Рішення № 102032128, 17.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№336/8146/2021

Пр.2/336/5134/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев О.О., про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №75978, вчинений приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 12.06.2021 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №490925987 від 24.10.2014 на користь ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» в розмірі 64130,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2014 між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», було укладено кредитний договір № 490925987, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 11931,00 грн.

За вказаним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі.

Також згідно з договором, однією із умов, на яких банком було надано позивачу грошові кошти (кредит) було встановлення строку повернення кредиту, а саме 27.10.2019.

18.09.2021 позивач поштою від приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Чубарева О.О. отримала супровідний лист від 28.08.2021 № 37347, в якому повідомлялось про відкриття виконавчого провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження № 66635816 від 28.08.2021, згідно якої відкрито виконане провадження за виконавчим написом № 75978, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з позивача, як боржника, на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 64 130,80 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 66635816 від 28.08.2021 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 28.08.2021.

З метою отримання більш детальної інформації щодо виконавчого провадження № 66635816, позивач зв`язалася з приватним виконавцем Чубаровим О.О. з проханням роз`яснити їй, що це за виконавче провадження і чи є якісь додаткові документи, щоб можна було б зрозуміти природу цього боргу у розмірі 64 130, 80 грн. і звідки він виник.

Приватним виконавцем на телефон позивача були скинуті фотокопії наступних документів: заява про примусове виконання рішення від 05.08.2021 вих. №13857395 ТОВ «Вердикт Капітал», яке було адресовано приватному виконавцю Чубареву О.О.

В заяві ТОВ «Вердикт Капітал» просив приватного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за №75978 від 12.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 64130,80 грн.

Також, виконавчий напис про звернення стягнення від 12.06.2021, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором 490925987 від 24.10.2014, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 1 від 21 червня 2016 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХОЛЛІС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16 січня 2019 є ТОВ «Вердикт Капітал» - стягував за Кредитним договором 490925987 від 24 жовтня 2014.

У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором 490925987 від 24.10.2014 настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 по 28.05.2021, сума заборгованості складає 63480,80 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11372,57 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 14652,60 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 28855,63 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 8600,00 грн.

У виконавчому написі зазначено, що боржником допущено прострочення платежів за Кредитним договором №490925987, укладеного 24.10.2014 між позивачем та АТ «Альфа-Банк», строк платежу за яким настав.

Проте, нотаріусом не вказано коли саме настав строк платежу, тобто виникло право вимоги та з якої дати пішов відлік прострочення платежів.

Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, АТ «Альфа-Банк» є діючою юридичною особою і будь-які відомості щодо правонаступників такої юридичної особи до ЄДР не внесено.

Позивач, зауважує, що якщо за кредитним договором сума кредиту становить 11931 грн., а прострочена заборгованість за сумою кредиту за період з 16.01.2019 по 28.05.2021 становить 11372,57 грн., то не зрозуміло, яким чином така заборгованість виникла саме з 16.01.2019, оскільки правонаступником усіх прав та обов`язків по заборгованості по цьому кредиту на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 1 з 21 червня 2016 є ТОВ «Кредитні ініціативи», потім правонаступником усіх прав та обов`язків на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1КІ/ВЕСТА з 26.12.2018 є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХОЛЛІС ВЕСТА», а тільки потім правонаступником усіх прав та обов`язків на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 з 16.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал» - стягував за Кредитним договором 490925987 від 24 жовтня 2014 року.

Враховуючи, що будь-які відомості про дату виникнення заборгованості відсутні у вищезазначених документах, то можна стверджувати, що заборгованість позивача перед банком вже існувала станом на 21.06.2016 року і правонаступником такої заборгованості було TОB «Кредитні ініціативи», а тільки потім з 16.01.2019 ТОВ «Вердикт Капітал».

Таким чином, станом на 12.06.2021, тобто на момент прийняття виконавчого напису, право вимоги за кредитним договором від 24.10.2014, на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке виникло з 21.06.2016 у первісного кредитору (ПАТ «АльфаБанк») щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, вже не існувало через сплив строків позовної давності.

Позивач вважає, що виконавчий напис №75978, вчинений 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., є незаконним, та таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 05.10.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 17.11.2021.

Ухвалою суду від 17.11.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 17.12.2021.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про даьу та час слухання справи була належним чином повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи.

Розгляд справи за відсутності сторони узгоджується з положеннями ч.1 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджує поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду, причина неявки суду не відома, відзиву на позов не подавав.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, пояснень не подали.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову. Заяви та клопотання до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідача не надходили.

Від третіх осіб заперечень щодо заявлених позовних вимог – не надійшло.

У відповідності до ст.ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, 24.10.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», було укладено кредитний договір № 490925987, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 11931,00 грн.

За вказаним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі.

Також, згідно з договором, однією із умов, на яких банком було надано позивачу грошові кошти (кредит) було встановлення строку повернення кредиту, а саме 27.10.2019.

18.09.2021 позивач поштою від приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Чубарева О.О. отримала супровідний лист від 28.08.2021 № 37347, в якому повідомлялось про відкриття виконавчого провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження № 66635816 від 28.08.2021, згідно якої відкрито виконане провадження за виконавчим написом № 75978, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з позивача, як боржника, на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 64 130,80 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 66635816 від 28.08.2021 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 28.08.2021.

На підтвердження зазначених фактів надані відповідні документи: виконавчий напис, постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2021, постану про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.08.2021 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 28.08.2021.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обов`язковою передумовою для вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості має бути безспірність такої заборгованості.

Виконавчий напис не є документом, який породжує для стягувача будь-яке право на отримання коштів, а лише підтверджує, що таке право виникло раніше, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 14.08.2019 (справа№569/8884/17).

Належним відповідачем у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є стягувач за таким виконавчим написом.

На час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було необхідних документів, які об`єктивно би підтверджували безспірність заборгованості, тобто - спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм ЗУ «Про нотаріат» та Постанови КМУ від 29.06.1999, №1172, «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Ст.87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст.50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, - оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 гл. 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюстом України від 22.02.2012, № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.99, № 1172.

Постановою КМУ від 29.06.1999, №1172, затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Крім того, в п.2.2 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012, №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання письмової вимоги на адресу боржника про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у справі №6-158цс15 від 20.05.2015.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №310/9293/15-ц від 23.01.2018р., що умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність наявності боргу та його розміру.

Згідно п. 10 узагальнення "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" винесеного ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право.

Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.

Нотаріусом, у свою чергу, у належний спосіб не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував ні від відповідача,ні від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Дійсно за змістом ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 28.03.2018, справа №444/9519/12 (пр.№14-10цс18); у постанові ВС від 15.05.2019р. (справа№333/3870/14-ц, пр.№61-14965ск18).

Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 19.09.2018 р., справа №643/16336/16-ц, пр.№ 61-12848св18 (ЄДРСРУ № 76596781); від 12.09.2018р. справа №473/825/16-ц, пр.№61-3240св18 (ЄДРСРУ№ 76502922); 12.09.2018р. справа№186/1974/14-ц, пр.№61-24172св18 (ЄДРСРУ№76502947.

У постанові від 04.07.2018 по справі №310/11534/13-ц (пр.№14-154цс18) ВП ВС, відступивши від правового висновку ВСУ від 23.09.2015р. у справі № 6-1206цс15, дійшла висновку, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який змінений кредитором.

Наприкінці, суд вважає за доцільне зауважити на тому, що 21.07.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №751/3731/20, пр.№61-6810св21 (ЄДРСРУ №98548339) серед іншого досліджував питання щодо правової можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі.

Постанова КМУ за №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та не чинною.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Тобто, Перелік передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

З огляду на викладене до аналогічних правовідносин підлягає застосуванню постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розд. «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові у справі № 910/13233/17 від 29.01.2019.

Відповідно до п.1 постанови КМУ від 29.06.1999, №1172, «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, у нотаріуса відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У постанові від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (пр. №14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Безспірність заборгованості - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З огляду на те, що виконавчий напис нотаріуса вчинений не на підставі нотаріально посвідченого договору, за відсутністю доказів наявності безспірності заборгованості перед стягувачем – такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала не необхідності керуватися однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Правові аксіоми визначають як загальні положення, які сприймаються як самоочевидні істини, не потребують доведення та відображають загальнолюдський зміст права

Під час розгляду справи суд враховує зазначені вище правові висновкі, викладені Великою Палатою Верховного Суду, Верховного, у яких зазначено, коли виконавчий напис нотаріуса визнають таким, що не підлягає виконанню.

Суди першої або апеляційної інстанції не мають права відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ, можливість відступу від них надається лише суду касаційної інстанції (Верховному Суду).

На переконання суду - надані позивачем докази і фактичні обставини справи свідчать про наявність підстав вважати, що при вчинені виконавчого напису, приватним нотаріусом не були дотримані вимоги діючого законодавства щодо його вчинення, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - тобто – підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 76, 81, 133,137, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №75978 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача – Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», суми заборгованості за кредитним договором №490925987 від 24.10.2014 в розмірі 64130,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, що розташований за адресою: м.Київ, вул..Кудрявський узвіз, буд.5Б) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя: П.В.Зарютін