Рішення № 102022868, 16.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4473/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач, з урахуванням уточненої заяви від 13.09.2021 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 124150003107 від 29.06.2021 «Про відмову у призначенні пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області зарахувати позивачці період роботи з 21.12.1993 до 22.04.2016 на ДП «Луганськвугілля» до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області призначити з 22 червня 2021 року позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позову зазначено, що позивач досягла пенсійного віку (53 роки ) та має достатній страховий стаж (з 21.12.1993 по 22.04.2016), що підтверджується копією трудової книжки, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

22.06.2021 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, рішенням відповідача № 124150003107 від 29.06.2021 їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі того, що до пільгового стажу роботи по Списку № 2 періоди роботи за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не зараховані, оскільки відсутня інформація про проведення атестації робочих місць, встановлено пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 ЗУ « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (список № 2) становить 25 років. Страховий стаж особи становить 30 років 5 місяців 2 дні. Необхідний пільговий стаж -10 років. Пільговий стаж відсутній.

Позивач зазначає, що період роботи з 21.12.1993 до 22.04.2016 лампівником та електрослюсарем на ДП «Луганськвугілля» повинен бути зарахований до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, оскільки згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації від 10.09.1997 повторна атестація робочого місця позивача виконана у відповідності з вимогами методичних рекомендацій щодо її проведення, затверджених постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулась до суду для захисту своїх прав.

Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк.спр. 70-73), посилаючись на такі обставини та норми чинного законодавства.

ОСОБА_1 звернулась 22.06.2021 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та надала наступні документи про стаж згідно з розпискою-повідомленням: паспорт НОМЕР_1 від 17.03.1999 року; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 12.03.2002; довідка внутрішньо переміщеної особи від 22.06.2021; диплом № НОМЕР_2 від 16.07.1986; трудова книжка серії НОМЕР_3 ; індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 22.06.2021; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 ; заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 22.06.2021.

Відповідач зазначає, що за наслідками розгляду заяви позивача від 22.06.2021 та наданих ним документів саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 29.06.2021 № 124150003107 про відмову у призначені пенсії, страховий стаж якого склав 30 років 05 місяць 02 дня, стаж роботи за Списком № 2 - 00 років 00 місяць 00 день, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з рішення від 29.06.2021 № 124150003107 за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди. Не зараховані до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.

Відповідачем зазначено, що трудова книжка не є основним документом, що підтверджує стаж роботи в шкідливих умовах праці, спеціальний стаж або пільговий. В трудовій книжці відсутні певні відомості про фактори, які визначають право на пенсію на пільгових умовах (наприклад, робота з відповідними або шкідливими речовинами відповідних категорій небезпеки, про виконання робіт певним способом або в певних умовах, або повний робочий день, що є виключно необхідною умовою та ін.). Таким чином записи в трудовій книжці лише підтверджують період знаходження працівника в трудових відносинах з підприємством, а не тривалість роботи в шкідливих умовах праці повний робочий день. Тому в Порядку № 637 і передбачено окремий розділ «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників».

Також зазначено, що однією із умов призначення пенсії на пільгових умовах, передбачених частиною першої статті 114 Закону № 1058-IV, є наявність результатів атестації робочих місць.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Таким чином, вважають, що рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці винесене правомірно і скасуванню не підлягає.

Ухвалою суду від 30.08.2021 залишено позовну заяву без руху (арк.спр. 46).

Ухвалою суду від 20.09.2021 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк.спр. 58-59).

Ухвалою від 16.11.2021 в задоволенні клопотання про залучення до участі другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовлено.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 22.06.2021 № 915-5000369083 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка перемістилася за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (арк. спр. 4-8).

16.03.2021 ОСОБА_1 досягла 53-річного віку та, вважаючи, що має право на призначення пенсії, 22.06.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 76).

До заяви було надано: диплом про навчання № НОМЕР_2 , довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 915-5000369083, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_5 , копія паспорту НОМЕР_1 , свідоцтво про шлюб № НОМЕР_6 , трудова книжка № НОМЕР_7 (а.с. 76).

Рішенням від 29.06.2021 № 124150003107 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, в якому зазначено, що страховий стаж складає 30 років 5 місяців 2 дні, до пільгового стажу роботи по Списку №2 періоди роботи за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не зараховані, оскільки відсутня інформація про проведення атестації робочих місць (а.с. 29).

Зазначене рішення жодним чином не свідчить про те, що його прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, тому в задоволенні клопотання про залучення до участі другого відповідача судом відмовлено. Інших доказів на підтвердження того факту, що вказане рішення приймав інший структурний підрозділ Пенсійного фонду України відповідач не надав.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_8 від 25.07.1986 містить такі записи про спірні періоди роботи (а.с.30-31):

ДП «Луганськвугілля»:

- 13.10.1993 прийнята учнем лампівника першого розряду по терміновому трудовому договору;

- 21.12.1993 переведена лампівником другого розряду;

- 16.02.1994 переведена на постійне місце роботи лампівником другого розряду;

- 15.09.2004 переведена учнем електрослюсаря (слюсаря) черговим та по ремонту обладнання першого розряду;

- 13.01.2005 переведена електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання четвертого розряду;

- 01.04.2007 присвоєно п`ятий розряд електрослюсаря (слюсаря) черговий та по ремонту обладнання;

- 22.04.2016 звільнена за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України.

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.

Наявність в позивача пільгового стажу також підтверджена індивідуальними відомостями про застраховану особу ОК-5 за період з 1998 по 2005 роки (а.с.17-18).

Крім того, на підтвердження пільгового періоду роботи позивачем суду надано довідку № 765 від 12.06.2019, копії наказу № 966/к від 23.12.1993, переліку професій щодо підтвердження права на пільги та компенсації, передбачені законодавством за Списком №2, а також наказу № 571 від 29.08.1997 про атестацію робочих місць, а також довідку № 766 від 12.06.2019 про заробітну плату для нарахування пенсії (а.с. 11-12, 13, 27,20).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд керується такими вимогами законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 44 Закону № 1058-IVвизначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V.

Частиною 1 ст. 114 Закону №1058-1V встановлено те, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, серед іншого: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.

Згідно з паспортних даних, 16 березня 2021 року позивачу виповнилось 53 років. Тобто станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (22.06.2021) позивач досяг віку 53 років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з вимогами статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Зі змісту рішення № 124150003107 від 29.06.2021 вбачається, що до пільгового стажу не зараховано пільгового стажу роботи по Списку №2 періоди роботи за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не зараховані, оскільки відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.

З цього приводу суд дійшов таких висновків. Дійсно, трудова книжка позивача не містить записів про атестацію її робочого місця у спірні періоди.

Згідно з п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації вперше проведеної після 21 серпня 1997 року право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.

Відповідно до Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, на працівника не має бути покладено тягар відповідальності у вигляді позбавлення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, якщо саме роботодавцем не виконано обов`язку внесення відповідних записів про атестацію до трудової книжки або не проведено атестацію відповідних робочих місць. Тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування певних періодів роботи позивача на підставі відомостей трудової книжки.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

З записів трудової книжки позивача вбачається, що у період з 13.10.1993 по 14.09.2004 позивач працювала на посаді лампівника на ДП «Луганськвугілля».

Крім того, на підтвердження спірного періоду стажу роботи позивачем до позовної заяви додані:

наказ Виробничого об`єднання «Луганськуголь» № 996/к від 23.12.1993, відповідно до якого ОСОБА_1 допущено до роботи з 21.12.1993 лампівником 2 розряду (а.с. 27);

перелік № 571 від 29.08.1997, відповідно до якого підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством по Списку №2, в якому зазначено, серед іншого, робота електрослюсаря (слюсаря) черговим та лампівника (а.с. 11-12);

довідка № 765 від 12.06.2019, згідно з якою ОСОБА_1 у період з 21.12.1993 по 14.09.2004 працювала повний робочий день на підземних роботах на посаді лампівника та виконувала гірничі роботи, що передбачені Списком №2 (а.с. 14);

довідка № 766 від 12.06.2019 про заробітну плату для нарахування пенсії (а.с. 20).

Зазначені довідки видані Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Центруголь».

Щодо можливості врахування наданих позивачем до суду довідок, суд дійшов таких висновків. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької та Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.

Отже суд визнає належними доказами у справі надані позивачем суду на підтвердження відомостей трудової книжки за спірний період довідки, видані Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Центруголь», якими підтверджено факт роботи позивача в ДП «Луганськвугілля» в період з 21.12.1993 по 14.09.2004 лампівником та електрослюсарем (слюсарем) черговим з 13.01.2005 по 31.12.2014 за списком №2 робіт, професій (а.с.11-12, 13, 27).

Оскільки підприємство ДП «Луганськвугілля» не було перереєстровано на підконтрольну українській владі території до 31.12.2014, правовий зв`язок державними органами України з ним як з роботодавцем втрачено, на сьогодні відсутня можливість підтвердити наявність трудового стажу позивача після цієї дати. Тому в задоволенні вимог позивача про зарахування її трудового стажу до пільгового з 01.01.2015 по 22.04.2016 суд відмовляє.

Тому, суд вважає, що періоди роботи з 12.10.1987 по 14.09.2004 та з 13.01.2005 по 31.12.2014 протиправно не зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 2.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії від 22.06.2021 мала достатній пільговий стаж роботи за списком №2 понад 10 років, що надавало їй право на призначення пенсії відповідно до вимог пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а відповідач оскарженим рішенням таке право порушив.

Зазначені обставини є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу, зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії позивачу за заявою від 22.06.2021 відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: з 24.12.1993 по 14.09.2004 та з 13.01.2005 по 31.12.2014 з урахуванням довідок № 765 та №766 від 12.06.2019 та юридичної оцінки, наданої у рішенні суду.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 908 грн судового збору (а.с.54).

Зважаючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій пенсійного органу, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУПФУ в Луганський області.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстраціїя: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії № 124150003107 від 29.06.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за заявою від 22.06.2021 відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 24.12.1993 по 14.09.2004 та з 13.01.2005 по 31.12.2014 з урахуванням довідок № 765 та №766 від 12.06.2019 та юридичної оцінки, наданої у рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 листопада 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян