Ухвала суду № 102043380, 16.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15783/21

Провадження № 1-в/638/746/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

прокурорів Колодія М.М., Солодкої О.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

представника колонії Корепанова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в режимі відеоконференції з ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, в обґрунтування якого зазначає, що відбув більшу частину покарання, під час відбування якого захворів на хворобу, яку вилікувати без оперативного втручання неможливо.

В судовому засіданні засуджений підтримав подане клопотання.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на те, що засуджений своєю поведінкою напротязі відбування покарання і ставленням до праці не довів свого виправлення.

В судовому засіданні представник установи виконання покарання при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та оглянувши особову справу засудженого, дійшов наступних висновків.

Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 26 березня 2018 року вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч.2 ст.185, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Борівського районного суду Харківської області від 05.02.2018 року остаточно призначено покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття під варту – з 22.02.2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2018 року апеляційну скаргу на вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 26.03.2018 року повернуто апелянтові.

Станом на 16.12.2021 року засуджений перебуває в умовах ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» та відбув більше двох третин строку призначеного покарання, а отже до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Разом із тим, згідно роз`яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Згідно ч.2 ст.130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Свідчення того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.

Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним на протязі всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Інших підстав законом не передбачено.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Так, згідно характеристики ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» від 31.03.2021 року засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 28.02.2018 року. Під час тримання в ДУ «Харківська УВП (№27)» вимоги режиму тримання не порушував, дисциплінарних стягнень не мав, адміністрацією установи не заохочувався, до праці не залучався. З 28.06.2018 року відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». За період відбування покарання допускав випадки порушення вимог режиму відбування покарання, за що був покараний у дисциплінарному порядку, заохочувався адміністрацією установи для стимулювання правослухняної поведінки. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, у відношенні до представників адміністрації ввічливий. Норм санітарії та особистої гігієни дотримується, спальне місце та приліжкову тумбочку намагається завжди утримувати у чистоті і порядку, намагається завжди підтримувати охайний зовнішній вигляд. До праці ставиться посередньо, не завжди у повному обсязі виконує доручену роботу. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується. Виконує роботи із самообслуговування, додержується правил техніки безпеки та пожежної безпеки. До виконання робіт із благоустрою ставиться добре та проявляє достатню ініціативу. Підтримує соціально-корисні зв`язки. Прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, займається самоосвітою, читає художню літературу. Не приймає участь у роботі самодіяльних організацій та не проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, до складу ради колективу засуджених відділення не входить, на профілактичному обліку не перебуває. Згідно вироку Дворічанського районного суду Харківської області стягнуто на користь держави 429 гривень. За весь період відбування покарання характеризується добре.

Відповідно до довідки про стягнення та заохочення засудженого виданою начальником відділення соціально-психологічної служби державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25), до ОСОБА_1 було застосовано одне стягнення від 13.03.2019 року у виді догани за неввічливу поведінку до представників адміністрації, а також два заохочення від 14.08.2019 року у виді дострокового зняття раніше накладеного стягнення, та від 08.02.2021 року у виді подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилам внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.

Відповідно до довідки, наданої головним бухгалтером – начальником відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 , засуджений ОСОБА_1 виводився на оплачувані роботи у січні-грудні 2019 року, січні-грудні 2020 року та січні –вересні 2021 року. В жовтні 2021 року виводився на оплачувані роботи та працював на посаді «підсобний робітник».

При цьому суд зазначає, що умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Зазначені вище дані про особу засудженого та його поведінку за весь час відбування покарання свідчать про те, що на час звернення із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, засуджений тільки почав ставати на шлях виправлення. Матеріали справи не містять достатнього підтвердження, що засуджений не є суспільно-небезпечним та готовий до сприяння і дотримання встановлених у суспільстві норм та правил поведінки. Окрім того, ОСОБА_1 був неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини проти власності та правосуддя.

Отже, матеріалів особової справи не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 26.03.2018 року.

З огляду на наведене, у суду виникають сумніви щодо виправлення засудженого, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення, матеріали справи на засудженого не містять об`єктивних даних, які б давали безсумнівні підстави суду вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці на даний час довів своє виправлення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 26.03.2018 року та вважає клопотання засудженого таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, ст. 81 КК України, ст.ст.6, 130 КВК України та керуючись 537-539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 20.12.2021 року о 15:20 годині.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк