Ухвала суду № 1020540, 26.09.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

місто Севастополь

25 вересня 2007 року

Справа № 20-12/120

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Дугаренко О.В.,

Лисенко В.А.,

секретар судового засідання Суровикіна М.С.

за участю представників сторін:

представник позивача, Воробйова Галина Матвіївна, довіреність № 17 від 25.09.07, Дочірнє підприємство "Недержавної учбової установи "Сучасний гуманітарний інститут";

представник позивача, Капустін Георгій Павлович (повноваження перевірені), Голова, Дочірнє підприємство "Недержавної учбової установи "Сучасний гуманітарний інститут";

представник відповідача, Трипус Євген Володимирович, довіреність № 2902/10-0 від 24.05.07, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Недержавної учбової установи "Сучасний гуманітарний інститут" на постанову Господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 03 липня 2007 року у справі № 20-12/120 за позовом дочірнього підприємства "Недержавної учбової установи "Сучасний гуманітарний інститут" (вул. Робоча, 2-б,Севастополь,99011) до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000671710/0 від 18.08.2006

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про нарахування пені у сумі 5.910,88грн. з податку з доходів фізичних осіб.

Позов обґрунтовано тим, що позивач своєчасно сплатив податок, який не є узгодженим податковим зобов’язанням, помилкове зарахування коштів на рахунок єдиного податку не є підставою для нарахування пені, стосовно позивача почата процедура самоліквідації, не урахований строк давності.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем нарахована пеня з податку з доходів фізичних осіб тому, що позивач несвоєчасно погасив цей податок за рахунок переплати з єдиного податку.

Постановою місцевого господарського суду в позові відмовлено з тих підстав, що позивач порушив строк сплати податку.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути постанову суду першої інстанції та задовольнити позов з тих підстав, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

З заперечень на апеляційну скаргу слідує, що відповідач не згідній з апеляційною скаргою.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач не погодився з ними.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд розглянув справу і встановив наступне.

18 серпня 2006 року першим заступником керівника Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя Стукаловою К.М. на підставі акту перевірки №401\10\23-123\25750400\132 від 8 серпня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000671710\0 про визначення позивачу податкового зобов’язання –пені з податку з доходів фізичних осіб у сумі 5.910,88грн. (а.с. 6).

Це податкове повідомлення-рішення було оскаржено у позасудовому порядку, але рішеннями податкових органів залишено без змін, про що позивачу своєчасно направлені мотивовані рішення, це підтверджується письмовими доказами (а.с. 7-12).

З довідки (а ні акту, як вказано у повідомленні-рішенні) №61\17-125\25750400 від 8 серпня 2006 року слідує, що підставою для нарахування пені стало те, що позивач з липня 2003 року до серпня 2006 року сплачував прибутковий податок з фізичних осіб та податок з доходів фізичних осіб на рахунок єдиного податку, за заявою платника від 3 серпня 2006 року 24.150грн. були перераховані з рахунку єдиного податку на погашення боргу з податку з доходів фізичних осіб (а.с. 42-45).

Позивач не оспорює того факту, що зараховував прибутковий податок з фізичних осіб на рахунок єдиного податку, це також підтверджують платіжні доручення про зарахування :

15 серпня 2003 року 46грн. за серпень 2003 року (а.с. 14),

19 серпня 2003 року 103грн. за серпень 2003 року (а.с. 15),

29 серпня 2003 року 3.192грн. за серпень 2003 року (а.с. 13),

30 вересня 2003 року 4.269грн. за вересень 2003 року (а.с. 16),

14 жовтня 2003 року 392грн. за жовтень 2003 року (а.с. 17),

31 жовтня 2003 року 6.007грн. за жовтень 2003 року (а.с. 18),

14 листопада 2003 року 1.112грн. за листопад 2003 року (а.с. 19),

28 листопада 2003 року 7.896грн. за листопад 2003 року (а.с. 20),

15 грудня 2003 року 1.135грн. за грудень 2003 року (а.с. 21)

на рахунок платежу єдиного податку - №34213847800007.

Відомості про нарахування та виплати фізичним особам, яки були подати позивачем відповідачу, свідчать про те, що позивач у III-IV кварталах 2003 року виплачував фізичним особам доходи, нараховував та утримував податок (а.с. 54-61).

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" N13-92 від 26 грудня 1992 року (зі змінами на час перерахування коштів) підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Відповідно до статті 10 вказаного Декрету юридичні особи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум, зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

За прострочення встановлених строків сплати податку частиною 2 статті 21 вказаного Декрету та статей 19 і 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" N889-IV від 22 травня 2003 року (який набрав чинності з 1 січня 2004 року), статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N2181-III від 21 грудня 2000 року (з змінами на час сплати податку та нарахування пені, далі Закон України N2181-III) передбачена сплата пені.

Позивач не оспорює розмір нарахованої пені, її розмір та період, за який вона нарахована, відповідає вимогам статі 16 Закону України N2181-III.

Посилання позивача на те, що податковий орган не довів до нього номер рахунку для зарахування прибуткового податку з фізичних осіб і це звільняє позивача від відповідальності є неспроможними, тому що вказані вище Закони України покладають обов’язок по своєчасної сплати податку на юридичну особу, тобто знати правильний рахунок та зараховувати податок на належний рахунок є зобов’язанням позивача.

А тому апеляційний господарський суд вважає, що позивач неналежним чином (не на встановлений рахунок) сплатив податок, у подальшому погашення податку було здійснено за рахунок переплати іншого податку, але таке погашення сталося з порушенням встановленого законом строку, тобто позивач здійснив порушення, за яке правомірно залучений до встановленої законом відповідальності у вигляді пені.

Не є підставою для звільнення від відповідальності почата позивачем процедура самоліквідації.

Думка позивача про те, що прибутковий податок з фізичних осіб не є податковим зобов’язанням, яке після закінчення строку сплати набирає статус податкового боргу, і тому не можливе нарахування пені, є помилковою.

Як вказано вище, законодавством встановлено зобов’язання сплачувати такий податок та нарахування пені за порушення строку його сплати.

На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає, судове рішення прийнято без порушень норм матеріального права і тому підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Недержавної учбової установи "Сучасний гуманітарний інститут" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 3 липня 2007 року у справі № 20-12/120 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді О.В. Дугаренко

В.А. Лисенко