Рішення № 10204806, 29.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 р. Справа № 14/49

Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Булки В.І. при секретарі судового засідання Максимів Н.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ЗАТ "Прикарпатбуд"

вул.Бельведерська,27а, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс"

вул. Військових ветеранів, 10, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в розмірі 303 811,10грн

за участю редставників сторін:

від позивача: Андрійчук О.В.- юрист, (довіреність б/н, від 23.06.10)

від відповідача: Запорожець І.А.- адвокат, (довіреність б/н, від 07.06.10)

встановив:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс" про стягнення заборгованості в розмірі 303 811,10грн.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладення між сторонами договору №10/11-06 від 01.02.07, згідно умов якого замовник доручив, а підрядник в межах договірної ціни прийняв на себе проведення робіт, а саме: реконструкція будинку №10 на вул.Воїнів Інтернаціоналістів в м.Івано-Франківську;

- порушення відповідачем п.4.4 договору, відповідно до котрого замовник повинен оплатити виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10-ти робочих днів після підписання акту форми КБ-3.;

-неналежне виконання відповідачем умов спірного договору, в частині проведення оплати за виконані роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 303 811,10грн.;

-ст.526 Цивільного кодексу України, якою передбачено загальні умови виконання зобов"язання.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.05.10 продовжено строк вирішення спору на 2 місяці (до 29.07.10).

Між сторонами 01.02.07 укладено договір №10/11-06.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору, замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) в межах договірної ціни прийняв на себе проведення робіт (реконструкція будинку №10 на вул.Воїнів Інтернаціоналістів в м.Івано-Франківську).

Замовник зобов"язався своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу згідно форми КБ-2 і КБ-3 (п.1.3.договору), а підрядник - якісно виконати всі обумовлені договором роботи та здати їх у закінченому вигляді у відповідності до кошторису і договору (п.1.4 договору).

Пунктом 4.4 договору встановлено, що замовник оплачує виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10-ти робочих днів після підписання акту форми КБ-3.

В засіданні суду позивач зазначив, що відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов"язання по договору, а саме в частині оплати, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 303 811,10грн. В підтвердження даного факту позивач надав акт звірки розрахунків від 23.03.10, підписаний сторонами, котрий знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач підтвердив наявність заборгованості в розмірі 303 811,10грн.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір №10/11-06 від 01.02.07 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Приписами ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням

другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

оУ відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

За таких обставин, відповідач, всупереч умовам договору не оплатив за проведені роботи, як наслідок - борг в розмірі 303 811,10грн.

Нормою ст. 610 ЦК України встановлено, що невиконання зобов язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом останнього, є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в 303 811,10грн.

Суд зазначає, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.10 порушено провадження у справі 14/49 та з метою забезпечення позову накладено арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Медекс", м.Івано-Франківськ, вул.Військових Ветеранів,10 (код ЄДРПОУ 20548257) до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Суд зазначає, що приписами ст.68 ГПК України передбачено скасування забезпечення позову.

З огляду на викладене вище та враховуючи те, що потреба у забезпеченні позову відпала і змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про скасування забезпечення позову накладене ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.10.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,204,509,526,610,629,837 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс", м.Івано-Франківськ, вул.Військових 10, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 20548257) на користь Закритого акціонерного товариства "Прикарпатбуд", м.Івано-Франківськ, вул.Бельведерська,27а (код ЄДРПОУ 13643320) 303 811,10грн. заборгованості (триста три тисячі вісімсот одинадцять гривень 10коп.), 303,81грн. (триста три гривні 81коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Скасувати забезпеченя позову накладене ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.10 у справі №14/49.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 01.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 01.07.10