Ухвала суду № 102039776, 16.12.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17888/21

Номер провадження:1-кс/521/5710/21

У Х В А Л А

ВСТУПНА ЧАСТИНА

16 грудня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі

слідчого судді Іщенко О. В.

при секретарі До Т. Ч.

за участю:

прокурора Малиновської окружної

прокуратури міста Одеси Тодорова В. О.

захисника – адвоката Дубровської Г. В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Мещерякової В. С. погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси Тодоровим В. О. у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12017161470002790 від 05 грудня 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ясенове-2, Любашівського району, Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працевлаштованого на ПП «Євро Клімат», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , мешкаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, -

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається:

Слідчий СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Мещерякова В. С. звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази:

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 20 травня 2016 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 (далі у тексті – Татар), ОСОБА_3 (далі – Стоян), ОСОБА_4 (далі – Воінов) та ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_5 ), знаходились неподалік від АЗС «Сан Ойл» за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15-г. Вказані особи, заздалегідь визнавши об`єктом свого посягання майно та грошові кошти, які мали знаходитись у приміщенні АЗС №46 ТОВ «Торговий дім «САН ОЙЛ», ЄДРПОУ 39197130, (далі – АЗС «Сан Ойл»), розподілили між собою ролі, згідно яких ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повинні проникнути до приміщення АЗС «Сан Ойл» та, погрожуючи застосуванням пневматичного пістолету працівникам вказаного закладу, заволодіти чужим майном, тоді як ОСОБА_8 повинен залишатися зовні та спостерігати за обстановкою навколо, щоб у разі появи сторонніх осіб завчасно повідомити про це співучасників.

Надалі, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою незаконно заволодіти чужим майном, залишався біля зупинки наземного транспорту «Боженко» на вул. Стовповій у м. Одесі, та спостерігав за обстановкою навколо, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчиняють розбійний напад на АЗС «Сан Ойл».

У цей час, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , заздалегідь домовившись про вчинення розбійного нападу, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою незаконно заволодіти чужим майном, постукали в двері АЗС «Сан Ойл», де в той час була технічна перерва. Двері до приміщення відчинив ОСОБА_9 , який працював там в той день, після чого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 проникли до приміщення цього підприємства, де ОСОБА_5 наніс один удар твердим предметом в область голови ОСОБА_9 , від якого останній впав на підлогу.

В подальшому, знаходячись у приміщенні АЗС, ОСОБА_5 утримував ОСОБА_9 на підлозі та погрожував його життю та здоров`ю шляхом словесних погроз та демонстрування пневматичного пістолету, що останній сприйняв як реальну небезпеку для свого життя та здоров`я, в той час як ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 незаконно вилучили з приміщення АЗС «Сан Ойл»:

?грошові кошти у розмірі 2195 гривень, що знаходились у касовому апараті;

а також наступне майно:

?запальничка одноразова LP-27 «Кремінь», 1 одиниця, вартістю 4 грн. 02 коп.;

?запальничка одноразова LP-88/188, 2 од., вартістю 5 грн. 64 коп. за одиницю, загальною вартістю 11 грн. 28 коп.;

?запальничка Cricket “Sun Oil”, 9 од., вартістю 6 грн. 96 коп. за одиницю, загальною вартістю 62 грн. 64 коп.;

?ваучер «Life» на суму 10 гривень, 2 од., вартістю 12 грн. за одиницю, загальною вартістю 24 грн.;

?ваучер «Life» на суму 40 гривень, 2 од., вартістю 42 грн. 40 коп. за одиницю, загальною вартістю 84 грн. 80 коп.;

?ваучер «Київстар» на суму 50 гривень, 2 од., вартістю 52 грн. за одиницю, загальною вартістю 104 грн.;

?горілка «Хлібний дар «Класична» об`ємом 0,7 л., 3 од., вартістю 61 грн. 90 коп. за одиницю, загальною вартістю 185 грн. 70 коп.;

?горілка «Хлібний дар «На пророщеному зерні» об`ємом 0,7 л., 2 од., вартістю 50 грн. 28 коп. за одиницю, загальною вартістю 100 грн. 56 коп.;

?напій безалкогольний «Тархун» об`ємом 1,5 л., 1 од., вартістю 9 грн. 24 коп.;

?напій безалкогольний «Буратіно» об`ємом 1,5 л., 1 од., вартістю 9 грн. 24 коп.;

?пачка «Скітлс «Кисломікс» вагою 38 г., 1 од., вартістю 7 грн. 18 коп.;

?пачка «Скітлс «Фрукти» вагою 38 г., 1 од., вартістю 7 грн. 18 коп.;

?морозиво пломбір ескімо «Ескімос» вагою 80 г., 1 од., вартістю 7 грн. 02 коп.;

?пиво «Львівське 1715» об`ємом 0,45 л., 1 од., вартістю 7 грн. 93 коп.;

?сигарети «Kent HD Blue», 4 од., вартістю 20 грн. 54 коп. за одиницю, загальною вартістю 82 грн. 16 коп.;

?сигарети «Kent HD Navy Blue», 8 од., вартістю 20 грн. 54 коп. за одиницю, загальною вартістю 164 грн. 32 коп.;

?сигарети «Winston SSL Blue», 1 од., вартістю 18 грн. 13 коп.;

?сигарети «Winston Blue», 7 од., вартістю 17 грн. 66 коп. за одиницю, загальною вартістю 123 грн. 62 коп.;

?сигарети «Parliament Aqua», 6 од., вартістю 24 грн. 28 коп. за одиницю, загальною вартістю 145 грн. 68 коп.; загальна закупівель вартість яких, окрім грошових коштів з каси, згідно додатку до акту інвентаризаційного опису №3046-78 від 20.05.2016, складає 1157 гривень 95 копійок.

Після цього, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , яким саме чином в ході досудового розслідування не встановлено, вилучили у ОСОБА_9 :

?мобільний телефоном марки “НТС Sensation XE” в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 гривень, який знаходився біля касового апарату;

?наручний годинник фірми «Romanson» з ременем чорного кольору, загальною вартістю 300 гривень;

?грошові кошти у розмірі 300 гривень та 20 доларів США (що згідно офіційного курсу валют від Національного банку України станом на 20.05.2016 дорівнює 505 гривень 00 копійок), які знаходились в його барсетці біля касового апарату.

Одразу після вчинення цих протиправних дій, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , впевнившись, що крім ОСОБА_9 поблизу немає інших осіб, які зможуть їм заважити, визначили об`єктом свого посягання чужу власність, а саме транспортний засіб “ВАЗ 21013” білого кольору, 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який було припарковано біля АЗС та який належав ОСОБА_9 . Домовившись про заволодіння даним транспортним засобом, вказані особи, керуючись корисливим мотивом та метою незаконно заволодіти чужим майном, діючи з прямим умислом, продовжили погрожувати ОСОБА_9 застосуванням пневматичного пістолету, що останній сприймав як реальну небезпеку для свого життя та здоров`я, та вилучили у нього ключі від його автомобіля, які знаходились біля касового апарату.

В подальшому, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, керуючись мотивом та метою запобігти спробам ОСОБА_9 завчасно повідомити правоохоронні органи про вчинені злочини, щоб не бути викритими, продовжили погрожувати ОСОБА_9 застосуванням пневматичного пістолету, що останній сприймав як небезпеку для свого життя та здоров`я. Подавивши опір ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 всупереч волі ОСОБА_9 примусили його пройти з ними та сісти у салон його автомобіля “ВАЗ 21013”, білого кольору, д/з НОМЕР_1 , незаконно позбавив волі ОСОБА_9 та обмежив свободу його пересування.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, запустили двигун та почали рухатись на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_7 знаходився на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_5 перебував на пасажирському сидінні позаду водійського та, використовуючи пістолет, примушував ОСОБА_9 під час руху автомобіля тримати голову на колінах, тим самим не даючи йому можливості самостійно покинути салон автомобіля та подавляючи його волю.

Після цього, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під`їхали до зупинки наземного транспорту «Боженко» на вул. Стовповій у м. Одесі приблизно за 40 метрів від АЗС «Сан Ойл» та запросили ОСОБА_8 сісти до них в автомобіль, після цього ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 чи ОСОБА_5 не належить та є викраденим, майно, яке знаходиться у автомобілі, також викрадене, а інша невідома йому особа є потерпілим від розбійного нападу та знаходиться у вказаному автомобілі через те, що ОСОБА_5 погрожує їй застосуванням пневматичного пістолету, увійшов в салон та сів на заднє сидіння вказаного транспортного засобу з правого боку від ОСОБА_9 .

Під час руху ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на автомобільному засобі в сторону вул. Преображенської в м. Одесі, ОСОБА_7 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, будучи незадоволеним сумою викрадених грошей та прогнувши збагатитись за рахунок чужого майна, продовжив вже розпочаті злочинні дії, які охоплювались умислом всіх співучасників, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою, застосував насильство до ОСОБА_9 , до голови якого ОСОБА_5 було приставлено пневматичний пістолет, що ОСОБА_9 сприймав як небезпеку для свого життя та здоров`я, та відкрито шляхом ривка зірвав з шиї ОСОБА_9 : ланцюжок, виготовлений з жовтого золота, вагою 15 грамів, плетіння «Бісмарк», вартістю 9000 гривень; хрестик у вигляді розп`яття ОСОБА_10 , виготовлений з жовтого золота, вагою 3 грами, вартістю 1800 гривень.

В подальшому ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочинів втекли з переліченим вище викраденим майном на викраденому транспортному засобі "ВАЗ 21013", білого кольору, 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , вартість якого складає 25000 гривень, який належав ОСОБА_9 , що надало їм реальну можливість розпоряджатися та користуватися цим майном та транспортним засобом, при цьому незаконно позбавивши ОСОБА_9 волі.

Після цього, перебуваючи на вулиці Преображенській у місті Одесі, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля з частиною викраденого майна та попрямували в сторону місця роботи Татар на пасажирське вагонне депо станції «Одеса-Головна», а Стоян продовжив рухатись на викраденому автомобілі разом із ОСОБА_9 проти волі останнього.

В результаті розбійного нападу ТОВ «Торговий дім «САН ОЙЛ» завдано майнову шкоду на загальну суму 3352 гривні 95 копійок. Потерпілому ОСОБА_9 в результаті розбійного нападу завдано майнову шкоду на суму 12905 гривень.

В результаті незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому ОСОБА_9 реальних збитків не завдано, тому що викрадений автомобільний транспортний засіб "ВАЗ 21013" (білого кольору, 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ) вартістю 25000 гривень йому повернуто без пошкоджень під час досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених: ч. 3 ст. 187 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення; ч. 3 ст. 289 КК України, а саме: у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого; ч. 2 ст. 146 КК України, а саме: у незаконному позбавленні волі людини за попередньою змовою групою осіб.

Позиції сторін кримінального провадження:

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Адвокат, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні не погоджуючись з клопотанням слідчого заперечувала проти його задоволення та просила відмовити в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні останнім злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, підозра ОСОБА_1 повідомлена у вчиненні ним кримінальних правопорушень 16.11.2017 року, а відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань тільки 05.12.2017 року та відсутність документів які б свідчили про виділення матеріалів кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника, при цьому повідомив суду, що до кримінального правопорушення він причетний, але не в такому об`ємі як це зазначено у клопотанні. На питання суду, останній суду пояснив, що від органу досудового розслідування переховувався, оскільки боявся відповідальності за вчиненні злочини.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали, неврахування окремих доказів, положення закону яким керувався слідчий суддя

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та адвоката, вважаю, що клопотання слід задовольнити, виходячи із наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з представлених слідчому судді матеріалів, в провадженні СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017161470002790 від 05 грудня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України.

16.11.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме - відомостями, які містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , рапорті о/у СКП Хмельницького ВП Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 параграф 1 (с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі « К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

На основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких зазначені в ухвалі слідчим суддею.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.

Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки на переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання слідчий суддя оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Виконуючи вимоги законодавства, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням обставин, наведених у ст.178 КПК України, слідчий суддя при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваних злочинів; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, слідчий суддя погоджується про її наявність.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень є обґрунтованою, крім того і сам підозрюваний не заперечує факт його причетності, що дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

На думку слідчого судді вказаних обставин, для підтвердження обґрунтованості підозри достатньо, задля переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено кримінальне правопорушення.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, один з яких відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що слідчий дійшов висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Ризиком у контексті кримінально провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Існування інших ризиків, про які зазначає слідчий та прокурор в судовому засіданні не доведено та посилання на такі ризики, зокрема, передбачені п.п.3, 4, та 5 ч.1 ст.177 КПК України, є безпідставними. Твердження сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перешкоджати з`явленню свідка, потерпілого чи примушувати їх до відмови від надання показань, то необхідно зазначити, що обставин, які б обґрунтовували такі ризики сторона обвинувачення не зазначила. Крім того, слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження відносно інших осіб, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розглянуто з постановленням вироку, який набрав законної сили, а відтак відсутні підстави вважати, що вказані особи можуть впливати на свідків та потерпілого у даному провадженні. Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то вказаний ризик стороною обвинувачення теж нічим не підтверджений, а відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий, заяв та повідомлень у правоохоронних органів, які б свідчили про готування ним нового злочину не має, тому слідчий суддя вважає, що заявлений ризик є необґрунтованим.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, вік та стан здоров`я підозрюваного, про який слідчому судді не надано відомостей, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або свідчили би про необхідність надання йому кваліфікованої медичної допомоги, крім цього необхідно зазначити, що підозрюваний раніше не судимий, зі слів офіційно працевлаштований, офіційно не одружений, проте живе з жінкою з якою має на утриманні двох малолітніх дітей.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Згідно матеріалів які долучені до клопотання, у слідчого судді є реальні підстави вважати, що підозрюваний залишаючись на свободі, матиме змогу ухилятися від кримінальної відповідальності, за вчинення особливо тяжкого злочину, переховуватись від органу досудового розслідування або суду. Крім того, слідчий суддя враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 будучи причетним до вчинення злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності ухилявся від органу досудового розслідування, та через більше ніж п`ять років після вчиненого був затриманий на підставі ухвали слідчого судді.

Посилання сторони захисту на те, що підозра ОСОБА_1 повідомлена у вчиненні ним кримінальних правопорушень 16.11.2017 року, а відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань тільки 05.12.2017 року, а також про відсутність документів які б свідчили про виділення матеріалів кримінального провадження, знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання, проте такі порушення не можуть бути підставою для відмови в його задоволенні щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, з огляду на положення ст.194 КПК України, яка містить вичерпний перелік підстав для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження, у зв`язку із чим твердження захисника про необґрунтованість клопотання слідчого та доводів прокурора слід визнати непереконливими.

Тримання під вартою ОСОБА_1 як запобіжний захід відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що вказаний злочин вчинений із погрозою застосування насильства, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

Висновки слідчого судді:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Мещерякової В. С. – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України – не визначати.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:

Строк дії ухвали становить шістдесят днів і обчислюється з моменту затримання, а саме з 15 грудня 2021 року. Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу припиняє свою дію 13 лютого 2022 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Іщенко О. В.