Рішення № 102034516, 16.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м. Київ № 640/13019/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 37883328) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 №Ю-521-17;

-зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зарахувати кошти у сумі 289 141,00 грн, сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за періоди: вересень 2018 року, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувану вимогу протиправною, оскільки ним, за допомогою повіреного - ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» були перераховані грошові кошти для сплати єдиного соціального внеску від імені та за рахунок довірителя - ТОВ "НФ Трейдінг Україна", що не суперечить положенням частини 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки такі дії не є передачею платником єдиного внеску своїх зобов`язань з його сплати третім особам.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до частини дев`ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, сплата ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» єдиного внеску від імені ТОВ "НФ Трейдінг Україна", суперечить вимогам вказаної вище статті Закону, тому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-521-17 від 07.04.2020 є правомірною.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15.03.2018 року приватним виконавцем виконавчого органу міста Києва Жаботинським І.В. відкрито виконавче провадження ВП№55993922 та виконавче провадження ВП№55995671, які були об`єднанні в зведене виконавче провадження ВП№55998369. В ході виконавчого провадження, постановою приватного виконавця від 15.03.2018 року було накладено арешт на всі відкриті рахунки позивача. До теперішнього часу рахунки позивача арештовані та на них відсутні кошти для закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з чим останнє не мало можливості здійснювати з них перерахування коштів для сплати єдиного внеску зі свого банківського рахунку.

Для своєчасної сплати єдиного внеску за вересень 2018 року позивач, на підставі договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 року здійснив сплату єдиного внеску через повіреного -ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД». Сплата єдиного внеску проводилась від імені та за рахунок позивача, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №36982 та № 36983, де в графі призначення платежу вказано, що оплата здійснювалась за ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», згідно договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 року.

Крім того, повіреним був сплачений від імені позивача єдиний внесок за жовтень 2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 53316 від 15.11.2019 року, а також за листопад 2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 53317 від 15.11.2019 та № 53661 від 20.12.2019 року.

Незважаючи на це, відповідачем була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 №Ю-521-17 на суму 289 310,29 грн.

Не погоджуючись із винесеною вимогою, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. Відповідно до рішення про результати розгляду скарги № 17500/6/98-00-08-06-01-06 від 29.05.2020 року вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та Податковим Кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).

Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску має право: 1) безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов`язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску; 2) звертатися до органу доходів і зборів з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв`язку із зміною виду економічної діяльності); 3) безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду у межах їх компетенції консультації та роз`яснення щодо прав та обов`язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску; 4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; 5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім`ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; 6) пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №2464 обов`язки, передбачені ч. 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у п. п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 1 ч. 7 ст. 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до абз. 1-2 ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Таким чином, з огляду на вказані норми вбачається, що платник єдиного внеску - роботодавець-юридична особа сплачує єдиний внесок шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку, а днем сплати вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника.

Отже, позивач, як роботодавець-підприємство в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 є платником єдиного внеску та зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, що визначено п. 1 ч. 2 ст. 6 цього Закону.

ЯК вбачається із матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Жаботинським І.В. ВП №55998369 від 15.03.2018 року було накладено арешт на всі кошти, які містяться на рахунках, що належать ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА».

Враховуючи об`єктивну неможливість, внаслідок арешту рахунків, сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування з його банківського рахунку, та своєчасного виконання передбаченого ст. 6 Закону №2464 обов`язку зі сплати єдиного внеску, за вересень-листопад 2019 року, сплата єдиного внеску здійснювалась від імені та за рахунок ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» повіреним - ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД», на підставі договору доручення від 19.04.2018 року №ДОР-002230.

Зокрема, відповідно до пункту 1.1 Договору - Повірений (ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД») в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується за рахунок Довірителя (ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА») перераховувати грошові кошти для сплати податків і обов`язкових внесків довірителя та/або інших платежів погоджених сторонами в додатках до даного договору.

Згідно вимог Договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 року ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення, а саме: платіжне доручення №36982 від 19.10.2019 року із зазначенням призначення платежу:*;101;37883328;код платежу 71010000 внески ЕСВ 22%, нарах. на з/п за вересень 2019р. за ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», згідно Дог. доруч. №ДОР-002230 від 19.04.18; платіжне доручення №36983 від 19.10.2019 року із зазначенням призначення платежу:*;101; код платежу 71010000 внески ЕСВ 8,41 % нарах. на з/п за вересень 2019р. за ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» зг. Дог. доруч. №ДОР-002230 від 19.04.18; платіжне доручення № 53316 від 15.11.2019 року із зазначенням призначення платежу:*;101;37883328;код платежу 71010000 внески ЕСВ 22%, нарах. на з/п за жовтень 2019р. за ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», згідно Дог. доруч. №ДОР-002230 від 19.04.2018р.; платіжне доручення № 53317 від 15.11.2019 року із зазначенням призначення платежу:*;101; код платежу 71010000 внески ЕСВ 22 % нарах. на з/п за листопад 2019р. за ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», згідно Дог. доруч. №ДОР-002230 від 19.04.2018р.; платіжне доручення № 53661 від 20.12.2019 року із зазначенням призначення платежу:*;101;37883328;код платежу 71010000 внески ЕСВ 22%, нарах. на з/п за листопад 2019р. за ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», згідно Дог. доруч. №ДОР-002230 від 19.04.2018р.;

Тобто, повіреним -ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» було сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна» на підставі договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 року.

Частиною 1 статті 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно частини 1 статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов`язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя.

Укладеним договором доручення та виданою позивачем на підставі договору доручення довіреністю передбачені чіткі юридичні дії, які має вчинити повірений, а саме: сплачувати (перераховувати) податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено боржнику позичати кошти для сплати податків і зборів. Крім того, договір доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 року не припинений, не скасований, не розірваний, не визнаний недійсним.

З огляду на викладене, перерахування повіреним грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя не суперечить положенням частини 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску своїх обов`язків зі сплати єдиного внеску третім особам.

Об`єктивною передумовою застосування позивачем положень Глави 68 Цивільного кодексу України, яка регулює відносини сторін за договором доручення, щодо доручення третій особі сплати єдиного внеску став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать позивачу.

Судом визнається правомірним обраний позивачем спосіб сплати єдиного внеску, оскільки у даному випадку ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна» дотрималося принципу законодавчого визначення умов і порядку його сплати та обов`язковості сплати. При цьому, позивач вжив передбачених саме законом - Цивільним кодексом України заходів щодо виконання передбаченого частиною 12 статті 9 Закону № 2464 обов`язку сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника.

Застосування положень Глави 68 Цивільного кодексу України не суперечить Закону №2464, а навпаки - надає законодавчо визначену можливість виконання страхувальнику свого обов`язку щодо сплати єдиного внеску. Такий висновок відповідає положенням ч. 2 статті 2 Закону №2464.

Аналіз положень абзацу 1 частини 5 статті 9 Закону №2464 дає можливість стверджувати про те, що внесення сум єдиного внеску не віднесено до виключної компетенції страхувальника (в даному випадку - позивача).

В свою чергу, абзацом 1 частини 7 статті 9 Закону №2464 також визначено, що єдиний внесок сплачується платником, а не виключно «страхувальником», що надає право на підставі положень ч. 9 ст. 25 Закону №2464 сплачувати єдиний внесок відповідно до положень ст. 1000 Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №805/1429/17-а.

Крім того, суд зазначає, що внаслідок укладання договору доручення №ДОР-002230 від 19.04.2018 року перехід обов`язків від однієї сторони до іншої не здійснювався. За договором доручення повірена особа лише вчиняє певні юридичні дії, але від імені довірителя.

Відтак, суд приходить до висновку, що перерахування повіреним - ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД» грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя - ТОВ «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», не суперечить положенням частини 9 статті 25 Закону України №2464-VI, оскільки такі дії не є передачею платником єдиного внеску своїх зобов`язань з його сплати третім особам.

За таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ Україна» про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 року №Ю-521-17 у розмірі 289310,29 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати кошти у сумі 289 141,00 грн, сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за періоди: вересень 2018 року, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна", суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено "Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Порядок).

Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування

Порядком визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Тобто, картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу.

Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права, як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що для належного захисту прав та інтересів позивача, доцільним буде зобов`язати відповідача зарахувати кошти у сумі 289 141,00 грн, сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за періоди: вересень 2018 року, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна".

При вирішенні справи суд також приймає до уваги той факт, що рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2019 по справі № 826/15833/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020, та від 25.01.2019 по справі № 826/14261/18, задоволено аналогічні позовні вимоги.

Крім того, предметом розгляду у справі №640/19829/18 була законність сплати ЄСВ, в т.ч. за вересень 2018 року. Рішенням від 03.06.2019 року задоволено позовні вимоги позивача, визнано незаконною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ю-521-17.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 37883328) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 №Ю-521-17.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зарахувати кошти у сумі 289 141,00 грн, сплачені в рахунок сплати єдиного внеску за періоди: вересень 2018 року, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року та відобразити таке зарахування на інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна".

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 37883328) понесені судові витрати у розмірі 6441,65 (шість тисяч чотириста сорок одну грн шістдесят п`ять коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа