Рішення № 102021402, 20.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. справа № 300/4114/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Главача І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення від 29.05.2021 №V-005/2021, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Вань Ірина Радиславівна, звернувся в суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.05.2021 №V-005/2021 та зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури України розглянути скаргу адвоката Вань І.Р. в інтересах адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 04.01.2021 №1/1 повторно з дотриманням принципу верховенства права, об`єктивно та всебічно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням №V-005/2021 від 29.05.2021 скаргу представника скаржника адвоката Вань І.Р. в інтересах адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної палати відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін. Позивач вважає протиправним вказане рішення відповідача від 29.05.2021, оскільки таке рішення прийнято на підставі матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_1 , в якій рішення не прийняте, тому наявність чи відсутність в діях адвоката складу кримінального правопорушення може виключно кримінальний суд, а не дисциплінарна палата КДК, яка не наділена такими повноваженнями. Окрім цього, позивач вказав на те, що доводи відповідача, які викладені в рішення від 29.05.2021 №V-005/2021 не містять обгрунтованих відповідей на доводи ОСОБА_1 , які були викладені в скарзі. Отже, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури України не може вважатися обгрунтованим та вмотивованим, а тому, на думку позивача, підлягає скасуванню, а справа (дисциплінарне провадження) має бути розглянута повторно з дотриманням принципів законності, змагальності, всебічності, та верховенства права.

Ухвалою суду від 16.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.27-28).

25.10.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України від 22.10.2021 на позовну заяву. Згідно вказаного відзиву представник відповідача зазначив, що заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки оскаржуване рішення є обґрунтованими, прийнятим відповідно до вимог законодавства. Представник відповідача зазначає, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури України за результатами розгляду скарги позивача та вивчення матеріалів дисциплінарного провадження встановила, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дійшла вірного висновку про наявність факту дисциплінарного проступку в діях позивача та про достатність підстав для закриття дисциплінарного провадження відносно позивача, про що постановила рішення від 29.05.2021 №V-005/2021. Також, представник відповідача звернув увагу суду, що факт закриття дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 не може розцінюватись як порушення його прав, свобод чи інтересів. Більш того, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявність або відсутність підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Крім того, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України діє в межах своїх повноважень та не є органом, діяльність якого дублює повноваження органів судової влади і правоохоронних органів, не вирішує будь яких цивільно-правових, кримінальних та/чи фінансових питань, що випливають з таких відносин. Тому твердження позивача, що його притягнуто двічі до юридичної відповідальності, не відповідають дійсності, оскільки органи адвокатського самоврядування не вирішують питання про вчинення адвокатом злочину та притягнення його до кримінальної відповідальності, а при здійсненні кримінального судочинства не вирішується питання вчинення адвокатом дисциплінарного проступку (а.с.32-75).

Також, 22.10.2021 відповідачем було подано клопотання про залишення позовної зави без розгляду у зв`язку із пропуском 30 денного строку звернення до суду передбаченого статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.76-79).

З огляду на те, що спірне рішення ОСОБА_1 отримав 16.07.2021 (а.с.22), а з позовом до суду звернувся 10.08.2021, то встановлений 30-ти денний строк звернення до суду позивачем не пропущений, одже у задоволенні клопотання позивача від 22.10.2021 слід відмовити.

Щодо залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області від 22.10.2021 (а.с.80-81), суд зазначає, що рішення ухвалене за результатами розгляду цієї справи жодним чином не впливатиме на права, обов`язки та інтереси Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області, так як в цій справі позовні вимоги направлені на оскарження правомірності прийняття рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України від 29.05.2021 №V-005/2021. Відтак, в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Клопотання про витребування доказів від 22.10.2021, подане в порядку статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, на переконання суду не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Представник відповідача повідомив, що відповідач позбавлений можливості самостійно надати такі докази, оскільки Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області є самостійною юридичною особою, а матеріали кваліфікаційної справи відповідачем можуть бути витребувані лише в межах розгляду скарги. При цьому, представник відповідача зазначає, що на його думку, в матеріалах даної адміністративної справи недостатньо доказів для того, щоб прийняти законне та обгрунтоване рішення у даній справі, з чим погоджується і представник позивача у поданій відповіді на відзив від 01.11.2021 (а.с.89-95).

Суд вказує, що представником відповідача не вказано у своєму клопотанні, яких саме доказів не вистачає у матеріалах даної адміністративної справи для прийняття рішення суду по суті, як і не зазначено, які ще обставини, окрім тих, що були встановлені відповідачем під час розгляду скарги, можуть підтвердити досліджені відповідачем матеріали кваліфікаційної справи позивача, або які доводи позивача можуть бути спростовані знов ж таки дослідженими відповідачем матеріалами цієї кваліфікаційної справи.

03.11.2021 позивач подав відповідь на відзив Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, в якому вказав на безпідставність доводів відповідача, як заперечення щодо вимог ОСОБА_1 (а.с.89-95).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, на адресу суду направила заперечення на відповідь на відзив, в якому останній вказав на безпідставність доводів відповідача, викладених у відповіді на відзив (а.с.114-115).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.

Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області 09.09.2015 прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , на підставі заяви ОСОБА_3 від 12.08.2015.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області 09.10.2015 прийняла рішення №14/6 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк дев`ять місяців, яке було оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

28.01.2016 Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України рішенням за №1-010/2016 скасувала рішення №14/6 від 09.10.2015 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області, направила матеріали справи для нового розгляду на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Дисциплінарна справа надійшла до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області 14.03.2016, та була призначена до розгляду на 25.03.2016. В подальшому Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області прийняла шість рішень стосовно шести членів дисциплінарної палати, якими відмовила в задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід членів дисциплінарної палати.

28.09.2016 Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України прийняла рішення №IX-010/2016, яким відмовила в задоволенні скарги ОСОБА_1 на вказані рішення КДКА Івано-Франківської області, це рішення позивач оскаржив до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розгляд дисциплінарної справи 30.11.2016 було зупинено до вирішення по суті справи в Окружному адміністративному суді міста Києва. За результатами розгляду справи 28.08.2020 Окружного адміністративного суду міста Києва, в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області отримала 08.09.2020 та призначила дисциплінарну справу до розгляду.

ОСОБА_1 20.10.2020 подав заяву до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області, на підставі частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про закриття провадження у дисциплінарній справі.

04.01.2021 дисциплінарну справу стосовно позивача було закрито у зв`язку із спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності про що прийнято рішення №1/1 (зворотній бік а.с.58-64).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 01.02.2021 позивач через свого адвоката звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України із скаргою ні рішення за №1/1 від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно позивача.

Головою дисциплінарної палати відповідача доручено члену дисциплінарної палати Кострікову В.І. провести перевірку відомостей, викладених скарзі представника скаржника адвоката Вань І.Р., в інтересах адвоката ОСОБА_1 на рішення від 04.01.2021 (а.с.67).

Оскаржуваним рішенням №V-005/2021 від 29.05.2021 скаргу представника скаржника адвоката Вань І.Р. в інтересах адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної палати відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін (а.с.71-73).

Листом за №1382 від 13.07.2021 копію вказаного рішення №V-005/2021 від 29.05.2021 направлено адвокату Вань І.Р. та ОСОБА_1 (а.с. 69).

Вважаючи протиправним рішення відповідача №V-005/2021 від 29.05.2021 про залишення скарги скаржника адвоката Вань Ірини Радиславівни, в інтересах адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини 1-3 статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ Закону №5076-VI.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (частина 2 статті 33 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Частиною 1 статті 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, визначає Положення, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 №120, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 Положення дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (пункт 31 Положення).

Відповідно до пункту 32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що саме за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку порушується дисциплінарна справа стосовно адвоката.

Відтак, Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області 09.09.2015 прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , на підставі заяви ОСОБА_3 від 12.08.2015.

Стаття 41 Закону №5076-VI визначає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Як встановлено судом, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області 09.10.2015 прийняла рішення №14/6 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк дев`ять місяців, яке було оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

28.01.2016 Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України рішенням за №1-010/2016 скасувала рішення №14/6 від 09.10.2015 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області, направила матеріали справи для нового розгляду на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області 08.09.2020 призначила дисциплінарну справу до розгляду.

