Ухвала суду № 102022946, 17.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 грудня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3081/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку у кількості 4 діб та додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій у кількості 14 діб, за період часу з 07.11.2015 по 31.12.2015;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку у кількості 4 діб та додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій у кількості 14 діб, за період часу з 07.11.2015 по 31.12.2015;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні позивача зі служби в поліції та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній розмір грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби в поліції, за період з 16.07.2018 року по день ухвалення рішення судом, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу (а.с.18).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 360/3081/21 задоволено. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 360/3081/21 - скасовано, а справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.43-44).

16.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду з Першого апеляційного адміністративного суду повернуто адміністративну справу № 360/3081/21.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто разом із усіма доданими до неї матеріалами (а.с.19).

Отже, адміністративна справа № 360/3081/21 містить лише копію позовної заяви.

Таким чином, відсутність у матеріалах справи оригіналу позовної заяви з документами, що приєднуються до неї, та копії такої позовної заяви з додатками, відповідно до кількості відповідачів, суперечить вимогам статті 160 КАС України, та унеможливлює виконання положень статті 171 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 18.06.2021 позивачу встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання суду доказів про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн на вказані реквізити або надати суду докази, які б підтвердили підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».

Так, в матеріалах справи докази сплати судового збору у справі №360/3081/21 відсутні.

Позивачем, серед інших вимог, заявлено вимогу про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній розмір грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби в поліції, за період з 16.07.2018 року по день ухвалення рішення судом, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

При цьому саме за цю вимоги позивачу слід сплатити судовій збір, по всім іншим він звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 п.п.1,13 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 908,00 грн не сплачений.

В адміністративному позові позивач вказує, що на підставі пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція.

Суд звертає увагу позивача, що Законом № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі, оскільки позивач оскаржує дії відповідача, які порушують його права не як учасника бойових дій, а як колишнього поліцейського, якому при звільненні не були виплачені всі належні компенсації, тобто спір виник з приводу не проведення відповідачем повного розрахунку при звільненні позивача зі служби.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

Суд зазначає, що в частині вимог щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Оскільки судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цими позовоними вимогами заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901) та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 №9901/70/20 (11-128заі20).

При цьому у позовній заяві позивач посилається також на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від його сплати.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України “Про оплату праці”).

У рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття “заробітна плата” й “оплата праці”, які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

Стаття 2 Закону України “Про оплату праці” відносить до структури заробітної плати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.

Як вже зазначив суд раніше, спір між сторонами виник серед іншого з приводу не проведення відповідачем повного розрахунку при звільненні позивача зі служби.

Відтак, зазначена позивачем підстава звільнення від сплати судового збору також не може бути застосована до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн, надати документ про сплату судового збору або надати суду інші докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у Законі України "Про судовий збір".

Вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37991110

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу позовної заяви з документами, що приєднуються до неї, та копії такої позовної заяви з додатками, відповідно до кількості відповідачів;

- доказів про сплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок на вказані реквізити або надати суду інші докази, які б підтвердили підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».

В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін, позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяН.М. Басова