Рішення № 102046452, 02.11.2021, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/535/21

2-а/729/5/21 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Кузюри В.О.

за участі секретаря Ященко Л.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 948431 від 10 травня 2021 року,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та про накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу в сумі 340 грн.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 10.05.2021 року близько 18 год. 20 хв. він рухався на своєму автомобілі по вул. Маяковського в м. Бобровиця та був зупинений інспектором СРПП № 1 ВП №2 Ніжинського РВП ГУНП України в Чернігівській області та щодо нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення п. 31.4.3 "а" ПДР України , а саме що на причепі не працювали стоп-сигнали та світлові покажчики .

Позивач вийшов подивитися та побачив, що дійсно розетка для вилки кабелю була порушена , хоча при виїзді все було нормально , можливо під час руху відбулося роз"єднання. На місці зупинки порушення було усунуто, як передбачено п.31.5 ПДР України . Умислу на порушення ПДР України в позивача не було . Проте інспектор на аргументи позивача не відреагував . Також позивач просив надати можливість письмово викласти пояснення, але інспектор виніс постанову та сказав, що позивач може оскаржувати дану постанову, якщо не згоден з нею.

Позивач вважає дану постанову незаконною , винесеною без жодного належного доказу вини позивача , а тому вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав , просить їх задовольнити. При цьому пояснив , що 10.05.2021 року він їхав до місця проживання брата своїм автомобілем з причіпом , так як мав намір перевозити вантаж. Перед виїздом приєднав причіп до фаркопа та підключив електрообладнання причепа до електросхеми автомобіля та пересвідчився в справності всієї системи світлових покажчиків. Під час руху по вул. Маяковського він був зупинений працівниками поліції , так як в нього не працювала система світлових покажчиків причіпа. Як з"ясувалося вилка кабелю в ході руху від"єдналася від розетки. Так як позивача зупинили поруч з будинком в якому проживає його брат , то позивач попросив відбуксирувати причіп, що син та брат позивача і зробили . Жодного умислу на порушення ПДР України в позивача не було , під час руху про несправність , яка виникла позивач не міг знати , проте інспектор не бажав слухати будь-які пояснення та виніс постанову. До постанови інспектором не додані жодні належні докази вини позивача. В своїх письмових поясненнях доданих до відзиву інспектор зазначив, що автомобіль позивача взагалі не має обладнання для підключення причіпа до електросхеми автомобіля. На спростування даного твердження позивач додає фото автомобіля та розетки для підключення електрообладнання причіпу. Щодо відеозапису доданого до відзиву зазначив, що він не може бути належним доказом , крім того на відео видно , що їде схожий на автомобіль позивача , проте жодним чином не зафіксовано факт порушення. Технічний відеозапис з нагрудної камери інспектора або фото до постанови не додані , запис в постанові щодо таких доказів відсутній.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився , про час та місце розгляду повідомлені, надали відзив на позов , в якому щодо його задоволення заперечують , а також вважають, що позивач пропустив строк на оскарження, питання про його поновлення не ставить , тому просять залишити без розгляду позов. Враховуючи вищезазначене , суд вважає можливим провести розгляд в відсутність представника відповідача.

Заслухавши позивача, розглянувши позовну заяву та відзив на позов з доданими до них матеріалами, переглянувши наданий відеозапис , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст.121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п.5 Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Таким чином, у випадках, визначених законом, виноситься постанова на відповідному бланку або роздруковується стрічка за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Зміни, що відбулись у законодавстві згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015р. № 596-VIII, спростили розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачивши винесення по певним статтям КУпАП відразу постанови, без складання протоколу, провівши розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Також, ч. 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не було зазначено щодо доказів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

До відзиву надано письмові пояснення інспектора , який виніс постанову , відповідно до яких автомобіль позивача не облаштований системою для підключення електрообладнання причіпа. Проте позивачем на спростування даного твердження додано три фотознімка відповідно до яких видно , що його автомобіль має розетку для підключення електрообладнання причіпа.

В постанові не зазначено , що при фіксації правопорушення проводилася відео-або фотозйомка , до суду також не додавалися вказані докази. Щодо запису з камер спостереження наданих до відзиву, то на камерах зафіксовано рух автомобіля , проте камери не зафіксували сам факт порушення водієм ПДР України , що за автомобіль рухався розгледіти неможливо.

Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу ( п.31.4.3.а ПДР України). При розгляді справи інспектор не з"ясовував обставини чи відповідають вимогам конструкції транспортного засобу тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів , а зазначив , що не працювали стоп-сигнали та світлові покажчики руху причіпа. Отже на момент розгляду він не заперечував , що вони відповідали конструкції , лише вказав, що вони не працювали.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Позивач вийшов з машини та побачив , що розетка для вилки кабелю для підключення причепа порушена . Як пояснив позивач інспектору при зупинці він перед виїздом перевірив справність системи електрообладнання автомобіля та тягово-зчіпного пристрою , тобто умислу на порушення ПДР України не мав , та вважає, що несправність виникла під час руху , чого він не міг бачити. Проте інспектор не взяв до уваги його пояснення.

Пунктом 31.5 ПДР України передбачено , що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо — рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Крім того відповідно до п.9.3 ПДР України у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.

Як зазначив позивач причіп був від"єднаний та відбуксирований зразу після зупинки транспортного засобу.

Всі дії позивача свідчать , що він не мав умислу на порушення правил дорожнього руху , а після виявлення несправності зробив все необхідне для вжиття заходів для їх усунення .

Якщо несправність виникла під час руху, в дорозі та водію про це не було відомо, така подія не є адміністративним правопорушенням, а приводом для усунення цих недоліків на місці.

Позивач в постанові зазначив, що він не згоден з постановою та просив надати докази.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу до якого додаються всі необхідні пояснення та інші докази. Інспектор не виконав дану вимогу.

Позивач посилається на те, що несправність він виявив лише після зупинки його поліцейськими. Перед поїздкою такої технічної несправності не було.

Інспектор не перевірив належним чином дану обставину.

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач, знаючи про несправність , умисно керував несправним транспортним засобом до його зупинки поліцейськими або після виявлення такої несправності продовжив рух свого транспортного засобу без їх усунення.

Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст. 77 КАС України суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з ненаданням доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Щодо строків звернення позивачем до суду, то суд звертає увагу, що позивач отримав постанову 10.05.2021 року , позовну заяву через поштове відділення направив до суду 19.05.2021 року , про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті , отже позов направлений вчасно без пропуску строку на звернення .

Керуючись ст.ст. 242,244-246 КАС України , суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити .

Скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Ніжинського РВП ГУНП України в Чернігівській області серії БАБ № 948431 від 10 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 340 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів від дня проголошення рішення через Бобровицький районний суд Чернігівської області.

Суддя :