий позивачем суду висновок ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" не може братися судом до уваги, оскільки вказане підприємство не надає послуг щодо експертних висновків, крім експертних оцінок зовнішньоекономічних контрактів, та не зрозуміло, які документи аналізувались вказаним підприємством.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними п. 1 рішення Антимонопольного комітету України № 480-р від 28.10.2019 у справі № 128-26.13/112 - 16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» та п. 2.1. вказаного рішення.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Так, відповідно до статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно ч. 3 ст. 6 "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У підпунктах 8.2 та 8.3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що з урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;

- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Зокрема, суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

Направляючи дану справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Верховний Суд в постанові від 21.04.2021 зазначив, що факт реалізації бензину марки А-95 та дизельного пального не за цінами на інформаційних табло АЗС, а за акційними цінами (акційними картками), умови яких відрізнялися, не спростовує висновків АМК стосовно обмеження відповідачами в антимонопольній справі конкуренції, оскільки за цінами на інформаційних табло АЗС (а не за акційними цінами) усі відповідачі в антимонопольній справі реалізовували значну частку нафтопродуктів, а знижки, які надаються споживачам за акційними картками, мають непрозорий (неочевидний) характер. Також ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не оцінили, зокрема, належність, допустимість кожного наявного у справі доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що суди безпідставно не надали оцінку висновку експертів «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року», який складений експертами Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза».

Судом з урахуванням приписів ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, враховано вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у даній справі, та встановлено наступне.

«Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року» було виконано ДП «Укрпромзовнішекспертиза» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» у грудні 2016 - січні 2017 року. В досліджені проаналізовано ринок роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через АЗС в період з січня 2013 по січень 2016 року. За результатами проведеного дослідження експертами постановлені наступні висновки:

- роздрібні ціни на світлі нафтопродукти (бензин і дизпаливо) для реалізації через автозаправні станції (АЗС) протягом досліджуваного періоду (січень 2013 - січень 2016) формувалися під впливом наступних факторів: вартість закупівлі світлих нафтопродуктів; акцизний податок на світлі нафтопродукти; обмінний курс гривні до долара США і євро; витрати на логістику; торгівельна націнка мережі АЗС; податок на додану вартість (ПДВ); акцизний податок на роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів (підакцизних товарів);

- об`єктивні фактори формування роздрібної ціни світлих нафтопродуктів для реалізації через АЗС, які не залежали від учасників ринку, протягом досліджуваного періоду: вартість закупівлі світлих нафтопродуктів; акцизний податок на світлі нафтопродукти; обмінний курс гривні до долара США і євро; витрати на логістику, ПДВ і акцизний податок на роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів;

- суб`єктивні фактори формування роздрібної ціни світлих нафтопродуктів для реалізації через АЗС, які залежали від учасників ринку, протягом досліджуваного періоду: торгівельна націнка мережі АЗС, яка включає інвестиційні та операційні витрати мережі АЗС та її прибуток;

- з урахуванням високої частики витрат у структурі роздрібних цін (90-91%), вирішальний вплив на формування ціни реалізації світлих нафтопродуктів через АЗС протягом досліджуваного періоду мали об`єктивні фактори, які не залежали від учасників ринку. Вплив суб`єктивних факторів, що залежали від учасників ринку, через їх невелику частку в структурі ціни (9-10%) був незначним;

- загальна кількість АЗС в Україні протягом 2013-2015 років знизилася на 1,1 тис. од., і станом на кінець 2015 року склала 6,7 тис. од. Основна причина - анексія Криму і окупація частини районів Донецької і Луганської областей;

- загальні обсяги реалізації світлих нафтопродуктів через АЗС в Україні протягом 2013-2015 років знизилися на 40% відповідно, з 5,2 до 3,1 млн. тон, в тому числі, бензину - на 43% (з 3,2 до 1,8 млн. тон), дизпалива - на 35% (з 2 до 1,3 млн. тон). Таке суттєве падіння обсягів реалізації світлих нафтопродуктів викликане втратою частини території (Крим і окуповані райони Донецької і Луганської областей) та значним зниженням через економічну кризу реальних доходів населення;

