Рішення № 102027730, 17.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 р. справа № 400/6093/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія", вул. Дідріхсона, 8,Одеса,Одеська область,65029,

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 69 374,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі- позивач), в якому просить стягнути витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 69374,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Інституті в сумі 69 374,30 грн, яка виникла через систематичне невиконання умов контракту. Відповідач у добровільному порядку кошти не відшкодував, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Позовна заява залишалась без руху у хвалою від 06.08.2021 р.

Ухвалою від 25.08.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому зазначив, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги з порушенням строку звернення до суду з даним позовом, а також до витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, на думку позивача, не відноситься грошове забезпечення.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив обґрунтування відповідача у відзиві та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до наказу ректора Національного університету "Одеська морська академія" від 28.07.2017 р. № 1326 відповідача зараховано на перший курс Інституту за денною формою навчання.

Між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту та ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов`язався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Наказом ректора Національного університету "Одеська морська академія" від 22.06.2021 р. № 849 відповідача за академічну неуспішність (невиконання умов контракту) відраховано з навчання.

Наказом начальника Інституту від 25.06.2021 р. № 120 (по стройовій частині) відповідача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Інституті в розмірі 69374,30 грн та надано 30 календарних днів для добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням.

Від отримання повідомлення про відшкодування витрат на навчання відповідач відмовився, про що складено відповідний акт та 25.06.2021 р. повідомлення направлено на адресу реєстрації проживання відповідача.

Відтак, у добровільному порядку відповідач вказані кошти не відшкодував, що також не заперечується відповідачем.

Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовано нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон № 2232).

Відповідно до Закону № 2232 зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 ч. 2 ст. 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232 курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Отже, дана правова норма розповсюджується на дві категорії осіб:

-на курсантів, які достроково розривають контракт;

-на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пп. «ж» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Згідно п.23 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), контракт про навчання набирає чинності з дня призначення особи на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

Контракт про навчання припиняється (розривається), а курсант відраховується з вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти:

за рішенням керівника вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти за наявності підстав, передбачених підпунктами "б", "г", "д", "е", "є", "з" та "і" пункту 1, підпунктами "б", "г", "д", "е", "є", "ж" та "з" пункту 2, підпунктами "б" та "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

з ініціативи курсанта за наявності підстав, передбачених підпунктами "б", "ґ", "ж" пункту 1, підпунктами "б" та "ґ" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"(п.36 Положення № 1153/2008).

Пунктом 227 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі припинення (розірвання) контракту про навчання у випадках, передбачених пунктом 36 цього Положення, військовослужбовці звільняються з військової служби, за винятком тих курсантів чоловічої статі, які не вислужили встановленого строку строкової військової служби або були прийняті на навчання під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за контрактом (крім випадків, передбачених підпунктами "б", "г", "ґ" чи "ж" пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з, "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", з пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати) врегульований Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 964 (далі – Порядок № 964).

Згідно з п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом, згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, Міністерством внутрішніх справ України, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534 (далі – Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Інституті, у загальній сумі 69 374,30 грн, що підтверджується довідками.

Згідно з п. 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

За таких умов, суд вважає, що оскільки відповідач не закінчив навчання у Військовому інституті, у зв`язку з відрахуванням за академічну неуспішність, відповідно до вимог ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», він зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Військовому інституті.

До того ж, відповідач підписавши відповідний Контракт, узяв на себе певні зобов`язання, зокрема щодо відшкодування Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Необхідно також зазначити, що Верховний Суд, за подібними обставинами справи, 16.10.2020 ухвалив постанову у справі № 1.380.2019.002683, адміністративне провадження № К/9901/9138/20, за позовом Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного до особи про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Так, у цій постанові, суд касаційної інстанції, застосовуючи матеріальну норму ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вказав, що особа зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного, оскільки така особа не закінчила навчання в академії та подала рапорт про виключення у зв`язку із небажання продовжувати навчання.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, будучи обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у строк 30 календарних днів з 25.06.2021 року, у загальній сумі 69 374,30 грн, відповідач витрати не відшкодував. Посилання відповідача на те, що грошове забезпечення курсанта не підлягає поверненню за жодних умов спростовується вищезазначеним. До того ж ним не оскаржено наказ яким визначено саме цю суму до відшкодування.

Щодо посилання відповідача на неналежність позивача у межах спірних правовідносин, стягнення коштів на користь вищого навчального закладу не передбачено вказаним Порядком №964, суд зазначає наступне.

Так, у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 справа №420/4661/19 суд зауважив, що саме між Харківським національним університетом Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба Міністерства Оборони України та особою виникли спірні правовідносини через невиконання останнім умов контракту, тому у Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба Міністерства Оборони України є право звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат за його утримання у навчальному закладі.

Таким чином, оскільки контракт був укладений між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» та ОСОБА_1 , то саме між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини через невиконання останнім умов Контракту, тому у навчального закладу наявне право звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат за його утримання у навчальному закладі, чим позивач і скористався.

Матеріалами справи також спростовано і посилання відповідача на підписання та подання позовної заяви не уповноваженою особою.

Щодо пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Так, за правилами ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Матеріали справи свідчать, що відповідач виключений зі списків особового складу Військового інституту наказом начальника від 25.06.2021 №120, який йому було оголошено і про суму витрат до відшкодування, надано строк у 30 календарних днів на виконання зобов`язання в добровільному порядку. Відтак, відлік місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочинається з 26.07.2021 р., тобто з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат, позовну заяву позивачем подано до суду 02.08.2021 р.

За таких обставин, даний позов подано в межах строку звернення до суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судові витрати (судовий збір) не підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" (вул. Дідріхсона, 8,Одеса,Одеська область,65029 26614030) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Інституту Військово - Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" (вул. Дідріхсона, 8, Одеса, Одеська область, 65029, ідентифікаційний код 26614030) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 69374,30 грн (шістдесят дев`ять тисяч триста сімдесят чотири гривні тридцять копійок).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич