Рішення № 102049565, 20.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/11997/21

Провадження № 2/243/3375/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 7 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за

позовною заявою ОСОБА_1

до відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця”

в особі регіональної філії «Донецька залізниця»

вимоги позивача: про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, обґрунтувавши свої вимоги тим, що до 17.07.2016 року він працював машиністом-інструктором локомотивних бригад структурного підрозділу «Локомотивне депо Ясинувата-Західне» ДП «Донецька залізниця». З лютого 2016 року роботодавець припинив виплачувати заробітну плату, хоча продовжував нараховувати. 17.07.2016 року він звільнився з ДП «Донецька залізниця» по переводу в ПАТ «Українська залізниця», про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці.

Проте після звільнення з ним не було проведено повного розрахунку, тобто відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі з 01.02.2016 року по 17.07.2016 року, що становить 31 824 грн. 19 коп., що підтверджується розрахунковими листами У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь нараховану але не виплачену заробітну плату за період 01.02.2016 року по 17.07.2016 року, що становить 31 824 грн. 19 коп.

2. Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи до суду не з`явився, позов просив розглянути за своєї відсутності, вимоги задовольнити.

3. Представник відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця” Цимбал М.Ю., який діє на підставі Довіреності від 20.05.2021 року, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, справу просив розглянути за своєї відсутності, у задоволенні вимог просив відмовити.

Відповідно до наданого 17.12.2021 року відзиву на позовну заяву, зазначив що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року засвідчено настання обставин непереборної сили, що унеможливлює виконання АТ Українська залізниця обов`язків, та є підставою для звільнення від відповідальності зобов`язаної сторони. Таким чином та враховуючи, що відсутня вина відповідача у нездійсненні виплат на користь позивача оскільки це є наслідком злочинних дії третіх осіб, що підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року, в тому числі і про наявність після 20.03.2017 року обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання АТ «Укрзалізниця» своїх обов`язків перед позивачем, просить у задоволенні позовних вимог позивача до АТ «Укрзалізниця» відмовити у повному обсязі у зв`язку з відсутністю вини ПАТ «Укрзалізниця» у невиконанні своїх обов`язків, передбачених законодавством України про працю.

Крім того, надав суду завірені копії платіжних відомостей про виплату грошових коштів позивачу за спірний період.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

4. Представником відповідача подано разом з відзивом на позовну заяву клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 10.11.2021 року (а.с. 38), відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Витребувано з Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області інформацію з системи персоніфікованого обліку (ОК-5), щодо суми доходу позивача.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. З копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 вбачається, що останній працював машиністом-інструктором локомотивних бригад дільниці експлуатації локомотивів оборотного депо Микитівка.

7. 23.11.2015 року на підставі Наказу № 225-ос «На підставі наказу № 248/н від 04.11.2015 року «Про передачу оборотного депо Микитівка до локомотивного депо Ясинувата-Західне з 01.12.2015 року штат оборотного депо Микитівка локомотивного депо Слов`янськ ДП «Донецька залізниця» перепідпорядкований до локомотивного депо Ясинувата-Західне ДП «Донецька залізниця» (а.с. 11-12).

8. 12.06.2017 року позивача звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з ПАТ «Укрзалізниця» - Наказ № 1145/ДН-ОС від 31.05.2017 року (а.с. 13).

9. Відповідно до розрахунків заробітної плати ОСОБА_1 , йому була нарахована заробітна плата у період:

-за лютий 2016 року – 7 259 грн. 60 коп.; сума до виплати 4 380 грн. 87 коп. (а.с. 14);

-за березень 2016 року – 6 371 грн. 48 коп.; сума до виплати 5 160 грн. 90 коп. (а.с. 15);

-за квітень 2016 року – 5 234 грн. 04 коп., сума до виплати 4 239 грн. 57 коп. (а.с. 16);

-за травень 2016 року – 4 813 грн. 75 коп., сума до виплати 3 899 грн. 13 коп. (а.с. 17);

-за червень 2016 року – 5 532 грн. 05 коп., сума до виплати 4 153 грн. 39 коп. (а.с. 18);

-за липень 2016 року – 2 613 грн. 27 коп., сума до виплати 2 116 грн. 75 коп.

10. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) до 07.2016 року працював у страхувальника Локомотивне депо Ясинувата-західне ДП «Донецька залізниця» і позивачу нараховувалася заробітна плата, після 07.2016 року Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Донецька залізниця» (а.с. 30-35).

11. Відповідно до платіжної відомості:

-№ 41 від 01.09.2016 року за лютий-червень відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

-№ 41/2 від 27.10.2016 року за лютий-червень 2016 року відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

-№ 41/3 від 10.11.2016 року за лютий-червень 2016 року відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

-№ 41/4 від 15.02.2017 року за лютий-червень 2016 року відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

V. Оцінка суду.

12. Конституція України закріплює основні засади правового статусу людини і громадянина в Україні, тобто ті провідні ідеї, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав та обов`язків людини і громадянина в нашій державі. Передусім це стосується частин 1, 2 ст. 24 Конституції України, відповідно до яких, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

13. Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

14. Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України. Зі змісту ч.7 ст.43 Конституції України, ч.1ст.115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

15. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

16. У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

17. Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

18. Відповідно до ст.115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

19. Вирішуючи справу по суті, суд виходить із того, що Конституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у статті 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

20. Згідно ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

21. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

22. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10), «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

23. ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

24. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

25. Відповідно до вимогст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

26. Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 працював машиністом-інструктором локомотивних бригад дільниці експлуатації локомотивів оборотного депо Микитівка. 23.11.2015 року на підставі Наказу № 225-ос «На підставі наказу № 248/н від 04.11.2015 року «Про передачу оборотного депо Микитівка до локомотивного депо Ясинувата-Західне з 01.12.2015 року штат оборотного депо Микитівка локомотивного депо Слов`янськ ДП «Донецька залізниця» перепідпорядкований до локомотивного депо Ясинувата-Західне ДП «Донецька залізниця» (а.с. 11-12).

27. 12.06.2017 року позивача звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з ПАТ «Укрзалізниця» - Наказ № 1145/ДН-ОС від 31.05.2017 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13).

28. Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», а позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах до 12.06.2017 року, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав усі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

29. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність первинних документів, як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати.

Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці.

Зокрема, типова форма № П-5 “Табель обліку використання робочого часу” надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці.

Крім того, як вказано в Постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №243/5469/17, провадження №61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.

30. Суд звертає увагу на ті обставини, що структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» здійснює господарську діяльність на підконтрольній Україні території, починаючи з квітня 2016 року, а позивача звільнено 17 липня 2017 року.

31. Разом з тим, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків заробітної плати ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у період:

-за лютий 2016 року – 7 259 грн. 60 коп.; сума до виплати 4 380 грн. 87 коп. (а.с. 14);

-за березень 2016 року – 6 371 грн. 48 коп.; сума до виплати 5 160 грн. 90 коп. (а.с. 15);

-за квітень 2016 року – 5 234 грн. 04 коп., сума до виплати 4 239 грн. 57 коп. (а.с. 16);

-за травень 2016 року – 4 813 грн. 75 коп., сума до виплати 3 899 грн. 13 коп. (а.с. 17);

-за червень 2016 року – 5 532 грн. 05 коп., сума до виплати 4 153 грн. 39 коп. (а.с. 18);

-за липень 2016 року – 2 613 грн. 27 коп., сума до виплати 2 116 грн. 75 коп.

32. Відповідно до платіжної відомості:

-№ 41 від 01.09.2016 року за лютий-червень відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

-№ 41/2 від 27.10.2016 року за лютий-червень 2016 року відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

-№ 41/3 від 10.11.2016 року за лютий-червень 2016 року відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

-№ 41/4 від 15.02.2017 року за лютий-червень 2016 року відповідачем позивачу була виплачена заборгованість 4 805 грн.

Із документів, наданих сторонами по справі? суд приходить до висновку, що позивачу за спірний період була нарахована заробітна плата в сумі 23 950 грн. 61 коп., а виплачена, згідно наданих відомостей – 19 220 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 730 грн. 61 коп. (23 950 грн. 61 коп. – 19 220 грн. = 4 730 грн. 61 коп.).

33. Відповідач належними та допустимими доказами у відповідності зі ст.ст. 76-81 ЦПК України, не спростував решту відомостей про відсутність заборгованості в сумі 4 730 грн. 61 коп., наведених у вказаних документах (довідках, розрахунках), наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них, є недостовірними.

34. Доводи відповідача, що невиплата позивачу заробітної плати сталася внаслідок форс-мажорних обставин, та посилання відповідача при цьому на Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України є безпідставним, оскільки форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) свідчать про відсутність вини підприємства в затримці виплат належних сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, як підстави для звільнення підприємства від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Але жодним нормативним актом про працю не передбачено підстав для звільнення від виплат заборгованості по заробітній платі.

Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст. 47, 116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП України.

35. Враховуючи, що відповідач не виконав своїх зобов`язань, щодо виплати позивачу заробітної плати за період з березня 2017 року по червень 2017 року, тому суд вважає, що таке порушення є порушенням ст.1 Протоколу №1.

36. Суд приймає до уваги як належний доказ по справі надані позивачем розрахункові листи за період лютого по липень 2016 року, відповідно до яких позивачу нараховувалася заробітна плата, а також копію трудової книжки, оскільки зазначені документи не мають суперечностей та не викликають у суду сумнівів, щодо їх достовірності, оскільки факт наявності та розмір зазначеної заборгованості із заробітної плати відповідачем не спростовано.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

37. Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

38. Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено на 80, 25 %, відповідно з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 72 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тверська, 5, на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 року по липень 2016 року у розмірі 4 730 грн. 61 коп., без урахування обов`язкових платежів та податків.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» утримати з 4 730 грн. 61 коп., податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тверська, 5, на користь держави судовий збір у розмірі 72 грн. 80 коп. Отримувач коштів: Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37803368, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA108999980000031218206005075, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко