Рішення № 102041713, 29.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3465/21

Справа №754/2950/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Сінєльніковій С.М.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_7., ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди.

Подану позовну заяву обґрунтовано тим, що 16.07.2020 року у м. Києві на пр-ті Шухевича, 15 сталася ДТП за участю транспортних засобів Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 . Цивільна відповідальність відповідача була застрахована в ДТВ «Міжнародна страхова компанія». Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02.09.20202 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаній ДТП. ТДВ «Міжнародна страхова компанія» визнала подію страховим випадком та визначило страхове відшкодування у розмірі 75064,46 грн., яке перераховано позивачу. Однак, згідно висновку, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складає 268122,84 грн. Таким чином, невідшкодованим залишається сума у розмірі 193058,38 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача, а також судові витрати.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач не погоджуючись із позовною заявою, подав відзив на позов, відповідно до якого просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Письмові матеріали справи містять звіт не у повному обсязі. Крім того, згідно звіту автомобіль є фізично знищеним, а відтак відшкодовується різниця між вартістю автомобіля до ДТП та після, а також вираховується страхова сума. На момент ДТП цивільна - правова відповідальність відповідача була застрахована полісом обов`язкового страхування, в розмірі 130000 грн., з вирахуванням франшизи 2600 грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Вислухавши вступне слово представників позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 16.07.2020 року 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 , рухаючись у м. Києві по проспекту Шухевича, 15, керуючи автомобілем Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3., 12.1., 13.1 ПДР України.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02.09.2020 року ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.20).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На момент ДТП, цивільна - правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 була застрахована ТДВ «МСК» (а.с.13), ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 130000, 00 грн., франшиза становить 2600,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З позовної заяви вбачається, що ТДВ «МСК» перерахувало позивачу кошти у сумі 75064,46 грн. Проте, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України письмові матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаному.

На підтвердження завданого позивачу розміру матеріальної шкоди 268122,84 грн., стороною позивача було долучено копію однієї сторінки висновку про розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу (а.с.19). Представник позивача в судовому засіданні вказав про розгляд справи на підставі поданих доказів (а.с.57). Проте, суд вказаний доказ до уваги не приймає, оскільки стороною позивача надано висновок не у повному обсязі.

Положенням ч.ч.3 та 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як констатовано ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, тягар доказування покладається виключно на особу, яка посилається на ту чи іншу обставину.

Беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивача зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір завданої позивачу шкоди, тому відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1187-1188 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя: В.О.Сенюта