Рішення № 102034479, 13.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2021 року 12:06 № 640/3511/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління МВС в Київській області (01601, м. Київ, вул.

Володимирська, 15)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

за участю:

представника позивача - Познякова С.П.,

представника відповідача - Лиманюк О.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління МВС в Київській області (далі по тексту також - відповідач), у якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить:

- визнати дії Головного управління Національної поліції в Київській області протиправними щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по втраті працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності та втратою 100 % працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 97-102 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого пункту 9, наказом Міністерства внутрішніх справ України статті 9, наказом від 11 січня 2016 року №4;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , проживаючому 03027, с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу по втраті 100 % працездатності у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 97, частини 3 пункту а статей 99-102 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року і визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: а) 1 групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, підтверджено внесення змін згідно Закону України №2004-VIII від 06 квітня 2017 року, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого пункту 9, наказом Міністерства внутрішніх справ України статті 9, наказом від 11 січня 2016 року №4 та перерахувати на банківську картку позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги надано всі необхідні документи. При цьому, відповідачем протиправно витребувано у позивача інші документи, які розділом 3 наказу №4 та статтями 97-102 Закону України «Про Національну поліцію» не визначені.

Також позивач повідомив, що законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції чи звільнення на пенсію. При цьому, Закон України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється і встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції чи знаходження на пенсії до таких випадків не відноситься.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В подальшому, судом призначено судовий розгляд даної справи в судовому засіданні.

У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Національної поліції в Київській області зазначив, що в листові від 11 вересня 2019 року Головне управління повідомило позивача про необхідність подання до ліквідаційної комісії відповідних документів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, однак ОСОБА_1 повний перелік таких документів для детального вивчення його заяви не надав.

Додатково представник Головного управління Національної поліції в Київській області повідомив, що працівник міліції може пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

В ході судового розгляду даної справи судом замінено Головне управління Національної поліції в Київській області на належного відповідача - Головне управління МВС в Київській області.

У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління МВС в Київській області зазначив, що 30 червня 2016 року при первинному огляді Київською обласною спеціалізованою МСЕК позивачу було встановлено І групу інвалідності, причиною якої стало загальне захворювання. При цьому, листом повідомлено, що для більш детального вивчення порушеного позивачем питання необхідно було подати до ліквідаційної комісії відповідні документи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ з 12 вересня по 23 вересня 1986 року приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку №482 від 21 жовтня 2016 року, Центральна міжвідомча експертна комісія на засіданні №39 від 11 жовтня 2016 року розглянула звернення ОСОБА_1 і надану згідно Переліку та зареєстровану в ЦМЕК 05 вересня 2016 року документацію ОСОБА_1 на предмет встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та прийняла висновок про те, що захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

01 листопада 2016 року позивачу видано довідку №0513787 про ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 100 % з 31 жовтня 2016 року довічно.

20 серпня 2019 року до Головного управління МВС України в Київській області звернувся ОСОБА_1 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги.

За результатами розгляду вказаної заяви листом від 11 вересня 2019 року №29/П-569 Головне управління МВС України в Київській області повідомило позивачу, що для більш детального вивчення порушеного позивачем питання останньому необхідно подати до ліквідаційної комісії Головного управління наступні документи:

- заяву відповідного зразка, затвердженого Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції;

- копію витягу з акту огляду МСЕК (верхньої частини з обох сторін) первинного та повторного огляду), яка надсилається за місцем призначення пенсії;

- копію (верхньої частини первинного огляд) довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності;

- оригінал довідки МСЕК (верхньої частини) про результати визначення ступеня втрати працездатності;

- копію свідоцтва про хворобу або постанови ВЛК, яка підтверджує зв`язок захворювання із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- копію сторін паспорту та ідентифікаційного номеру;

- копію витягу з наказу про звільнення.

12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України щодо призначення одноразової грошової допомоги у випадку встановлення інвалідності.

За результатом розгляду вказаної заяви листом від 17 червня 2020 року №П-10783 Департамент фінансово-облікової політики МВС України зазначив, що оскільки у заяві відсутня інформація стосовно дати звільнення позивача зі служби та підрозділу, у якому ОСОБА_1 проходив службу, то за більш детальною інформацією стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги необхідно звернутися до органу (підрозділу) за останнім місцем проходження служби.

Незгода позивача із вказаними діями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII.

Згідно частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Відповідно до статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:

1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності:

а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:

а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно частини 6 статті 100 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

З матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах з моменту встановлення позивачеві інвалідності І групи і до моменту звернення із заявою про отримання одноразової грошової допомоги три роки не минуло.

Стаття 101 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Таким чином, стаття 101 цього Закону містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Разом з тим, суд звертає увагу, що обґрунтовані підстави відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на положення статті 101 Закону України «Про Національну поліцію» у відповіді відповідача відсутні.

Слід зазначити, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина друга статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»).

Наведене свідчить, що особам, останнім місцем роботи яких є підрозділи Національної поліції, одноразова грошова допомога у разі визначення інвалідності повинна призначатися та виплачуватися згідно положень Закону № 580-VІІІ та Порядку №4.

Судом також було встановлено, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. В зв`язку з тим, що між датою звільнення та датою встановлення позивачу інвалідності пройшло більше шести місяців, правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, визначених Законом №580-VІІІ немає.

Наказом МВС України від 12 вересня 2016 року №916, який набрав чинності з 7 жовтня 2016 р., внесені зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (наказ МВС №4), пункт 5 розділу 1 доповнено підпунктом 4 такого змісту: «пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ».

Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4, для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Пунктом 1 Розділу IV Порядку №4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Згідно з пунктом 2 Розділу IV Порядку № 4, керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у 15-денний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, положеннями Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби, а тому заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.

Суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов`язані з проходженням служби) є обов`язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.09.2018 року №357/1734/17, 373/1188/16-а.

За правилами пункту 7 частини 2 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію», наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов`язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров`я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.

Позивачем не надано до матеріалів справи документальних доказів, які б містили підстави звільнення позивача та відомостей щодо посади, з якої його звільнено.

При цьому, як вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0513787 від 01 листопада 2016 року, з 31 жовтня 2016 року позивачу встановлено І групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з виконанням службових обов`язків під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії на засіданні №39 від 11 жовтня 2016 року визначено причинний зв`язок захворювання «захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків».

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, відповідно до довідки від 09 липня 2018 року №7083/109/1008/18 та маршрутного листа №20 майор міліції ОСОБА_1 при участі в заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знаходився в 30-км зоні у період з 12 вересня по 23 вересня 1986 року.

Тобто інвалідність позивача пов`язана із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ та виконанням ним службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Водночас, матеріали справи містять докази звернення позивача до Міністерства внутрішніх справ України, яке розглянуте Департаментом фінансово-облікової політики (№П-10783 від 17 червня 2020 року), однак така відповідь не містить обґрунтованих підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установлення йому інвалідності, по причині захворювання, яке пов`язане проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час несення служби як працівник органів внутрішніх справ.

При цьому, за приписами частини п`ятої статті 100 Закону України «Про Національну поліцію України», якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

Враховуючи, наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги та документів, що підтверджують даний факт, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленою 1 групою інвалідності, у розмірі, визначеному статтями 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію», суд зазначає таке.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем не надано жодних доказів того, що наданий позивачем пакет документів щодо призначення одноразової грошової допомоги не відповідав вимогам чинного законодавства; враховуючи безпідставність та протиправність відмови у призначенні та виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням І групи інвалідності, суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права у цій частині, через що суд знаходить підстави для задоволення позову у межах заявлених позивачем позовних вимог.

Вказана правова позиція суду побудована на висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладені у постанові від 14.11.2018 року по справі №823/1225/18 з аналогічним предметом спору.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено жодними доказами правомірність власної бездіяльності.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії Головного управління МВС України в Київській області протиправними щодо непризначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по втраті працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності та втратою 100 % працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 97-102 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого пункту 9, наказом Міністерства внутрішніх справ України статті 9, наказом від 11 січня 2016 року №4.

Зобов`язати Головне управління МВС України в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (03027, с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу по втраті 100 % працездатності у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах поліції у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 97, частини 3 пункту а статей 99-102 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року і визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: а) 1 групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, підтверджено внесення змін згідно Закону України №2004-VIII від 06 квітня 2017 року, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого пункту 9, наказом Міністерства внутрішніх справ України статті 9, наказом від 11 січня 2016 року №4 та перерахувати на банківську картку позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук