Рішення № 102038733, 16.12.2021, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2850/21

Провадження № 2/559/1171/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, від 06.09.2021 №3006, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованість за кредитним договором №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 в розмірі 40 000,77 грн. по несплачених відсотках за користування кредитом за період з 09.07.2019 до 03.09.2021. В обґрунтування вимог посилається на те, що за кредитним договором №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 Дубенськимй міськрайонним судом Рівненської області ухвалено рішення 06.06.2011у справі №2-406/11 за позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено і стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Луцьке РУ заборгованість по тілу кредиту в розмірі 31 420 грн..23 коп., нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом - 12949 грн. 10 коп., пеню за прострочення сплати кредиту 7959 грн. 73 коп., штраф за порушення вимог кредитного договору 2218 грн. 47 коп., індекс інфляції за час прострочення 8142 грн. 16 коп., державне мито в сумі 626 грн. 90 коп.,та ІТЗ в сумі 120 грн., а всього 63436 грн. 59 коп. Зазначене рішення позивачем виконано, борг сплачений. Будь-які виконавчі провадження по цій справі відсутні.

09.04.2021 від відповідача на адресу позивача надійшов лист із повідомленням про те, що відбувся продаж кредиту і надалі саме вони є правонаступником. Не розуміючи в чому справа, адже кредит виплачено, відправив 30.04.2021 заяву про свою незгоду і просив надати розрахунок заборгованості та всю наявну інформацію для проведення звірки. 11.05.2021 від ТОВ «Дніпрофінансгруп» надійшов лист про те, що для подальшої взаємодії із ними необхідно провести належну ідентифікацію та верифікацію особи. У відповідь на це була надана повторна заява та нотаріально посвідчена копія паспорта позивача. Після чого листів більше не отримував.

Станом на 06.09.2021 вже існувало рішення суду, що набрало законної сили, стосовно одного і того ж кредитного Договору №6А/2006/980- МКА/45 від 23.06.2006, про що було відомо відповідачу, адже вони звергалися вже двічі із заявою про заміну сторони стягувана у цій справі. Отже, вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», зазначені у заяві про вчинення виконавчого напису, а також надані докази про безспірність цієї заборгованості щодо нарахованих відсотків є неправомірні. Тим паче за період з 09.07.2019 до 03.09.2021 у той час як позов був поданий кредитором ще у 2011 році, чим фактично припинено право нараховувати відсотки згідно постанови Великої Палати ВС від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

За заявою позивача про забезпечення позову від 17.11.2021 ухвалою суду зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №67425633.

Представник позивача просить розгляд справи провести у відсутність сторони позивача і позовні вимоги підтримує.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, хоч усі були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, від них не надійшло жодних заяв по суті. Про причини неявки не повідомили, а отже суд розглядає справу за їх відсутності згідно п.1 ч.3 та ч.1 ст. 223 ЦПК України.

Також позивач клопотав про огляд в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №2-406/11, що задоволено судом, справу оглянуто.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем 06.09.2021 вчинено виконавчий напис №3006, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованість за кредитним договором №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 в розмірі 40 000,77 грн. по несплачених відсотках за користування кредитом за період з 09.07.2019 до 03.09.2021. За текстом виконавчого напису право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на підставі договору №GL48N718070_I_2.1 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі №508, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (а.с.13, а.с. 115-133 №2-406/11).

Кредитний договір №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 не нотаріально посвідчений (а.с. 14).

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 09.04.2021 надіслав лист ОСОБА_1 з пропозицією щодо співпраці, щоб вирішити питання боргу за кредитним договором, укладеним з ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». При цьому, що це за кредит – не вказано (а.с. 15).

У відповідь ОСОБА_1 надіслав заяву від 30.04.2021 з проханням надати детальну інформацію. Що це кредит, бо його заборгованість перед банком «Надра» вже погашена (а. с. 16). Натомість ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не надав жодної інформації по суті справи і запропонував з`явитись особисто за адресою в м. Дніпро для верифікації особи (а.с. 17). Після чого ОСОБА_1 надіслано на адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» повторну заяву, що його заборгованість погашена, а для належної ідентифікації власної особи надав нотаріально посвідчену копію паспорта та РНОКПП (а.с. 18).

