Вирок № 102052902, 21.12.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

єдиний унікальний № 610/302/21

провадження 1-кп/610/160/2021

м. Балаклія 21.12.2021 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: Стригуненка В.М.

за участі

прокурорів: Устименко І.О., Євсюкової Я.А.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

секретарів: Турченкової О.В., Паточки А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (№ 12020220190000703) за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця: Харківська область, м. Балаклія; зареєстрованого і жителя: АДРЕСА_1 ; громадянина України; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштованого; не одруженого; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше судимого 4 рази, крайній раз:

16.03.2020 р. Зміївським районним судом Харківської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України (вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 09.01.2018 р.) до 7 р. позбавлення волі. За ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.06.2020 р. від відбування покарання звільнений, у зв'язку з його фактичним відбуттям, в залі суду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В середині липня 2020 року, у денний час, більш точно не встановлено, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , з корисливого мотиву і мети збагачення за рахунок чужого майна, з подвір`я, умисно, таємно, повторно викрав належне ОСОБА_1 майно: алюмінієву драбину-стрем`янку вартістю 700 грн., мідний дріт довжиною 8 м і вагою міді 1,5 кг на 204,25 грн., всього на 904 гривні 25 копійок, розпорядившись ними на власний розсуд (т. 1 а.с. 125-127).

Обвинувачений у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення винуватим себе визнав повністю і підтвердив факт його вчинення при обставинах, викладених у даному вироку.

Під час допиту пояснив, що з неогородженої тильної сторони через огород пройшов на подвір`я, звідки викрав вказані в обвинуваченні алюмінієву драбину-стрем`янку та мідний дріт, які продав в металобрухт, а отримані гроші витратив на свої потреби.

Потерпілий ОСОБА_1 під час допиту в суді дав такі показання: зі сторони огороду територія його домоволодіння не має одного прольоту огородження. Виявив зникнення алюмінієвої драбини-стрем`янки та мідного дроту. Пізніше йому повернули цей дріт вже з оплавленою ізоляцією.

21 серпня 2020 року від ОСОБА_1 поліцейський прийняв заяву про вчинене кримінальне правопорушення, що оформлено протоколом. Повідомив про крадіжку драбини алюмінієвої та мідної електропроводки в середині липня 2020 року за місцем проживання (т. 1 а.с. 62),

21 серпня 2021 року на підставі письмового дозволу потерпілого проведений огляд місця вчинення кримінального правопорушення - домоволодіння. Зміст протоколу переважно є нечитабельним. Встановлено обрив електропроводки по фасаду житлового будинку (т. 1 а.с. 63-72),

21 серпня 2021 року на підставі письмового дозволу ОСОБА_3 проведений огляд території домоволодіння, де виявлено та вилучено мідну проводку з оплавленою ізоляцією, яку визнано речовим доказом і на зберігання передано потерпілому (т. 1 а.с. 73-78),

за висновком товарознавчої експертизи ринкова вартість предметів кримінального правопорушення: драбина - 700 гривень, брухт міді масою 1,5 кг - 204,25 гривень (т. 1 а.с. 98-102),

1 лютого 2021 року з ОСОБА_2 в процесуальному статусі підозрюваного був проведений слідчий експеримент. З протоколу убачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , місці вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, він дав показання про обставини крадіжки з подвір`я алюмінієвої драбини-стрем`янки та мідного дроту (т. 1 а.с. 104-107).

Суд оцінює цей доказ виходячи з правил проведення слідчого експерименту, визначених ст. 240 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Як убачається зі змісту цього протоколу фактично відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань слідчим не проводились. По факту, за змістом слідчої дії, був проведений допит підозрюваного, вона не відтворює цілей та завдань слідчого експерименту, як окремого виду слідчих дій, відмінного від допиту.

Тому цей доказ є показаннями. Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. За приписом ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Верховний Суд дійшов висновку, який викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17, що проведення слідчого експерименту у формі, що не мітить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

Хоча до протоколу надано фототаблицю, однак з протоколу не убачається про застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, зокрема, фотозйомки.

Крім того, слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Проте з протоколу не убачається про те, що потерпілий ОСОБА_1 надав згоду на проведення слідчого експерименту у його житлі, відсутня і ухвала слідчого судді з дозволом на проникнення до житла для проведення слідчої дії. З фотототаблиці однозначно убачається про те, що події також відбувалися не тільки на вулиці, але і на території подвір`я домоволодіння.

З цих причин доказ у виді протоколу слідчого експерименту з додатком до нього у вигляді фототаблиці визнається недопустимим доказом, як здобутий з порушенням закону. За правилом ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Фактичні обставини справи свідчать про наступне. Потерпілий ОСОБА_1 заявив до поліції про крадіжку майна з подвір`я його домоволодіння, що стало підставою для проведення досудового розслідування. Було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення, де виявлений факт обриву та відсутності частини електропроводки на фасаді житлового будинку, що кореспондується з зізнавальними показаннями обвинуваченого. На території стороннього для потерпілого і обвинуваченого домоволодіння в ході огляду вилучений моток мідної проволоки з оплавленої електропроводки, що також кореспондується з зізнавальними показаннями обвинуваченого про її продаж як металобрухту. Вказана проволока визнана речовим доказом, вона відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України - вона є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій (інкримінованого обвинуваченому злочину).

Відсутні підстави не вірити показанням допитаних у судовому засіданні потерпілого і обвинуваченого, які кореспондуються між собою та іншими об'єктивними доказами. Підстав для обмови обвинуваченого потерпілим або самообмови обвинуваченим не встановлено.

Більш того, з вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 09.01.2018 р., який законної сили набрав 06.12.2018 р., убачається про те, що ОСОБА_2 у 2017 році вже вчинив 3-ри крадіжки з території домоволодіння ОСОБА_1 .

Тобто, обвинувачений вже мав успішний досвід крадіжок у цього ж потерпілого, що дає обґрунтовані підстави вважати про те, що на місці він опинився не випадково, а внаслідок планування крадіжки з обраного об'єкту.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд визнає їх достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за:

ч. 2 ст. 185 КК України, як

таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно.

Обвинувачений: раніше судимий; не перебуває на обліках в органі з питань пробації, у нарколога, психіатра; за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, за недоведеністю протилежного; офіційно не працевлаштований; не одружений.

В суді винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, що свідчить про надання допомоги суду у встановленні обставин справи, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючою покарання обставиною.

Відсутні обставини, що обтяжують покарання.

Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, що: вчинений один епізод злочину невеликої тяжкості, обвинувачений має значний кримінальний досвід внаслідок 4-х притягнень до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних майнових кримінальних правопорушень, має 4-ри не знятих і не погашених у встановленому законом порядку судимості, реально відбував покарання у вигляді позбавлення волі, крайнє покарання відбув лише 23.06.2020 р., однак продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, це вчинив менше ніж через місяць після звільнення, що свідчить про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення і перевиховання, тому неможливо досягти мети покарання у виді кари, виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень без ізоляції його від суспільства, оскільки на обвинуваченого не діють більш м`які покарання і він сам становить підвищену суспільну небезпеку.

Одночасно враховується конструктивна процесуальна поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування і сприяння кримінальному провадженню, його показання також покладені в основу обвинувачення, потерпілий не наполягав на суворому покаранні. Потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покаранняйого необхідно призначити хоча і у виді арешту, але вже у максимальному розмірі санкції, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 369-378 КПК України,

у х в а л и в:

1. ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання - 6 (шість) місяців арешту.

2.Початок строку відбування покарання обчислювати з дня взяття під варту в порядку виконання цього вироку.

3.Процесуальні витрати в сумі 653,80гривень стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

4.Речовий доказ: предмет кримінального правопорушення повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий В.М. Стригуненко