Ухвала суду № 102041748, 16.12.2021, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/214/21

Справа № 754/15173/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», заінтересовані особи: старший державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкова Олеся Володимирівна, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернулось до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової О.В., мотивуючи свої вимоги тим, що судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, за постачання гарячої води, 3% річних, інфляційної складової боргу, а також витрати з оплати судового збору. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.04.2019 року замінено стягувача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». 30.01.2020 року КП «Київтеплоенерго» звернулись до органу ДВС із заявою про заміну сторони стягувача її правонаступником за вих. №7/2-314 від 29.01.2020 року, якою просили винести постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме здійснити заміну стягувана - ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» на його процесуального правонаступника - КП «Київтеплоенерго» у праві №754/15173/16-ц відносно боржника - ОСОБА_1 , крім того просили провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документа Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2016 року у справі № 754/15173/16-ц . Відповіді та процесуальних документів на подану заяву КП «Київтеплоенерго» не отримало. Зважаючи на вищевикладене, 09.06.2020 року КП «Київтеплоенерго» повторно направлено до органу ДВС заяву за вих. № 7/2-2057 від 05.06.2020 року. Крім того, КП «Київтеплоенерго» направлялись до органу ДВС аналогічні заяви 24.12.2020 року за вих. № 7/2- 3015 від 22.12.2020 року та 22.03.2021 року за вих. № 7/2-288 від 18.03.2021 року. Однак, жодних відповідей та процесуальних документів органу ДВС на подані заяви КП «Київтеплоенерго» не отримували. Таким чином, КП «Київтеплоенерго» не було відомо про наявність оскаржуваної постанови та випадково стало відомо про неї 04.11.2021 року з «Автоматизованої системи виконавчого провадження». Не замінивши стягувана ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» на його процесуального правонаступника - КП «Київтеплоенерго» старшим державним виконавцем органу ДВС Савенковою О.В. 11.06.2020 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-УІІІ (далі Закон №1404-VIII). Скаржник вважає такі дії державного виконавця незаконними, а прийняту нею постанову неправомірно. На підставі викладеного скаржник звертається до суду з даною скаргою, в якій просить суд визнати бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової О.В. щодо не здійснення заміни сторони її правонаступником у виконавчому провадженні №54869500 незаконною; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової О.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні №54869500; скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової О.В. від 11.06.2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні №54869500.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Державний виконавець у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заінтересованої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» борг за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 7584,14 грн., борг за постачання гарячої води в розмірі 18868,44 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу в розмірі 6891,58 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 689,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.04.2019 року замінено первісного стягувача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

30.01.2020 року КП «Київтеплоенерго» звернулись до органу ДВС із заявою про заміну сторони стягувача її правонаступником за вих. №7/2-314 від 29.01.2020 року, якою просили винести постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме здійснити заміну стягувана - ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» на його процесуального правонаступника - КП «Київтеплоенерго» у праві №754/15173/16-ц відносно боржника - ОСОБА_1

11.06.2020 року старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС Савенковою О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У своїх вимогах скаржник посилається на те, що дії державного виконавця є незаконними, оскільки ним не було проведено всіх передбачених діючим законодавством заходів для виконання судового рішення, зокрема, вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, а тому підстав для повернення виконавчого документу не було.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об"єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених в рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов"язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону визначено, що виконавець зобов"язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності мотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв"язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв"язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз"яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі, якщо боржника без поважних причин не з"явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб"єктів оціночної діяльності - суб"єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов"язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов"язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб"єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника, якщо виконання їх обов`язків у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Крім того, п. 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.14 вказаної Інструкції правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець Савенкова О.В., всупереч діючим нормам закону, не вчинила дій щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, тим самим зробила на даний час неможливим виконання судового рішення, порушуючи конституційний принцип обов`язковості судового рішення.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішенням неодноразово наголошував, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя і вагомим складником доступу до суду. З позиції Суду правосуддя було б примарним, якби національна правова система держави дозволяла остаточне, обов`язкове судове рішення залишати невиконаним на збиток однієї із сторін. Крім того, у рішенні у справі "Бурдов проти Росії" Суд вказав, що виконання рішення чи постанови будь-якого суду слід вважати невід`ємною частиною "справедливого судового розгляду" в значенні ст. 6 Конвенції. Окрім того, зазначено, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування. Не вживаючи заходів до виконання судових рішень, що набрали законної сили, упродовж тривалого часу, є позбавленням положення ч. 1 ст. 6 Конвенції будь-якого сенсу, а значить є його порушенням.

Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

Згідно із ст. 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця та його рішення не відповідають вимогам закону, а тому скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання дій неправомірними, скасування постанови є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", -

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», заінтересовані особи: старший державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкова Олеся Володимирівна, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця - задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової Олесі Володимирівни щодо не здійснення заміни сторони її правонаступником у виконавчому провадженні №54869500 незаконною.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової Олесі Володимирівни щодо повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні №54869500.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савенкової Олесі Володимирівни від 11.06.2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні №54869500.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 20 грудня 2021 року.

Суддя О.В.Лісовська