Рішення № 1020205, 03.10.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2007 р.

Справа № 17/160-2843

Господарський суд Тернопільської області

Судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Грохольській В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

За позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ в особі Тернопільської філії комерційного банку «ПриватБанк», м. Тернопіль

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Кривчик», с. Васильків Чортківського району Тернопільської області

Представник від:

Позивача: начальник відділу Гулкевич Н.І., довіреність № б/н від 03.09.05 р. Відповідача: адвокат Твердохліб В.Д., довіреність № б/н від 06.03.07 р.

Роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам сторін права та обов'язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29, 811 ГПК України,

ВСТАНОВЛЕНО

Позивач - Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ в особі Тернопільської філії комерційного банку «Приватбанк», м. Тернопіль звернувся 20.06.2007 р. до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Кривчик», с. Васильків Чортківського району Тернопільської області, про стягнення 362792,32 Євро заборгованості по кредитному договору № 1015 від 08.09.2005р., що становить 2 481 499,47 грн. згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют відповідно до службового розпорядження Національного банку України № 417/171 від 08.05.2007 р., з яких 2 391 274,94 грн. - заборгованості по кредиту, 90 224,52 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором № 1015 від 08.09.2005 року, а саме не виконує графік погашення заборгованості по кредиту, що відповідно до вимог ст.ст. 1050, 1054 ЦК України дає банку підстави вимагати стягнення достроково всієї суми боргу.

В ході судового розгляду позивачем подано заяву від 24.09.2007 р. про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої проведено нарахування відсотків за користування кредитом станом на 20.09.2007р. та враховуючи офіційний курс гривні станом на дату подання заяви (7,08 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/361 від 20.09.2007 р.), просить стягнути з відповідача 349 601,60 євро, що в еквівалентному виразі становить 2 475 179,32 грн. - заборгованість за кредитом, та 27138,87 євро (192 143,20 грн.)- заборгованість по відсотках за користування кредитом, всього 376740,47 євро (2 667 322,52 грн.) та відшкодувати судові витрати.

Пізніше, в судовому засіданні 03.10.2007 р. Банком подано заяву про зміну позовних вимог. Посилаючись на приписи ст.ст. 589, 590, 611 ЦК України, ст. 20 Закону України „Про заставу", ст. 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", п.п. 15.8., 22 договору застави майна без номеру від 14.09.2005 р., (з урахуванням поданих уточнень від 03.10.2007 р. вх. № 20664), позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1015 від 08.09.2005 р. в розмірі 2667322,52 грн. звернути стягнення на предмет застави: бурякозбиральний комбайн Холмер „ТЕРА ДОС", рік випуску 2005, об"єм двигуна 12816, заводський номер 185605, державний № 11877 ТА, тип комбайн, що належить на праві власності відповідачу у справі шляхом продажу комбайну Закритим акціонерним товариством комерційним банком „Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідент. код 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям даного комбайну з обліку в Чортківській інспекції Державного технічного нагляду, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того, позивач просить розірвати кредитний договір №10)5 від 08.09.2005 р., укладений між селянським фермерським господарством „Кривчик" та ЗАТ комерційним банком „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ.

Розглянувши подану заяву, суд приймає її до розгляду як таку, відповідає правам сторони в процесі, визначеним ст. 22 ГПК України, тому розгляд даного спору здійснюється з урахуванням даної заяви.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на кредитний договір № 1015, укладений між Банком та Селянським фермерським господарством "Кривчик" 08 вересня 2005 р., Графік погашення кредиту, що є додатком №1 до кредитного договору, додаткову угоду б/н від 14.09.2005 р. до кредитного договору № 1015 від 08.09.05 р., а також на договір № 1015 від 08.09.2005 р. відступлення права вимоги (цесії), договір застави майна від 14.09.2005 року.

Згідно кредитного договору № 1015 від 08.09.2005р. відповідач отримав кредит в Тернопільській філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" на суму 437 002,00 (чотириста тридцять сім тисяч два Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом двічі на рік (15 січня та 15 липня) в розмірі 10% річних та у разі несвоєчасного погашення кредиту згідно ст. 212 ЦК України сплати відсотків у розмірі 20 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості та сплатою кредиту згідно графіку наступним чином: 15.01.2006 р. –43700,20 євро, 15.07.2006 р. 43700,20 євро, 15.01.2007 р. –73700,20 євро, 15.07.2007 р. - 43700,20 євро, 15.01.2008 р. –43700,20 євро, 15.07.2008 р. 43700,20 євро, 15.01.2009 р. –43700,20 євро, 15.07.2009 р. 43700,20 євро, 15.01.2010 р. –43700,20 євро, 15.07.2010 р. - 43700,20 євро з кінцевим терміном погашення всіх зобов’язань до 15 липня 2010р.

В якості забезпечення виконання зобов’язання по вищезазначеному кредитному договору щодо повернення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, пені, між фермерським господарством „Кривчик” та ПриватБанк укладено 14.09.2005 р. договір застави майна б/н згідно якого Позичальник (відповідач у справі) передав в заставу Позивачу майно разом з усіма приналежностями до нього, що належить йому на праві власності в кількості 1 одиниці і знаходиться за адресою: с. Васильків Чортківського району Тернопільської області, а саме:

- бурякозбиральний комбайн фірми ХОЛМЕР, модель „ТЕРРА ДОС", 2005 року випуску, заводський номер 185605, об'єм двигуна 12816 см. куб., реєстраційний номер ТА 11877, що належить Відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 199849, виданого Чортківського інспекцією держтехнагляду 10 вересня 2005р., заставною вартістю 2 826 437,33 грн.

Як стверджує позивач, починаючи з січня 2007 року відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання, повністю припинивши сплату відсотків за користування кредитними коштами та не погасив згідно Графіка повернення кредиту 15.01.2007 р. та 15.07.2007 р. платіж основної суми кредиту в розмірі 87400,40 євро.

Станом на 20 вересня 2007 р., загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 2 667 322,52 грн. (376740,47 євро), в тому числі:

Кредит- 349 601,60 євро, що в еквівалентному виразі складає 2 475 179.32 грн.;

Відсотки -27 138,87 євро (192 143,20 гри.).

В судовому засіданні 03.10.2007 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить звернути стягнення на заставлене майно селянського фермерського господарства "Кривчик" на загальну суму 2 667 322,52 грн., а також розірвати кредитний договір № 1015 від 08.09.2007 р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що неправомірними діями службових осіб Приватбанку відповідачу завдано збитків, відтак, наведені обставини позбавили можливості виконати зобов’язання за договором кредиту у визначений строк, щодо сплати чергових платежів по погашенню кредиту згідно договору № 1015. На підтвердження своїх доводів відповідачем подано копію постанови заступника прокурора міста Тернополя від 24.07.2007 року про порушення кримінальної справи за статтею 365 ч. 3 Кримінального кодексу України по факту перевищення службовими особами Тернопільської філії ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" службових повноважень.

На даний момент ведеться досудове слідство начальником слідчого відділу прокуратури міста Тернополя. У зв"язку з цим, посилаючись на приписи частини 2 ст. 79 ГПК України, відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі.

Розглянувши клопотання та доводи, викладені на його обґрунтування, суд відхиляє його з огляду на таке.

Частиною 2 статті 79 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку зокрема, направлення господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Як випливає з матеріалів справи, останні не містять доказів вчинення позивачем діянь, переслідуваних в кримінальному порядку (підробка документів, перевищення повноважень щодо укладення кредитного договору чи договору застави майна, фальсифікація інших документів, тощо), а тому відсутні правові підстави для направлення матеріалів даної судової справи, до відповідних правоохоронних органів та зупинення провадження з наведених представником відповідача, підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Згідно з п. 15 Положення Національного Банку України "Про кредитування", затвердженого постановою Правління НБУ від 28.09.1995 року № 246 (далі - Положення) кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником у письмовій формі.

08 вересня 2005 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк", м. Дніпропетровськ в особі Тернопільської філії Банку, директор якої діяв на підставі Довіреності № 942-Б від 05.04.2005 р. та селянським (фермерським) господарством „Кривчик”, укладено кредитний договір № 1015, згідно умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 437002,00 Євро на строк з 09.09.2005 року по 15.07.2010 року зі сплатою два рази на рік (15 січня та 15 липня) кредиту та одночасно відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 10% річних.

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3., 4.1, 4.2, 4.3. 5.1.- 5.3. Кредитного договору Відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути до 15 липня 2010 р. фактично отриманий кредит в сумі 437002,00 євро, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 10% річних, погашати кредит згідно Графіка погашення, а за відкриття позичкового рахунку сплатити позивачу одноразову винагороду в розмірі 500 грн., також сплатити Позивачу пеню за порушення взятих зобов'язань в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ і штраф у розмірі 25% за нецільове використання кредиту та 2% - за порушення зобов'язань щодо надання фінансової інформації.

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, який діє з 01.01.2004 року виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Додатковою угодою б/н від 14.09.05р. було внесено зміни до п. 3 Кредитного договору, а саме встановлено, що зобов'язання відповідача за видачу кредиту забезпечуються всіма основними та обіговими коштами, а також в забезпечення позики відповідач передає сільськогосподарську техніку - бурякозбиральний комбайн фірми ХОЛМЕР, модель „ТЕРРА ДОС", 2005 року випуску, реєстраційний номер ТА 11877, заставною вартістю 2 826 437,33 грн.

14.09.2005р. між сторонами по справі укладено договір застави без номеру, згідно умов якого Відповідач, з метою забезпечення виконання власних зобов'язань за Кредитним договором передав в заставу Позивачу належне йому на праві власності майно: бурякозбиральний комбайн фірми ХОЛМЕР, модель „ТЕРРА ДОС", 2005 року випуску, заводський номер 185605, об'єм двигуна 12816 см. куб., реєстраційний номер ТА 11877, що належить Відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 199849, виданого Чортківською інспекцією держтехнагляду 10.09.05 р.

У відповідності до п. 29 договору застави майна предмет застави –бурякозбиральний комбайн Холмер Терра ДОС, внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 3656119, що підтверджується випискою з Реєстру.

Як стверджує позивач, починаючи з січня 2007 року відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання, повністю припинивши сплату відсотків за користування кредитними коштами, та сплату тіла кредиту згідно Графіка повернення кредиту (тобто 15.01.2007 р. та 15.07.2007 р. не проведено платежу) у розмірі 87400,40 євро.

Станом на 20 вересня 2007 р., згідно поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 2 667 322,52 грн. (376740,47 євро), в тому числі:

Кредит - 349 601,60 євро, що в еквівалентному виразі складає 2 475 179,32 грн.;

Відсотки - 27 138,87 євро (192 143,20 грн.).

Пунктом 2.3.8. Кредитного договору передбачено право банку достроково стягнути з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно суму заборгованості (кредит, відсотки по кредиту і винагороду) за обставин, передбачених п. 2.3.2 договору, зокрема при порушенні будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору. При цьому, як визначається в п.15.8., п. 21 Договору застави - Позивач (Заставодержатель) набуває право звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником (відповідачем) якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, та отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави.

Заперечень проти дійсності кредитного договору сторони у справу не надали, а тому підлягає до виконання обома сторонами.

Відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України встановлено право позикодавця вимагати дострокового повернення несплаченої частини позики та сплати процентів у разі прострочення позичальником повернення чергової частини кредиту.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Позичальником, умов Кредитного договору № 1015 від 08 вересня 2005 р. щодо погашення суми наданого кредиту у строки, визначені графіком погашення, як додатком до договору, та відсотків за користування кредитом.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.20 Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Аналогічні приписи містить ч. 1 статті 589 ЦК України.

Положеннями ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави, а також згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Наявними у справі матеріалами підтверджується, що Селянське фермерське господарство "Кривчик", отримавши 437002,00 Євро кредиту, усупереч вимогам договору та ст.ст. 525, 526 ЦК України не погасило двох Траншів кредиту та не сплатило відсотки за користування даним кредитом, нарахованих за період з 18.07.2006 р. по 20.09.2007 р. у розмірі 27 138,87 євро, що складає 192 143,20 грн.

Таким чином, не сплативши чергову частину кредиту Фермерське господарство „Кривчик” порушило умови кредитного договору (п.1.3, 2.2.3.), договору застави майна (п.2), вимоги ст. 20 Закону України „Про заставу” та вимоги позивача, викладені в претензії №1 від 29.03.2007 р., що дало підстави Банку вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Відповідачем також не подано, а судом не здобуто належних доказів виконання СФГ „Кривчик” своїх зобов’язань, встановлених умовами договору застави як і доказів на підтвердження вилучення посадовими особами Банку предмету застави –бурякозбирального комбайну з володіння відповідача поза його волею.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено переконливість доводів Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ в особі Тернопільської Філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" перед законом і судом, суд задовольняє позовні вимоги на суму 2 667 322,52 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов’язань по погашенню двох Траншів кредиту станом на день винесення судом рішення у відповідності до укладеного Графіку, судом до уваги не беруться, адже відповідачем не представлено жодних доказів наявності обставин, незалежних від Позичальника, які б в силу Закону звільняли останнього від обов’язків (ст. 1052 ЦК України).

В обґрунтування вимоги щодо розірвання кредитного договору позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов даної угоди.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього, Кодексу.

Як визначається ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч. З ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, як свідчать подані позивачем матеріали, порядок розірвання договору, встановлений ст. 188 ГК України, дотриманий не був, адже позивачем не подано доказів на підтвердження надіслання відповідачу пропозиції про розірвання кредитного договору.

Відсутність вказаних доказів дає підстави для висновку, що позивачем не дотримано вимог щодо встановленого ст. 188 ГК України порядку розірвання кредитного договору, відтак, позов в цій частині до задоволення не підлягає.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково, в розмірі 2 667 322,52 грн., з яких 2 475 179,32 грн. заборгованості по кредиту, 192 143,20 грн. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Разом з тим, розглядаючи вимогу позивача про зазначення у судовому рішенні способу реалізації права позивача щодо стягнення коштів за рахунок вартості предмету застави, то суд, виходячи із загальних положень закону, зокрема частини 1 статті 591 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 21 Закону України „Про заставу”, ст. 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та враховуючи різнорідність відносин (публічно-правові, приватно-правові), що виникають у процесі реалізації заставленого майна, не вважає за необхідне визначати та конкретизувати спосіб реалізації заставленого майна, оскільки такі правовідносини в достатній мірі урегульовані нормативно-правовими актами України.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 217,51 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 03.10.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 59, 124 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 15, 526, 530, 546, 590, 611, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 188, 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення заборгованості Селянського (фермерського) господарства «Кривчик», с. Васильків Чортківського району Тернопільської області, ідент. код 21155925) за кредитним договором № 1015 від 08.09.2005 р. в розмірі 2 667 322,52 грн. заборгованості по неповернутому кредиту на заставлене майно :

Бурякозбиральний комбайн, марки Холмер „ТЕРА ДОС", рік випуску 2005, об’єм двигуна 12816, заводський номер 185605, реєстраційний № 11877 ТА, зареєстрований ЧорткІвською інспекцією держтехнагляду в Тернопільській області 10.09.2005 р. та належний Відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини АБ №199849, виданого ЧорткІвською інспекцією держтехнагляду 10.09.2005р., які перерахувати в користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідент. код 14360570 від імені якого діє Тернопільська Філія ЗАТ КБ "ПриватБанк" , м. Тернопіль, пр. С. Бандери, 38, код ЄДРПОУ 21161919.

3. Стягнути 25 500 грн. судових витрат з Селянського (фермерського) господарства «Кривчик», с. Васильків Чортківського району Тернопільської області, ідент. код 21155925) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, Ідент. код 14360570 від імені якого діє Тернопільська Філія ЗАТ КБ "ПриватБанк", м. Тернопіль, пр. С. Бандери, 38, код ЄДРПОУ 21161919).

4. Повернути з державного бюджету України Закритому акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідент. код 14360570 від імені якого діє Тернопільська Філія ЗАТ КБ "ПриватБанк" , м. Тернопіль, пр. С. Бандери, 38, код ЄДРПОУ 21161919 - 217,51 грн. надмірно сплаченого державного мита згідно квитанції № 1 від 24.09.2007 р.

5. В частині позовних вимог про розірвання кредитного договору № 1015 від 08.09.2005 р. - відмовити.

Довідку та накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „08” жовтня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя