Рішення № 102033166, 15.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 Справа №607/14144/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О. Ю.,

представника позивача адвоката Мовчана Анатолія Омеляновича, представника відповідача Кондрат Лілії Романівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 990811 від 28 липня 2021 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., та закриття провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв, ніяких доказів на підтвердження вчинення ним правопорушення не надано. Він не керував транспортним засобом марки БМВХ5 номерний знак НОМЕР_1 за обставин, що викладені у спірній постанові, перебував у салоні автомобіля в якості пасажира. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, на його вимогу не були надані докази вчинення адміністративного правопорушення, не було заслухано свідка, водія транспортного засобу. За таких обставин просив постанову скасувати, стягнути у його користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 гривні та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 тисяч гривень.

Представник відповідача подала відзив на позов, у якому вказала, що відповідач позову не визнає, проти нього заперечує та просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування посилалась на те, що позивач 28 липня 2021 року близько 03 год. 15 хв., по вул. Протасевича у м. Тернополі, керуючи транспортним засобом марки БМВХ5 номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 9.2 (б) та 2.1 Правил дорожнього руху , не подав світловий сигнал показчиком повороту при зміні напрямку руху та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. За такі порушення ПДР позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно із постановою серії ДПО18 № 990811 та на нього накладено адмінстягнення із врахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень в дохід держави. Факт порушення позивачем Правил дорожнього руху зафіксований на відеозаписах із нагрудної камери поліцейського, диск із яким долучено до відзиву, на якому зафіксовано як позивач на неодноразові вимоги поліцейського не пред`являє посвідчення водія та зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також, акцентувала увагу суду на тому, що заявлені позивачем вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 тисяч гривень є явно завищеними, оскільки судовий розгляд проводився за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач подав відповідь на відзив на позов, у якому покликаючись на обставини,що викладені у позовній заяві просив позов задоволити, вказав, що на долученому диску відеофіксації із нагрудних камер поліцейських не зафіксовано факту керування ним транспортним засобом, тому ним і не було пред`явлено посвідчення водія. Про вказане він неодноразово наголошував поліцейським на місці події.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задоволити у повному обсязі покликаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з підстав викладених у поданому на позовну заяву відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників позивач та відповідача, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне:

згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПОУ18 № 990811 від 28 липня 2021 року, - позивач ОСОБА_1 28 липня 2021 року о 03 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом марки БМВХ5 номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Протасевича у м. Тернополі, не подав світловий сигнал показчиком повороту при зміні напрямку руху, а , також, не мав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пунктів 2.9 (б) та 2.1 (а) Правил дорожнього руху.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122, частиною 1 ст. 126 КУпАП, та на нього із застосуванням ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до статті вимог 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма – частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

Виконуючи зазначену вимогу частини 2 ст. 77 КАС України представник відповідача надала запис з відеокамери працівників поліції на якому зафіксовано: те, що позивач не пред`являє поліцейському посвідчення водія мотивуючи тим, що транспортним засобом він не керував, та розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

При цьому, факту керування позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом марки БМВ Х5 номерний знак НОМЕР_1 , та порушення ним вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за обставин, викладених у спірній постанові, на вказаному відеозаписі не зафіксовано.

Натомість, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративних правопорушень.

Інших доказів, котрі б це підтверджували стороною відповідача суду не надано.

Саме тому суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 122 та адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно із вимогами статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі – закриттю.

Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 , ч. 1 ст. 139 та ч. 1 ст. 143 КАС України із відповідача в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 454 гривні, сплачений ним при зверненні із позовом до суду.

Що стосується заявлених вимог про стягнення 5000 гривень витрат затрачених на правничу допомогу адвоката, суд, вважає, що вони підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1000 гривень.

При цьому суд враховуючи вимоги ст. 134 КАС України , вважає, шо такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданням послуг).

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. І. Котляревського, 24, м. Тернопіль, 46003, КОД ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 990811 від 28 липня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень – скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 2 ст. 122 та частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення – провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом розмірі 454 гривні та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складене 15 листопада 2021 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка