Ухвала суду № 102044713, 16.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.12.2021

Справа № 937/10578/21

Провадження № 1-кс/937/2934/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

16 грудня 2021 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В.,

з секретарем с/з – Мироненко А.М.,

розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника ДБР Манжари О.В., погоджене заступником керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Чиніним Д.Ю., від «29» жовтня 2021 року у кримінальному провадженні № 62021080020000188 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхова Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині 3029 на посаді токаря відділення слюсарно-механічних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -

за участю:

прокурора – Ромащенка М.О. (в режимі ВКЗ),

слідчого – Манжари О.В.

підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника адвоката – Додудзинського М.М.

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 01 листопада 2021 року звернувся слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника ДБР Манжара О.В., за погодженням з заступником керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Чиніним Д.Ю., з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та одночасно подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 листопада 2021 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника ДБР Манжари О.В., погоджене заступником керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Чиніним Д.Ю., у кримінальному провадженні № 62021080020000188, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відкладено до моменту приводу ОСОБА_1 , але не більше 6 місяців з дня винесення цієї ухвали.

16 грудня 2021 року підозрюваного ОСОБА_1 було доставлено під конвоєм до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000188 від 29 жовтня 2021 року було відновлено.

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного обґрунтовано тим, що під час досудового розслідування було встановлено наступні обставини.

30 березня 2021 року наказом № 71 командира військової частини 3029 військовослужбовця за контрактом, солдата ОСОБА_1 прийнято на службу до вказаної військової частини та призначено на посаду токаря відділення слюсарно-механічних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти військової частини 3029, яка дислокується за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII зі змінами, визначено, що особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, Згідно Указу виконуючого обов`язки Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошена часткова мобілізація та з 18 березня 2014 року настав особливий період, який діє по теперішній час.

За наведених обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Однак, 02 серпня 2021 року солдат ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині 3029, не з`явився вчасно на службу без поважних причин до розташування військової частини 3029, яку розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113, свої службові обов`язки не виконує, час проводить на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини 3029 не приймає, про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляє та до теперішнього часу незаконно перебуває за межами військової частини 3029.

Таким чином, 02 серпня 2021 року солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, в порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах особливого періоду, не з`явився вчасно на службу без поважних причин до розташування військової частини 3029, яку розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113, та незаконно перебував за її межами понад десять діб, але не більше місяця.

Враховуючи викладене, дії військовослужбовця ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

20 серпня 2021 року слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості у кримінальному провадженні за № 62021080020000188, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

13 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 407 КК України, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

-висновком службового розслідування від 13.08.2021 проведеного військовою частиною 3028 Національної гвардії України, щодо встановлення факту нез`явлення на службу без поважних причин ОСОБА_1 строком понад 10 діб.

-копією графіка службового навантаження військової частини 3029 за серпень 2021 року, щодо відсутності ОСОБА_1 без поважних причин.

-показаннями свідка ОСОБА_2 , старшого майстра військової частини 3029, який пояснив, що 02.08.2021 о 08 год. 00 хв. командиром роти оперативного призначення ОСОБА_3 було виявлено, що солдат ОСОБА_1 не прибув на службу без поважних причин та до теперішнього дня останній на служби не з`являвся.

-показаннями свідка ОСОБА_4 , старшого кулеметника військової частини 3029, який пояснив, що 02.08.2021 о 08 год. 00 хв. командиром роти оперативного призначення ОСОБА_3 було виявлено, що солдат ОСОБА_1 не прибув на службу без поважних причин та до теперішнього дня останній на служби не з`являвся.

- показаннями свідка ОСОБА_5 , командира роти оперативного реагування (на БТР) військової частини 3029, який пояснив, що 02.08.2021 о 08 год. 00 хв. ним було виявлено, що солдат ОСОБА_1 не прибув на службу без поважних причин та до теперішнього дня останній на служби не з`являвся. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав, під час телефонної розмови з його матір`ю, остання пояснила, що його місцезнаходження не відоме.

Таким чином під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до семи років позбавлення волі.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 407 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до семи років або довічне позбавлення волі. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_1 вже свідчить його поведінка, оскільки на офіційні виклики останній не з`явився, про причини поважні своєї неявки орган досудового розслідування та прокурора не повідомив та з 28.10.2021 оголошений у розшук.

Зазначені обставини свідчать про необхідність його ізоляції задля припинення можливості сховатися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_1 буде саме тримання під вартою.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення за місцем проходження служби, отже не має постійного джерела доходу, за місцем реєстрації не проживає, не одружений, дітей не має, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), може безперешкодно переховуватися від слідства та суду та залишити територію України і це також є обґрунтуванням ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що 28.07.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а тому, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинені злочини, не маючи постійного джерела доходів для нормального існування може вчинити новий злочин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 при ухваленні вироку, наслідки злочину, а саме: ухилення від проходження військової служби негативно впливає на бойову готовність підрозділу, вчиненого в умовах особливого періоду, вважаю, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_1 не можливо, оскільки він не зможе виконувати обов`язки покладені на особу при обрані особистого зобов`язання, домашнього арешту. Особисту поруку не можливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру, і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Відсутність таких осіб, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчий та процесуальний прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, у зв`язку з чим просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою фактичного мешкання підозрюваного або особисте зобов`язання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

20 серпня 2021 року слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості у кримінальному провадженні за № 62021080020000188, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

13 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 407 КК України, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника ДБР Манжари О.В. від 28.10.2021 року оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_1 та досудове розслідування було зупинено до його розшуку.

15.12.2021 о 10:03 год. у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано слідчим за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, за вищевказаними обставинами. На це вказують зібрані під час досудового слідства докази, що підтверджують наведені у клопотанні обставини та не заперечувалося підозрюваним ОСОБА_1 під час судового розгляду клопотання.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 4 ст. 407 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_1 вже свідчить його поведінка, оскільки на офіційні виклики останній не з`явився, про причини поважні своєї неявки орган досудового розслідування та прокурора не повідомив та з 28.10.2021 був оголошений у розшук.

Зазначені обставини свідчать про необхідність його ізоляції задля припинення можливості сховатися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_1 буде саме тримання під вартою.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення за місцем проходження служби, отже не має постійного джерела доходу, за місцем реєстрації не проживає, не одружений, дітей не має, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), може безперешкодно переховуватися від слідства та суду та залишити територію України і це також є обґрунтуванням ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що 28.07.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а тому, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинені злочини, не маючи постійного джерела доходів для нормального існування може вчинити новий злочин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 при ухваленні вироку, наслідки злочину, а саме: ухилення від проходження військової служби негативно впливає на бойову готовність підрозділу, вчиненого в умовах особливого періоду, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, підозрюваному ОСОБА_1 необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178,183,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника ДБР Манжари О.В., погоджене заступником керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Чиніним Д.Ю., від «29» жовтня 2021 року у кримінальному провадженні № 62021080020000188 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного ТУ ВСП у Збройних Силах України, строком на 2 місяці, але не більше 60 діб.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання з 10-03 години 15 грудня 2021 року до 13 лютого 2022 року включно.

Одночасно ОСОБА_1 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області : № рахунку UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 лютого 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 20 грудня 2021 року.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова