Вирок № 102042699, 20.12.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1792/19

№ 1-кп/183/321/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Тесленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018040350002563 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кочубеєвське Ставропольського Краю, Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, одруженого, не працюючого, з повною середньою освітою, зареєстрованого за адресою; АДРЕСА_1, та мешкаючого за адресою; АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 04.05.2000 року Бабушкінським районним судом м. Дніпро за ч.3 ст.81, ч.4 ст.81, ст.86-1, ст.44, ст.17, ч.2 ст.140, ч.1 ст.89, ст.42 КК України (ред.1961 року) до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 26.09.2006 року Кіровським районним судом м. Дніпро за ч.1 ст.121, ст.69, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 29.01.2015 року Вищим спеціалізованим судом України за ч.1 ст.187, ч.1 ст.153, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до 10 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 08.02.2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпро за ч.1 ст.115, ч.2 ст.153, ч.2 ст.187. ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з зарахуванням строку тримання під вартою з 29.04.2009 року по 08.02.2016 року звільненого з залу суду за відбуттям покарання,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, вдівця, з середньо-спеціальною освітою, працюючого ПП «ОСОБА_3» збиральником меблів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

- 06.10.2000 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.168, ч.1 ст.172, ст.42, ст.44 КК України (ред.1961 року) до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України відстрочено відбування покарання вироку на 3 роки з позбавленням права обіймати відповідні посади строком на 3 роки, штрафом 700 гривень;

- 19.12.2000 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.142, ст. 43 КК України (ред.1961 року) до 7 років позбавленя волі з конфіскацією майна;

- 27.09.2001 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч.3 ст.140, ч.3 ст. 42 КК України (ред.1961 року) до 7 років позбавлення волі;

- 19.11.2009 року Ленінським районним судом м. Дніпро за ч.3 ст.185, ч.1 ст. 309, ч.1 ст.70 КК України, до 3 років позбавлення волі;

- 25.06.2013 року Ленінським районним судом м. Дніпро за ч.1 ст.199, ч.2 ст. 395, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі, зміненого ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року, якою вважати засудженим за ст. 395, ч.2 ст.15 ч.2, ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 19.06.2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.2 ст.185, ст. 75, ст.76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки;

- 11.04.2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 27.11.2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ст. 69, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпро, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого ПП «ОСОБА_3» вантажником, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимого;

- 13.04.2001 року Дніпропетровським окружним судом за ст. 93 п. «Б», «Е», КК України (ред. 1961 року) до 8 років 6 місяців позбавлення волі з лікуванням від алкоголізму;

- 24.12.2008 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.194, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 19.04.2018 року Самарським районним судом Дніпропетровської області за п.п.12,13 ч.2 ст.115, ст.71 КК України до 11 років позбавлення волі;

- 27.09.2018 року звільненого по відбуттю покарання на підставі ч.5 ст.72 КК України,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

за участю прокурора Туз І.І.,

захисників Вісіцької В.В.,

Касумова У.,

Вислоцької Г.О.,

Волок Ю.В.

перекладача Зайцевої В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

13 грудня 2018 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, який запропонував ОСОБА_1 прийняти пропозицію його друзів та поїхати разом з ним до с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області для спільного відпочинку. Вислухавши ОСОБА_2, ОСОБА_1 погодився на відповідну пропозицію.

Після цього ОСОБА_1, з дозволу ОСОБА_2 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_4 та запропонував йому також спільно з ним та ОСОБА_2 поїхати в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області до друзів останнього, на що ОСОБА_4 дав свою згоду.

В подальшому, 13 грудня 2018 року приблизно о 04 годині 10 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_2, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5, який надавав послуги таксі та попрохав останнього відвезти його, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобілі до садового товариства «Роднік», розташованого в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області.

В той же день, тобто 13 грудня 2018 року приблизно о 04 годині 20 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_5 на належному йому автомобілі ВАЗ 21111 реєстраційний номер НОМЕР_1, прибув до будинку АДРЕСА_6, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сіли до авто та поїхали до обумовленого з ОСОБА_4 місця, а саме на перехрестя вул. Київської та просп. Петровського, Новокадакського району м. Дніпро, де їх чекав останній, після чого, всі разом на вказаному авто направилися в напрямку садового товариства «Роднік», розташованого за вказаною адресою.

Далі, того ж дня, тобто 13 грудня 2018 року приблизно о 07 годині 00 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибули до дачної ділянки АДРЕСА_7, яка належить ОСОБА_6 та де, на думку ОСОБА_2, начебто мешкали його друзі, що запрошували на спільний відпочинок.

Після чого, ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з проханням почекати його біля вхідної хвіртки з боку вулиці вказаної дачної ділянки, в той час, як він сам зайде на її територію та пересвідчиться у тому, що його друзі вдома та чекають на гостей. Не маючи прямого умислу на проникнення, вважаючи, що вказана дачна ділянка належить його друзям, ОСОБА_2, через незачинену хвіртку зайшов на вищевказану територію та підійшов до будинку, де, перебуваючи на території дачної ділянки АДРЕСА_7, ОСОБА_2 зрозумів, що він помилився та вищевказана дачна ділянка належить стороннім особам, а не його друзям, що раніше кликали його до себе. Однак, зазирнувши у вікно будинку, ОСОБА_2 побачив, що на столі лежить планшет «ACER Tab А200» і в цей момент у нього виник прямий умисел, направлений на проникнення у житло з метою таємного викрадення чужого майна, реалізуючи який одразу, тобто 13 грудня 2018 року, приблизно о 07 годині 02 хвилини (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_2, продовжуючи знаходитися поблизу будинку № НОМЕР_2 за вказаною адресою, не посвячуючи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в свій раптово виниклий злочинний намір, за допомогою знайденої неподалік вхідної двері будинку викрутки, пошкодив віконну раму та відчинив вікно будинку, після чого проник в середину, де діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, викрав планшет «ACER Tab А200», вартістю 3910 гривень, який належить ОСОБА_6

В свою чергу, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, коли минуло приблизно 10 хвилин, як ОСОБА_2 так і не вийшов з території вказаної дачної ділянки, не дочекавшись його на вулиці, вирішили самостійно встановити місцеперебування останнього. В цей момент у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично виник прямий умисел, направлений на незаконне проникнення на територію дачної ділянки АДРЕСА_7, яка на праві власності належить ОСОБА_6 Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 13 грудня 2018 року, приблизно о 07 годині 10 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), продовжуючи знаходитися поблизу території дачної ділянки АДРЕСА_7, яка належить ОСОБА_6, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканність житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлено, не маючи дозволу власника на знаходження, і пересування по території зазначеної дачної ділянки, через незачинену хвіртку зайшли на її територію, чим вчинили незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто порушили право власника на недоторканість його володіння, яке гарантоване потерпілому положеннями ст. 30 Конституції України. Після чого ОСОБА_1 підійшов до вікна будинку, намагаючись розгледіти когось всередині, а ОСОБА_4 пішов навколо будинку з тією самою метою.

Однак, в цей самий момент, перебуваючи на сусідній дачній ділянці, ОСОБА_1 помітили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які прийняли останнього за крадія та, намагаючись затримати, почали переслідувати його. В подальшому, ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_1, якого переслідували ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та допоміг останньому втекти від переслідувачів. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом залишили місце вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу, ОСОБА_2, перебуваючи всередині будинку почув відповідний галас на вулиці, покинув будинок через пошкоджене раніше ним вікно, при цьому тримаючи при собі раніше викрадений ним планшет «ACER Tab А200». Після чого ОСОБА_2, наздогнавши ОСОБА_1, якого переслідували ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та ОСОБА_4, розуміючи, що його дії стали очевидними для останніх, бажаючи довести свій злочин до кінця, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, відкрито викрав планшет «ACER Tab А200» та, тримаючи його при собі, втік з місця вчинення злочину, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 3910 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що зазначене в обвинувальному акті в повному об'ємі відображає обставини ним скоєного і жодної з них він не оспорює. Показав, що, дійсно, напередодні вказаної в обвинувальному акті дати, в вечірній час доби до нього додому прийшов ОСОБА_2 допомогти відремонтувати кран, після чого вони якийсь час спілкувалися, коли ОСОБА_2 зателефонував його знайомий з с.Піщанка і запропонував приїхати до нього на шашлик, на що останній погодився та запропонував йому поїхати разом з ним. Потім ОСОБА_2 зателефонував знайомому таксисту, домовившись про поїздку, та поки вони його чекали, зателефонували ще ОСОБА_4, якому також запропонували поїхати разом з ними до с.Піщанка, якого забрали по дорозі і всі разом поїхали в с.Піщанка, але куди саме він не знав. Під'їхавши до одного з будинків, де нібито мешкав знайомий ОСОБА_2, до них ніхто не вийшов, після чого останній разом з ОСОБА_4 десь пішли та були відсутні приблизно 40 хвилин. Після їх повернення, вони все таки знайшли будинок, куди було потрібно приїхати, після чого ОСОБА_2 зайшов на подвір'я першим, а він з ОСОБА_4 спочатку чекали його, а потім також зайшли на подвір'я, і в цей момент з території сусіднього подвір'я його помітила жінка, яка одразу покликала свого чоловіка, який почав йому погрожувати, у зв'язку з чим він направився в сторону автомобіля, щоб поїхати звідти, а ОСОБА_7 зі своїм чоловіком продовжили його переслідувати. В цей момент він побачив ОСОБА_2, з чимось схожим на планшет, та ОСОБА_4, які вибігли з різних місць вказаного в обвинуваченні домоволодіння, та пробігли повз нього, після чого ОСОБА_2 десь подівся, а згодом під'їхав до них з ОСОБА_4 на автомобілі і вони одразу поїхали до м. Дніпро. Доповнив, що коли вони поверталися в м. Дніпро він не бачив у ОСОБА_2 сторонніх предметів після відвідин будинку, а його куртка знаходилася в багажному відділенні автомобіля, також останній в дорозі повідомив, що сплутав будинок, де жили його знайомі. По приїзду в м. Дніпро, на автовокзалі, ОСОБА_2 поцікавився в нього, куди саме можливо закласти планшет, який, як виявилося, він викрав в будинку, що розташований в с.Піщанка, після цього вони розійшлись. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що зазначене в обвинувальному акті в повному об'ємі відображає обставини ним скоєного і жодної з них він не оспорює. Показав, що дійсно 13.12.2018 року він перебував вдома, коли йому зателефонував ОСОБА_2 чи ОСОБА_1, точно він не пам'ятає, та запросив його на шашлик, на що він погодився та приблизно о 04-05 годині вони його забрали в обумовленому місці та разом поїхали в с.Піщанка. По дорозі вони зупинилися та залишили ОСОБА_1 на деякий час, необхідний йому для особистих потреб, а вони в цей час з ОСОБА_2 поїхали до іншого населеного пункту, маючи намір придбати наркотичні засоби, але так нічого і не придбавши, вони повернулися за ОСОБА_1, в с. Піщанку, де по дорозі таксист зупинився на заправці та придбав на їх прохання розпалювач, після чого по приїзду до вказаного села, вони пішли до знайомих ОСОБА_2, де останній сказав їм чекати біля двору, поки він дізнається де його друзі, а сам пішов у двір домоволодіння. Прочекавши біля хвіртки хвилин 10-12, вони з ОСОБА_1 почали гукати ОСОБА_2, який їм не відповідав і вони вирішили зайти на подвір'я, де він пішов за будинок, а ОСОБА_1 залишився перед будинком, після чого він почув крики невідомої жінки, яка кричала на останнього. Потім, він побачив ОСОБА_2, з яким, переплигнувши через паркан домоволодіння, направилися в сторону ОСОБА_1, а наздогнавши його, втекли в різні сторони і вже по дорозі їх на автомобілі забрав ОСОБА_2 та вони поїхали в м. Дніпро, де на автовокзалі останній забрав з багажника автомобіля куртку та планшет, повідомивши, що він його вкрав, після чого вони розійшлись. Доповнив, що ОСОБА_7 кричала на них "крадії" та "бомжі", але її ніхто не чіпав та не замахувався на них ніякими предметами і у ОСОБА_1, крім милиць в руках нічого не було. Також пояснив, що не бачив коли саме ОСОБА_2 вилазив з будинку, побачив його лише, коли він біг до нього вже на території другого домоволодіння, при цьому він бачив, що у нього було щось під рукою, але, що то був планшет він дізнався вже після. Крім того, вказав, що хвіртка, через яку вони пройшли на територію домоволодіння, була відчинена, першим зайшов ОСОБА_2, потім він та ОСОБА_1, і це було приблизно 07.00 година ранку. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що зазначене в обвинувальному акті в повному об'ємі відображає обставини скоєного ним злочину і жодної з них він не оспорює. Показав, що, дійсно, 13.12.2018 року приблизно о 22-23.00 годині він зайшов в гості до ОСОБА_1, з яким був давно вже знайомий, щоб допомогти по ремонту, де знаходився до 02.00 години ночі, коли йому зателефонував хлопець на ім'я ОСОБА_6, прізвище він не пам'ятає, та запросив його на шашлик. Погодовшись, він зателефонував знайомому таксисту, домовившись про поїздку до с.Піщанка, а також, чекаючи таксі, він зателефонував та запросив ОСОБА_4, якого вони забрали по дорозі. Зазначив, що він лише приблизно знав куди необхідно їхати, і коли вони зупинились біля провулку в с. Піщанка, де ОСОБА_1 вийшов з авто у зв'язку з особистими потребами, вони разом з ОСОБА_4 поїхали в напрямку смт.Меліоративне, щоб купити розпалювач та наркотичні засоби, але по приїзду в смт.Меліоративне, знайомий, в якого вони мали взяти наркотики не виходив на зв'язок, після чого вони повернулись до с.Піщанка, де по дорозі на заправці купили розпалювач, потім забрали ОСОБА_1, та поїхали до вказаного в обвинуваченні будинку, де, як він гадав, мешкав його товариш, і по приїзду до двору він попросив ОСОБА_4 та ОСОБА_1 почекати. При цьому, не будучи впевненим, що це саме той будинок, він попросив таксиста зачекати їх, а зайшовши на територію домоволодіння, він зрозумів, що це будинок не його приятеля, а зазирнувши у вікно, він побачив планшет, після чого в нього виник умисел на його викрадення, і він, знайшовши викрутку на порозі вказаного будинку, за її допомогою віджав раму вікна та заліз в будинок, звідки викрав планшет, а іншим майном не встиг заволодіти, бо почув галас на подвір'ї і одразу через вікно покинув будинок, при цьому планшет знаходився в нього в руках, як і тоді, коли він тікав повз подружжя ОСОБА_8, і вони бачили його. Після цього він побіг в напрямку таксі та по дорозі забрав ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які побігли в іншу сторону, та разом з ними поїхали до м.Дніпро, де вказаний планшет він заклав до ломбарду "Світ комп'ютерів" за 800 гривень, при цьому працездатність планшету він не перевіряв, але він не був заблокований та працював нормально, оскільки працівник ломбарду його перевіряв. Наполягав, що планшет він викрав з першого поверху будинку, де більше нічого не чіпав та холодильник не відкривав і нічого з нього не викидав, та в цьому будинку він був вперше. У скоєному щиро кається.

Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, кожного окремо, в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 наданими в судовому засіданні про те, що 13.12.2018 року приблизно о 07.00 годині ранку йому зателефонувала співробітниця на ім'я ОСОБА_9, яка повідомила, що у швейному цеху, який знаходиться в смт. Меліоративне, між першим та другим поверхами, відбулось загорання, а саме, під сходами горів поролон. Після чого він одразу викликав пожежну службу і на своєму автомобілі поїхав на місце події. Але через деякий час, йому зателефонувала сусідка ОСОБА_7, яка повідомила, що на його дачній ділянці, що розташована в с.Піщанка, вона помітила трьох сторонніх чоловіків, які представилися сантехніками, але зателефонувавши йому вона зрозуміла, що це злодії, один з яких, з її слів був високий та шкутильгав, яких вона намагалася затримати та зняти на мобільний телефон. Вона переслідувала їх зі своїм чоловіком, але вони втекли. Далі, прибувши до дачної ділянки, він побачив, що на першому поверсі будинку було відкрите та пошкоджене вікно, а також відкриті вхідні двері, на кухні все знаходилося в хаотичному безладі, продукти з холодильника були вивернуті, а на другому поверсі він знайшов замотану в простирадло швейну машинку та біля ліжка на другому поверсі залишені монтування а викрали лише ноутбук та планшет, який в подальшому йому було повернуто в неробочому стані. Зазначив, що в нього не залишилося будь-яких документів, що підтверджують придбання планшета, але він впевнено його впізнав по зламаному роз'єму, в який вставляється карта пам'яті, та по залишеному сліду від липкої стрічки. Доповнив, що це не єдина крадіжка його майна.;

- показаннями допитаної в якості потерпілої за попереднім обвинуваченням ОСОБА_7 про те, що на початку грудня 2018 року о 08.00 годині ранку вона вийшла на подвір'я та побачила на сусідній ділянці, яка належить ОСОБА_6, чоловіка, який щось робив біля вікна, намагаючись з'ясувати хто він, гукнула його, і по голосу зрозуміла, що це не сусід ОСОБА_6 Потім вона зайшла до свого будинку, погукала чоловіка, турбуючись, що на сусідній ділянці сторонній. Після чого вона сама пішла на ділянку ОСОБА_6, де побачила чоловіка з милицею, який на її запитання, повідомив, що він працює тут сантехником, після чого вона по телефону з'ясувала у ОСОБА_6, що це грабіжник, і в цей час підійшов її чоловік, з яким вони вирішили наздогнати та зловити злодія, який вже переліз через паркан на іншу ділянку, а коли вони його майже схопили, він почав гукати на допомогу, і в цей час вона побачила, що через паркан сусідньої вулиці перескочили 2 чоловіка, яким вона закричала, що сфотографувала їх, після чого ОСОБА_4 обхватив її за тулуб, а інший почав кричати, щоб забрали її телефон, який лежав в її кишені, однак вона вирвалась та побігла на сусідню ділянку, а грабіжники почали замахуватися на її чоловіка. Взявши вила, вона повернулась та побачила, що її чоловік знаходиться на сусідній вулиці, переслідуючи цих трьох чоловіків, двоє з яких пішли в сторону очерета, а третій побіг до дорозі в сторону магазину. Зазначила, що у ОСОБА_2 під рукою вона бачила предмет, схожий на планшет або ноутбук. Доповнила, що, побачивши ОСОБА_1 в дворі у ОСОБА_6, вона вважала, що це селянин, який хотів щось вкрасти з двору, про те, що хтось знаходиться в будинку, вона не бачила і не знала.;

- показаннями свідка ОСОБА_8 наданими в судовому засіданні про те, що приблизно 18.12.2018 року о 08.00 годині його розбудив син, повідомивши, що його кличе дружина та розповів, що на ділянці сусіда ОСОБА_6 хтось ходе сторонній. Після чого, він одразу пішов на вказану ділянку, де біля входу стояла його дружина, а далі, на сусідній ділянці, стояв як тепер йому відомо - ОСОБА_1. Після чого, він перетнув невеличкий паркан, підійшов до вказаного чоловіка, який одразу почав махати в його бік своєю милицею та молотком, на якому з іншого краю був цвяходер, але він, тримаючись на дистанції, зміг відтиснути вказаного чоловіка на суміжну вулицю. В цей час його жінка, яка була рядом з ним, намагалася сфотографувати ОСОБА_1, який почав кричати, гукаючи якогось ОСОБА_10, на що він подумав, що приїхав власник ділянки ОСОБА_6, а повернувшись, побачив, ще двох чоловіків, які швидко бігли. Далі, ОСОБА_1 почав кричати, що жінка сфотографувала його на телефон, який необхідно у неї забрати. Після чого, один з хлопців обхватив його жінку за тулуб та почав кричати іншому, щоб він забрав телефон, який лежить у кишені, але вона вирвалась та побігла на іншу ділянку. В цей час злодії побігли в напрямку вулиці Чкалова, при цьому першим побіг ОСОБА_4 в сторону магазину, а за ним пішли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зупинку. Приблизно через 15 хвилин приїхав сусід ОСОБА_6, з яким він проїхавшись на автомобілі, нікого вже не знайшов.;

- показаннями свідка ОСОБА_5, наданими в судовому засіданні про те, що в нічний час доби, восени чи взимку, зараз він вже не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив приїхати до нього, після чого він в м.Дніпро забрав трьох чоловіків, яких відвіз в с.Піщанка, де по дорозі в районі магазину ОСОБА_1 вийшов, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 він відвіз в смт.Меліоративне, де біля будинку АДРЕСА_8 він висадив ОСОБА_2, який повернувся через 10-15 хвилини і вони поїхали до с. Піщанка, де вийшли біля магазину. Через деякий час обвинувачені повернулися і вони поїхали в м.Дніпро. Доповнив, що в с.Піщанка, коли ОСОБА_1 сідав до автомобіля, він запитав у хлопців, що вони натворили, при цьому ОСОБА_2 положив свою куртку до багажника. А коли вони виїжджали з с. Піщанка, їм на зустріч їхали поліцейські патрульні машини.;

- показаннями свідка ОСОБА_11 наданими в судовому засіданні про те, що в середині грудня 2018 року він придбав планшет фірми "ACER" у ОСОБА_2 за 600 гривень та приблизно через 1,5 тижня після його придбання до нього в магазин прийшли працівники поліції з понятими, які на підставі ухвали слідчого судді, копію якої йому вручили, провели обшук в його магазині, під час якого він добровільно видав планшет, фото якого йому показали працівники поліції, про що було складено протокол добровільної видачі речей, який він підписав. Доповнив, що планшет був фірми "ACER" темного кольору в робочому стані, але без документів;

- показаннями свідка ОСОБА_12, наданими в судовому засіданні про те, що з обвинуваченими особисто не знайомий, а в листопаді 2018 року в обідній час до нього приїхали ОСОБА_4 з ОСОБА_2 та привезли планшет, який був заблокований, сказали що забули пароль, після чого він в їх присутності розблокував планшет, який вони одразу забрали. Вказаний планшет був чорного кольору марки Аsus або Асеr, точно він не пам'ятає, діагональ10 дюймів. Через деякий час, до нього додому приїхали 2 оперативні працівники поліції, які повідомили, що планшет був крадений, та запитували хто саме його привіз та, що він з ним робив, і він, надавши свідчення, їх підписав. Потім до нього приїздили знов ті ж самі оперативники з планшетом, який він впізнавав, а для складення протоколу та фототаблиці надав наявні у нього планшети. Доповнив, що йому ніхто не погрожував, працівники поліції привезли схожий планшет, але він не був впевнений, що це був саме той планшет, який він ремонтував, але його попросили підписати протокол, щоб більше не їздити до нього. Також, разом з планшетами йому показували три фотокартки осіб, чорно-білого кольору, на яких були зображені обвинувачені і кожне фото було окремо, інших фотокарток не було, як і не було понятих.;

а також письмовими доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018040350002563 за фактом скоєння невідомою особою таємного викрадення майна, що мало місце 13.12.2018 року шляхом проникнення до дачного будинку АДРЕСА_7, що належить ОСОБА_6 (т.1 а.п.249) та постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР за 12018040350002563 від 13.12.2018 року з ч.3 ст.185 КК України на ч.3 ст.186 КК України (т.2 а.п.49);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення у відповідності до якого невстановлена особа 13.12.2019 року в період часу з 07.00 години до 08.00 години, через вікно проникла до домоволодіння АДРЕСА_7 звідки викрала майно (т.1 а.п.250);

- протоколом огляду місця події від 13.12.2018 року та фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_6, в присутності понятих ОСОБА_13, ОСОБА_14, відповідно до якого об'єктом огляду є домоволодіння АДРЕСА_7, в ході якого встановлено, що вхід у двір здійснюється через хвіртку та ворота, на території якого з правої сторони розташований будинок, вхід до якого здійснюється через двері, які пошкоджень не мають; з правої сторони від входу в будинок знаходиться кухня, на якій прямо розташоване вікно, що має пошкодження, прямо від входу знаходиться кімната в якій з лівої сторони знаходяться речі в хаотичному безладі. Прямо від входу в кімнату №1 розташовані дерев'яні сходи, які ведуть на другий поверх в кімнату №2, де прямо від входу розташований стіл, на якому розкидані речі, а з лівої сторони знаходиться ліжко біля якого розкидані речі в хаотичному безладі, і на підлозі виявлена викрутка з білою ручкою (т.1 а.п.251-253);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_5 на фотознімку №1 впізнав особу, як чоловіка на ім'я ОСОБА_1, якого він на таксі 13.12.2018 року привозив з м. Дніпро в с. Піщанка поблизу вулиці Чкалова, а саме ОСОБА_1 (т.2 а.п.1-3);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_5 на фотознімку №1 впізнав особу, як чоловіка на ім'я ОСОБА_2, якого він на таксі 13.12.2018 року привозив з м. Дніпро в с. Піщанка поблизу вулиці в с/т «Роднік», а саме ОСОБА_2 (т.2 а.п.4-6);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_5 на фотознімку №1 впізнав особу, як чоловіка на ім'я ОСОБА_4, якого він на таксі 13.12.2018 року привозив з м. Дніпро в с. Піщанка поблизу вулиці в с/т «Роднік», а саме ОСОБА_4 (т.2 а.п.7-9);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.12.2018 року та DVD-R диском із відеозаписом до нього, за участю свідка ОСОБА_5 в присутності понятих ОСОБА_15, ОСОБА_16, згідно з яким ОСОБА_5, знаходячись на території садового товариства "Роднік", яка розташована в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, вказав на місце, куди він 13.12.2018 року привіз з м. Дніпро, малознайомих йому осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли та пішли у невідомому напрямку, при цьому через 20 хвилин повернувся лише ОСОБА_2 та попросив відвезти його в смт. Меліоративне, де поблизу будинку АДРЕСА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, а приблизно через 20 хвилин повернулися і вони поїхали знов в с. Піщанка в с/т "Роднік". Прибувши на вказане місце, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли та направилися в невідомому йому напрямку, а через 20 хвилин повернувся ОСОБА_2 і вони поїхали на сусідню вулицю, де забрали ОСОБА_1 та ОСОБА_4, після чого він відвіз їх у м. Дніпро. Крім того, показав заправку, що знаходиться на вул. Набережна в с. Піщанка, куди вони заїхали по дорозі до смт. Меліоративне, де він на прохання ОСОБА_2 придбав рідину для розпалювання кострів. (т.2 а.п.10-12);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 02.03.2019 року та фото таблицею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_17, ОСОБА_18, відповідно до якого ОСОБА_6 впізнав за загальними рисами та розмірами планшет за №3, який належить йому та був викрадений 13.12.2018 року (т.2 а.п.13-15);

- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2019 року, згідно яких свідок ОСОБА_7 в присутності понятих ОСОБА_19, ОСОБА_20 на фотознімках за №4 впізнала осіб, як чоловіків, яких вона бачила 13.12.2018 року на ділянці АДРЕСА_7, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно(т.2 а.п.19-24);

- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2019 року, згідно яких свідок ОСОБА_8 в присутності понятих ОСОБА_19, ОСОБА_20 на фотознімках за №2, №4, №4 впізнав осіб як чоловіків, яких він бачив 13.12.2018 року на ділянці АДРЕСА_7, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно (т.2 а.п.25-33);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №501-19 від 05.02.2019 року, згідно з яким ринкова вартість планшету "Acer Tab A200", придбаного у вересні 2017 року, станом на 13.12.2018 року, складала 3 910 грн. 00 коп. (т.2 а.п.35-38);

- постановою про визнання планшету "Acer Tab A200" та залучення його в якості речового доказу по даному кримінальному провадженні (т.2 а.п.90), який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 (т.2 а.п.91);

- постановою від 18.12.2018 року про визнання речовим доказом по даному кримінальному провадженню автомобіля ВАЗ 21111, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.2 а.п.92), який переданий на зберігання ОСОБА_5 (т.2 а.п.93),

які є належними та допустимими і у своїй сукупності підтверджують вину обвинувачених у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень.

Разом з тим, після зміни прокурором відповідно до вимог ст.ст. 338, 341 КПК України обвинувального акту, потерпілий, використовуючи своє право, передбачене ч. 3 ст. 338 КПК України, підтримав обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а саме в тому, що:

13 грудня 2018 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, де останній запропонував ОСОБА_1 спільно таємно викрасти чуже майно, яке знаходиться на території дачної ділянки АДРЕСА_7, на що він дав свою добровільну згоду, тобто вони вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна. Після цього, ОСОБА_1 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_4 та запропонував йому також спільно з ним та ОСОБА_2 таємно викрасти майно, яке знаходиться на території дачної ділянки АДРЕСА_7, на що ОСОБА_4 дав свою добровільну згоду, тобто вони вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи умови якої одразу, тобто 13 грудня 2018 року приблизно о 04 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, згідно відведеної йому ролі, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5, який працює таксистом, та не посвячуючи останнього в свої злочинні наміри, попросив ОСОБА_5 перевезти його, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на автомобілі до садового товариства «Роднік» в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області.

В той же день, тобто 13 грудня 2018 року приблизно о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 на належному йому автомобілі ВАЗ 21111 реєстраційний номер НОМЕР_1, прибув до будинку АДРЕСА_6, після чого спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поїхали до обумовленого з ОСОБА_4, місця, на перехресті вул. Київська та пр. Петровського Новокадакського району м.Дніпро, де їх чекав останній, після чого направилися до дачної ділянки АДРЕСА_7.

Далі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в цей же день, тобто 13 грудня 2018 року приблизно о 06 годині 00 хвилин прибули на територію садового товариства «Роднік» в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, де, не посвячуючи ОСОБА_5 в свої злочинні наміри, попросили зупинити автомобіль, після чого ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, маючи спільний умисел на таємне викрадення майна, яке знаходиться на території дачної ділянки АДРЕСА_7, направилися до вказаної ділянки, а ОСОБА_4, згідно єдиного умислу, залишився в салоні автомобілю та у випадку якщо їх дії стануть явними для очевидців події, повинен був подати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сигнал тривоги за допомогою раніше заготовленої переносної радіостанції зв'язку.

В свою чергу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до дачної ділянки АДРЕСА_7, де побачили, що на території вказаної дачної ділянки знаходиться її власник ОСОБА_6, та з метою виманити останнього з території вказаної ділянки, ОСОБА_21 спільно з ОСОБА_4 направилися до швачного приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_11, та яке належить ОСОБА_6, де шляхом підпалу умисно пошкодили вказане приміщення, після чого повернулися до садового товариства «Роднік» в с. Піщанка Новомосковського Дніпропетровської області. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в цей же день, тобто 13 грудня 2018 року приблизно о 07 годині 00 хвилин прибули до дачної ділянки НОМЕР_2, розташованої на території вказаного садового товариства, де їх чекав ОСОБА_1, після чого перелізли через паркан, який огороджує територію даної дачної ділянки, таким чином незаконно проникли на її територію, де побачили будинок.

Припускаючи, що в даному будинку знаходяться речі, які можна продати, ОСОБА_2, згідно відведеної йому ролі, за допомогою раніше заготовленої викрутки, пошкодив віконну раму та відчинив її, після чого спільно з ОСОБА_4 проникли в середину будинку, а ОСОБА_1, згідно відведеної йому ролі, залишився біля будинку, та у випадку якщо їх дії стануть явними для очевидців події, повинен був подати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 голосом сигнал тривоги.

ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4, знаходячись в середині вказаного будинку, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вчиняючи злочин повторно, викрали планшет «ACER Tab А200» вартістю 3910 гривень, який належить ОСОБА_6

В цей момент дії ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, побачили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які розуміючи їх злочинні наміри, намагалися затримати останніх. В свою чергу, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, розуміючи, що їх дії стали очевидними для оточуючих, бажаючи довести свій злочин до кінця, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розмахуючи костилем у бік останніх, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, утримуючи при собі майно, яке належить ОСОБА_6, втекли з місця вчинення злочину, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток на вищевказану суму.

На обґрунтування вказаного обвинувачення, до зміни обвинувального акту, прокурором під час судового розгляду, крім вищезазначених доказів також були надані наступні письмові докази, які були дослідженні судом, а саме:

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 в присутності понятих ОСОБА_19, ОСОБА_20 на фотознімку №4 впізнала чоловіка, якого вона бачила 13.12.2018 року на ділянці АДРЕСА_7 (т.2 а.п.16-17);

- протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019 року, згідно з якими свідок ОСОБА_12, в присутності ОСОБА_22, ОСОБА_23, за фотознімками №2, №1 впізнав осіб як чоловіків, які в середині грудня 2018 року приносили йому на ремонт планшет "Acer", а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (т.2 а.п.39-44);

- протокол пред'явлення речей для впізнання від 12.03.2019 року та фото таблиця до нього за участю свідка ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_22, ОСОБА_23, згідно з яким ОСОБА_12 впізнав планшет за №3 (зліва на право), як планшет, який для ремонту йому приносили ОСОБА_4 та ОСОБА_2 всередині грудня 2018 року (т.2 а.п.45-48);

- протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2019 року, у відповідності до яких свідок ОСОБА_24 в присутності понятих ОСОБА_25, ОСОБА_26, за фотознімками №3, №4 впізнав осіб як чоловіків, яких він бачив 13.12.2018 року на дачній ділянці АДРЕСА_7, які вилазили з будинку через вікно, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно (т.2 а.п.72-77);

- протокол проведення слідчого експерименту від 23.01.2019 року з DVD-R диском із відеозаписом до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_27, в присутності понятих ОСОБА_19, ОСОБА_20, відповідно до якого ОСОБА_27 розказав та показав на місці, звідки 13.12.2018 року він за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 викрали планшет, який знаходився в будинку АДРЕСА_7, в який ОСОБА_2 проник спільно з ОСОБА_4 (т.2 а.п.58-60);

- протокол проведення слідчого експерименту від 23.12.2019 року та DVD-R диском із відеозаписом до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_4, в присутності понятих ОСОБА_19, ОСОБА_20, відповідно до якого ОСОБА_4 розказав та показав на місці, як 13.12.2018 року він за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_28 відкрито викрали планшет, який знаходився в будинку, в середину якого проникли ОСОБА_4 з ОСОБА_2, а саме з ділянки АДРЕСА_7, та вказав на яке саме місце вони втрьох прибули з м. Дніпро, де він залишився чекати ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які пішли по вулиці в напрямку дач. Потім через 20 хвилин повернувся ОСОБА_2, з яким він поїхав в смт. Меліоративне, де вони вчинили підпал швейного приміщення, при цьому по дорозі вони заїхали на заправку, і попросили таксиста придбати їм рідину для розпалювання кострів. (т.2 а.п.69-71);

- протокол проведення слідчого експерименту та DVD-R диском із відеозаписом до нього від 12.02.2019 року, за участю підозрюваного ОСОБА_2, в присутності понятих ОСОБА_29, ОСОБА_19, відповідно до якого ОСОБА_2 розказав та показав на місці, як 13.12.2018 року він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 приїхали на АДРЕСА_7, вони спільно викрали планшет, який знаходився в будинку, вказавши, що ОСОБА_1 в будинок не проникав, а перебував на території двору (т.2 а.п.85-87);

- протокол огляду предмету від 02.03.2019 року та фототаблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_11, в присутності понятих ОСОБА_30, ОСОБА_31, відповідно до якого об'єктом є добровільно виданий ОСОБА_11 планшет "Acer" сірого кольору (т.2 а.п.88-89),

- постанова від 18.12.2018 року про визнання речовим доказом по даному кримінальному провадженню переносної радіостанції зв'язку, яку передано на зберігання до камери схову вилучених речових доказів Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області (т.2 а.п.94),

Аналізуючи вказані докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до наступних висновків:

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 18) визнається судом неналежним у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, оскільки свідок впізнала особу на фотознімку №4, як таку, що бачила в домоволодінні потерпілого, тоді як ОСОБА_2 зображений на фото № 3 (т. 2 а.п. 18);

- протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_24 (т.2 а.п.39-44), (т.2 а.п.72-77) відповідно, а також речей для впізнання (т.2 а.п.45-48) за участю свідка ОСОБА_12, які визнаються судом недопустимими, як такі, що не відповідають вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України, оскільки підписи зазначених в протоколах понятих відсутні, як на початку протоколів, в їх кінці, так і під фототаблицею. При цьому, в ході допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав суду, про те, що під час вказаних слідчих дій поняті були взагалі відсутні, хоча у відповідності до вимог ч. 7 ст. 223 КПК України їх участь під час впізнання речі є обов'язковою, а на підтвердження проведення вказаних слідчих дій у відповідності з вимогами чинного законодавства за клопотанням сторони захисту таких свідків стороною обвинувачення не було представлено суду, як і не спростовано показань свідка ОСОБА_12 про те, що під час впізнання за фотознімками, йому було надано лише 3 фотокартки обвинувачених, а планшет він впізнавав серед трьох наданих ним же для проведення цієї слідчої дії планшетів;

