Постанова № 1020346, 10.09.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" вересня 2007 р. Справа № А20/280-07/19

(зал судових засідань № 203)

Суддя Господарського суду Київської області Карпечкін Т.П. за участю секретаря судового засідання Гуріна Д.М., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, м. Вишгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Оазис», с. Демидів, Вишгородський район

про стягнення 840,13 грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача –Колодій О.М. (дов. № 13508 від 04.09.2007 року);

від відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Оазис»про стягнення 840,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач станом на 04.07.2007 року має податковий борг в сумі 840,13 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2007 року було відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до розпорядження Голови господарського суду Київської області від 28.08.2007 року справу передано до провадження судді Карпечкіну Т.П.

Ухвалою суду від 28.08.2007 року розгляд по справі призначений на 10.09.2007 року.

Сторони належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи ухвалою суду та повісткою про виклик від 28.08.2007 року. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача не прибув в судове засідання та не повідомив суд про причини неприбуття.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. У зв’язку із зазначеним суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Оазис»зареєстроване в Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області як платник податку на додану вартість. У відповідності до п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у відповідача виникли податкові зобов’язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Оазис»несвоєчасно подало декларацію з податку по податку на прибуток, чим порушило п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за що відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до відповідача були застосовані такі штрафні санкції, як податкові повідомлення-рішення № 0000641501/0 від 02.02.2006 року на суму 340,00 грн. та № 0002021501/0 від 27.03.2007 року на суму 170,00 грн. Відповідач залишив вказані податкові повідомлення-рішення без виконання, позивач лише частково зарахував 10,05 грн. за рахунок переплати.

За несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток відповідно до Інструкції «Про порядок нарахування та погашення пені»позивачем нарахована пеня в сумі 0,18 грн.

По факту несвоєчасного подання податкових розрахунків комунального податку за другий-третій квартал 2005 року працівниками державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області було складено акт № 2/7/15-02 від 10.01.2006 року. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011503/0 від 10.01.2006 року, яким відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до відповідача були застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн., які відповідачем також несплачені.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на 04.07.2007 року складає 840,13 грн.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу були направлені податкові вимоги: № 1/203 від 01.02.2006 року на суму 340,00 грн., яка була вручена 08.02.2006 року, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні; № 2/385 від 10.03.2006 року на суму 679,95 грн., яка була вивішена на дошці податкових оголошень згідно акта № 10 від 10.03.2006 року.

Відповідач залишив вказані податкові повідомлення-рішення без виконання.

Відповідно до п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Приписами п.п. 6,11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 509-XII передбачено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами, також подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна

Також Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений і порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Проаналізувавши вищевикладене, всебічно розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а отже і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, господарський суд, –

постановив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Оазис»(07335, Київська область, м. Вишгород, с. Демидів, вул. Фастова, 1, код 33083817) на користь Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1-а, код 13717811) – 840 (вісімсот сорок) грн. 13 коп. податкового боргу.

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя Карпечкін Т.П.