Рішення № 102034481, 06.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2021 року 11:55 № 826/10186/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» (02222, м. Київ,

вул. Сержа Лифаря, буд. 3)

до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участю сторін:

представника позивача - Чеботарьова В.В.,

представника відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач, правонаступник Головного управління ДФС у місті Києві), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2018 року №0004951401 та №0004961401.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки Товариства, стосовно відсутності реального характеру господарських операцій між ТОВ «Укрмонтажлюкс» та ТОВ «Укрбізнеслюкс», ТОВ «Рембуд-лайн», ТОВ «Інтербілд комьюніті», ТОВ «Латонік», ТОВ «Голд трейд», ТОВ «Ека строй плюс», ТОВ «Волкан трейд» є необґрунтованими та не доведеними належними доказами.

Також представник позивача посилався на незаконне винесення відповідачем наказу та повідомлення про проведення перевірки в період дії мораторію на їх проведення, введеного Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

Підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову вказано встановлені обставини неузгодженості даних в наданих позивачем до суду договорах, які були укладені з контрагентами, а встановити факт їх виконання іншими документами первинного обліку не можливо, з огляду на не надання їх під час перевірки та суду. Виявлені недоліки в реквізитах таких договорів (договори укладені раніше ніж зазначені в них банківські реквізити на відкриття рахунків), не спростовано позивачем жодними доказами, та позивач не надав доказів затоплення приміщення, в якому зберігались первинні документи. Також, суд при першому розгляді даної справи не прийняв до уваги доводи відповідача, зазначивши, що наявність картки суб`єкта фіктивного підприємництва та інших відомостей інформаційних баз контролюючого органу мають виключно інформативний характер та не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, така інформація, а також обставини досудових розслідувань у відповідних кримінальних провадженнях, самі по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року скасовано, а справу №826/10186/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, Верховний Суд зазначив про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також про не підтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

Додатково суд касаційної інстанції вказав, що висновки судів попередніх інстанцій містять протиріччя, оскільки відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди зазначили про відсутність належних первинних документів, які підтверджують фактичне виконання договорів позивача з контрагентами. При цьому, під час перевірки, податковим органом встановлено наявність виконаних робіт та отримання матеріалів, а висновки податкового органу ґрунтувались не на відсутності первинних документів, а на неможливості їх прийняття в зв`язку з підписанням їх особами, які надали пояснення про непричетність до господарської діяльності підприємств контрагентів. Водночас, судами попередніх інстанцій такі доводи податкового органу визнано сумнівними та не прийнято. Тобто, під час перевірки контролюючим органом враховано первинні документи на підтвердження виконання господарських операцій, а судами ні. Також, важливо було запропонувати сторонам надати всі необхідні документи, з метою дотримання принципу змагальності та диспозитивності сторін, враховуючи, що під час перевірки визначено інші підстави донарахування грошових зобов`язань, а ніж недоліки в первинних документах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року справу №826/10186/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В ході нового розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник контролюючого органу вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, адже з урахуванням карток суб`єкта фіктивного підприємництва щодо контрагентів позивача, протоколів допиту директорів відповідних контрагентів, господарські відносини з якими досліджувалися у процесі перевірки, а також наявних досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42017111100000153, №32016100060000117, №32017100040000071, здійснювані позивачем з контрагентами операції не мають реального характеру.

Додатково представник Головного управління ДПС у місті Києві вказав, що у реквізитах договорів, укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Рембуд-Лайн» та ТОВ «Укрбізнеслюкс», вказано номера банківських рахунків, відкритих після укладення договорів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у місті Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2017 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 23 березня 2018 року №173/26-15-14-01-01/33147770.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО №11 «Зобов`язання», п.5 П(С)БО №15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрата», ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 163 067 грн. (за 2015 та 2016 р.р.);

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що зумовило заниження податку на додану вартість у сумі 1 118 850 грн. (за червень, липень, жовтень, листопад 2015 року, жовтень, грудень 2016 р., липень, серпень 2017 р.).

Зазначені висновки перевірки грунтуються на встановленій під час перевірки відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрбізнеслюкс», ТОВ «Рембуд-лайн», ТОВ «Інтербілд комьюніті», ТОВ «Латонік», ТОВ «Голд трейд», ТОВ «Ека строй плюс», ТОВ «Волкан трейд».

Згідно позиції контролюючого органу, оскільки реальність вчиненя господарських операцій між позивачем та контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, то у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві 19 квітня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0004961401, яким позивачу збільшено грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 118 850 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 279 713 грн.;

- №0004951401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» збільшено грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1 163 047 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 220 609 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції станом на момент існування спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій..

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, в межах спірних правовідносин позивачем із ТОВ «Укрбізнеслюкс» укладено:

- договір субпідряду №01/11/16-1 від 01 листопада 2016 року, за умовами якого підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс») доручає, а субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт приміщень КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Деснянського району м. Києва за адресою: м. Київ, бульвар Вигурівський, 4; загальна сума договору - 809 405,53 грн., в т.ч. ПДВ 134 900,92 грн.;

- договір субпідряду №01/12/16-1 від 01 грудня 2016 року, за умовами якого підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс» доручає, а субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт приміщень КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Подільського району м.Києва за адресою: вул. Волоська, 47, а підрядник - прийняти та оплатити виконані роботи; загальна сума договору - 843 908,18 грн., в т.ч. ПДВ 140 651,36 грн.;

- договір субпідряду №02/12/16-1 від 02 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт коридору та кабінетів 4 поверху будівлі комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» по вул. Кирилівська, 107, а підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс») - прийняти та оплатити виконані роботи; загальна сума договору - 383 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 63 910,00 грн.;

- договір субпідряду №02/12/16-2 від 02 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») зобов`язується за завданням підрядника (ТОВ «Укрмонтажлюкс») власними силами і засобами, на свій ризик виконати капітальний ремонт КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Деснянського району м. Києва, вул. Драйзера, 19; загальна сума договору - 135 152,40 грн., в т.ч. ПДВ 22 525,40 грн.;

- договір субпідряду №05/12/16-1 від 05 грудня 2016 року, предмет: капітальний ремонт харчоблоку ДНЗ №104 за адресою: вул. Полкова, 58 у Подільському районі м.Києва; загальна сума Договору - 138 883,20 грн., в т.ч. ПДВ 23 147,20 грн.;

- договір субпідряду №15/12/16-1 від 15 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») зобов`язується (відповідно до кошторисної документації) виконати капітальний ремонт інженерних мереж житловового будинку (ХВП, ГВП, ЦО, Каналізація) за адресою: вул. Хрещатик, 25 у Печерському районі м.Києва (додаткові роботи), а підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс») зобов`язується надати субпідрядникові обсяг робіт, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх; загальна сума договору - 102 220,19 грн., в т.ч. ПДВ 17 036,70 грн.;

- договір субпідряду №20/12/16-1 від 20 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») зобов`язується (відповідно до кошторисної документації) виконати капітальний ремонт, заміну вікон в школі І-ІІІ ступенів №84 за адресою: бульвар Лесі Українки, 32-А Печерського району м. Києва, а підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс») зобов`язується надати субпідрядникові обсяг робіт, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх; загальна сума договору - 110 917,20 грн., в т.ч. П ДВ 18 486,20 грн.;

- договір субпідряду №20/12/16-2 від 20 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») зобов`язується (відповідно до кошторисної документації) виконати капітальний ремонт, заміну вікон в школі І-ІІІ ступенів №133 за адресою: вул. Бастіонна, 7 Печерського району м.Києва, а підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс») зобов`язується надати субпідрядникові обсяг робіт, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх; загальна сума договору - 82 285,20 грн., в т.ч. ПДВ 13 714,20 грн.;

- договір субпідряду №20/12/16-3 від 20 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») зобов`язується за завданням підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик здійснити заміну вікон житлового будинку (капітальний ремонт) за адресою: вул. Беретті, 14 Деснянського району м. Києва, а підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи; загальна сума договору - 74 104,80 грн., в т.ч. ПДВ 12 350,80 грн.;

- договір субпідряду №20/12/16-4 від 20 грудня 2016 року, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Укрбізнеслюкс») зобов`язується на свій ризик виконати роботи, а саме ремонт сходових клітин (заміна вікон) у житловому будинку за адресою: вул. Юрія Шевельова, 49/20 Дарницького району м. Києва, а підрядник (ТОВ «Укрмонтажлюкс») зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим договором; загальна сума договору - 401 550,97 грн., в т.ч. ПДВ 66 925,16 грн.;

- договір поставки №01/12/16-1 від 01 грудня 2016 року, загальна вартість поставленого за договором товару - 150 977,16 грн., в т.ч. ПДВ 25 162,86 грн.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано щодо кожного договору календарний графік виконання робіт, договірну ціну, пояснювальну записку, локальні кошториси на будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів на відповідний об`єкт.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що між позивачем як підрядником та ТОВ «Рембуд-лайн» як субпідрядником укладено:

- договір субпідряду №06/12/16-1 від 06 грудня 2016 року, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується за завданням підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи: заміну вікон на об`єкті підряду - школі-інтернаті №22 Оболонського району м. Києва, загальна сума договору - 585 408,00 грн., в т.ч. ПДВ 97 568,00 грн.;

- договір субпідряду №12/12/16-1 від 12 грудня 2016 року, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується за завданням підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи: заміну вікон на об`єкті підряду - ЗНЗ №210 Оболонського району м. Києва, загальна сума договору - 195 194,40 грн., в т.ч. ПДВ 32 532,40 грн.;

- договір субпідряду №19/12/16-1 від 19 грудня 2016 року, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується за завданням підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи: капітальний ремонт харчоблоку на об`єкті підряду - ДНЗ №605 Оболонського району м. Києва, загальна сума договору - 150 350,40 грн., в т.ч. ПДВ 25 058,40 грн.

Позивачем щодо кожного договору надано на підтвердження виконання їх умов: договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт.

Також, між ТОВ «Укрмонтажлюкс» (підрядник) та ТОВ «Латонік» (субпідрядник) укладено:

- договір субпідряду №03/07/17-1 від 03 липня 2017 року, за умовами якого субпідрядник зобов`язується за завданням підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи: капітальний ремонт харчоблоків в спеціальному дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) №755 Деснянського району м. Києва, вул. Олександра Сабурова, 19-А, а підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи, загальна сума договору - 105 988,80 грн., в т.ч. ПДВ 17 664,80 грн.;

- договір субпідряду №10/07/17-1 від 10 липня 2017 року, за умовами якого субпідрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в договорі виконати за завданням підрядника, використовуючи власні матеріали. Підрядні (будівельно-монтажні) роботи з капітального ремонту приміщень КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» за адресою: Митрополита А.Шептицького, 5, а підрядник зобов`язується прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх; загальна сума договору - 76 435,20 грн., в т.ч. ПДВ 12 739,20 грн.;

- договір поставки №04/07/17-1 від 04 липня 2017 року, укладений між ТОВ «Укрмонтажлюкс» (покупець) та ТОВ «Латонік» (постачальник), загальна сума договору - 333 484,86 грн., в т.ч. ПДВ 55 580,81 грн.

Позивач з метою підтвердження виконання умов вищевказаних договорів надав до суду копії договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт; рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні.

З наявних матеріалів справи вбачається та в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ «Укрмонтажлюкс» як покупцем та ТОВ «Інтербілд комьюніті» як продавцем укладено договір поставки №28-10 від 28 жовтня 2015 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати у власність покупцю товар, передбачений у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії видаткових та податкових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень.

Матеріалами справи також підтверджується, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Голд трейд» укладено договір поставки №13-07 від 13 липня 2015 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю матеріали на облаштування ігрових та спортивних майданчиків, передбачені у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії специфікації до вказаного договору; видаткову накладну №ГЛ000000024 від 13 липня 2015 року, відповідних податкових накладних та платіжних доручень.

Також, в межах спірних правовідносин між позивачем як покупцем та ТОВ «Ека строй плюс» як постачальником укладено договір поставки №22-06 від 22 червня 2015 року, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю матеріали на облаштування ігрових та спортивних майданчиків, передбачені у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії специфікації до вказаного договору; видаткової накладної №22-06 від 22 червня 2015 року, податкових накладних та платіжного доручення.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 21 жовтня 2016 року між ТОВ «Укрмонтажлюкс» (замовник) та ТОВ «Волкан-Трейд» (виконавець) укладено договір про надання послуг будівельних механізмів №10/06, за умовами якого виконавець на підставі та у відповідності до замовлення надає замовнику послуги будівельних механізмів на об`єктах будівництва замовника.

Матеріали справи містять копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000319 від 26 жовтня 2016 року, №ОУ-0000318 від 26 жовтня 2016 року, податкових накладних, рахунків-фактури та платіжних доручень як підтвердження факту виконання умов даного договору.

З акта перевірки вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено наявність виконаних робіт та отримання матеріалів, тобто факт виконання умов договорів, укладених з контрагентами, підтверджено в межах перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що висновки податкового органу ґрунтувались не на відсутності первинних документів, а на неможливості їх прийняття в зв`язку з підписанням їх особами, які надали пояснення про непричетність до господарської діяльності підприємств контрагентів.

Так, з акту перевірки вбачається, що висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрбізнеслюкс», ТОВ «Рембуд-лайн», ТОВ «Інтербілд комьюніті», ТОВ «Латонік", ТОВ «Голд трейд», ТОВ «Ека строй плюс», ТОВ «Волкан трейд» контролюючий орган дійшов з огляду на пояснення ОСОБА_1 (директора ТОВ «Укрбізнеслюкс», ТОВ «Рембуд-лайн», ТОВ «Латонік», підпис якого міститься на первинних документах, наданих позивачем), зафіксовані у протоколі допиту свідка від 20 липня 2017 року, який заперечує свою участь у господарській діяльності вказаних підприємств; картку суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «Інтербілд комьюніті», з урахуванням порушеної кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України (допитано засновника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - директора, підпис якого міститься на первинних документах, наданих позивачем, який надав свідчення про те, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності); картку суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «Голд трейд», з урахуванням порушеної кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України (пояснення гр. ОСОБА_4 - директора, підпис якої міститься на первинних документах, наданих позивачем, щодо непричетності до реєстрації та діяльності підприємства, протокол допиту свідка, а також ОСОБА_5 , який показав, що за грошову винагороду зареєстрував на своє ім`я підприємство); картку суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «Ека строй плюс», з урахуванням кримінальної справи, порушеної за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, та протоколу допиту від 05 жовтня 2016 року свідка ОСОБА_6 - директора, підпис якого міститься на первинних документах, наданих позивачем, який надав пояснення про непричетність до діяльності вказаного підприємства, а також протокола допиту від 04 жовтня 2016 року свідка ОСОБА_7 - одного із засновників ТОВ «Ека строй плюс», згідно баз даних АІС «Податковий блок»; картку суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «Волкан трейд», з урахуванням інформації, отриманої від Оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області, відповідно до якої керівник і головний бухгалтер ТОВ «Волкан трейд» ОСОБА_8 змінив прізвище на ОСОБА_9 , 13 травня 2017 року реєстраційний номер облікової картки платника податків вказаного громадянина закритий по смерті.

Суд критично ставиться на посилання в Акті перевірки на наявність кримінальних проваджень. Слід враховувати, що Верховний Суд у своєї постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 826/18952/14 зазначив, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Також, Верховний Суд у своєї постанові від 15 травня 2018 року по справі № 822/2348/16, вказав на те, що "наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування може мати юридично-правове значення, але не виключно, у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин, відповідач не може надати оцінку законності чи незаконності, наявності підстав чи безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ - контрагентами позивача, оскільки б це привело до порушення загальних засад кримінального судочинства (стаття 129 Конституції України) таких як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4 частини 2 статті 129 Конституції України), забезпечення права на захист (пункт 6 частини 2 статті 129 Конституції України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності не призведе автоматично до встановлення фактів незаконності формування податкового кредиту з ПДВ контрагентами позивача.

