Рішення № 102040010, 25.11.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3534/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Заочне

25 листопада 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА вчинено дії на оформлення Кредитного договору №678403378 через мережу Інтернет, відповідно до якого відповідачем надано позивачу кредитні кошти сумі 2000,00 грн.

Разом з тим, позивач вказує на той факт, що відсутня досудова вимога від стягувача, так само як і відсутні договори відступлення права вимоги до позивача. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступлено право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Фінанс» до позивача, наступний крок - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Фінанс» відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача. Крім того, зауважила, що ні в першому випадку, ні в другому випадку про відступлення права вимоги, позивача не повідомили про вчинення даної юридичної дії.

Тож, звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо боржника в письмовому вигляді не повідомили про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У подібній ситуації виконання боржником свого боргу первісному кредитору є належним виконанням (ч. 2 ст.516 ЦК України). Саме тому договір відступлення права вимоги покладає на первісного кредитора обов`язок щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги, що відбулося. Водночас, це повідомлення може надіслати і новий кредитор, який мусить надати боржникові докази переходу права вимоги, що відбувся (ч. 2 ст. 517 ЦКУ).

Акцентує увагу суду, що 27 травня 2021 року позивач дізналася, що 26 травня 2021р. постановою приватного виконавця Чупис Тетяною Петрівною відкрито виконавче провадження №65526164 щодо виконання виконавчого напису за №11028 приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіної Я.І., вчиненого 12 березня 2021 року на предмет стягнення грошових коштів в розмірі 12 054,60 грн., з яких: -прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3 199,20 грн.; -не сплачені відсотки за користування кредитом - 6055,40 грн.; -строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 166, 00 грн.; -плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1200, 00 грн.

ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №65526164, вважає,що виконавчий напис №11028 від 12 березня 2021 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.

В продовження обгрунтування своєї позиції, позивач, зауважує, що відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо додані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису, стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненнівиконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь - яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності зборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнанняборжником вимог кредитора.

Отже, позивач вважає, що право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повиннно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, повинна існувати і бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Позивач переконана, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.Вчинення нотаріусом виконавчого напису передбачається лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, що вказано в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №826/20084/14.

Підсумовуючи свої вимоги, позивач вважає, що на підставі документів, наданих відповідачем нотаріусу із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивача, а отже, виконавчий напис вчинено з порушенням закону.Тож, позивач переконаний, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис №11028, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на викладене вище, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11028, вчинений 12.03.2021р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо стягнення сум боргу в розмірі 12054,60грн. Крім того, просить здійснити розподіл судових та інших витрат, пов`язаних з розглядом даної справи в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 22.06.2021р. відкрито, прийнято до провадження справу та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, вирішено залучити до участі у цивільній справі № 711/3534/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіну Яну Вікторівну

Ухвалою суду від 07.09.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем відзив на позов не подано. Третьою особою письмові пояснення по суті позову також не надані.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи. У матеріалах справи наявна її заява від 25.11.2021р. про розгляд справи без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, наполягає на задоволенні позовних вимог та стягненні з відповідача на її користь судовиз витрат.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, будучи неодноразово повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено суд. Відзив на позов не надано.

В судове засідання не з`явилась третя особа, будучи повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не інформувала.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи, відповідно до ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Враховуючи думку позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що у матеріалах справи наявний договір №678403378 від 30.09.2019р., який укладений між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 . Як вбачається з вказаного кредитного договору №678403378 від 30.09.2019р., позивач отримала кредит на суму 2000грн.00коп. на умовах строковості, оплатності, зворотності на строк кредитування – 07 днів з нарахуванням процентів за користування кредитом у розмірі 0,83% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. Крім того, позичальник мав сплачувати товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 302,95 відсотків річних. Термін платежу – 07.10.2019р.

Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 25.03.2025р. вчинено виконавчий напис №11028 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором від 30.09.2019р., укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» - заборгованість 10854грн. 60коп. за період з 29.01.2021р. по 27.02.2021р., а також 1200,00грн. за вчинення цього виконавчого напису. Загальна сума до стягнення становить 12054грн. 60коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області – Чупис Т.П. 21.05.2021р. відкрито виконавче провадження №655261 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 12054,60грн.

Варто зазначити, що матеріали даної справ не містять підтверджуючих даних, які свідчили б про перехід права вимоги, у встановленому законом порядку, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Разом з тим, наявними у матеріалах справи доказами, жодним чином не підтверджено той факт, що позивачеві по справі ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс»» було повідомлено про відступлення права вимоги. До того ж, відсутні будь-які переконливі докази направлення та отримання ОСОБА_1 вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про необхідність сплати боргу, чи вимоги про усунення порушень за кредитним договором.

Слід зазначити, що сам по собі факт подання стягувачем документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Нотаріус не перевірив факт належного направлення стягувачем вимоги боржнику та факт її отримання останньою.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, кредитний договір за своїм змістом є консенсуальним, двостороннім, відплатним договором та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст.638 ЦК України).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.п.3.5 п.3 гл. 16 розд ІІ Порядку).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 Цивільного Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, що чинна на час виниклих правовідносин – вчинення виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, що чинна на час виниклих правовідносин – вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 закону «Про нотаріат», в редакції, чинній на час виниклих правовідносин).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постанові 29.03.2019р. за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц, постанові 02.07.2019р. у справі №916/3006/17 та постанові Верховного Суду у справі №369/6415/17 від 26.02.2020 з подібних правовідносин.

За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача та встановив, що приватний нотаріус Головкіна Я.В. не пересвідчилася у безспірності заборгованості боржника і не врахувала, що нею вчинено виконавчий напис на суму, яка не відповідає безспірній сумі заборгованості, про існування якої позивачу відомо не було. Відповідачем не доведено факту того, що він набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 і не надано належних доказів щодо обґрунтованості своїх вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, який був укладений ТОВ «Манівео швидка допомога».

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог, а тому, у контексті наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, як обґрунтований і доведений. При цьому, відповідачем жодними належними, допустимими та переконливими доказами не спростовано доводи позивача, а відтак – відповідач не скористався своїм правом надання доказів на заперечення проти позову. Таке рішення суду узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.10.2018 у справі №308/11193/16-ц (провадження № 61-7410св18).

За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача, що викладені у позові. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем жодними належними, допустимими та переконливими доказами не спростовано доводи позивача, як і не надано відзив на позов та документи, які б підтверджували його право звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису відносно ОСОБА_1 , документи, які б підтверджували наявність боргових зобов`язань останньої, безспірність розміру заборгованості та підтвердження направлення і отримання нею вимоги про усунення порушень. Тобто відповідач не скористався своїм правом на подання доказів на спростування позиції позивача. Крім того, у зв`язку з неможливістю судом отримати необхідні докази, враховуючи ухвалу суду від 22.06.2021р., невиконання її приватним нотаріусом, суд зважаючи на вимоги ч.10 ст. 84 ЦПК України, здійснює розгляд справи за наявними у справі доказами і вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - підлягають до задоволення.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивача, а також той факт, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, а відповідачем не доведено обґрунтованість вимог до боржника.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, згідно із якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір, відповідно до квитанції №ПН2524784 від 04.06.2021 в сумі 908,00 грн. за подання позовної заяви, а тому такі судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на його користь.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11028 від 12.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Онлайн Фінанс»» (код ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд.11-А, офіс 605, 02002) на ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати: судовий збір в розмірі 908грн. 00коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має п раво на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складений 13.12.2021р.

Головуючий: С. М. Позарецька