Рішення № 102030069, 20.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. № 520/20330/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (вул. Полтавський шлях, буд. 33,м. Харків,61082) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 03 червня 2021 р. № 0100300901 на суму 30 781,46 грн., № 0100290901 на суму 80 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 03 червня 2021 р. № 0100300901 на суму 30 781,46 грн., № 0100290901 на суму 80 000,00 грн. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20.10.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 18.12.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 03 червня 2021 р. № 0100300901 на суму 30 781,46 грн., № 0100290901 на суму 80 000,00 грн. є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 21.04.2021 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було проведено фактичну перевірку автозаправочної станції, розташованої за адресою: вул. Шевченка, 114а, с. Соколівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, господарську діяльність на якій здійснює ТОВ «Брент+», з питань дотримання вимог законодавства у сфері обігу підакцизної продукції.

До початку перевірки оператору АЗС ТОВ «Брент+» ОСОБА_1 пред`явлені для ознайомлення направлення на проведення фактичної перевірки від 21.04.2021 №№788, 789, службові посвідчення, надано для отримання копію наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.04.2021 № 1083-п, а також повідомлено про підстави та предмет фактичної перевірки.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було складено акт фактичної перевірки від 30.04.2021 № 2286/22-01-09-01/41423131, відповідно до якого контролюючим органом було встановлено наступні порушення:

- пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: встановлено, що на АЗС за адресою: вул. Шевченка, 114А, с. Соколівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, уніфікований номер акцизного складу 1014387, використовуються наливо-раздавальні колонки, які виконують функції витратоміра-лічильника з серійними номерами: 3-140213-001-А, 3-140213-001-В, 3-129859-005-В, та рівнемір-лічильник SYW-A з серійним номером 2002048, які не зареєстровані у встановленому законодавством порядку в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

- п. 12ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: ненадання прибуткових та товарнотранспортних накладних на пальне, що знаходиться в місці зберігання та торгівлі і описане в додатку до акту перевірки на загальну суму 15 390,73 грн.

Заперечення на акт перевірки позивачем не надавалися.

З матеріалів справи судом встановлено, що оператор АЗС ОСОБА_1 відмовилась від отримання акту фактичної перевірки, про що контролюючим органом було складено акт відмови від підписання акту фактичної перевірки від 30.04.2021 № 250/22-01-09-01/ НОМЕР_1 , у зв`язку з чим 12.05.2021 року їх було надіслано на адресу позивача - ТОВ «Брент+», засобами поштового зв`язку.

Також вказані матеріали фактичної перевірки листом Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області були надіслані до Головного управління ДПС у Харківській області, для вжиття заходів.

На підставі матеріалів акту перевірки Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.04.2021 № 2286/23-00-09-0122/41423131, Головним управлінням ДПС у Харківській області були винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 03.06.2021:

- № 01003000901, яким до ТОВ «Брент +» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 30 781,46 грн. (15390,73 грн. x 2 = 30 781,46 грн.) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку;

- № 0100290901, яким до ТОВ «Брент +» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 80 000,0 грн. (4 х 20 000 грн.) за здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих 3 витратомірів - лічильників та 1 рівнеміра - лічильника у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

17.06.2021 року, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент+" звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України від 27.09.2021 року № 21885/6/99-00-06-03-02-06 податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Харківській області № 01003000901 та № 0100290901 залишені без змін, а скарга позивача від 17.06.2021 року залишена без задоволення.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Щодо доводів позивача стосовно незаконного проведення контролюючим органом фактичної перевірки, суд зазначає.

За приписами підпунктів 19і.1.14, 19і.1.16, 19і.1.17 п. 19і.1 ст. 19і ПК України на контролюючі органи покладено виконання таких функцій як: здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, до яких, зокрема, відноситься пальне; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері пального; проведення роботи щодо боротьби з незаконним обігом пального.

У спірних правовідносинах ГУ ДПС призначало проведення фактичної перевірки позивача на підставі другої самостійної підстави, визначеної пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме: на виконання функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, у зв`язку з наявністю інформації про порушення позивачем вимог законодавства у частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками.

Суд зазначає, що у наказі ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.04.2021 року № 1083-П про проведення фактичної перевірки контролюючим органом наведено підставу для її призначення, яка визначена пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, яка є окремою підставою для призначення проведення фактичної перевірки.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 по справі № 810/1394/16, у постанові від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 по справі № 140/14625/20, в яких суд касаційної інстанції зауважив, що норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які покладені на органи ДПС. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу сприту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань.

Таким чином суд дійшов висновку, що проведення фактичної перевірки автозаправочної станції, розташованої за адресою: вул. Шевченка, 114а, с. Соколівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, господарську діяльність на якій здійснює ТОВ «Брент+», з питань дотримання вимог законодавства у сфері обігу підакцизної продукції було здійснено законно та в межах чинного законодавства України.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 03 червня 2021 р. № 0100300901 на суму 30 781,46 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином суд зазначає, що в місці реалізації товару повинні знаходитись документи, які підтверджують отримання товару для реалізації у відповідній кількості та номенклатурі, тобто документи, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вищевикладене суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що контролюючим органом під час перевірки не здійснювались заміри пального на АЗС, оскільки позивач повинен був надати під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом було встановлено, що у місці продажу знаходився товар на загальну суму 15 390,73 грн., та оскільки позивачем не були надані контролюючому органу прибуткові та товарно-транспортні накладні на пальне, що знаходиться в місці зберігання та торгівлі, то розмір штрафної санкції за вказане порушення становить 30 781,46 грн (15 390,73 * 2), а отже податкове повідомлення-рішення від 03.06.2021 № 01003000901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 30781,46 грн., є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області від 03 червня 2021 р. № 0100290901 на суму 80 000,00 грн., яке було винесено на підставі виявлених порушень пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: встановлено, що на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , уніфікований номер акцизного складу 1014387, використовуються паливо-раздавальні колонки, які виконують функції витратоміра-лічильника з серійними номерами: 3-140213-001-А, 3-140213-001-В, 3-129859-005-В, та рівнемір-лічильник SYW-A з серійним номером 2002048, які не зареєстровані у встановленому законодавством порядку в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження - розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. :

Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу -це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження - розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб"єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження -розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Відповідно до ші. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри - лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності. Або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього кодексу акцизні склади на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобовязані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Реєстрі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то пунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі у такі строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року. Пунктом 18 підрозділу 5 Розділу XX ПК України, до внесення до нього змін Законом України № 391-IX від 18.12.2019 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі - Закон № 391-IX), було встановлено, що норми пункту п.128'.1 ст. 128і України застосовуються з 1 січня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня (01.07.2020) 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Законом № 391-IX до п. 18 підрозділу 5 Розділу XX ПК України були внесені зміни та слово «січня» замінено словом «квітня».

Відтак, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

В позовній заяві позивач зазначає, що реєстрація витратомірів-лічильників та рівнемірів -лічильників відбувалась 31.03.2020, 03.04.2020 (коригуюча довідка) та 01.06.2020 (коригуюча довідка), однак суд зазначене твердження не приймає до уваги, оскільки на момент проведення фактичної перевірки, документи про реєстрацію витратомірів-лічильників та рівномірів - лічильників у позивача були відсутні.

Відповідальність за вказане порушення передбачена п.1281.1 ст. 128 ПК України, а саме: необладнання та/або відсутність реєстрації в Реєстрі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Реєстрі витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір - лічильник спирту етилового.

З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність на час проведення контролюючим органом фактичної перевірки реєстрації і Реєстрі 3 витратомірів-лічильників та 1 рівноміра-лічильника, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0100290901 на суму 80 000,00 грн. є законним, обґрунтованим та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (вул. Полтавський шлях, буд. 33,м. Харків,61082) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.