Ухвала суду № 102041981, 14.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34713/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судового засідання Орел А. О.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII «Перехідні положення» та ст. 33 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) визначено суддю та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2021 року у справі за заявою відкрито провадження /а. с. 182/.

У судовому засіданні заявник подану заяву підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у ній.

Представник позивача - ТОВ «РАДА 1» - у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином, на електронну поштову скриньку суду надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами, у яких також просив розгляд заяви проводити за відсутності представника позивача.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Право власності відповідача на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 13 вересня 2000 року серії НОМЕР_1 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 05 вересня 2000 року № 1071-С/КІ, згідно з яким загальна площа - 145, 20 кв м, житлова площа - 66, 30 кв м, що підтверджується /а. с. 18, 19/.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 285806155, сформованого 19 листопада 2021 року, 16:47:43 год., реєстрація права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру АДРЕСА_1 , площею 132, 00 кв м, житловою - 61, 00 кв м, здійснена 10 листопада 2021 року.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року позов ТОВ «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги і присуджено стягнути суму заборгованості за надані у період з 01 жовтня 2019 року по 31 липня 2020 року житлово-комунальні послуги у розмірі 9 867, 14 грн основного боргу, інфляційної складової боргу 407, 54 грн, 3 % річних 28, 79 грн, пені 872, 50 грн, а всього 13 599, 32 грн, та суму судового збору у розмірі 2 102, 00 грн /а. с. 73-79/.

19 лютого 2021 року представник позивача отримав виконавчий лист у справі /а. с. 86/.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Тобто судове рішення набрало законної сили 17 червня 2021 року /а. с. 138, 139-142/.

В обґрунтування своїх доводів у заяві про перегляд рішення суду і доповнень вказано, що суд застосував норми закону, що втратив чинність; позивач ввів суд в оману, стверджуючи, що нарахування та отримання послуг з утримання вказаного будинку та його прибудинкової території проводиться за тарифами, затвердженими розпорядженням виконавчого округу КМР (КМДА) від 03 квітня 2017 року № 386, надавши розрахунок заборгованості, тариф на цю послугу для ТОВ «РАДА 1» не встановлювався, організацією, яка надає послуги з вивезення твердих побутових відходів, є ТОВ «Володар Роз». Крім цього, було заборонено з 17 березня 2020 року, у зв`язку із карантином через поширення коронавірусної хвороби COVID-19, нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. До того ж, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача здійснено з розрахунку площі квартири у 145,2 кв м, але квартира, згідно з технічним паспортом, насправді площею 132 кв м. Відповідно до колективної заяви власників квартир секції А будинку, загальні зборів власників з питання підняття розміру щомісячної плати послуг консьєржа не проводилося, згоди на підняття розміру не було надано. Також заявник вказав, що згідно з п. 2.1.1 договору та згідно з додатком № 1, щомісячна плата за утримання житла складає 2,53 грн/кв м, тому за квартиру площею 132 кв м, борг за 10 місяців може складати 3 3390, 60 грн, інфляційна складова - 68, 06 грн, 3 % річних - 85 грн, пеня - 430, 77 грн, а всього 3 974, 43 грн.

Заявник посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на існування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тобто на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

У своїх запереченнях представник позивача зазначив, що про договір «Про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг» від 01 квітня 2009 року позивачеві не було відомо, проте тариф на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 затверджено розпорядженням КМДА № 386 від 03 квітня 2017 року і становить 6, 28 грн/кв м. Наведені позивачем розрахунки у заяві про надання додаткових пояснень, наданих під час судового засідання у Київському апеляційному суді 17 червня 2021 року, носять довідковий характер та показують як саме та за яким принципом здійснюються розрахунки сум нарахувань за дані послуги на прикладі КП «Київкомунсервіс».

Статтею 423 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише у межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (зазначена постанова у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).

Таким чином, наведені заявником доводи щодо розрахунків та застосування норм законодавства не спростовують встановлених судовим розглядом обставин та висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 1, 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, і докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 33, 423-427, 429 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «РАДА 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2021 року.

Суддя І. В. Литвинова