Рішення № 102034491, 15.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року м. Київ № 640/23260/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у

місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4А)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо відмови в прийнятті декларації про відмову від громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийняти у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації та видати йому паспорт громадянина України у вигляді ID-картки.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідно до Указу Президента України «Питання спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання» від 13 серпня 2019 року №594/2019 передбачено можливість подання деякими категоріями іноземних громадян разом із заявою про прийняття до громадянства України декларації про відмову від іноземного (попереднього) громадянства замість зобов`язання припинити іноземне (попереднє) громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України, що було дотримано позивачем в межах спірних правовідносин. При цьому, відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті вказаної декларації про відмову від громадянства Російської Федерації з підстав необхідності внесення відповідних змін до Закону України «Про громадянство» та неможливості виконання вищевказаного Указу Президента України №594/2019 від 13 серпня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача вказав, що щодо позивача могла би існувати причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме - вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України, - у випадку звернення до Посольства РФ в Україні (або його консульських установ, які мають право приймати відповідні заяви) з відповідною заявою і отримання офіційної відмови у оформленні заяви у зв`язку з необхідністю сплатити суму, що перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України, однак таких доказів не надано.

На думку представника позивача, у позивача відсутні незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, що не породжує виникнення у позивача права на подання декларації про відмову від громадянства РФ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_2 .

У період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2018 року позивач знаходився в зоні проведення антитерористичної операції, а з 30 квітня 2018 року по 16 липня 2019 року знаходився в зоні проведення Операції Об`єднаних Сил та брав участь у формуванні підготовки особового складу ОЗСП «Азов» військової частини 3057 Національної гвардії України в якості інструктора-волонтера зі стрілецької та тактико-спеціальної підготовки, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки Військової частини 3057 від 03 вересня 2020 року №40/57/22-3162.

Указом Президента України від 18 липня 2019 року №526/2019 ОСОБА_1 відповідно до пункту 26 статті 106 Конституції України та статті 9 Закону України «Про громадянство України» прийнято до громадянства України як особу, прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України.

На виконання вимог зазначеного Указу Президента України ОСОБА_1 03 вересня 2019 року видано тимчасове посвідчення громадянина НОМЕР_3 із зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 з терміном дії до 18 липня 2021 року

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 06 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Державної міграційної служби України із заявою щодо видачі паспорта громадянина України у вигляді ID-картки.

До вказаної заяви позивачем додано: належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; належним чином засвідчену копію ордеру на надання правової допомоги; копію паспорту громадянина Російської Федерації; копію закордонного паспорту громадянина Російської Федерації; копію свідоцтва про народження; роздруківку Указу Президента України №526/2019 від 18 липня 2019року; копію тимчасового посвідчення громадянина України НОМЕР_3 ; копію листа військової частини 3057 Національної гвардії України; копію диплому Карпатського університету імені Августина Волошина зі ступенем вищої освіти бакалавр, спеціальність правознавство; копія картки платника податків; копія довідки з місця роботи.

За результатами розгляду вказаної заяви Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області листом від 15 липня 2021 року №8010.4-30627/80.3-21 повідомило позивача, що практична реалізація положень Указу Президента України «Питання спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання» від 13 серпня 2019 року №594/2019 є неможливою без внесення відповідних змін до Закону України «Про громадянство України».

Додатково вказано, що за інформацією Посольства Російської Федерації в Україні, розмір консульського збору за припинення громадянства Російської Федерації станом на липень 2019 року (дата прийняття до громадянства України) становив 1 820,00 грн., що не перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент прийняття його до громадянства України.

Відтак, наразі відсутні підстави для подання декларації про відмову від громадянства Російської Федерації.

Незгода позивача із відмовою у прийнятті декларації про відмову від громадянства зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до Конституції України правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ (надалі по тексту - Закону №2235-ІІІ, в редакції станом на дату звернення позивача до відповідача із заявою).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2235-ІІІ передбачено, що документами, що підтверджують громадянство України, є тимчасове посвідчення громадянина України.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається внаслідок прийняття до громадянства.

Порядок прийняття до громадянства України врегульовано статтею 9 Закону №2235-ІІІ.

Так, іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Так, в межах спірних правовідносин, ОСОБА_1 25 вересня 2018 року подав Президентові України заяву про прийняття до громадянства України відповідно до статті 9 Закону №2235-ІІІ та, як повідомив представник відповідача, разом із заявою про прийняття до громадянства України подав зобов`язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України та припинити громадянство (підданство) Російської Федерації.

Представник відповідача вказав, що датою прийняття позивача до громадянства України є 18 липня 2019 року та з цієї дати позивач повинен протягом двох років виконати підписане зобов`язання щодо припинення громадянства РФ.

Водночас, 15 серпня 2019 року набув чинності Указ Президента України «Питання спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання», яким внесено зміни до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», зокрема, передбачено можливість подання деякими категоріями іноземних громадян декларації про відмову від іноземного (попереднього) громадянства замість зобов`язання припинити іноземне (попереднє) громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України.

Пунктом 2 статті 9 Закону №2235-ІІІ (в редакції станом на дату звернення позивача із заявою) визначено, що іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Частиною 20 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Факт того, що позивач є іноземцем, який надавав інструкторську допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення підтверджується відповідною довідкою військової частини 3057 Національної гвардії України. Також, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 09 березня 2021 року.

Суд також враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2235-ІІІ іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Положеннями статті 1 Закону №2235-ІІІ визначено, що зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Наявними матеріалами справи та фактичними обставинами справи, зокрема, Указом Президента України від 18 липня 2019 року №526/2019, підтверджується, що позивач є особою, прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України.

Крім того, позивач є учасником бойових дій в зоні АТО та іноземцем, який надавав інструкторську допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення. Відтак, з огляду на діяльність позивача, отримання ним документу про припинення іноземного громадянства є неможливим з незалежних від нього причин, адже в країні попереднього громадянства таких осіб переслідують за їх діяльність.

В частині посилання представника відповідача у відзиві на те, що до незалежних причин законодавцем віднесено вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства), яка на дату звернення не мала перевищувати суму 2 086,50 грн., суд зазначає, що вартість оформлення припинення іноземного громадянства є лише однією із незалежних причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства.

На думку суду, позивачем надано достатні та переконливі докази того, що його діяльність, вчинювана в складі добровольчих батальйонів, не лише перешкоджає отриманню довідок та документів від уповноважених органів Російської Федерації, а й свідчить про його переслідування за таку діяльність.

Відтак, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин у позивача наявні підстави для подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Як наслідок, у відповідача виникає обов`язок прийняти таку декларацію про відмову від іноземного громадянства та видати йому паспорт громадянина України.

При цьому, покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті декларації про відмову від громадянства Російської Федерації, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в прийнятті декларації про відмову від громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийняти у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації та видати йому паспорт громадянина України у вигляді ID-картки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4А, код ЄДРПОУ 42552598).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук