Постанова № 10203360, 22.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22.06.2010 р. справа №2а-7299/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Міхно А.О.,

за участі представників:

позивача - Бондар Д.О.,

відповідача - Козловська О.С.,

третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Публічного Акціонерного Товариства "Мегабанк" третя особа - Закрите акціонерне товариство "Дека"

до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

провизнання дій незаконними, скасування постанови, звільнення майна з-під арешту, зняття заборони, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Мегбанк»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Комінтернівського районного ВДВС Харківського МІСЬКОГО управління юстиції Матеко С.В., скасувати постанову серії АА №531116 від 23.09.2009р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, звільнити майно, що належить ЗАТ «Дека», а саме: нежитлову будівлю літ. «А-1», яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Зернова, б. 55-Г, з-під арешту, накладеного постановою серії АА №531116 від 23.09.2009р. Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, зняти заборону на відчуження майна ЗАТ «Дека», а саме: нежитлової будівлі літ. «А-1», яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Зернова, б. 55-Г, судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що є іпотекодержателем обєкту нерухомості за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Зернова, б. 55-Г. Накладення органом державної виконавчої служби арешту на даний обєкт суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження»та порушує інтерес ПАТ «Мегабанк»на одержання заборгованості по наданим ЗАТ «Дека»кредитам за рахунок вартості цього обєкту нерухомості. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову та скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Відповідач, Комінтернівський відділ державноївиконавчої служби Харківського міського управління юстиції з поданим позовом не погодився в частині вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця та стягнення судових витрат за рахунок органу державної виконавчої служби. У вирішенні решти вимог представник відповідача поклався на розсуд суду.

Третя особа, закрите акціонерне товариство «Дека»до суду свого уповноваженого представника не направила. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Подала до суду заяву про слухання прави за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Правовідносини з приводу розгляду адміністративним судом справ, предметом яких є рішення, дії, бездіяльність державної виконавчої служби унормовані ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оглянувши витребувані матеріали зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ЗАТ «Дека», суд зазначає, що позивач, ПАТ «Мегабанк»не є учасником даного виконавчого провадження. Позивач також не є особою, яку залучено до проведення виконавчих дій за названим виконавчим провадженням. Іншого судового порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача, Комінтернівського ВДВС ХМУЮ для позивача у спірних правовідносинах законом не встановлено. Отже, даний спір підлягає розгляду та вирішенню за правилами КАС України.

Згідно з ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Аналізуючи приписи Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку, що повноваження державного виконавця є невід'ємно похідними від повноважень органу державної виконавчої служби, з яким цей виконавець перебуває у трудових правовідносинах, а відтак здійснюючи дії по виконанню судових рішень (рішень інших органів або осіб), державний виконавець фактично діє від імені цього органу.

Таким чином, спірні правовідносини склались між позивачем, ПАТ «Мегабанк»і відповідачем, Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, а відтак, правових підстав для залучення у справі як відповідача, державного виконавця, який у спірних правовідносинах діяв від імені органу державної виконавчої служби України, не має.

За матеріалами справи 30.08.2007р. між ЗАТ «Дека»(в якості іпотекодавця) та позивачем, ПАТ «Мегабанк»(в якості іпотекодержателя) було укладено іпотечний договір №82/2007-з.

Згідно з п.1.2 означеного Договору предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 531,9 кв. м., реєстраційний номер в реєстрі права власності на нерухоме майно 19926226, яке розташовано за адресою: Харківська область, місто Харків, вул.Зернова, б.55-г.

В пункту 1.4 Договору іпотеки від 30.08.2007р. №82/2007-з указано, що вартість предмета іпотеки становить1.643.000,00грн.

З витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна слідує, що Договір іпотеки від 30.08.2007р. №82/2007-з пройшов процедуру реєстрації.

В ході розгляду справи сторонами не подано до суду доказів, які б засвідчували факт припинення дії Договору іпотеки від 30.08.2007р. №82/2007-з. Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАСУкраїни в частині офіційного зясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено.

Суд відзначає, що згідно з ст.1 Закону України «Про іпотеку»під іпотекою розуміється вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на наведене визначення іпотеки сторони Договору іпотеки від 30.08.2007р. №82/2007-з є відповідно заставодавцем (ЗАТ «Дека»- іпотекодавець за договором іпотеки) та заставодержателем (ПАТ «Мегабанк»- іпотекодержатель за договором іпотеки), адже за правилами Закону України «Про заставу»іпотека є різновидом застави.

Частиною 2 ст.62-1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

З пояснень представника відповідача судом зясовано, що позивач, ПАТ «Мегабанк»не має статусу стягувача за зведеним виконавчим провадженням про стягнення заборгованості з ЗАТ «Дека», яке перебуваєу провадженні відповідача, Комінтернівського ВДВС ХМУЮ. А відтак, спірна постанова про накладення арешту виносилась не для задоволення вимог позивача. Зазначені пояснення представника відповідача повністю узгоджуються з матеріалами виконавчого провадження, копії якого долучені судом до справи.

Спірна постанова про накладення арешту була винесена 23.09.2009р.

Наданим позивачем розрахунком заборгованості підтверджено, що станом на зазначену дату заборгованість ЗАТ «Дека»перед позивачем, ПАТ «Мегабанк»за забезпеченими іпотекою зобовязаннями складала 4.071.977,45грн. Відповідач не подав до суду доказів, які б спростовували достовірність поданих позивачем з даного приводу доводів.

За правилами ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач, Комінтернівський ВДВС ХМУЮ не мав визначених ст.52 і ст.62-1 Закону України «Про виконавче провадження»підстав для накладення арешту на обєкт нерухомості за адресою: Харківська область, місто Харків, вул.Зернова, б.55-г.

З приводу правової природи накладеного спірною постановою арешту суд відмічає таке.

Згідно з ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Підпунктом 5.1.1 п.5.1 розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 із змінами та доповненнями, зареєстровано Міністерством юстиції України 15.12.1999р. за №865/4158; далі за текстом Інструкція) звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 розділу 5 Інструкції арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. При цьому, за приписами п.п.5.6.2 п.5.6 розділу 5 Інструкції арешт застосовується:

- для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

- для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

- при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що спірною постановою було накладено арешт при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, то слід дійшти висновку, що у спірних правовідносинах арешт був застосований відповідачем як спосіб забезпечення збереження майна боржника для його подальшої реалізації в межах виконавчого провадження.

З системного аналізу приписів Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що підставою для скасування рішення субєкта владних повноважень є невідповідність такого рішення вимогам ч.3 ст.2 названого кодексу.

Водночас з цим суд бере до уваги, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України означена невідповідність може бути підставою для скасування рішення субєкта владних повноважень лише в тому разі, коли таке рішення порушує права, свободи та інтереси саме того субєкта права, який звернувся за їх захистом до адміністративного суду.

При вирішенні справи суд вважає за можливе врахувати правові позиції, які викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) в частині розуміння визначення права та інтересу.

Так, у п.1 резолютивної частині даного рішення Конституційний суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд відзначає, що у спірних правовідносинах відповідач визначив обєкт нерухомості за адресою: Харківська область, місто Харків, вул.Зернова, б.55-г, як можливе джерело погашення заборгованості ЗАТ «Дека»за зведеним виконавчим провадженням, що суперечить інтересу позивача, який є іпотекодержателем даного обєкту нерухомості.

За таких обставин, заявлений позов підлягає задоволенню в частині скасування постанови державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матеко С.В. від 23.09.2009р. серії АА №531116 в частині накладення арешту на майно за адресою: м.Харків, вул.Зернова, буд.55-г (нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 530,3 кв.м.) та встановлення заборони на відчуження майна за адресою: м.Харків, вул.Зернова, буд.55-г (нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 530,3 кв.м.). При цьому, суд зважає на те, що вимога про скасування спірної постанови поглянає собою вимогу про визнання незаконними дій по винесенню даної постанови.

Вирішуючи спір в частині вимог про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони, суд виходить з того, що положеннями приписів ст.8 Конституції України запроваджено принцип верховенства права, а приписами ст.6 Конституції України встановлено принцип поділу державної влади, і в силу наведених конституційних приписів орган судової влади не може підміняти собою субєкта владних повноважень та вирішувати замість нього ті питання, які законом віднесені до виключної компетенції такого субєкта владних повноважень. За правилами ч.3 ст.2 КАС України, якими визначено предмет судової перевірки по справі адміністративної юрисдикції, суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обгрунтованості дій або бездіяльності субєкта владних повноважень, за результатами якої може зобовязати субєкта владних повноважень вчинити певні дії або навпаки утриматись від їх вчинення.

За таких обставин, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню з урахуванням того, що суд не може підміняти собою субєкта владних повноважень і здійснювати замість нього покладені на цього субєкта владні управлінські функції, а отже, шляхом зобов'язання відповідача вирішити питання про звільнення майна та про зняття заборони.

Окрім того, при вирішенні справи суд бере до уваги ухвалу Харківського апеляційного адміністравтиного суду від 19.05.2010р., де указано, що з системного аналізу положень Закону № 606-ХІУ, п. 5.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованого Мінюстом України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, Закону України від 19 червня 2003 року № 979-ІУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІУ «Про іпотеку»вбачається, що звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом Іпотеки, можливо тільки за наявності в провадженні відділу державної виконавчої служби виконавчого документа щодо задоволення вимог стягувача іпотекодержателя, тобто кредитодавця за іпотечним договором.

Доказів про втрату даною ухвалою законної сили окружним адміністративним судом не виявлено. Тому в силу приписів ч.1 ст.72 КАС України висновки апеляційного адміністративного суду, які викладені в названій ухвалі, є обовязковими для Харківського окружного адміністративного суду при вирішенні спору по суті, оскільки ухвала була постановлена по справі між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих же самих підстав.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлен факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах, які є публічно-правовоими, то поданий позов належить задовольнити в частині вимоги щодо скасування спірної постанови, в частині вимоги щодо зобовязання відповідача, Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вирішити питання про звільнення майна з-під арешту майна, в частині вимоги щодо ззобов'язання відповідача, Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вирішити питання про зняття заборони.

В решті вимог адміністративний позов має бути залишений без задоволення, адже в цій частині судовим розглядом не знайшов свого підтвердження права порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", третя особа - Закрите акціонерне товариство "Дека" до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови, звільнення майна з-під арешту, зняття заборони, стягнення судових витрат задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матеко С.В. від 23.09.2009р. серії АА №531116 в частині накладення арешту на майно за адресою: м.Харків, вул.Зернова, буд.55-г (нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 530,3 кв.м.) та встановлення заборони на відчуження майна за адресою: м.Харків, вул.Зернова, буд.55-г (нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 530,3 кв.м.).

Зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вирішити питання про звільнення з-під арешту майна за адресою: м.Харків, вул.Зернова, буд.55-г (нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 530,3 кв.м.) з урахуванням даної постанови.

Зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вирішити питання про зняття заборони на відчуження майна за адресою: м.Харків, вул.Зернова, буд.55-г (нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 530,3 кв.м.) з урахуванням даної постанови.

В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (місцезнаходження 61002, Харківська область, місто Харків, вул.Артема, буд.30; ідентифікаційний код - 09804119) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 1 (одна) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 29.06.2010р.

Суддя Сліденко А.В.