Ухвала суду № 102020908, 20.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

20 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1657/21

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Биркович О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду 16 грудня 2021 року із заявою ( вх № 34635/21) про забезпечення позову, якою просить: забезпечити позов шляхом зупиненням дії наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 124-0 від 29 квітня 2021 року про призначення ОСОБА_2 з 05 травня 2021 року на посаду директора Ужанського національного природного парку, на умовах контракту з посадовим окладом згідно із штатним розписом.

Дану заяву заявник обгрунтовує наступним:

- "В даній справі 02 серпня 2021 року представник відповідача Забурянов визнав, що скасування Протоколу № 6 відповідачем буде мати преюдиційне значення для скасування Наказу № 124-о. Кожен день перебування на посаді ОСОБА_3 після 24.11.2021 року , тобто після набрання законної сили рішенням ЗОАС від 06.07.21 після Постанови ВААС від 24.11.2021 року є реальним злочином в діях ОСОБА_3 та в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України " .

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши подані письмові докази суд дійшов до наступного висновку .

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Ужанського національного природного парка, яким просить: 1.Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 124-0 від 29 квітня 2021 року про призначення ОСОБА_2 .

Предметом оскарження у даній справі № 260/1657/21 є Наказ № 124-о від 29 квітня 2021 року за підписом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, в якому зазначені наступні підстави його винесення:

- заява ОСОБА_2

- протокол засідання постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23 грудня 2020 року № 6.

- довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_2

-лист-погодження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 02 квітня 2021 року № 02-26/536

-контракт від 29 квітня 2021 року № 5/2021.

У Протоколі засідання постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23 грудня 2020 року № 6 міститься серед іншого:

- розгляд конкурсної пропозиції, заслуховування та співбесіда з ОСОБА_4 , ОСОБА_2

- рішення про визначення переможцем конкурсного відбору керівника Ужанського національного парку - Сойму Андрія Дмитровича.

Рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23 грудня 2020 року № 6 позивач оскаржив до ЗОАС , який 07 липня 2021 року виніс рішення у справі № 260/368/21 , яким вирішено:

-Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 код 43672853), треті особи - Ужанський національний природний парк (Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Незалежності, 7 код 30104729), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оформлене протоколом № 4 від 27 листопада 2020 року, частково - в частині допуску до участі в конкурсному відборі на посаду керівника Ужанського національного природного парку ОСОБА_2 .

3. Визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оформлене протоколом № 6 від 23 грудня 2020 року, частково - в частині визначення переможцем конкурсного відбору керівника Ужанського національного природного парку ОСОБА_2 .

Ухвалою суду по справі № 260/1657/21 провадження було зупинено до вирішення вищевказаної справи.

Вказане рішення 24.11.2021 року Восьмим апеляційним адміністративним судом залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що:

- судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: - -існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд зазначає, що позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 124-0 від 29 квітня 2021 року про призначення ОСОБА_2 з 05 травня 2021 року на посаду директора Ужанського національного природного парку, на умовах контракту з посадовим окладом згідно із штатним розписом.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 124-0 від 29 квітня 2021 року та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів особи , яка звернулася до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного наказу поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного наказу на цій стадії.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу відповідача, оцінка якому на предмет законності буде дана судом за результатами розгляду справи по суті з врахуванням обставин встановлених у справі 260/368/21 виходячи з ч. 4 ст. 78 КАСУ : обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо посилань заявника як підставу забезпечення позову на "вчинення злочинів в.о. Міністром захисту довкілля та ОСОБА_5 ", то суд розяснює, що:

- п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку".

- ст. 62 Конституції встановлено , що "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду."

- ст. 17 КПКУ встановлено : Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Враховуючи вищенаведене, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відтак, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику позивача Биркович Віктор Іванович у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України .

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом пятнадцяти днів.

Суддя З.Б.Плеханова