Рішення № 102027657, 20.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. Справа № 400/4951/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Державної установи «Новобузький виправний центр (№ 103)», с. Богомази, Новобузький район, Миколаївська область, 55604, про:стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 15028,91 грн.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державної установи «Новобузький виправний центр (№ 103)» (далі – відповідач) грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 15028,91 грн.

Ухвалою від 07.07.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовано тим, що довідкою про вартість речового майна передбачено виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 15028,91 грн. При звільненні позивача, а також на дату звернення до суду з позовом, вказану суму виплачено не було.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що грошова компенсація замість предметів речового майна виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Також, Міністерством юстиції України опрацьовується питання щодо можливості виплати у поточному році грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особам рядового та начальницького складу бюджетних установ, які були звільнені з органів Державної кримінально-виконавчої служби. Отже виплата позивачеві грошової компенсації можлива лише за умови виділення коштів на ці цілі. Прийняття рішення про виділення таких коштів належить до виключної компетенції Міністерства юстиції України.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач у період з 01.06.2012 року по 30.11.2020 року працював у Державній установі «Новобузький виправний центр (№ 103)».

30.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування грошової компенсації за неотримане речове майно.

17.12.2020 року відповідачем надано позивачу довідку № 1/2020 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, відповідно до якої сума грошової компенсації за недоотримане речового майна становить 15028,91 грн.

Компенсація за неотримане речове майно позивачу станом на момент звернення до суду виплчена не була.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року № 578 (далі та раніше за текстом – Порядок № 578).

Згідно п. 2 Порядку № 578 речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі – речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.

У відповідності до п. 4 Порядку № 578 речове майно придбавається державною установою «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» для міжрегіональних територіальних органів Мін`юсту з питань виконання кримінальних покарань (далі – міжрегіональні територіальні органи) (далі – міжрегіональні управління), установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, закладів освіти Державної кримінально-виконавчої служби (далі – заклади освіти), державною установою «Центр пробації» – для уповноважених органів з питань пробації, державною установою «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» – для закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби (далі - органи і установи) централізовано у порядку, передбаченому законодавством.

Дозволяється децентралізоване придбання речового майна міжрегіональними територіальними органами, установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, закладами освіти у порядку, передбаченому законодавством.

Речове майно підприємствами установ виконання покарань (далі – підприємства) придбавається самостійно за рахунок коштів таких підприємств.

Згідно п. 10 Порядку № 578 предмети речового майна видаються особам у порядку планового забезпечення ним персоналу згідно з нормами забезпечення відповідно до строків їх носіння або експлуатації.

Грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви (п. 23 Порядку № 578).

За приписами п. 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (п. 60 Порядку № 578).

У матеріалах справи наявна довідка 1/2020 від 17.12.2020 року про про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, згідно якої сума компенсації за неотримане речове майно (52 предмета) становить 15028,91 грн.

Отже, на час підписання наказу про звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України, за відповідачем обліковувалася заборгованість перед позивачем у розмірі 15028,91 грн., яку відповідачем до цього часу виплачено не було.

Посиланням відповідача на відсутність достатнього фінансування як на підставу для невиплати цієї заборгованості, суд вважає безпідставними, оскільки як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду с прав людини (рішення у справах «Кечко проти України», «Сук проти України»).

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи «Новобузький виправний центр (№ 103)» (с. Богомази, Новобузький район, Миколаївська область, 55604, код ЄДРПОУ 14316988) – задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи «Новобузький виправний центр (№ 103)» (с. Богомази, Новобузький район, Миколаївська область, 55604, код ЄДРПОУ 14316988) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 15028,91 грн. (п`ятнадцять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Новобузький виправний центр (№ 103)» (с. Богомази, Новобузький район, Миколаївська область, 55604, код ЄДРПОУ 14316988) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.12.2021 року.

Суддя О.В. Малих