Рішення № 102022211, 20.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Київ справа №320/1348/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод листового скла" до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Березанська міська рада Київської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

8 лютого 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Березанський завод листового скла" (далі - позивач) з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Березанська міська рада Київської області (далі - третя особа-1), ОСОБА_1 (далі - третя особа-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 6 жовтня 2020 р. № 051-022-10/3677/6417 про відмову у видачі документа дозвільного характеру;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності позивачу будівництва заводу по виробництву листового скла методом флоат;

- зобов`язати відповідача надати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності позивача у визначений законом строк.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для реалізації Проекту позивач отримав на конкурентних засадах земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 20,2633 га, кадастровий номер 3210400000:01:005:0074, із цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на яку було розроблено містобудівну документацію. На цій ділянці передбачається розміщення заводу по виробництву листового скла. Вважає, що відповідачем було безпідставно і протиправно відмовлено у видачі документа дозвільного характеру. При цьому, законодавство позбавляє відповідача адміністративної дискреції, тобто вирішення питання на власний розсуд, а єдиним правомірним рішенням, яке він може вчинити, є видача необхідного документа дозвільного характеру.

19 березня 2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Зазначає, що звіт з оцінки впливу на довкілля позивача не відповідає вимогам Закону № 2059 та додатку 4 Порядку, тому він не може бути прийнятий відповідачем. Позивачем подано неповний пакет документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, що є підставою для відмови. Стверджує, що підготовка висновку з оцінки впливу на довкілля без подання суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля, який відповідає встановленим Порядком вимогам, буде порушенням посадовими особами відповідача вимог закону, та підставою до застосування відповідальності.

25 березня 2021 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що сам висновок з оцінки впливу на довкілля визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість проведення планової діяльності та визначає економічні умови її провадження, адже відмова у видачі висновку Законом № 2059-VIII не передбачена. Крім того, пунктом 12 Порядку № 1026 теж не передбачена можливість відповідачу приймати рішення на підставі адміністративного розсуду, адже вказана норма має відсильний характер на Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у ч. 5 ст. 4-1 є три підстави для такої відмови, ні одна з яких не кореспондується з підставою, зазначеною відповідачем, так як Звіт з оцінки впливу на довкілля був наданий відповідачу у передбачений законом спосіб.

5 квітня 2021 р. третьою особою-2 подано пояснення по справі. Зазначає, що позовні вимоги вважає законними, а рішення відповідача необґрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають обставинам, викладеним у позові.

6 квітня 2021 р. від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач готовий сприяти соціально-економічному розвитку Київської області, у тому числі промисловості, з урахуванням заходів запобігання шкоді довкіллю, забезпеченню економічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Стверджує, що при поданні позивачем документів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності у відповідності з вимогами чинного законодавства за результатами їх розгляду відповідачем буде видано висновок за формою згідно додатку 5 Порядку.

7 квітня 2021 р. третьою особою-1 подано пояснення по справі. Зазначає, що сам висновок з оцінки впливу на довкілля визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість проведення планової діяльності та визначає економічні умови її провадження, адже відмова у видачі висновку Законом № 2059-VIII не передбачена. Пунктом 12 Порядку № 1026 теж не передбачена можливість відповідачу приймати рішення на підставі адміністративного розсуду, адже вказана норма має відсильний характер на Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у ч. 5 ст. 4-1 є три підстави для такої відмови, ні одна з яких не кореспондується з підставою, зазначеною відповідачем, так як Звіт з оцінки впливу на довкілля був наданий відповідачу у передбачений законом спосіб.

5 квітня 2021 р. сторони в судове засідання не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши додані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач розпочав процедуру оцінки впливу на довкілля по відповідній плановій діяльності. Зокрема, було оприлюднено повідомлення про плановану діяльність у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, відповідні оголошення розміщено в місцевих засобах масової інформації. Окрім того, було розміщено повідомлення про початок прийняття зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень. Також було розроблено звіт з оцінки впливу на довкілля та проведено його громадські обговорення, за результатами якого пропозиції до нього були враховані.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача як до компетентного органу державної влади за наданням документа дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля.

Згідно із процедурою позивач та відповідач вели обмін кореспонденцією з приводу різних процедурних питань. Відповідно до встановленої процедури позивач звернувся до відповідача, використовуючи електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, та надав передбачений Законом необхідний для висновку перелік документів, а саме:

1) повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, який був оприлюднений 4 грудня 2019 р;

2) Звіт з оцінки впливу на довкілля, що був оприлюднений 31 липня 2020 р., який було розроблено ОСОБА_1 , яка має повну вищу освіту Донецького національного технічного університету за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища» та має кваліфікацію магістра з екології та охорони навколишнього середовища, диплом серії НОМЕР_1 від 31 грудня 2007 р.

3) оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, яке було оприлюднено 31 липня 2020 р;

4) договори та платіжні доручення про оплату засобам масової інформації, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівський вісник», Товариство з обмеженою відповідністю «Газета Березанська громада»;

5) платіжне доручення № 37 від 19 червня 2020 р. «Про оплату за послуги по організації проведення громадських обговорень з ОВД сплачено на користь відповідача;

6 лютого 2020 р. відповідач, засобами електронної комунікації через електронний кабінет оприлюднив Звіт про громадське обговорення в п. 8.1. якого зазначив, що усі докази оприлюднення та розміщення документів, надані суб`єктом господарювання, згідно з пунктом 2, а саме:

- повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було опубліковане суб`єктом господарювання в газеті «Баришівський вісник» від 7 грудня 2019 р. № 48 (462) та в газеті «Березанська громада» від 6 грудня 2019 р., які додаються до цього звіту;

- оголошення про початок громадського обговорення звіту із оцінки впливу на довкілля було опубліковане суб`єктом господарювання в газеті «Березанська громада» від 31 липня 2020 р. № 31 (236) та в газеті «Баришівський вісник» від 1 серпня 2020 р. № 31(496), які додаються до цього звіту.

Згідно з вимогами п.2.1 Звіту, звіт з оцінки впливу на довкілля, а також інші матеріали, надані на розгляд громадськості, розміщувались у місцях доступних для громадськості:

у приміщені уповноваженого органу:

- ознайомитись зі звітом з оцінки впливу на довкілля можна було, звернувшись до департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Басейна 1/2а;

- а також в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання, відповідно до оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля:

- розміщено, у приміщені: Березанської міської ради за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 1.

У п. 5-6 Звіту про громадське обговорення відповідач зазначив, що до звіту з оцінки впливу на довкілля під час громадського обговорення зауваження та пропозиції не надходили.

У свою чергу, відповідачем було здійснено опрацювання матеріалів справи щодо «Будівництва заводу по виробництву листового скла методом флоат» за адресою вул. Березанський Шлях, 46 в м. Березань, Київська область (реєстраційний № 20191224901 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля) та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗАНБСКЛО" лист від 6 жовтня 2020 року № 051-022-10/3677/6417, яким проінформовано про відмову у видачі документа дозвільного характеру, висновку з оцінки впливу на довкілля по планованій діяльності, тобто Відповідач прийняв рішення про відмову у видачі висновку.

У цьому листі відповідачем вказано, що звіт з оцінки впливу на довкілля не відповідає обов`язковим вимогам, встановленими частиною 2 статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Додатком 4 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. №1026.

Позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката, який надав Відповідачу адвокатський запит № 1/2 від 11 листопада 2020 р. в якому просив зазначити причини відмови. Позивач мотивував це тим, що вказана у відмові підстава була обмежена загальним та неконкретизованими посиланнями на норми законодавства, що унеможливлювала з`ясувати причини, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, та, як наслідок, їх усунення в порядку, передбаченому абзацом восьмим частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Тому в адвокатському запиті зазначено про таке:

- Яким саме вимогам встановленим ч. 2 статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та додатку № 4 «Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 не відповідає звіт з оцінки впливу на довкілля «Будівництво заводу по виробництву листового скла методом флоат за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Березанський шлях, 46»;

- Якою підставою (з трьох передбачених частиною п`ятою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» для прийняття рішення про відмову у видачі висновку передбаченою частиною п`ятою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» керувався відповідач при прийнятті рішення про відмову у видачі висновку.

У своїй відповіді № 05.1-02.2-10/5294/7150 від 17 листопада 2020 р. відповідач обмежився цитуванням діючого законодавства, а підсумовуючи зазначив, що зважаючи на викладене, відповідачем відповідно до частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відмовлено позивачу у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля на підставі подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру. згідно із встановленим вичерпним переліком, оскільки відсутній звіт з оцінки впливу на довкілля розроблений відповідно до вимог, наведених у додатку 4 Порядку.

26 листопада 2020 р. адвокат позивача надав відповідачу ще один адвокатський запит № 2, в якому зазначив, що загальна та неконкретизована відповідь № 05.1-02.2-10/5294/7150 від 17 листопада 2020 р. не позивачу змоги з`ясувати, яким саме вимогам, на думку відповідача, не відповідає «Звіт з оцінки впливу на довкілля» під реєстраційним номером 20191224901 наведеним у додатку 4 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, що стали підставою відмови у видачі Висновку з оцінки впливу на довкілля.

Крім того, адвокат вказав, що загальна та неконкретизована відповідь відповідача не дає змоги позивачу зрозуміти, які вимоги передбаченими діючим законодавством він не виконав, що унеможливлює усунення недоліків в порядку, передбаченому абзацом восьмим частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У своїй відповіді № 05.1-02.2-10/5587/7432 від 8 грудня 2020 р. відповідач знов не надав відповіді по суті запитуваної інформації та повторно обмежився цитуванням норм законодавства, а підсумовуючи вказав, що відповідно до пункту 12 Порядку, відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Зважаючи на викладене, відповідачем відповідно до частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відмовлено позивачу у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля на підставі подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, оскільки відсутній звіт з оцінки впливу на довкілля розроблений відповідно до вимог, наведених у додатку 4 Порядку.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).

Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону № 2059-VIII, вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.

Уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як визначено в ч.1 ст.2 Закону № 2059-VIII, оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1)підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.ст.5, 6 та 14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; 2)проведення громадського обговорення відповідно до ст.ст.7, 8 та 14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; 3)аналіз уповноваженим органом відповідно до ст.9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4)надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; 5)врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до ст.11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною 1 ст. 3 Закону № 2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч.ч.2 і 3 цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд у цьому контексті відзначає, що відповідно до п.6 ч.3 ст.3 Закону № 2059-VIII до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включено, зокрема, такі об`єкти переробки мінеральної сировини: виробництво скла, у тому числі виготовлення скляного волокна, в обсязі, що перевищує 20 тонн на добу (що відповідає планованій діяльності позивача з будівництва заводу по виробництву листового скла методом флоат. Проектна потужність 510 тон/доба; 186 150 тон/рік листового скла, номенклатура продукції прозоре скло товщиною від 2 мм до 12 мм.).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 Закону № 2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної ч.ч.2 і 3 цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з вимогами ч.6 ст. 3 Закону № 2059-VIII забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Отже, для провадження планованої діяльності позивача по будівництву заводу по виробництву листового скла методом флоат необхідно виконати процедури оцінки впливу такої діяльності на довкілля. При цьому, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля (який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації) є однією з ланок здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (як це передбачено ст.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Питання надання висновку з оцінки впливу на довкілля регламентується ст.9 Закону № 2059-VIII.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Закону № 2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Згідно з вимогами ч.2 ст.9 Закону № 2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Частинами 3-5 ст. 9 Закону № 2059-VIII передбачено, що при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону № 2059-VIII, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Відповідно до вимог ч.ч.6-9 ст.9 Закону № 2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону № 2059-VIII, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені ст.4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п`яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

Окрім того, згідно з вимогами ч.10 ст.9 Закону № 2059-VIII порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026 (далі - Порядок № 1026).

Зокрема, п.12 Порядку №1026 визначено, що за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5. Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно з додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Відтак, суд зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026, надання компетентним суб`єктом владних повноважень документу дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля є його обов`язком, а відмова в його наданні може мати місце виключно з підстав, що передбачені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Як визначено в ч.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Суд зазначає, що законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

У зв`язку з цим суд зазначає, що зважаючи на те, що іншими законами (зокрема, Законом України «Про оцінку впливу на довкілля») не встановлено інші чи додаткові підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, виключними підставами для відмови у наданні такого документа є лише ті, що наведені в ч.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». При цьому, відмову з інших мотивів слід вважати протиправною, оскільки її не передбачено законом.

Суд бере до уваги, що в листі від 6 жовтня 2020 року №051-022-10/3677/6417, яким відповідачем було оформлено відмову у видачі позивачеві висновку з оцінки впливу на довкілля, відсутні будь-які належні підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, які передбачені ч.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Саме це обумовило неодноразові звернення позивача через свого представника до відповідача для з`ясування причин та підстав відмови. Суд зазначає, що і в ході судового розгляду справи відповідачем не доведено наявність передбачених законом підстав для відмови та їх відповідність зазначеній нормі закону.

Суд зазначає, що у випадку неконкретизації підстав для відмови позивач перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Судом встановлено, що ні в листі від 6 жовтня 2020 року №051-022-10/3677/6417, ні в ході судового розгляду справи відповідачем не наведено й не обґрунтовано факту подання позивачем або неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, або факту виявлення в документах, поданих позивачем, недостовірних відомостей, або отримання негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Таким чином, відмова відповідача в наданні суб`єкту господарювання необхідного документа дозвільного характеру не ґрунтується на вимогах закону. Це означає, що відповідачем не доведено існування вичерпних підстав для такої відмови й не обґрунтовано її належними та допустимими доказами.

Відтак, на переконання суду, таке рішення суб`єкта владних повноважень, свідчить про безпідставне застосування ним норм права, без належного регламентування свого розсуду приписами закону.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що необмежена дискреція органів влади є свавіллям і вона повинна регламентуватися певними чіткими законодавчими нормами. Зокрема, у рішенні в справі «Маестрі проти Італії» Суд зазначив, що «внутрішнє законодавство … повинно передбачати заходи правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів в права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які зачіпають фундаментальні права, надання органам влади необмеженого розсуду при здійсненні своєї влади суперечило би одному з основних принципів демократичного суспільства, який закріплений у Конвенції, - принципу верховенства права».

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Установлені у справі обставини свідчать, що відповідач не дотримався такого конституційного припису та прийняв рішення, яке не ґрунтується на нормі закону. Відповідач як суб`єкт владних повноважень відмовив позивачу в наданні документа дозвільного характеру без мотивування такого рішення відповідними виключними підставами, що визначені законом.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність. При цьому відповідач вчиняє протиправну бездіяльність, оскільки не приймає передбаченого законом рішення про видачу висновку за відсутності передбачених законом підстав для відмови у його видачі.

Таким чином, обґрунтованим є висновок про те, що рішення відповідача від 6 жовтня 2020 р. № 051-022-10/3677/6417 про відмову у видачі документа дозвільного характеру, суперечить вказаній вище нормі закону, тому його слід визнати протиправним і скасувати.

Окрім того, за наслідком аналізу наведених вище норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що за конкретних умов і обставин відповідач позбавлений дискреції при вирішенні питання щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Водночас, повноваження не є дискреційними, коли існує лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі існування певних чітко визначених законодавством умов, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний вчинити конкретні дії, а в разі, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Указане кореспондує нормі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на ефективний засіб юридичного захисту, тобто такий, що призводить до потрібних результатів і наслідків, дає найбільший ефект.

У рішенні в справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. А в рішенні в справі «Афанасьєв проти України» Суд вказав на те, що засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відтак, зважаючи на недоведення суб`єктом владних повноважень існування тих виключних обставин, які можуть бути перешкодою для видачі документа дозвільного характеру (тобто підставою для відмови в його видачі), останній зобов`язаний надати такий документ, оскільки він не має розсуду щодо вибору поміж кількома правомірними варіантами свого рішення. Не надавши ж такого документа дозвільного характеру, відповідач допустив протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим, його слід зобов`язати до вчинення відповідного правомірного рішення, що є ефективним заходом захисту прав та інтересів позивача.

Тому суд вважає необхідним зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод листового скла" у визначений законом строк.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень відповідно до вимог, встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем порушено права позивача на отримання вказаного висновку та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії і рішення відповідача були протиправними. Право позивача на отримання висновку порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 2 лютого 2021 р. № 54070769 позивачем сплачено судовий збір на суму 6810 грн. 00 коп.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог присуджує позивачу 6810 грн. 00 коп. понесених витрат по оплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 6 жовтня 2020 р. № 051-022-10/3677/6417 про відмову у видачі документа дозвільного характеру.

Зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод листового скла" у визначений законом строк.

Стягнути з Департамента екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 38750794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод листового скла" (код ЄДРПОУ - 42068422) судові витрати в сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Березанський завод листового скла", адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 14А, м. Березань, Київська область, 07541,код ЄДРПОУ- 42068422.

Відповідач - Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, адреса: вул. Басейна, буд. 1/2 А, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ - 38750794.

Третя особа-1 - Березанська міська рада Київської області, адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1, м. Березань, Київська область, 07541, код ЄДРПОУ - 38065504.

Третя особа-1 - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 20 грудня 2021 року