Рішення № 102039161, 09.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12733/21

2/760/7843/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулась з позовом до відповідача та просила стягнути з ОСОБА_5 на свою корись різницю вартості реальної ціни приміщення книжкового магазину за адресою: АДРЕСА_1 його ринкової вартості станом на 22.01.2018 року в сумі 2 265 724 грн. 11 коп.; неотриманні прибутки оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на суму 659 280 грн. 00 коп.; книжкове приладдя магазину на суму 171575 грн. 00 коп.; вартість книжкової продукції на суму 215560 грн. 00 коп.; вартість книжкова продукції магазину на суму видавництва «Бренд Бук Паблішінг» 210598 грн. 20 коп.; грошові кошти за інше майно в сумі 29200 грн. 00 коп.; витрати на адвокатські послуги 45000 грн.; компенсацію за сплату комунальних послуг в сумі 7635 грн. 80 коп.; пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання 614752 грн.40 грн.; судовий збір в сумі 11350 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.07.2008 року нею було придбано приміщення книжкового магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Для забезпечення виконання зобов`язання кредитного договору 014/0398/2/20196 від 18.07.2008 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ «Ерсте Банк» (з 05.06.2013 року ПУАТ «ФІДОБАНК»), вищезгадані приміщення було передано в іпотеку.

Внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ПАТ «ФІДОБАНК» звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконавчим листом, виданого на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва №2-4347/14 від 16.04.2015 року.

Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження №52630040.

20.12.2017 року до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 прийшла група невідомих осіб та заявила, що вони нові власники. Як пізніше було з`ясовано це була ОСОБА_5 зі своїми представниками.

Підставою для заяв ОСОБА_5 стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38683579 від 12.12.2017, видане приватним нотаріусом Набока О.В., КМНО, яке було сформоване на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2189, укладеного 12.12.2017 між ОСОБА_5 та ТОВ "РАЙТ ПАРТНЕР".

Дізнавшись про наявність конфлікту та не заперечуючи наявність боргу перед кредитором позивач розпочала переговори з представниками відповідача в ході яких була досягнута домовленість, щодо мирного вирішення питання щодо користування приміщенням та запропоновано декілька варіантів, зокрема використання позивачем її приміщення та виплата залишку боргу та (або) продаж вищезгаданого приміщення на взаємовигідних умовах.

Представники відповідача погодились остаточно обговорити пропозиції позивача в кінці січня 2018 року. Окремо була досягнута домовленість що позивач та її орендар ФОП ОСОБА_6 продовжать користуватись приміщенням та працюватимуть у звичайному режимі.

За вищезгаданих умов, позивач прийняла рішення та попросила опечатати приміщення книжкового магазину за адресою: АДРЕСА_1 працівників Солом`янського УП ГУНП у м. Києві. Для виконання домовленостей з представниками відповідача позивач замовила грошову оцінку приміщення книжкового магазину за адресою: АДРЕСА_1 для з`ясування реальної ціни.

26 лютого 2018 року, під час санкціонованого заходу до приміщення, було виявлено крадіжку всіх матеріальних цінностей, товару, бухгалтерської документації та печатки ФОП.

Позивач вважає, що її було введено в оману зі сторони відповідача та було викрадено її майно.

Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 27.02.2018 зареєстровано кримінальне провадження №12018100090002183 за ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України.

29.08.2018 року Слідчим слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП в м. Києві Довгун В.В. на підставі листа та пояснень відповідача кримінальне провадження було закрите, а позивачу 03.10.2018 року надано постанову про його закриття. У вищезгаданій постанові позивача було повідомлено, що всі матеріальні цінності та книжкова продукція були вивезені з приміщення складу за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вважає, що відповідачем було порушено іпотечний договір №014/0398/2/20196 від 18.07.2008 року, а саме п. 5.1 та ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а також вчинено незаконні дії, які призвели до матеріальної шкоди, у зв`язку з чим просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

19.07.2021 року у підготовчому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Також, у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності та долучено відзив до матеріалів справи.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

26.07.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

28.07.2021 року від представника відповідача надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02.08.2021 року визнано заяву представника відповідача про відвід судді необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Оксюти Т.Г.

04.08.2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.08.2021 року від ОСОБА_4 надійшла заява про затвердження мирової угоди.

19.07.2021 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

18.10.2021 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 17.11.2021 року від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог та долучення доказів до справи.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2021 року прийнято відмову позивача ОСОБА_4 від частини позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 різниці вартості реальної ціни приміщення книжкового магазину за адресою: АДРЕСА_1 його ринкової вартості станом на 22.01.2018 року в сумі 2265724,11 грн., неотриманих прибутків від оренди приміщення в сумі 659280,00 грн., витрат на адвокатські послуги в сумі 45000,00 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в сумі 614752,40 грн. та провадженя у справі в цій частині закрито.

Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат книжкового приладдя магазину на суму 171575,00 грн., вартості книжкової продукції на суму 215560,00 грн., вартості книжкової продукції на суму видавництва «Бренд Бук Паблішінг» 210598,20 грн., грошових коштів за інше майно в сумі 29200,00 грн. компенсації за сплату комунальних послуг в сумі 7635,80 грн. та судового збору в сумі 11350,00 грн. продовжено в загальному позовному провадженні.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про долучення письмових пояснень з додатками залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала.

24.11.2021 року долучено запитання позивача до відповідача.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що відповідачем на законних підставах було оформлено право власності на нерухоме майно, а тому вона як новий власник мала право прийти до свого приміщення, а тому твердження позивача щодо незаконних дій відповідача по входженню до свого ж приміщення є необґрунтованими та безпідставними.

17.04.2018 року відповідачем було надіслано на адресу позивача лист з проханням надати інформацію щодо власника речей, які пізніше були виявленні в будівлі під час детального огляду приміщення, оскільки станом на день виявлення вказаних речей особу, якій належали ті речі, встановлено не було.

Про наявність даного майна було повідомлено і правоохоронні органи, а саме Солом`янське УП ГУНП в м. Києві, що підтверджується їх листом до ОСОБА_5 .

Дії відповідача свідчили про те, що нею вживались всі можливі заходи для того, що власник майна забрав речі з приміщення, яке на праві приватної власності належало ОСОБА_5 .

Оскільки позивач не виявила бажання забрати майно, яке вона в позовній заяві називає своєю власністю, відповідач не може бути відповідальним за нього, оскільки придбавши об`єкт нерухомості, не брала на себе обов`язки контролювати майно, про яке вказує позивач.

Позивач вказувала на те, що відповідач грубо порушив іпотечний договір та звернув стягнення на предмет іпотеки без належної правової підстави. Тобто звернення стягнення здійснювалося всупереч п. 5.4 договору іпотеки.

Однак, відповідач жодного відношення не має до договору іпотеки, що був укладений між позивачем та Банком, оскільки не є стороною в ньому.

Відповідач стала власником даного приміщення після того, як придбала його у ТОВ «Райт Партнер» на підставі договору купівлі-продажу, тобто після 20.12.2017.

Законність даного договору позивачем в судовому порядку не оспорювалася.

Також зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки даний спір стосується правовідносин, які виникли між сторонами в 2017 році під час настання подій, про які позивач назначає у позові.

На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши думку сторін у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.07.2008 року було придбано приміщення книжкового магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Для забезпечення виконання зобов`язання кредитного договору 014/0398/2/20196 від 18.07.2008 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ «Ерсте Банк» (з 05.06.2013 року ПУАТ «ФІДОБАНК»), вищевказане приміщення було передано в іпотеку.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором з фізичною особою №014/0398/2/20196 від 18.07.2008 в розмірі 438 407 грн. 55 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором з фізичною особою №014/0398/2/20196 від 18.07.2008, у загальній сумі в розмірі 438 407 (чотириста тридцять вісім тисяч чотириста сім) грн 55 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №014/0398/2/20196 від 18.07.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ - 34001693), правонаступником якого всіх прав та обов`язків є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), а саме: нежилі приміщення (групи приміщень №60 загальною площею 106,8 квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» суму сплаченого судового збору по 1827 грн 00 коп. з кожного.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ПАТ «ФІДОБАНК» звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконавчим листом, виданого на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва №2-4347/14 від 16.04.2015 року.

Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження №52630040.

Як зазначила позивач, 20.12.2017 року до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 прийшла група невідомих осіб та заявила, що вони нові власники. Як пізніше було з`ясовано це була ОСОБА_5 зі своїми представниками. Підставою для заяв ОСОБА_5 стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38683579 від 12.12.2017.

Дізнавшись про наявність конфлікту та не заперечуючи наявність боргу перед кредитором була досягнута домовленість що позивач та її орендар ФОП ОСОБА_6 продовжать користуватись приміщенням та працюватимуть у звичайному режимі.

Однак, 26 лютого 2018 року, під час санкціонованого заходу до приміщення, було виявлено крадіжку всіх матеріальних цінностей, товару, бухгалтерської документації та печатки ФОП.

Позивач вважає, що її було введено в оману зі сторони відповідача та було викрадено її майно на загальну суму 634568,20 грн.

Зазначила, що відповідачем було порушено іпотечний договір №014/0398/2/20196 від 18.07.2008 року, а саме п. 5.1 та ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2017 року укладеного з ТОВ «Райт Партнер» був придбаний об`єкт нерухомості, а саме нежилі приміщення (групи приміщень №60), загальною площею 106,8 кв.м., які є вбудованими в багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

12.01.2018 року ОСОБА_5 зайшовши до придбаного нею приміщення виявила значну кількість друкованих видань та книг. З метою забезпечення їх збереження і охорони та виключення можливого псування, ушкодження та розкрадання вони були описані та передані за актом прийому-передачі у січні 2018 року на відповідальне зберігання ТОВ «Мувинг сервіс» на складське приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

В січні та квітні 2018 року на поштову адресу ОСОБА_4 були направлені листи з проханням повідомити про те, чи належать їй виявлені книги або повідомити про іншу особу, яка має право вимагати їх повернення чи особу яка представляє їх володільця. Підтвердженням вказаного факту є квитанції поштового відправлення Укрпошти 0302702067843 та №030270206835.

Оскільки вищезазначені листи залишились без відповіді зі сторони ОСОБА_4 та її адвоката Гончаренко М., 15.06.2018 року, ОСОБА_5 через свого представника звернулась до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві з повідомленням про знахідку майна (книг та друкованих видань) та заявою про відмову від права власності на вищезазначені друковані видання та книги.

Вказані факти були встановлені Слідчим СВ Солом`янського УП ГКНП у м. Києві Довгун В.В. при розгляді матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018100090002183 від 27.02.2018 року на підставі заяви ОСОБА_4 та викладені у постанові про закриття кримінального провадження від 29.08.2018 року.

У відповідності до ч. 2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак, з аналізу даної норми суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача, оскільки вона є законним власником приміщення та жодним чином не порушила право ОСОБА_4 .

Таким чином, твердження позивача щодо незаконності дій відповідача є необґрунтованими.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач порушила іпотечний договір та звернула стягнення на предмет іпотеки без належної правової підстави, тобто звернення стягнення здійснювалося всупереч п. 5.4 Договору іпотеки.

При цьому, відповідач жодного відношення до договору іпотеки, що був укладений між позивачем та Банком не має, оскільки не є стороною в ньому.

Відповідач стала власником даного приміщення після того, як придбала його у ТОВ «Райт Партнер» на підставі договору купівлі-продажу, тобто після 20.12.2017 року.

Законність даного договору позивачем в судовому порядку не оспорювалась.

Крім того, звернення стягнення у даному випадку здійснювалося банком на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2014 у справі № 760/12919/14- ц, яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 5.4 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду.

Тобто, звернення стягнення Банком здійснювалося за належною правовою підставою, та без порушення умов договору іпотеки, а отже дане твердження позивача є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо порушення відповідачем, на думку позивача, ст. 38 Закону України «Про іпотеку», слід зазначити наступне.

Стаття 38 Закону України «Про іпотеку», регулює право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки та стосується правовідносин, які виникли між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

В розумінні ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

У даному випадку кредитором за основним зобов`язанням по відношенню до позивача був ПАТ «ФІДОБАНК», а основне зобов`язання виникло на підставі кредитного договору № 114/0398/2/20196 від 18.07.2008 року.

Відповідач не має жодного відношення до правовідносин, які виникли між іпотекодавцем та іпотекодержателем, оскільки не є стороною а ні кредитного договору, а ні договору іпотеки.

Відповідач набула право власності на приміщення на підставі договору купівлі-продажу, на який не поширюються положення Закону України «Про іпотеку».

Отже, у діях відповідача відсутнє порушення ст. 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки вона стосується правовідносин, які виникли тільки між позивачем та ПАТ «ФІДОБАНК», а тому дане твердження позивача є безпідставним та не стосується предмету спору.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідної до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільною права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, позивач жодним чином не обґрунтовує обставини, на які вона посилається.

Більше того, позивач не спростовує фактів та дій, підтверджених долученою до матеріалів справи постановою про закриття кримінального провадження від 29.08.2018 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 22, 1166 ЦК України, 38 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя