Рішення № 102020882, 06.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/3041/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 – не з`явився;

відповідач – Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області – представник – Блага Оксана Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Немеш Івана Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0002081405 від 27.03.2019 року та накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 17 000 тисяч гривень; 3. Визнати та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002091405 від 27.03.2019 року та накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 17 000 тисяч гривень.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року даний позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року було замінено відповідача – Головне управління ДФС у Закарпатській області на його правонаступника – Головне управління ДПС у Закарпатській області у даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року було замінено відповідача – Головне управління ДПС у Закарпатській області на його правонаступника – Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області у даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 березня 2019 року Головним управлінням ДФС України в Закарпатській області було прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0002081405 та № 0002091405, якими кожним накладено позивача штрафні санкції в сумі по 17000 тисяч гривень. Дані рішення було прийнято на підставі акта перевірки, яким встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в ресторані "Гармонія" за адресою АДРЕСА_3 , а саме 21 лютого 2019 року реалізовано одну порцію коняку 0,25 гр. та 1 банку пива. До кінця перевірки ліцензію на право роздрібної торгівлі роздрібної торгівлі не представлено. Також в ході проведення фактичної перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого взірця, а саме в ресторані "Гармонія" на барній стійці зберігалася 1 пляшка віскі "Blask Velvet" 40 % vol 1 літр без марки акцизного податку встановленого взірця. Встановлено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідного розрахункового документі встановленого взірця, а саме 21 лютого 2019 року реалізовано 0,25 грам коняку, 05 л. пива, одну пачку горішків, розрахунковий документ встановленого взірця не видавався, через РРО вказана операція проведена не була. Позивач, не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку із порушенням контролюючим органом процедури проведення фактичних перевірок позивача, що призвело до прийняття протиправних рішень.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що, що згідно належним чином оформлених направлень ГУ ДФС у Закарпатській області № 391/14-05, № 392/14-05 від 20 лютого 2020 року, № 363/14-05 від 18 лютого 2020 pоку та на підставі статті 80 пункту 80.2 підпункту 80.2.5 Податкового кодексу України працівниками ГУ ДФС у Закарпатській області 21 лютого 2020 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - ресторану "Гармонія", що розташований за адресою АДРЕСА_3 , суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_1 .. За результатами контрольно-перевірочних заходів 01 березня 2019 року було складено акт фактичної перевірки, в якому відображено всі порушення на підставі якого, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач, вважає що прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

06 грудня 2021 року на електрону адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника надійшла заява про відкладення судового засіданні в даній справі у зв`язку із участю представника у кримінальній справі (а.с. 128).

Звертаючись до суду із заявою про відкладення судового засідання представником позивача не було надано доказів, які б свідчили про наявність поважних причин.

Суд вважає за необхідне також вказати, що судом неодноразово відкладались судові засідання у даній справі, у зв`язку заявленими клопотаннями представника позивача, зокрема з причин надання переваги участі у розгляді інших судових справах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, у даному випадку, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

А відтак, клопотання представника позивача про відкладення судового засіданні є необґрунтованим.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки позивач та її представник належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, в матеріалах справи наявна правова позиція учасників справи щодо спірних правовідносин, судом вирішено відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, у відповідності до статті 205 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та просив суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 03 січня 2019 № 4 "Про проведення фактичних перевірок" з метою належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання норм чинного законодавства у сфері трудових відносин, відповідно до статей 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.10, 75 пункту 75.1, 80 пункту 80.2 Податкового кодексу України наказано провести у січні-лютому 2019 року фактичну перевірку, у тому числі й ресторану "Гармонія", що розташований за адресою вул. Польова, 9, м. Тячів; термін проведення перевірки - 10 діб (а.с.а.с 133, 134).

На підставі вказаного наказу, ГУ ДФС у Закарпатській області були видані направлення № 391/14-05, № 392/14-05 від 20 лютого 2020 року, № 363/14-05 від 18 лютого 2020 (а.с.а.с. 47-51).

21 лютого 2019 року співробітниками ГУ ДФС у Закарпатській області здійснено фактичну перевірку ресторану "Гармонія" в АДРЕСА_3 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якого складено Акт (довідку) фактичної перевірки реєстраційний № 001801 від 01 березня 2019 року (а.с.а.с. 11, 12).

Зокрема вказаним актом перевірки встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в ресторані "Гармонія" за адресою АДРЕСА_3 , а саме 21 лютого 2019 року реалізовано одну порцію коняку 0,25 гр. та 1 банку пива. До кінця перевірки ліцензію на право роздрібної торгівлі роздрібної торгівлі не представлено. Також в ході проведення фактичної перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого взірця, а саме в ресторані "Гармонія" на барній стійці зберігалася 1 пляшка віскі "Blask Velvet" 40 % vol 1 літр без марки акцизного податку встановленого взірця. Встановлено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідного розрахункового документі встановленого взірця, а саме 21 лютого 2019 року реалізовано 0,25 грам коняку, 05 л. пива, одну пачку горішків, розрахунковий документ встановленого взірця не видавався, через РРО вказана операція проведена не була.

Таким чином, за результатами фактичної перевірки встановлено порушення позивачем статті 15 частини 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95 -ВР від 19.12.1995 року, статті 226 пункту 226.2 Податкового кодексу України та статті 3 частини 2 пункту 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу".

Позивач відмовився від підписання акту перевірки, про що відповідачем було складно акт відмови платника податків від підписання акта (довідки) про результат фактичної перевірки від 01 березня 2019 року (а.с. 52).

На підставі акту фактичної перевірки від 01 березня 2019 року, Головним управлінням ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 березня 2019 року №0002091405 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 17000 гривень (а.с. 14).

Також, на підставі акту фактичної перевірки від 01 березня 2019 року, Головним управлінням ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 березня 2019 року № 0002081405 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 17000 гривень (а.с. 13).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 частини 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.4 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із статтею 75 підпунктом 75.1.3 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.9 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до статті 80 пункту 80.2 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до статті 81 пункту 81.1 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як встановлено судом наказ від 03 січня 2019 року № 4 "Про проведення фактичних перевірок" складений з порушення вимог, що ставляться Податковим кодексом України до такого виду документів. Зокрема, при винесенні вказаного наказу відповідачем не зазначено конкретної підстави для проведення фактичної перевірки; не видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, не визначено, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана (а.с. 133,134).

Крім того, що вказаний наказ не містить печатки контролюючого органу.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норму Податкового кодексу України, якими визначено можливі підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про протиправність проведеної фактичної перевірки.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки, про що також неодноразово висловився Верховний Суд у своїх постановах від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18, від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі 520/8836/18, та від 02.06.2021 року у справі № 826/6266/16 оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки позивача призводять до відсутності правових наслідків такої, що на переконання суду, є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27 березня 2019 року № 0002091405 та № 0002091405 (а.с.а.с. 13, 14).

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0002081405 від 27 березня 2019 року про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 17000 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002091405 від 27 березня 2019 року про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 17000 гривень.

Стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 06 грудня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 16 грудня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко