Ухвала суду № 102025304, 24.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/6351/21

провадження № 2/753/6607/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Лаптєвої Ю.М.

представника позивача Козиренка С.П.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача про призначення лінгвістичної експертизи в цивільній справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявив клопотанням про призначення лінгвістичної експертизи в цивільній справі, вказуючи на ті обставини, що підставою для звернення із зазначеним позовом до суду стало поширення недостовірної інформації, оприлюдненої на відеохостингу «YouTube». Така недостовірна інформація порушує особисті немайнові права позивача і має бути спростована відповідачем у спосіб, яким була поширена.

На думку представника позивача, для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері встановлення сематичних (смислових) особливостей усноъ мови автора виступив і висловлювань, наведених у позовній заяві, саме проведення лінгвістичної експертизи.

Зважаючи на обставини викладені у клопотанні, представник позивача просить призначити у справі судову лінгвістичну експертизу.

Проведення судової лінгвістичної експертизи доручити експерту Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8 а).

На вирішення експерту поставити наступні питання: - чи є висловлювання ОСОБА_2 під час прес-конференції на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3», оприлюдненої на відеохостингу «YouTube» ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14-00 за посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11:07, 12:30, 13:42, 22:55, 27:00 хвилинах хронометражу, фактичним твердженням або оціночним судженням?

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання з викладених в ньому підстав.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення клопотання заперечували в повному обсязі, вказавши що вимоги, які вказані в клопотанні виходять за межі предмету доказування. В тому числі просили врахувати розумні строки розгляду справи та докази, що надані до суду, що в сукупності є достатніми для ухвалення судом рішення.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Вирішуючи питання щодо призначення по справі судової експертизи, суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 145 ЦПК України, призначення експертизи є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами, тоді як сторона відповідача заперечує щодо призначення експертизи.

Вивчивши пояснення сторін по суті заявленого клопотання та зміст поставлених експерту питань, відповіді на які має намір отримати позивач, враховуючи їх суть та взаємозв`язок із обставинами справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку, що зазначені докази не мають безпосереднього впливу на предмет доказування у справі.

Окрім того питання щодо розмежування оціночних суджень від фактичних тверджень належить до виключної компетенції суду та здійснюється на підставі аналізу ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», згідно з якими оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири), що виключає твердження позивача про те, що в наведеній категорії справ в обов`язковому порядку призначається судова лінгвістична експертиза.

Тому, на думку суду, призначення у справі відповідної експертизи призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду справи.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема принцип достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зважаючи на викладені обставини, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника позивача про призначення лінгвістичної експертизи, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 143, 145, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про призначення лінгвістичної експертизи в цивільній справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: