Рішення № 102030184, 17.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5540/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.03.2021 №00022460706 та №00022450706 про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою від 27.09.2021 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 25.10.2021 замінено первісного відповідача на Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом 17.02.2021 проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт №541/21/22/РРО/ НОМЕР_1 та встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг"; Постанови КМУ від 30.01.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв". На підставі зазначено акту контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на суми 10000,00 грн та 5100,00 грн. Позивач зазначає, що податковим органом порушений шестимісячний строк розгляду матеріалів та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, передбачений Інструкцією про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій. Крім того, акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення ФОП ОСОБА_1 правил реалізації алкогольних виробів, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції та опису дій ревізора в ході фактичної перевірки. Наголошує, що продавця магазину, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, не притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, що свідчить про те, що порушень з боку платника податків допущено не було.

Із наведених підстав вважає спірні податкові повідомлення - рішення протиправними та просить їх скасувати.

У своєму відзиві на позов Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не погоджується із позицією позивача у зв`язку із наступним. За результатами проведеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення позивачем вимог Постанови № 957, відповідальність за яке передбачене ст. 17 Закону № 481/95-ВР у вигляді штрафних санкцій у сумі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн. Стверджує, що факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені роздрібні ціни у магазині встановлено шляхом проведення контрольної розрахункової операції чек продажу № 777 від 17.02.2021. Порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95 встановлено згідно почекової інформації бази даних ГУ ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки рим та м. Севастополі. Відповідач також не погоджується з позицією позивача щодо порушення строків розгляду скарги, оскільки Законом № 591, визначено тимчасово, на період карантину зупиняється перебіг строків , встановлених ст. 56 ПК України. Також Інструкція про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій не підлягає застосування оскільки не зареєстрована в установленому законом порядку.

Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та є законними, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Білозерською районною державною адміністрацією 26.06.2003 № 24820170000000256, взятий на податковий облік ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі 26.06.2003 за № 2101001957.

17.02.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі наказу від 02.02.2021 № 79-ж1 та направлень від 17.02.2021 № 184, № 185 здійснена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , на об`єкті – магазин за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складений Акт від 17.02.2021 № 541/21/22/РРО/ НОМЕР_1 яким зафіксовані порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій", постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957.

Із дослідженої копії Акту перевірки суд встановив, що перевірка проведена за участю продавця ОСОБА_2 .

29.03.2021 на підставі вищезазначеного акту ГУ ДПС Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 00022460706, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у сумі 5100,00 грн.;

- № 00022450706, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 10000,00 грн.

Не погодившись із спірними ППР, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі-ПК України) контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених норм ПК України дає підстави для висновку, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов проведення податкової перевірки.

Нормами Податкового кодексу України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог закону щодо процедури проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Судом встановлено, що як підставу для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у наказі ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 02.02.2021 № 79-ж1 (перелік суб`єктів та/або об`єктів) зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у відповідності до якого фактична перевірка може бути призначена.

При цьому, суд звертає увагу на те, що під поняттям "підстава" розуміється не нумераційне позначення підпункту ст. 80 ПК України, а обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під "підставою" у п. 80.2 ст. 80 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини, що обумовили необхідність застосування певної норми.

Зі змісту наказу від 02.02.2021 № 79-ж1 не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу № 79-ж1 "Про проведення фактичних перевірок".

Крім того, в спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено у рамках яких заходів ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі встановлено невідповідність діяльності ФОП вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

У відзиві на позовну заяву відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність призначення фактичної перевірки.

Отже, відповідачем не надано до суду належних та достовірних документів, що стали підставою (у розумінні підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України) призначення наказом ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 02.02.2021 №79-ж1 фактичної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 , за результатами проведення якої складений акт перевірки від 17.02.2021 (дата реєстрації в органі ДПС від 17.02.2021 № 541/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ).

Приймаючи рішення про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Суд відмічає, що з приводу зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки конкретних підстав для її проведення склалася суперечлива судова практика Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 04.04.2019 року у справі № 815/756/16, від 11.06.2019 року у справі № 1440/2045/18, від 22.09.2020 року у справі № 520/1304/2020, від 19.11.2020 року у справі № 160/7971/19, від 08.09.2020 року у справі № 640/21536/19, від 17.12.2020 року у справі № 520/12028/18, від 08.09.2020 року у справі № 640/21536/19, від 05.07.2021 року у справі № 825/951/17, від 16.09.2021 у справі № 120/1431/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі № 520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а, та багатьох інших, Верховний Суд виходить з того, що недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Також, зазначена інформація, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки повинна бути відображена у наказі про призначення фактичної перевірки.

Натомість у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 року у справі № 803/988/17, від 07.11.2019 року у справі № 140/391/19, від 07.11.2019 року у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 року у справі № 815/1978/18, від 22.04.2021 року у справі № 805/3809/16-а, від 29.07.2021 року у справі № 815/6864/16, від 12.08.2021 року у справі № 140/14625/20, де п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України розтлумачено на користь контролюючого органу: "…Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку, за висновком судів попередніх інстанцій достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)…".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить.

Щодо того, що у різних постановах Верховного Суду викладені суперечливі правові висновки з цього питання, то суд виходить з позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правові висновки, викладені у більш пізніших постановах Верховного Суду, а саме від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі № 520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а, відповідно до яких, контролюючому органу необхідно 1) отримати в установленому порядку інформацію про порушення вимог законодавства; 2) послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення.

Враховуючи викладене, оскільки у цьому випадку ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не наведено інформацію про порушення вимог законодавства, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки та не наведено її у наказі про призначення фактичної перевірки, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої перевірки, тобто про її протиправність.

Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (п.п.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16).

У свою чергу, суд відмічає, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказі ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 02.02.2021 № 79-ж1 будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, враховуючи, що наведені в наказі підстави проведення перевірки в ході розгляду справи не підтвердилися та не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно.

Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 призводять до відсутності правових наслідків такої.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що, як слідує зі спірного наказу та переліку суб`єктів які перевіряються наказано провести з 17.02.2021 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності.

Аналізуючи положення ст. ст. 75, 80 ПК України, суд вважає, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Як вбачається з акту перевірки, правопорушення, на яке посилається податковий орган, а саме: проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів без використанням режиму програмування кодів УКТ ЗЕД, а саме 02.08.2020 о 12:31 год. реалізовано Пиво Старопрамен 0,5 л за ціною 24,0 грн (код УКТ ЗЕД відсутній); 02.08.2020 о 18:34 год. реалізовано вино "Кагор" 0,7 л за ціною 50,0 грн (код УКТ ЗЕД відсутній) (витяг з бази даних ГУ ДПС). Проте, фактична перевірка призначена 02.02.2021 (прийняття наказу) та проведена 17.02.2021 (відвідування магазину), акт складено 17.02.2021.

Отже, суд вважає, що перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

У зв`язку з чим, обставина, на яку посилається податковий орган у відзиві на позов, така як: використання інформації на підставі якої було встановлено факт проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів без використанням режиму програмування із зазначенням товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, а саме: 02.08.2020 (майже за 6 місяців до початку перевірки), не підтверджує наявність достатньої умови для проведення фактичної перевірки на підставі п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Таким чином, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 призводять до відсутності правових наслідків такої, суд дійшов висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 29.03.2021 № 00022460706 та № 00022450706 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки вищенаведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятих відповідачем рішеньта дають самостійні підстави для його скасування, суд не вдається до перевірки інших підстав позову, в тому числі по суті зафіксованого перевіркою порушення вимог податкового законодавства. В цьому контексті суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідач належними та достовірними доказами не спростував доводів позивача про протиправність спірних ППР.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №00022460706 Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про застосування до ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання та обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5100,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2021 №00022450706 Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про застосування до ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) адміністративного штрафу та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 10000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 111030700