Ухвала суду № 102052109, 17.12.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5666/21

Провадження № 2/206/1636/21

УХВАЛА

17 грудня 2021 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗБК» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію за порушення строків її виплати,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали поданої заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, визначених зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, представником позивача ОСОБА_2 не було додано до матеріалів позовної заяви квитанції про сплату судового збору, однак у тексті позовної заяви зазначено, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (далі – Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас із цим, окрім вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, серед позовних вимог є також стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 333,27 гривень.

Проте, компенсація за порушення строків виплати заробітної плати не входить до структури заробітної плати, порядок такої компенсації визначається Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III від 19 жовтня 2000 року, а тому на таку позовну вимогу не поширюється дія п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону, позивач не звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2270 грн.

Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 заявлено, крім іншого, одну вимогу майнового характеру відносно якої пільги щодо сплати судового збору не встановлено – стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 333,27 гривень, за подання до суду даної позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Враховуючи зазначені вимоги закону, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у вказаному розмірі та надати до суду докази його сплати.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗБК» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію за порушення строків її виплати – залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачу строк, який не може перевищувати 3 (трьох) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Попередити, що у випадку не усунення в зазначений строк позивачем недоліків заяви, вона буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Кушнірчук