Рішення № 102046570, 13.12.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/77/21

Єдиний унікальний № 742/1771/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с. Яблунівка, Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулась до суду з уточненим позовом до відповідача, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі права на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,40га, яка передана у власність ОСОБА_3 відповідно до розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації №58 від 04.03.2005. Вказала, що частково прийняла спадщину після смерті чоловіка, однак отримала у нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки правовстановлюючий документ на вказане майно не видавався. Просила визнати за нею право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,40га, яка передана у власність ОСОБА_3 відповідно до розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації №58 від 04.03.2005.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач представник територіальної громади с.Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, проте попередньо подано письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області помер чоловік позивача, ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.8). Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 , позивач у справі, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом(а.с.59-60).

Відповідно до списку осіб працівників соціальної сфери, якім були надані в приватну власність земельні ділянки включено ОСОБА_3 (а.с.54).

Згідно архівного витягу №07-08/73 від 10.11.2017 з розпорядження районної державної адміністрації №58 від 04.03.2005 вбачається, що ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку з земель запасу та резервного фонду Яблунівської сільської ради загальною площею 0,40га(а.с.6).

Листом Прилуцької районної державної нотаріальної контори від 27.05.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,40га, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який посвідчує право спадкодавця.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом положень ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього кодексу).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі і на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

За вимогами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Якщо спадкодавець за життя не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Спір у справі виник внаслідок того, що нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, приватизацію якої не встиг провести спадкодавець.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, то вважається, що позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_3 , на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

Таким чином, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі і це право не припинилося внаслідок смерті ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом перейшло до позивача і може бути реалізовано шляхом звернення безпосередньо до органу приватизації, а оскільки позивач не зверталася із заявою про завершення приватизації земельної ділянки та видачу їй державного акта про право власності на землю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, на думку суду, обов`язковою умовою задоволення позовів у спорах такої категорії має бути наявність рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, оскільки таке рішення одночасно засвідчує, що останній отримував право на таку приватизацію та розпочав її процедуру.

Під час розгляду вказаної справи позивач змінював (а.с.16-17) і уточнював (а.с.51) свої позовні вимоги, в останній раз уточнивши просила суд визнати за нею право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,40га, яка передана у власність ОСОБА_3 відповідно до розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації №58 від 04.03.2005, остаточно заплутавши суд в своїх вимогах, оскільки не конкретизовано яку саме земельну ділянку, де вона знаходиться, якщо це все таки земельна ділянка із земель резерву, що видавалися відповідно до розпорядження голови Прилуцької райдержадміністрації, за межами Яблунівської сільської ради, про що зазначив відповідач в своєму клопотанні від 21.04.2021, тоді Яблунівська сільська рада є неналежним відповідачем у даній справі.

З огляду на це, позивачем не було доведено, а судом не встановлено саме тих процедурних порушень, які могли б вплинути на кінцевий результат отримання позивачем земельної ділянки у власність.

Згідно до вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тому враховуючи викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до територіальної громади с. Яблунівка, Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим Циганко