- протокол огляду предмету за участю свідка ОСОБА_11 (т.2 а.п.88-89), визнається судом недопустимим на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України як такий, що зібраний (отриманий) неуповноваженою особою у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку, враховуючи, що зазначена слідча дія проведена та за її наслідками складений протокол оперуповноваженим СКП Новомосковського ВП майором Драганом О.В., який діяв поза межами своїх повноважень, оскільки письмове доручення, передбачене ч. 1 ст. 40 КПК України, на підтвердження його повноважень суду не надано;

- протоколи проведення слідчих експериментів з усіма обвинуваченими (т.2 а.п.58-60), (т.2 а.п.69-71), (т.2 а.п.85-87), які визнаються судом також недопустимими доказами, як такі, що не відповідають вимогам ч. 1 ст. 87 КПК України, враховуючи показання обвинувачених в судовому засіданні про те, що внаслідок незадовільного стану здоров'я під час проведення вказаної слідчої дії вони надавали неправдиві показання, були вимушені говорити та показувати все те, що їм сказали працівники поліції, потребуючи надання медичної допомоги, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні під час відтворення відеозаписів слідчих експериментів, в ході яких встановлено, що у ОСОБА_4 був перелом ноги, внаслідок якого він відчував сильний біль, у ОСОБА_1 була наявна металоконструкція лівого гомілковостопного суглоба, якому після поміщення до Дніпровської УВП була надана оперативна допомога і видалений металевий шуруп (т. 1 а.п. 113), а ОСОБА_2 страждає тяжким хронічним захворюванням - «множинна мієлома» і якому майже перед кожним судовим засіданням бригадою швидкої допомоги здійснюється знеболювання. При цьому, слідчим, лише наступного, після проведення слідчої дії, дня були залучені захисники, що у своїй сукупності безумовно свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів, щодо правомірного отримання відомостей від на той час підозрюваних у ході слідчого експерименту, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18.;

- постанова про визнання речовим доказом переносної радіостанції зв'язку (т.2 а.п.94) визнається судом неналежним доказом в силу вимог ст. 85 КПК України, враховуючи те, що свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні не підтвердив її наявність та належність обвинуваченим і взагалі не показав суду, яким чином, вона могла опинитися в його автомобілі, а самі обвинувачені заперечували існування у них зазначеного переговорного пристрою.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Крім того, Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому, аналізуючи показання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо розбіжностей в деталях скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченими, суд розцінює їх як надані внаслідок перенесеного стресу, під час вчинення злочинних дій обвинуваченими.

Крім того, суд погоджується і з позицією сторони обвинувачення після зміни обвинувального акту в судовому засіданні, а також і доводами сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не є потерпілою у даному кримінальному провадженні, оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що їй кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Таким чином, обвинувачення, яке підтримав потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні є недоведеним, а суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, кожного окремо, встановленою у вчиненні кримінальних правопорушень які належать кваліфікувати:

обвинуваченого ОСОБА_2:

- за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло;

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4:

- за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує, їх щире каяття, як обставину, що пом'якшує їх покарання.

Крім того, суд враховує, що обвинувачені вину визнали повністю, на обліках у лікарів фтизіатра, нарколога, психіатра не перебувають (т.2 а.п.95, 96, 97, 109, 111, 122, 123), ОСОБА_2 хворіє тяжким хронічним захворюванням «множинна мієлома», на утриманні має матір ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є особою похилого віку та має хронічні захворювання (т. 4 а.п. 220-зв.)

Разом з тим, обвинувачені є особами, що раніше судимі і обставиною, що обтяжує покарання кожного з обвинувачених згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину, потерпілий наполягає на їх суворому покаранні.

Аналізуючи зазначенні обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосування до обвинувачених ст. 75 КК України є неможливим, підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні і виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 покарання виключно у вигляді реального обмеження волі, а ОСОБА_2 - у вигляді позбавлення волі, в межах передбачених санкціями відповідних статтей.

Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 2, 3 ст. 49 КК України, роз'яснення п. 8, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягають звільненню від відбування покарання за ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судово-товарознавча експертиза №501-19 вартість якої складає (143х2) 286 гривень (т.2 а.п.34), яка підлягає стягненню солідарно з обвинувачених в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлягає вирішенню, згідно з положенням ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, осіб винних, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 27.11.2020 року остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, рахувати з моменту його затримання, тобто з 17.01.2019 року.

Речові докази:

- DVD-R диски із відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль ВАЗ 21111, реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити свідку ОСОБА_5;

- планшет ACER Tab A200 - залишити потерпілому ОСОБА_6;

- переносну радіостанцію зв'язку, яку передано на зберігання до камери схову вилучених речових доказів Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 286 гривень, тобто по 95 гривень 35 копійок з кожного.

Копію вироку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вручити негайно.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченими з моменту отримання його копії.

Суддя О.В. Болкарьова