Також судом оглянуто матеріали цивільної справи №2-406/11, з яких з`ясовано наступне.

Дійсно за кредитним договором №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області ухвалено рішення 06.06.2011, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Луцьке РУ заборгованість по тілу кредиту в розмірі 31 420 грн..23 коп., нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом - 12949 грн. 10 коп., пеню за прострочення сплати кредиту 7959 грн. 73 коп., штраф за порушення вимог кредитного договору 2218 грн. 47 коп., індекс інфляції за час прострочення 8142 грн. 16 коп., державне мито в сумі 626 грн. 90 коп.,та ІТЗ в сумі 120 грн., а всього 63436 грн. 59 коп.(а.с. 49 №2-406/11). Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 05.10.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково і рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.06.2011 змінено, вказавши про стягнення всієї заборгованості по договору кредиту №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 103 №2-406/11), тобто рішення від 06.06.2011 набрало законної сили. За заявою представника ПАТ КБ «Надра» Луцького РУ від 10.08.2011 по даній справі видано виконавчі листи, які отримані банком 19.10.2011 (а.с. 106-110 №2-406/11).

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» двічі зверталось із заявами до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області про заміну стягувача в виконавчому листі у справі №2-406/11, проте ухвалами Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.05.2021 та 30.07.2021, які отримані ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», що підтверджується поштовим повідомленням, повернуто заявнику (а.с. 112-190 №2-406/11).

Державним виконавцем Дубенського ВДВС Сиротинською М.А. відкрито виконавче провадження ВП №67425633 згідно з постановою від 09.11.2021 на підставі виконавчого напису від 06.09.2021 №3006, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заборгованості за кредитним договором №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 в розмірі 40 000,77 грн. (а.с.12).

IV. Норми права, які застосував суд.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду України від 05.06.2017 в справі №754/9711/14-ц, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

З тексту оспорюваного виконавчого напису з`ясовано, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172. Перелік був доповнений цим п.2 постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року, згідно якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, що набрала законної сили з моменту проголошення, у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною в частині п.2 Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Згідно правового висновку Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 256 ЦПК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно п.1 ч.2 ст. 258 застосовується спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно ст. 266 ЦПК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). За загальним правилом ч.1 ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України (постанова Великої Палати ВС від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12).

Згідно норми прямої дії ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Кредитний договір №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 не був посвідчений нотаріально. Вчиняючи виконавчий напис 06.09.2021, нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови №662, що на той час уже був нечинним згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23. З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду в справі №910/10374/17 від 21.09.2021, встановлено порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, а це є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За боргом по кредитному договору №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області ухвалено рішення ще 06.06.2011. Згідно ст. 61 Конституції України подвійна юридична відповідальність за одне й те саме правопорушення неможливе. Вчинення виконавчого напису після ухвалення рішення суду – недопустимо, оскільки нотаріус здійснює свою компетенцію у сфері безспірної заборгованості, якої після рішення суду не існує.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, суд робить висновок щодо необхідності задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. за позовну заяву та 454 грн. за заяву про забезпечення позову, оскільки позивач як учасник бойових дій та особа з інвалідністю звільнений від відповідної сплати (а.с. 10-11).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06.09.2021 №3006, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованість за кредитним договором №6А/2006/980-МКА/45 від 23.06.2006 в розмірі 40 000,77 грн. по несплачених відсотках за користування кредитом за період з 09.07.2019 до 03.09.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь держави судовий збір у розмірі 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили даним судовим рішенням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп», вул.Автотранспортна, 2, офіс 205, м Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 40696815.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кобельницький Сергій Іванович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу 49000, м.Дніпро, вул.Глінки,1 Дніпропетровська область.

Суддя О.Ю. Жуковська