Крім того, злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності або набуття права власності на нього та не поширюється на подальшу діяльність фіктивно створеної юридичної особи.

Межі вказаного складу злочину не охоплюють подальші правові дії, вчинені від імені цієї юридичної особи після її створення (придбання) та подальшу господарську діяльність вказаного підприємства. Визначальною ознакою цього складу злочину є наявність спеціальної мети саме в момент створення (придбання) суб`єкта підприємницької діяльності - прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що факт фіктивного підприємництва у ланцюгу постачання контрагентів позивача не визнаний відповідним вироком суду, а тому посилання контролюючого органу на наявність пояснень директорів контрагентів суд не приймає до уваги.

Так, картка суб`єкта фіктивного підприємництва та інші відомості інформаційних баз контролюючого органу носять виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, така інформація, а також обставини досудових розслідувань у відповідних кримінальних провадженнях, самі по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Протоколів допиту, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки, відповідачем суду не надано, а тому, суд не приймає до уваги пояснення відповідних осіб (директорів контрагентів).

Щодо посилань відповідача в письмових поясненнях на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року по справі №757/37164/17-к, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ( ОСОБА_2 ) у кримінальному провадженні №32017100020000029 та вирок Печерського районного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року в справі №757/14762/16-к, яким ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України, суд звертає увагу на таке.

Оцінюючи вказану вироки, як доказ у контексті спору, суд керується приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Проте, у межах спірних правовідносин Окружний адміністративний суд міста Києва не розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої прийняті такі вироки, тобто ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

При цьому суд звертає увагу на те, що вказані вироки не містять відомостей про спірні господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності відкритих кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти позивача станом на момент здійснення спірних господарських операцій.

Стосовно посилання контролюючого органу на те, що у реквізитах договорів, укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Рембуд-Лайн» та ТОВ «Укрбізнеслюкс», вказано номера банківських рахунків, відкритих після укладення договорів, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі по тексту - Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Банк зобов`язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку такого клієнта (пункт 1.13 Інструкції).

Пунктом 1.14. Інструкції встановлено, що днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Відмітки банку».

Згідно з пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України, банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Суд зазначає, що розбіжність дати договору та відкриття рахунку може вважатись доказом відсутності факту здійснення господарської операції, у разі якщо оплата на банківський рахунок здійснена до дати його відкриття.

Разом з тим, суд встановив, що позивач оплатив послуги, надані ТОВ «Рембуд-Лайн» та ТОВ «Укрбізнеслюкс», після фактичного надання таких послуг та після відкриття вказаного банківського рахунку, а тому на думку суду, така розбіжність не може суттєво вплинути на реальність виконання умов договору.

Крім того, договір фіксує домовленість сторін з приводу істотних умов господарської операції і може укладатись за усною домовленістю, та не є первинним документом, а тому наявність у ньому описки, не може свідчити про нереальність здійснення господарської операції.

В частині посилань позивача на незаконне винесення відповідачем наказу та повідомлення про проведення перевірки в період дії мораторію на їх проведення, введеного Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд приймає до уваги наступне.

Статтею 2 Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №1728-VIII від 03 листопада 2016 року (далі - Закон №1728-VIII) встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 3 Закону №1728-VIII встановленні виключні підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), а статтею 6 встановлено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Посилання позивача на Закон №1728-VIII, як на підставу правового регулювання правовідносин щодо призначення перевірки, та незаконність у зв`язку з цим останньої, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми Закону №1728-VIII не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у рішенні від 10 квітня 2018 року у справі №805/2210/17-а, яка в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак, посилання позивача на незаконність перевірки є безпідставними.

В контексті спірних правовідносин суд вважає за необхідне відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява №803/02),»Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 19 квітня 2018 року №0004951401 та №0004961401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Укрмонтажлюкс» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 19 квітня 2018 року №0004951401 та №0004961401.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук