Вирок № 102045250, 17.12.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/1929/21

1-кп/465/1126/21

ВИРОК

Іменем України

17.12.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Мартьянової С.М.

з участю секретаря Турчак М.І.

з участю прокурора Кошарка Ю.В.

провівши судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142080000025 від 23.02.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бортники, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20.02.2021 року близько 10 години 20 хвилин, знаходячись у торговому залі магазину Рукавичка «Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» по вул. Стрийській, 108 у м. Львові, реалізовуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав одну плитку шоколаду торговельної марки «Milka» зі смаком «Цілий горіх та карамель» вагою 300 (триста) грам вартістю 81 (вісімдесят одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок, три плитки шоколаду торговельної марки «Milka» зі смаком Арахіс та карамель» вагою 276 (двісті сімдесят шість) грам вартістю 73 (сімдесят три) гривні 44 (сорок чотири) копійки, чим спричинив ТзОВ «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 302 (триста дві) гривні 18 (вісімнадцять) копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому за ч.1 ст.185 КК України визнав повністю та пояснення надав аналогічні, викладеним в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, просить здійснювати розгляд справи у його відсутностності та задоволити поданий ним цивільний позов.

Відтак на підставі ст.55 КПК України та відповідно до ч.1 ст.325 КПК суд ухвалює рішення про завершення судового розгляду у відсутності представника потерпілого.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється та наданими в судовому засіданні поясненнями.

З врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, оскільки ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи , - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.185 КК України у межах, установлених у санкції вказаної статті, а саме у виді громадських робіт на строк 80 годин, що є мінімальним розміром відповідно до санкції статті, враховуючи щире каяття обвинуваченого та критичне ставлення до вчиненого.

При цьому суд при призначенні покарання обвинуваченому у виді громадських робіт бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень щодо призначення такого виду покарання за ч. 3 ст. 56 КК України. Разом з цим такі види покарання, як штраф та виправні роботи, не можуть бути застосовані, оскільки в обвинуваченого відсутній дохід та такий не працює, крім того, відсутні відомості про перебування у нього у власності будь-якого майна.

Призначене судом покарання у виді громадських робіт, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.

Крім того, судом ураховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт.

Окрім того, за результатами дослідження в судовому засіданні заявленого представником потерпілого цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого в сумі 302, 18 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні з урахуванням вимог статті 128 КПК України.

У заявленому цивільному позові, представник потерпілого зазначає, що матеріальна шкода складає вартість однієї плитки шоколаду торгової марки «MILKA» зі смаком «Цілий горіх та карамель» вагою 300 г, вартістю 81 грн. 86 коп., та три плитки шоколаду торгової марки «MILKA» зі смаком «Арахіс та карамель» вагою 276 г, вартістю 73 грн. 44 коп. Всього на суму 302 гривні 18 копійок. З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що цивільний позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 127, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Львівхолод» заподіяну матеріальну шкоду на загальну суму 302 (триста дві гривні) грн. 18 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з дотриманням вимог статтей 349, 394 КПК України.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: Мартьянова С.М.