- на кінець 2015 року в Україні налічувалося 18 мереж з кількістю автозаправних станцій більше 30 одиниць. Сумарно вони протягом досліджуваного періоду контролювали приблизно 60% усієї кількості АЗС в Україні. Частина цих мереж є загальнонаціональними і представлені в усіх або більшості областей України (Укртатнафта, ANP, Авіас, Укрнафта, WOG, Окко, Amic, БРСМ-Нафта, ТНК, Золотий гепард та Shell). Інші мережі є регіональними, і представлені в одній або кількох областях;

- найбільш вагомими факторами, які визначали конкурентоздатність мереж АЗС протягом досліджуваного періоду були: якість пального, ціна пального, зручність розташування АЗС, точність наливу, ставлення персоналу АЗС до клієнтів;

- основні оператори ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами (мережі АЗС) діляться на дві групи, виходячи з головної причини їх переваги для клієнтів: мережі, які вибирають за критерієм «висока якість пального» - Окко, WOG, Shell, Socar, Лукойл/ Amic; мережі, які вибирають за критерієм «вигідна ціна пального» - Укрнафта, БРСМ, ANP, Авіас;

- ринок роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами в Україні протягом досліджуваного періоду характеризуватися високим рівнем конкуренції між основними мережами, про що свідчить постійна зміна їх часток в 2013-2015 роках;

- розподіл часток ринку між учасниками роздрібного ринку світлих нафтопродуктів (мережами АЗС) протягом досліджуваного періоду формувався під впливом ринкових факторів конкуренції, насамперед це: якість пального, доступність АЗС, рівень цін та якість обслуговування.

Дослідження складено експертами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

В судовому засіданні 07.09.2021 у суду виникли питання щодо складеного експертами - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року», проведеного на замовлення, зокрема, щодо доказів які були надані експертам для проведення експертного дослідження, щодо джерел, що використовувались експертами для збирання відомостей та інформації зазначеної у висновку, обсяг та методики проведення досліджень. У зв`язку із зазначеним, відповідні експерти були викликані судом у судове засідання на 12.10.2021 для дачі роз`яснень щодо складеного ними висновку.

11.10.2021 до суду надійшов лист, в якому заступник директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ОСОБА_3 повідомив суд, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені з посад за власним бажанням 29.12.2018 та 05.12.2017 та відповідно їх інформування про явку в суд не можливо забезпечити. У листі також було зазначено, що висновок готувався згідно договору № 2016-40 від 12.12.2016 між ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та ТОВ «Вог Рітейл» та що вихідні дані були отримані від замовника ТОВ «Вог Рітейл» на електронних носіях.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Суд встановив, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року» складений на замовлення ТОВ «Вог Рітейл», який не є учасником даної справи. Також суд встановив, що зазначений висновок не містить зазначень, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. За вказаних обставин, суд дійшов переконання, що поданий позивачем висновок не відповідає процесуальним вимогам щодо висновку експерту, і є письмовим доказом по справі. Відповідно, при оцінці доказів у справі, оцінка відповідному висновку, надана судом як письмовому доказу, який виготовлений не на замовлення учасника судового процесу відповідними спеціалістами, а тому він не може підтверджувати чи спростовувати обставини у даній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з приписами частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Суд також звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

В даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Першим кваліфікуючим елементом порушення, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону, є вчинення суб`єктами господарювання - відповідачами схожих дій (бездіяльності) на ринку товару.

У Рішенні Комітет, застосувавши метод кореляційного аналізу роздрібних цін відповідачів, зробив висновок, що роздрібні ціни на бензин марки А-95 та дизельне пальне, що встановлювалися ТОВ "Золотий екватор" та іншими відповідачами на інформаційних табло АЗС протягом досліджуваного періоду, були дуже подібними.

Основним математичним інструментом доведення органами Комітету схожості дій є кореляційний аналіз, який є методом оброблення статистичних даних, і полягає у вивченні коефіцієнтів кореляції.

Кореляція (від лат. correlatio - "співвідношення, взаємозв`язок") використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи є досліджувані набори даних асоційованими (пов`язаними) по величині.

Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1. Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома перемінними. Тобто, якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність. Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність повністю відсутня.

Таким чином, якщо коефіцієнт кореляції наближається до одиниці або дорівнює одиниці, це означає, що кожна зміна ціни одного відповідача по справі Комітету, відповідно, відображена в такій же зміні ціни іншого відповідача. У випадку позитивного коефіцієнту кореляції на графічному зображенні лінії цін будуть підніматися та опускатися одночасно.

Застосування Комітетом до роздрібних цін відповідачів на бензин А-95 та дизельне пальне кореляційного аналізу виявило високий ступінь схожості цін та взаємозалежності траєкторій їхніх змін відповідачами у справі протягом періоду розслідування (2013 р. - січень 2016 р.), і зокрема - протягом періоду порушення ТОВ "Золотий екватор" (2013 рік).

У пунктах 99-115 рішення Комітет аналізує динаміку зміни відповідачами цін на бензин А-95, а потім, у п. 116-124 рішення, застосовує до цін ТОВ "Золотий екватор" та інших відповідачів кореляційний аналіз і одержує такі коефіцієнти кореляції.

Як відзначається у п. 123 Рішення, такі коефіцієнти кореляції (наближені до 1) свідчать про взаємозалежність роздрібних цін на бензин марки А-95 ТОВ "Золотий екватор" та інших відповідачів протягом 2013 р. і є ознакою їх практично повної схожості.

Другим обов`язковим кваліфікаційним елементом складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону, є спростування наявності об`єктивних причин для вчинення суб`єктами господарювання схожих дій через аналіз ситуації на ринку товару.

Стаття 6 Закону вимагає спростування наявності саме об`єктивних причин, тобто, мікро- та макроекономічних факторів, які діють на ринку та впливають на поведінку незалежно від волі учасників ринку, а не обставин, створених активними діями самих сторін (як-от: структурування бізнесу через закордонні юрисдикції, побудова "ланцюгу" пов`язаних осіб, наприклад, через договори комісії з метою оптимізації оподаткування, тощо).

Як визначив Комітет (п. 171 Рішення) виходячи з інформації операторів ринку та експертів, об`єктивними факторами, що впливають на формування роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне, передусім є:

- ціни на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts, закупівельні ціни нафтопродуктів (досліджується у п.п. 172-201 Рішення);

- податкове навантаження, що діє в Україні (зокрема, акциз податок на роздрібну реалізацію та ПДВ);

- курс долара США і євро;

- торговельна надбавка (маржа), яка є достатньою для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку.

У перебігу розслідування у справі Комітетом було зібрано та проаналізовано:

- роздрібні ціни, зазначені ТОВ "Золотий екватор" на інформаційних табло стаціонарних АЗС на світлі нафтопродукти (щоденно та по кожній АЗС!);

- обсяги, вартість та середньозважені ціни придбання ТОВ "Золотий екватор" світлих нафтопродуктів;

- обсяги, вартість та середньозважені ціни роздрібної реалізації ТОВ "Золотий екватор" світлих нафтопродуктів через мережу стаціонарних АЗС;

- динаміку європейських біржових котирувань на світлі нафтопродукти; середньозважені ціни імпорту;

- основні елементи затрат, що формують собівартість пального.

При цьому Комітет виходив з того, що для всіх відповідачів по справі деякі умови ведення господарювання були однаковими, а саме:

- курс гривні до іноземних валют (зокрема, долару США та євро) за кожен період часу;

- податковий та митний режим в Україні (у т.ч. акцизний податок) та його зміни протягом періоду розслідування.

Крім того, Комітетом було враховано, що весь обсяг (100 %) нафтопродуктів (бензин А-95 та дизельне пальне) як ТОВ "Золотий екватор", так і інші відповідачі в справі АМК імпортують з-за кордону (а відтак, паливо придбавається за іноземну валюту).

Так, Комітетом було проаналізовано собівартість бензину А-95 і дизельного палива по кожному з контрагентів, яка сформована як під впливом об`єктивних факторів, що однаково діють на всіх учасників ринку (зокрема, зміна курсу гривні, податкове навантаження, ціни виробника), так і суб`єктивних факторів (логістичні витрати, кількість суб`єктів в ланцюгу поставки від виробника до заправки, їх структура витрат та ціноутворення тощо).

Оскільки закупівельна вартість бензину А-95 та дизельного палива формується результаті впливу вищевказаних факторів, немає необхідності в аналізі впливу кожного з них окремо, наприклад, зміни валютного курсу.

Як зазначено на графіках (Додаток до Рішення Комітету 20а) контрагенти мали суттєво різну закупівельну вартість бензину А-95 та дизельного палива, і наявність позитивної кореляції роздрібних цін реалізації на інформаційних табло не може бути спричинена схожістю структури витрат контрагентів (яка насправді не є схожою), а відтак, не має об`єктивних причин.

Усі вищезазначені фактори, а саме: зміна курсу валют за весь період порушення, податкове та митне навантаження та будь-які його зміни, основні елементи витрат кожного з відповідачів по справі Комітету - напряму впливали на закупівельні ціни відповідачів.

У Рішенні детально проаналізовано динаміку цін придбання бензину А-95 та дизельного пального в усіх відповідачів по справі, включно з ТОВ "Золотий екватор", у порівнянні з цінами на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts (п.п. 172-201 Рішення).

Шляхом кореляційного аналізу Комітетом встановлено, що ступінь зв`язку між рядами цін придбання (отримання на реалізацію) відповідачами (у т.ч. і ТОВ "Золотий екватор") бензину марки А-95 та дизельного пального є значно нижчим, ніж ступінь зв`язку між рядами роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, які встановлювали відповідачі по справі Комітету (у т.ч. ТОВ "Золотий екватор") на інформаційних табло протягом досліджуваного періоду.

На цій підставі Комітет дійшов висновку, що хоча всі відповідачі по справі Комітету мали різні можливості та умови при закупівлі нафтопродуктів та різну ціну такої закупівлі, яка змінювалася різним чином протягом дослідженого періоду, тим не менше, роздрібна ціна у відповідачів протягом того ж періоду демонструвала повну схожість, а зміни роздрібної ціни - майже абсолютну синхронність.

Відтак, Комітетом було зроблено обґрунтований висновок, що при наявності такої різниці в закупівельних цінах настільки схожі роздрібні ціни реалізації відповідачами бензину марки А-95 та дизельного пального на інформаційних табло стаціонарних АЗС та така синхронність у зміні траєкторій роздрібних цін не можуть бути пояснені об`єктивними ринковими причинами, і єдиним поясненням такої цінової поведінки є узгоджена поведінка відповідачів по справі у вигляді вчинення схожих дій.

Наданий позивачем висновок експертів "Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року", який складений експертами державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" на замовлення ТОВ «Вог Рітейл», не спростовує встановлених судом наявних доказів у сукупності, а навпаки додатково свідчить про узгодженість дій позивача та ТОВ «Вог Рітейл», в тому числі, при здійсненні судового оскарження рішення та не може оцінюватися судом саме як висновок експертизи у справі.

Третім (останнім) кваліфікаційним елементом правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є доведення негативного впливу схожих дій на конкуренцію (антиконкурентного ефекту), а саме: того, що схожі дії (бездіяльність) призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (тобто, є фактичний або потенційний антиконкурентний вплив схожих дій на конкуренцію).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» під економічною конкуренцією (конкуренцією) розуміється змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Конкуренція може відбувається за цінами, а також за іншими факторами, такими, як якість, зручність, суб`єктивне сприйняття брендів (знаків для товарів та послуг), тощо.

Відповідно до п. 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, з подальшими змінами), відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в`їзді та біля оператора АЗС.

Саме ці роздрібні ціни на інформаційному табло бачить споживач, коли приймає рішення (найчастіше на практиці - будучи при цьому за кермом автомобіля, який швидко рухається) щодо обрання того чи іншого АЗС.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.04.2021, факт реалізації бензину марки А-95 та дизельного пального не за цінами на інформаційних табло АЗС, а за акційними цінами (акційними картками), умови яких відрізнялися, не спростовує висновків АМК стосовно обмеження відповідачами в антимонопольній справі конкуренції, оскільки за цінами на інформаційних табло АЗС (а не за акційними цінами) усі відповідачі в антимонопольній справі реалізовували значну частку нафтопродуктів, а знижки, які надаються споживачам за акційними картками, мають непрозорий (неочевидний) характер.

При цьому, щодо доводів позивача, що відповідачі за справою Комітету конкурували за споживача іншими, крім ціни, факторами, жодним чином не спростовує висновків Комітету про відмову відповідачів у справі № 128-26.13/112 - 16 від відкритої цінової конкуренції за інформаційними табло АЗС, адже коли роздрібні ціни зафіксовані на однаковому рівні та змінюються синхронно, споживачеві залишається тільки вибір за іншими факторами конкуренції (які можуть мати для споживача другорядне значення), а не за ціновим критерієм (який в умовах постійного підвищення вартості пального на ринку та впливу вартості пального на собівартість практично всіх товарів має для населення надзвичайно велике значення).

Суд зазначає, що функція цінової конкуренції полягає в утриманні роздрібних цін на найнижчому можливому рівні, що призводить до найбільш ефективного розподілу доходу з точки зору продуктивності і здатності гравців ринку адаптуватися до ринкових змін, тоді-як обмеження конкуренції полягало в тому, що учасники антиконкурентних узгоджених дій не змагалися між собою завдяки власним досягненням та, маючи об`єктивні можливості для зменшення (чи, щонайменше, диференціації) роздрібної ціни реалізації найбільш популярного серед споживачів пального: бензину А-95 та дизельного палива, - замість цього, орієнтуючись на рівень ціни один одного (а не на потреби споживачів), підтримували відповідні ціни на інформаційних табло АЗС практично на однаковому рівні та синхронно змінювали їх без об`єктивно виправданих на те причин.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що вчинення таких дій відповідачами у справі Комітету призвело до обмеження можливості вибору споживачами того чи іншого учасника ринку за ціновим критерієм та, як наслідок, призвело до обмеження конкуренції на ринку (практично повна відмова від відкритої цінової конкуренції).

Таким чином, усі три кваліфікаційні ознаки порушення, передбачені ч. 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: схожість дій із встановлення та зміни роздрібних цін на інформаційних табло стаціонарних АЗС; відсутність об`єктивних ринкових причин для підтримання настільки схожих роздрібних цін та їхніх синхронних змін; обмеження конкуренції на ринку (а саме: фактично повної відмови від відкритої цінової конкуренції між відповідачами), наявні в діях позивача.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 128-26.13/112-16 та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні в частині позивача, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи № 128-26.13/112-16, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 128-26.13/112-16, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, а саме справа № 128-26.13/112-16 розглянута з дотриманням положень Правил розгляду справ.

Разом із тим, щодо нарахованого Комітетом та накладеного на позивача штрафу, слід вказати таке.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За порушення, передбачене, зокрема пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Розмір штрафу, накладеного Комітетом в рішенні відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, а рішення про накладення штрафу прийнято в межах повноважень органів Комітету.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90299 та під час розгляду відповідачем відповідної справи було всебічно, повно і об`єктивно розглянуто її обставини, а відтак у суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсним або скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивачів зі сплати судового збору та інші витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38; ідентифікаційний код 37425075) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ 35, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним рішення в частині відмовити.

2. Судові витрати позивача покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38; ідентифікаційний код 37425075).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2021.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких