Рішення № 102030630, 20.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року справа № 580/7776/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі – управління, позивач) подало позов до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі – відділ ДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. про накладення штрафу на управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області у розмірі 5100 грн ВП № 621727730 від 15.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що управлінням було у повному обсязі виконано рішення черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 № 580/3340/19, однак не зважаючи на це головний державний виконавець відділу ДВС винесла незаконну постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 12.10.2021.

12 жовтня 2021 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 в порядку частини 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій ОСОБА_1 просив залучити його в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.

12 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи акту від 23.05.2021, згідно якого і накладено штраф.

12 жовтня 2021 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_1 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 28.10.2021.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 відкладено підготовче засідання на 11.11.2021.

04 листопада 2021 року до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи без участі його представника.

08 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву та заяву в порядку статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

11 листопада 2021 року представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, занесеними до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, вирішено розгляд справи проводити у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.05.2020 відкрито виконавче провадження № 62172730 щодо примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/3340/19, виданого 22.05.2020, про зобов`язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області розглянути заяви ОСОБА_1 від 17.10.2019.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.09.2021 у виконавчому провадженні № 62172730 на управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у відповідності до статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”.

Позивач вважає таку постанову державного виконавця протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі – Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частинами 1, 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом № 1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25.05.2020 розглянута заява про примусове виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/3340/19, виданого 22.05.2021, та відкрито виконавче провадження № 62172730.

01 червня 2020 року позивач направив на адресу відділу ДВС лист № 08-07-942 відповідно до якого управління зазначило, що 25.05.2020 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у адміністративній справі № 580/3340/19 управлінням направлено ОСОБА_1 відповідь № 01-08/Г-104з-33 на його заяву від 17.10.2019.

15 червня 2020 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову у виконавчому провадженні № 62172730 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у адміністративній справі № 580/3340/19.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у адміністративній справі № 580/2736/20 визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. щодо виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 № 580/3340/19.

Визнано протиправною та скасовано його постанову від 15.06.2020 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах повноважень у порядку, спосіб і строки, визначені законом, вчинити дії з відновлення вказаного виконавчого провадження для реального виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі № 580/3340/19, що набрало законної сили.

26 квітня 2021 року управлінням на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 01-08/Г-104з-38 про розгляд заяви від 17.10.2019, у якому надані всі відповіді на заяву ОСОБА_1 від 17.10.2019, а тому суд вважає, що позивачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 виконане, у зв`язку з чим спірна постанова про накладення штрафу є протиправною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки управління є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000 грн від 13.04.2021 у виконавчому провадженні № 65119631.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 18, код ЄДРПОУ 41321284);

2) відповідач – відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18000, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50);

3) третя особа – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.12.2021.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК