Ухвала суду № 102051654, 17.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 932/7688/21

Номер провадження 1-кс/201/3699/2021

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу адвоката Кияненко Дар`ї Олегівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи слідчого управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10.09.2021р.,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021р. адвокат Кияненко Д.О. в інтересах ОСОБА_1 (діє на підставі ордеру від 01.03.2021р.) звернулась зі скаргою до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, в порядку ст. ст. 303-307 КПК України, в якій просить зобов`язати уповноважену особу управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області прийняти, невідкладно зареєструвати подану заяву про вчинення злочину до ЄРДР та розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства.

На підставі подання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.12.2021р. скарга передана на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яка надійшла до суду 14.12.2021р.

В обґрунтування скарги заявник вказала, що вона 10.09.2021р. подала до управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Однак відомості так і не були внесені до ЄРДР.

На підставі викладеного, просила зобов`язати уповноважену особу управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином. У поданій скарзі просила розглядати без її участі.

Від слідчого о ОВС СВ УСБ України в Дніпропетровській області 17.12.2021р. надійшла заява, у якій він просив скаргу розглядати без його участі, у задоволенні скарги відмовити, оскільки заява не містить достатніх відомостей для внесення до ЄРДР.

У зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суддя слідчий вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявниці, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

З матеріалів скарги встановлено, що 10.09.2021р. адвокат Кияненко Д.О. в інтересах ОСОБА_1 подала до управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у якій вказала, що ухвалою cудді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.06.2021р. у справі 200/2396/13-ц (провадження № 8/200/7/19) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_3 ) про перегляд за нововивченими обставинами судового рішення за позовом Компанії республіки Кіпр «ХАГВОРТ МЕНЕДЖЕНТ ЛІМІТЕД», якою у подальшому відступлено право вимоги громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 , поданого до громадянина України ОСОБА_3 , органів державної влади і управління України: Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_5 (третя особа - реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції). Рішення прийнято суддею з наданням переваги права власності на майно Компанії республіки Кіпр «ХАГВОРТ МЕНЕДЖЕНТ ЛІМІТЕД» і ОСОБА_4 , жителю м. Тамбова, громадянина РФ, які не є платниками податків на території України. Суддя умисно не викликав в судове засідання сторін, не вислухав їх думку, за один день розглянув справу, порушивши недоторканість права власності громадин України, порушивши присягу судді на вірність українському народові, діючи з метою одержання неправомірної вигоди від громадянина РФ.

Слідчий суддя дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до такого висновку.

Положенням статті 303 КПК України, передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню. Відповідно до ст.26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Заявник просить зобов`язати уповноважену особу управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області прийняти і зареєструвати подану 10.09.2021р. заяву про вчинення злочину до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

При розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення, органам НП України та прокуратури при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз`яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007р. «Про незалежність судової влади», якою визначено, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007р. «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Також, існує процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності судді. За статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для дисциплінарної відповідальності судді зокрема є незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та ін.

Відповідно до пунктів 66, 68, 69 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов`язки ефективно та належним чином. Такі провадження повинен проводити незалежний орган влади або суд із наданням гарантій справедливого судового розгляду і права на оскарження рішення та покарання. Дисциплінарні санкції мають бути пропорційними.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку № 3 (2002) згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб, повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки).

У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та у Середній Азії (від 23-25 червня 2010 року) зазначено, що процедура прийняття суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення щодо діяльності судді, а лише ті з них, які містять достатні відомості про вчинення ним кримінального правопорушення. На відміну від цього, незгода із прийняттям суддею процесуального рішення у справі може бути оскаржена в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.

Однак зі змісту скарги фактично вбачається наявність оскарження бездіяльності уповноваженої особи управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області не стосовно невнесення відомостей до ЄРДР, а щодо незгоди заявника з судовим рішенням, яке винесене суддею Цитульським В.І. за результатами розгляду заяви.

Суб`єктивна оцінка учасників провадження щодо змісту процесуальних рішень суду з точки зору їх відповідності КПК України не може бути підставою для задоволення вказаної скарги. Вказана заява за своєю суттю є скаргою на процесуальні рішення та дії певного судді, зі змістом яких не погоджується заявник. Зазначене підтверджується тим, що заявник викладає в ній доводи своєї незгоди із змістом ухвал суду щодо відмови у задоволенні його заяв про забезпечення позову в адміністративній справі.

Також суд роз`яснює, що у разі незгоди з прийнятим судом рішенням, процесуальний закон передбачає механізм висловлення заперечень, оскаржень які можуть бути розглянуті та враховані під час апеляційного або касаційного перегляду справи.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних не має, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Це є прямим тиском на суд, втручанням у здійснення правосуддя та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 року та 13.12.1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку про відсутність підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303-307 КПК України, суддя слідчий

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката Кияненко Дар`ї Олегівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність на бездіяльність уповноваженої особи слідчого управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10.09.2021р. – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя О.С. Наумова