Рішення № 102034471, 20.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Київ № 826/9508/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи Служби безпеки України 1) Ситник Артем Сергійович, 2) Національне антикорупційне бюро Українипровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю :

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Дубняк Н.К. (довіреність від 10.07.2015 № 22/1353-Д),

третьої особи 1: Семенчука Миколи Анатолійовича (довіреність від 26.12.2017 № 95),

третьої особи 2: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Служби безпеки України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спеціальним Законом України "Про Державну таємницю" не передбачено надання доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою Директора Національного антикорупційного бюро України, після взяття письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, а отже дії відповідача щодо надання ОСОБА_2 доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою Директора Національного антикорупційного бюро України, після взяття ним письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці без проведення його перевірки у зв`язку з його допуском до державної таємниці є незаконними та необґрунтованими. Також, позивач посилається на суперечність положень частини другої статті 8 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро" положенням частини шостої статті 27 Закону України "Про державну таємницю", який є спеціальним законом і норми якого мають перевагу над нормами Закону України "Про Національне антикорупційне бюро".

Як на обґрунтування наявності порушеного права позивач посилається на те, що оскаржувані дії відповідача порушують його життєво важливі інтереси та підривають основи національної безпеки України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що правовідносини, що склалися у зв`язку із наданням ОСОБА_2 доступу до - державної таємниці, не створюють жодних правових наслідків для позивача, не змінюють стану його суб`єктивних прав, не породжують настання для нього будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його обов`язки. Також відповідач зазначив про те, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Національне антикорупційне бюро" директору бюро надається доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою після взяття ним письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці без проведення Службою безпеки України перевірки у зв`язку з допуском до державної таємниці, у той час як перевірка ОСОБА_2 як кандидата на посаду директора Національного антикорупційного бюро України повинна була здійснюватися в рамках Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність 26.04.2015, відповідно до якого Службу безпеки України не було визначено органом, уповноваженим проводити спеціальну перевірку. Крім того відповідач зазначив про те, що надання Директору Національного антикорупційного бюро України доступу до державної таємниці виходить за межі повноважень Служби безпеки України.

Третьою особою 1 надано письмові пояснення на адміністративний позов в яких зазначено про те, що обставини викладені позивачем у позові жодним чином не порушують його права, свободи та інтереси, а задоволення вимог позивача не призведе до відновлення його прав чи інтересів та не вплине на його обов`язки.

Третьою особою 2 пояснень на адміністративний позов суду надано не було.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

12.01.2015 на офіційному веб-сайті Президента України та 15.01.2015 в газеті "Урядовий кур`єр" розміщено оголошення про проведення конкурсу на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України.

16.04.2015 Указом Президента України №218 Директором Національного антикорупційного бюро України було призначено ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 постановленої в адміністративної справи № 826/10321/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія Права» до Служби безпеки України за участю третьої особи - директора Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, встановив, що відповідач, 23.04.2015 діючи на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» надав ОСОБА_2 доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою Директора Національного антикорупційного бюро України після взяття ним письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці без проведення Службою безпеки України перевірки у зв`язку з допуском до державної таємниці.

Позивач вважаючи, що Службою безпеки України протиправно надано ОСОБА_2 доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою Директора Національного антикорупційного бюро України звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Служби безпеки України щодо надання ОСОБА_2 доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадовою Директора антикорупційного бюро України після взяття ним письмового зобов`язання від 23.04.2015 щодо збереження державної таємниці, зобов`язання Службу безпеку України вчинити дії із відкликання допуску до держаної таємниці ОСОБА_2 , отриманої останнім за посадою Директора Національного антикорупційного бюро України, після взяття ним письмового зобов`язання від 23.04.2015 щодо збереження державної таємниці та вчинити дії із проведення перевірки ОСОБА_2 на предмет наявності та/або відсутність підстав відмови у наданні допуску до державної таємниці в порядку передбаченому ЗакономУкраїни «Про державну таємницю».

Як на обґрунтування наявності порушеного права позивач посилається на те, що протиправні дії відповідача щодо надання ОСОБА_2 доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою Директору Національного антикорупційного бюро України, з моменту взяття ним письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці без проведення відповідачем перевірки у зв`язку з допуском ОСОБА_2 до державної таємниці порушують його життєво важливі інтереси та підривають основи національної безпеки України.

Таким чином, позивачем не наведено, яким конкретно чином оскаржувані дії позивача є юридично значимими для нього, а зазначено лише загальні положення про те, що вони порушують його життєво важливі інтереси та підривають основи національної безпеки України. При цьому позивачем не наведено, як обґрунтування щодо підстав встановлення наявності порушення його прав оскаржуваними діями відповідача, так і обставин які б свідчили про наявність фактів підриву основ національної безпеки України та наявності взаємозв`язку між відповідними фактами та права, обов`язками та інтересами позивача з метою захисту яких позивачем подано даний позов.

З огляду на зазначене, позивачем не наведено належного обґрунтування на підтвердження того, що оскаржувані дії відповідача є юридично значимими для нього, тобто такими, що мають безпосередній вплив на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне право або шляхом покладення будь-якого обов`язку, а отже у відповідні вимоги не спрямовані на захист порушених праві, свобод та інтересів з огляду на що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Служби безпеки України (1034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 00034074), треті особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), Національне антикорупційне бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 39751280), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов