Ухвала суду № 102029126, 20.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 грудня 2021 року м. Рівне №460/10232/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Рівненської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) села Городок Рівненського району Рівненської області доГоловного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного кадастрового реєстратора відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Баліцька Людмила Ярославівна третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Рівненської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) села Городок Рівненського району Рівненської області" (далі – позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі – відповідач 1), державного кадастрового реєстратора відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Баліцької Людмили Ярославівни (далі – відповідач 2) про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно охоронно – орендного договору від 18.02.1994 Миколаївська церква, Дзвіниця Миколаївської церкви та територія навколо пам`яток перебуває у користуванні Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Рівненської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) села Городок Рівненського району Рівненської області". Також вказує про те, що охоронна зона навколо пам`яток поширюється на всю територію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:05:021:0001. Вказує про те, що внаслідок проведення державної реєстрації земельної ділянки всупереч установленому порядку порушені права та законні інтереси користувача земельної ділянки Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Рівненської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) села Городок Рівненського району Рівненської області".

Ухвалою суду від 23.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.09.2021 відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки скасування державної реєстрації земельної ділянки та закриття Поземельної книги відноситься до компетенції Державного кадастрового реєстратора, який має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій (а.с.38-50).

06.09.2021 відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що державним реєстратором при проведенні державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:05:021:0001 було дотримано вимог Закону України "Про державний земельний кадастр", постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №45 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок". Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.60-74).

06.09.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив на спростування аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.76-86).

Ухвалою суду від 24.11.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви.

07.12.2021 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Свято-Миколаївським жіночим монастирем Рівненської єпархії Української Православної Церкви (далі – третя особа) подано до суду пояснення щодо позовної заяви, в яких зазначено, що під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:05:021:0001 не порушено ні вимог чинного законодавства, ні прав та інтересів позивача, а доводи, наведені в позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими (а.с.128-163).

Також 07.12.2021 третьою особою подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування поданого клопотання третя особа зазначає, що позовні вимоги в цій справі мають вплив на майнові права та інтереси позивача та третіх осіб, а отже, не зважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та державного кадастрового реєстратора, такий спір не є публічно – правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Просить суд провадження у справі закрити (а.с.102-127).

16.12.2021 позивачем подано до суду відповідь на пояснення третьої особи, зі змісту яких вбачається, що у державного кадастрового реєстратора відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Баліцької Людмили Ярославівни були наявні законні підстави для відмови у державній реєстрації.

Розглянувши матеріали судової справи, дослідивши докази, подані учасниками справи на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи підтверджується, що 03.08.2020 Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської Єпархії Української Православної Церкви звернувся до Городоцької сільської ради з заявою про виділення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для обслуговування будівель Свято-Миколаївського жіночого монастиря Рівненської Єпархії Української Православної Церкви) орієнтованою площею 7 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна на території с. Городок Рівненського району Рівненської області. До заяви додано: правовстановлюючі документи юридичної особи та правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна (а.с.44, 71).

23.09.2020 Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської Єпархії Української Православної Церкви звернувся до Городоцької сільської ради з повідомленням, зі змісту якого вбачається, що станом на 24.09.2020 дозволу на виділення земельної ділянки надано не було. Також з покликанням на п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України повідомлено про те, що Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської Єпархії Української Православної Церкви, в особі ігумені Михаїли ( ОСОБА_1 ), у відповідності до укладеного договору з ФОП ОСОБА_2 від 01.09.2020 №01.09./20 приступає до розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для обслуговування будівель Свято-Миколаївського жіночого монастиря Рівненської єпархії Української Православної Церкви) орієнтовною площею 7 га, на якій знаходяться їх об`єкти нерухомого майна на території с. Городок Рівненського району Рівненської області. До повідомлення додано копію договору на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 45, 72).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Свято-Миколаївському жіночому монастирю Рівненської єпархії Української Православної Церкви для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за рахунок земель житлової та громадської забудови в с. Городок Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області погоджено експертом державної експертизи ОСОБА_3 , що підтверджується висновком про розгляд документації із землеустрою. Відповідно до даного висновку замовником документації із землеустрою є Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської Єпархії Української Православної Церкви, а розробником документації – ФОП ОСОБА_2 (а.с. 46-47, 73).

Управлінням житлово – комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області 02.11.2020 складено висновок №697/01-26/20, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування загальною площею 6,9034 га Свято-Миколаївському жіночому монастирю Рівненської єпархії Української Православної Церкви для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за рахунок земель житлової та громадської забудови в с.Городок на території Городоцької сільської ради погоджено та управління вважає можливим відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку (а.с. 48, 70).

В поданому 06.09.2021 державним кадастровим реєстратором відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Баліцькою Л.Я. відзиві на позовну заяву зазначено, що 10.11.2020 у Відділ в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надійшла заява № ЗВ-9712362162020 від Свято-Миколаївського жіночого монастиря Рівненської єпархії Української Православної Церкви про державну реєстрацію земельної ділянки.

Так, за результатами розгляду наданих документів було проведено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номера 5624683300:05:021:0001.

З огляду на подане третьою особою клопотання про закриття провадження у справі, вирішуючи питання щодо юрисдикції цього спору, суд зазначає таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування юрисдикції судів недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Висновки аналогічного характеру викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № П/811/1047/16.

З матеріалів справи встановлено, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:05:021:0001 відбулась на підставі заяви третьої особи.

В даному випадку виникнення спірних правовідносин зумовлене незгодою позивача з державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:05:021:0001, оскільки, як зазначено в позові, внаслідок проведення державної реєстрації земельної ділянки всупереч установленому порядку порушені права та законні інтереси користувача земельної ділянки - позивача.

Разом з тим, суд встановив, що земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:05:021:0001 сформовано на підставі документації із землеустою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для обслуговування будівель Свято-Миколаївського жіночого монастиря Рівненської єпархії Української Православної Церкви) площею 6,9034 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, належні третій особі на праві приватної власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 288562750 від 06.12.2021 (а.с. 106-125).

Згідно з ч. 3 - 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Положеннями ч. 1-2, 5 ст.16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Згідно з ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Зазначені норми права вказують на те, що здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру є складовими процесу формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Сама по собі державна реєстрація земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав на земельну ділянку. Проте, здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обов`язковою передумовою для проведення державної реєстрації речових прав на неї у майбутньому.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реалізації та набуття третьою особою права власності на земельну ділянку.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, підвідомчі господарським судам, серед яких господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Висновки аналогічного характеру викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що даний спір має приватноправовий характер, оскільки є спором між позивачем та третьою особою щодо права користування земельною ділянкою, а в його основі лежить майновий інтерес двох релігійних організацій. Таким чином, з огляду на суб`єктний склад учасників, цей спір має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" (належним судом) у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки дана адміністративна справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Свято-Миколаївського жіночого монастиря Рівненської єпархії Української Православної Церкви про закриття провадження задовольнити.

Провадження у справі закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу суду складено 20 грудня 2021 року

Суддя Н.О. Дорошенко