ОСОБА_1 20.10.2020 подав заяву до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області, на підставі частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про закриття провадження у дисциплінарній справі.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону № 5076-VI , адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

04.01.2021 дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 було закрито у зв`язку із спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності про що прийнято рішення №1/1.

Як встановлено судом, не погоджуючись з прийнятим рішенням, 01.02.2021 позивач через свого адвоката звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України із скаргою на рішення за №1/1 від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно позивача.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (частина перша статті 52 Закону №5076-VI).

Отже, Головою дисциплінарної палати відповідача доручено члену дисциплінарної палати Кострікову В.І. провести перевірку відомостей, викладених скарзі представника скаржника адвоката Вань І.Р., в інтересах адвоката ОСОБА_1 на рішення від 04.01.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною п`ятою статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

На виконання вищевказаних норм, рішенням №V-005/2021 від 29.05.2021 скаргу представника скаржника адвоката Вань І.Р. в інтересах адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної палати відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін.

Суд констатує, що позивач не заперечує щодо дотримання ВКДКА процедури розгляду його скарги, що свідчить про відсутність його заперечень до таких обставин.

В той же час представник ОСОБА_1 вказує, що при розгляді скарги Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України не надала обгрунтованих відомостей на вказані доводи у скарзі, а відтак не може вважатись обгрунтованим та вмотивованим.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту адміністративного позову, позивач наголошує на відсутність факту вчинення дисциплінарного проступку, однак вказане не може бути обставинами розгляду у даній справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Більш того, встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а також ухвалення відповідного рішення за результатами розгляду справи є виключними (дискреційними) повноваженнями КДКА/ВКДКА як органів адвокатського самоврядування, якими КДКА/ВКДКА наділені відповідно до діючого законодавства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 (адміністративне провадження №К/9901/302/20), а саме:

«Суд також враховує позиції, зазначені у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 20.06.2019 у справі №641/463/16-а, від 05.07.2019 у справі 815/2954/17, від 05.07.2019 у справі 820/3167/18, та вказує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03.1980).

У свою чергу, Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Дніпропетровської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18 і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від неї.».

Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що в ході розгляду справи, не підтверджено факту подвійної юридичної відповідальності, оскільки органи адвокатського самоврядування не вирішують питання про вчинення адвокатом злочину та притягнення його до кримінальної відповідальності, а при здійсненні кримінального судочинства не вирішується питання вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Більше того, рішенням №V-005/2021 від 29.05.2021 скаргу представника скаржника адвоката Вань І.Р. в інтересах адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 04.01.2021 про закриття дисциплінарної палати відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України діє в межах своїх повноважень та не є органом, діяльність якого дублює повноваження органів судової влади і правоохоронних органів, не вирішує будь яких цивільно-правових, кримінальних та/чи фінансових питань, що випливають з таких відносин.

В цій справі, позивач не зазначає, яким саме чином рішення про закриття проти нього дисциплінарного провадження може порушувати його права чи законні інтереси. Таке рішення не покладає на позивача додаткові обов`язки, не встановлює йому будь-якого статусу, а тому рішення жодним чином не впливає і не може вплинути на його права.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тому завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність установленого судом факту їх порушення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо ж Позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. У свою чергу , суд під час розгляду кожної справи повинен установити, чи мас місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже з контексту позовних вимог не вбачається, яким саме чином рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України порушує права чи інтереси позивача, та в чому саме такі порушення полягають із посиланням на норми чинного законодавства України, а також а відповідні докази.

Відтак, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України прийняте з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право звернення до суду та способи захисту встановлені статтею 5 КАС України. До адміністративного суду має право звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо перегляду по суті оскаржуваних рішень відповідного органу, а лише перевіряє, чи прийняте таке рішення з дотримання норм чинного законодавства (в порядку та на підставі наявних повноважень відповідного органу).

Отже, суд не знайшов підстав для скасування рішення №V-005/2021 від 29.05.2021, з огляду на критерії, які встановлені статтею 2 КАС України.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення від 29.05.2021 №V-005/2021, зобов`язання до вчинення дій.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення сторонами, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Вань Ірина Радиславівна, вул. Братів окуневських,30, м. Городенка, 78103.

Відповідач: Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, ідентифікаційний код 26080214, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2-й поверх, м. Київ, 04070.

Суддя Главач І.А.